Лікарі підозрюють, що причиною отруєння стала вода. Це вже другий випадок. У реанімації з таким діагнозом рятували й 4-річного малюка.
12-річному Максимкові, як розповіла «Львівській газеті» мати хлопчика, зле стало раптово. Після обіду син поскаржився, що почувається погано: слабкий, не має сили і болить живіт. Мабуть, з’їв щось не те, подумала жінка, й дала синові ліки, щоб усунути біль. Утім, біль не минав.
«Уранці син зайшов до нас у кімнату, сказав, що йому дуже погано й мало не впав, але чоловік встиг підхопити, – розповіла пані Марія. – У нього почалася блювота. Ми поклали дитину на ліжко, й тоді я побачила, що губи сина, нігті на руках і ногах були темно-синього кольору. Шкіра дуже бліда, але також зі синім відтінком. Ми побігли до сусіда, в якого є машина, і чимдуж помчали в районну лікарню».
У Самбірській центральній районній лікарні хлопчика оглянули педіатр, кардіолог. Спершу, за словами матері, думали, що у нього проблеми зі серцем. Серцевий тиск був дуже низький – 35-40 мм рт. ст. Згодом лікарі викликали «швидку» й привезли хлопця у Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр. Тут у малого пацієнта діагностували гостре отруєння нітритами й одразу госпіталізували у відділення реанімації.
Як вони потрапили в організм дитини? З водою. Найімовірніше, вода у криниці, яку споживала родина, була «багата» на нітрати. Лікарі припускають, що восени фермерські господарства вносили в землю мінеральні добрива, іншу «хімію», а після рясних злив, що прокотилися Львівщиною, вони й могли потрапити у воду.
У дітей з таким отруєнням у крові виявляють метгемоглобін. Саме він і надає синюшного кольору, бо через нього не відбувається обмін киснем, всі органи страждають від нестачі кисню, який потрібний для нормального функціонування організму. Такий синюшний колір, як розповіла Ірина Щуровська, завідувачка відділення анестезіології інтенсивної терапії та реанімації, є не лише зовні, такого ж кольору і всі внутрішні органи.
У Львові з таким отруєнням до реанімації потрапляє вже друга дитина. Не так давно лікарі рятували 4-річного львів’янина. Батьки розповіли, що воду для приготування їжі беруть не з крана, а купують з машини, яка регулярно приїжджає в їхній двір. Цього разу була якась не така, тож дитина провела два дні в реанімації й тиждень у відділенні педіатрії.
«Розумію переляк батьків, бо це справді виглядає страшно, – каже Ірина Щуровська. – Раз побачиш і вже більше ні з чим не сплутаєш. Захворювання починається раптово й після лікування поступово минає. Досить випити одне горнятко чаю з такою водою – й отруєння не уникнути. Найуразливіші, звичайно, діти. У сім’ях, де отруїлися діти, всі, мабуть, пили чай з одного чайника, але до лікарні потрапили лише найменші. Хвороба виліковна. Головне, щоб вона не перейшло в хронічну форму (якщо ще раз таке трапиться, то буде гірше для прогнозу)».
Нітрати, як мені пояснили, не належать до метгемоглобіноутворювачів, але, потрапляючи в травний тракт із водою, вони під впливом кишкової мікрофлори перетворюються у нітрити. Останні потрапляють у кров і блокують гемоглобін шляхом утворення метгемоглобіну, що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його.
…Максимко в реанімації провів добу, потім його перевели в педіатричне відділення.
«Син ще під крапельницями. У нього щодня беруть аналізи, у крові ще багато токсинів, але почувається він значно краще, – каже мати. – Скільки він ще пробуде в лікарні, невідомо».
У пані Марії є ще старший син, але він і чоловік почуваються нормально. Проте лікарі порадили всім членам родини здати аналізи й перевірити в лабораторії воду з криниці. Односельчани пані Марії також стривожені цим випадком, адже у всіх є діти, а якщо «хімікати» потрапили до її криниці, то можуть бути і в їхніх. Батько Максима відвіз воду з криниці в лабораторію, тож усі з нетерпінням чекають на результати дослідження . А «хімію», за словами пані Марії, постійно вносять на поля, розсівають з гелікоптерів, хоч ці поля ніби й далеко від їхньої хати.