ЗМІ: Аласанію може замінити колишній

медіа-менеджер Курченка

Новим гендиректором Національної телекомпанії України після відставки Зураба Аласанії може стати його заступник Олександр Харебін.
Про це у вівторок, 1 листопада, повідомляє «Телекритика» з посиланням на джерело на медіаринку, знайоме з обговоренням можливих кандидатур.
Цю інформацію частково підтвердив нардеп від БПП Григорій Шверк.
За його словами, Харебін справді прагне сісти в крісло гендиректора, і у випадку звільнення Аласанії його кандидатура – одна з найбільш вірогідних.
Вказується, що посаду першого заступника гендиректора НТКУ Харебін обійняв у лютому 2015 року.
До цього, згідно з опублікованою на сайті телеканалу «UA: Перший» біографією, він «брав активну участь у суспільно-політичних процесах держави як політичний консультант і експерт».
При цьому, як пише видання, телеканал замовчує про останню відому посаду Харебіна – у листопаді 2013 роки після покупки Сергієм Курченком «Українського медіа-холдингу» Харебін став членом наглядової ради і операційним директором компанії. Коли саме він покинув цю посаду, невідомо.
До приходу в «Український медіа-холдинг» Харебін близько шести років пропрацював у медіа-холдингу Сергія Тарути «Медіа Інвест Груп», очолюючи спочатку журнал «Експерт Україна», а потім і все видавництво.
Сам Харебін наразі не коментував цю інформацію.
Тим часом Державний комітет телебачення і радіомовлення з’ясовує процедурні нюанси з урядом щодо питання про звільнення Аласанії.
Про це розповів голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, передає «Українська правда».
«Потрібно з’ясувати процедурні нюанси з Кабінетом міністрів, який його призначав. Від того часу Держуправління передало ці повноваження Держкомтелерадіо. Нібито, зараз це має бути наше рішення. Ми надіслали лист до Кабміну, щоб з’ясувати це питання», – повідомив Наливайко.
«Ми з ним домовились, що він 2 тижні повноцінно працює», – зазначив він.
Голова Держкомтелерадіо вказав, що заява Аласанії стала для нього несподіванкою: «Вчора в нас було засідання робочої групи з підготовки Євробачення разом зі Зурабом та іншими членами комітету, абсолютно конструктивно обговорювали всі робочі моменти…» – сказав Наливайко.
«Я особисто казав і кажу, що коней на переправі не міняють. Але розмовляв сьогодні зі Зурабом. Мені здається, що він для себе рішення прийняв», – додав він.
Щодо можливих мотивів рішення Аласанії Наливайко вказав наступне: «Думаю, що воно пов’язано, по-перше, з нервовими перевантаженнями: ми з ним разом у березні 2014 року прийшли на свої посади і «сю скалу лупали». Зараз величезне навантаження від Євробачення, не врегульовано багато законодавчих актів, проблеми з фінансуванням… я думаю, що це – головна причина. І друга причина, на мій погляд особистий, що Зураб однозначно буде балотуватися в березні-квітні місяці на посаду голови вже Суспільної телерадіокомпанії», – зазначив голова Держкомтелерадіо.
За словами Наливайка, з точки зору політології краще це робити з позиції громадського діяча, ніж зсередини компанії.
Водночас, на його думку, можлива відставка Аласанії не вплине на терміни створення Суспільного мовлення:
«Суспільне – це незворотній вже процес, головне було здолати перший етап, ми його пройшли», – запевнив Наливайко.
Як повідомлялося, генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія написав заяву на звільнення за власним бажанням з посади голови НТКУ.
Аласанія в коментарі «УП» заявив, що бюджет компанії на 2017 рік не дасть ні провести Євробачення, ні почати роботу Суспільного мовлення.

У Харкові заарештували «антимайданівця»

Логвінова, який намагався втекти до Росії

У Харкові активіста Антимайдану Єгора Логвінова, якого після звільнення під заставу затримали на українсько-російському кордоні, арештували на три дні.
Про це повідомила начальник прес-служби Східного регіонального управління ДПСУ Оксана Іванець у Facebook.
«Сьогодні рішенням суду гр. України, який намагався вночі покинути Батьківщину поза пунктом пропуску, був заарештований за спробу порушення державного кордону України на три доби. Після цього він буде переданий до СБУ», – написала Іванець.
Нагадаємо, 12 жовтня Київський райсуд Харкова змінив запобіжний захід для «антимайданівця» Єгора Логвінова, який провів 2,5 року під вартою в СІЗО, на внесення застави.
13 жовтня 2016 року після внесення застави в 206,7 тис. грн. із Харківського СІЗО вийшов «антимайданівець» Спартак Головачов – один з організаторів захоплення Харківської ОДА у квітні 2014 року.
Тоді ж прокуратура Харківської області заявила про намір оскаржити рішення суду щодо Логвінова і Головачова.
Колишній голова ХОДА, а нині голова Адміністрації президента України Ігор Райнін, коментуючи журналістам у Харкові ситуацію з Головачовим і Логвіновим, наголосив на необхідності внесення змін до «закону Савченко».
31 жовтня Логвінова звільнили під заставу у 206,7 тис. грн. Того ж дня чоловік вийшов з колонії № 43, де його тримали у СІЗО. А вже ввечері його затримали на українсько-російському кордоні.
Сам Логвінов каже, що не тікав з України, і його «втеча» – інсинуація силовиків.
1 листопада йому було оголошено про підозру за ст. 109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади).
Нагадаємо, 8 квітня 2014 року спецпідрозділи міліції звільнили будівлю Харківської ОДА, захоплену 6 квітня сепаратистами. На місці було затримано більш, ніж 60 осіб, включаючи одного з організаторів захоплення Єгора Логвінова.

Нардепу від БПП Віннику заборонили виїжджати

з України через 371 мільйон боргу банкірам

Народного депутата БПП Івана Вінника обмежили у праві виїзду за межі України у зв’язку зі заборгованістю перед «Альфа Банком» і «ПриватБанком» на суму 371 млн. грн.
Про це свідчить ухвала Апеляційного суду Києва від 19 жовтня, передає «Українська правда».
Обмеження діє до моменту погашення Вінником боргів перед банками. Водночас, вилучати паспорт у нардепа суд відмовився.
Представники «Альфа Банку» повідомили, що Вінник має 1/4 квартири, а також чотири малі судна. У банку стверджують, що Вінник, як боржник, приховує наявність цього майна.
У реєстрі суден малого флоту є дані, що у 2016 році Вінник мав у власності чотири самохідні моторні судна – два 2005 року випуску, одне 2006-го і одне 2008-го.
У своїй електронній декларації за 2015 рік нардеп стверджує, що не має корпоративних прав і не є бенефіціаром жодної з компаній.
Він задекларував тільки автомобіль BMW 750i 2008 року випуску та оренду номера в готелі «Національний», пишуть «Наші гроші».
24 березня 2014 року Новокаховський міський суд Херсонської області видав рішення про стягнення з Вінника Івана Юлійовича і Ткачука Станіслава Сергійовича солідарно 335,43 млн. грн. З цієї суми основний борг складає 321,38 млн. грн., решта – відсотки і пеня.
Ця заборгованість виникла, оскільки Вінник і Ткачук у 2008 році поручилися за кредит ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» в «Альфа Банку».
Іван Вінник до початку 2013 року вважався керівником «Заводу будівельних матеріалів № 1». Власником цієї херсонської фірми вважається кіпрська компанія «Nataville Limited». З липня цього року завод перебуває у процедурі банкрутства.
Також Іван Вінник має борг 35,57 млн. грн. перед «ПриватБанком». Про цю заборгованість нардеп у своїй електронній декларації не повідомив.
Цей борг стосується банківського кредиту ТОВ «Глобал концентрейт», поручителем по якому також був Вінник. У 2013 році суд визнавав вимоги «ПриватБанку» на 22,51 млн. грн.
Відомо, що 5 жовтня 2016 року представник Вінника звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа у справі про борг перед «ПриватБанком» таким, що не підлягає виконанню.
Вінник був директором «Глобал концентрейт» у 2002-2009 рр.
У 2009 році фірму переписали лондонську компанію «Балестра Лімітед».
З червня 2015 року «Глобал концентрейт» значиться у реєстрі юридичних осіб як припинена.
У британському реєстрі знайти «Балестра Лімітед» не вдалося, ймовірно, вона була ліквідована і виключена з реєстру. Натомість, у лютому 2015 була зареєстрована інша компанія з назвою «Балестра Лімітед», зв’язків якої з Вінником чи українськими компаніями не простежується.

Російські окупанти перетворюють Кримські

гори на гігантську військову базу

Міноборони РФ займається в окупованій українській Автономній Республіці Крим відновленням занедбаних військових об’єктів, створених ще в радянський період, а також будує нові. Йдеться про військово-морські бази, радіолокаційні станції та аеродроми, повідомляє подробиці Reuters.
Як повідомляється, розташовані на південному узбережжі Криму бункери, що будувалися в СРСР під кодовою назвою «Об’єкт 100», використовуються тепер як бази з протикорабельною ракетною системою. Ще донедавна туристи на півострові могли за 50 доларів відвідати так звану «Сотку». Після загарбання Криму в 2014 році навколо бункерів з’явилися знаки, що забороняють вхід на територію «забороненої зони Міноборони РФ».
Мешканець прилеглого села розповів кореспонденту Reuters, котрий побував на півострові у липні, що російські солдати знову зайняли об’єкт і заблокували шляхи до нього. «Це – діюча військова база з протикорабельною ракетною системою», – пояснив співрозмовник видання. Місцевий мешканець зазначив, що минулого року наймався працювати на базі. При цьому, співрозмовник не повідомив, коли саме російські військові прибули на об’єкт.
Бункери під Балаклавою – це лише мала частина нової російської програми з мілітаризації Криму. Ґрунтуючись на аналізі стану інших об’єктів, розповідях місцевих мешканців, повідомленнях ЗМІ та офіційних заявах РФ, агентство дійшло висновку, що Москва реанімує в Криму декілька збудованих за радянських часів об’єктів, будує в регіоні нові військові бази і розміщує там вояків.
Кореспондент Reuters за тиждень перебування в Криму відвідав 18 військових об’єктів, включно з військово-морськими базами, радіолокаційними станціями та аеродромами. Частина з них були абсолютно новими, деякі – старими і вже відремонтованими, інші перебували в процесі ремонту.
Як очікується, в межах програми мілітаризації півострова Росія спробує відтворити ланцюжок радіолокаційних станцій на пасмах Кримських гір. Це забезпечить російській стороні ідеальні можливості для спостереження за Чорним морем, а також розташованими поруч країнами НАТО – Туреччиною, Болгарією та Румунією, зазначає агентство.
Одна з таких станцій розташована неподалік від Феодосії. Об’єкт був побудований ще в СРСР, але пізніше українськими військовими не використовувався. Мешканець села, розташованого приблизно за 300 метрів від станції, заявив: «Тут є військова база, система ППО й ракети. Системи ППО тут розташовані на кожному мисі».
Інша радіолокаційна станція під назвою «Дніпро» розташована на околицях Севастополя. Цей об’єкт також був побудований за радянських часів і тривалий час залишався в неробочому стані. Кореспондент Reuters бачив десятки військових у російській військовій формі всередині бази й уздовж її периметру. Охоронець розповів журналісту, що розташований поруч маяк, який раніше приваблював туристів, тепер став частиною військової бази і закритий для загального доступу.
Окрім того, згідно зі закупівельними документам, в одній з бухт на околиці Севастополя російські військові побудують навчальний центр для водолазів ВМФ. Там же обладнають причал і знову введуть в експлуатацію злітно-посадкову смугу, яка не використовувалася протягом 20 років. Кореспондент Reuters побував на місці і побачив, що будівельні роботи вже проводяться.
До того ж, на військово-повітряну базу перетворено колишній цивільний аеропорт Бельбек. За словами кореспондента, будівлю терміналу закрито, а вхід охороняється російськими морськими піхотинцями. На аеродромі зафіксовано важкий військово-транспортний літак Іл-76 з познаками ВПС РФ. Також журналіст бачив російських військовослужбовців й військові літаки на аеродромі в Новофедорівці і Джанкої.
Росія також створить два військові містечка в невеликому селі Перевальне, неподалік від Ангарського перевалу, що на шляху зі Сімферополя до Алушти. На сайті держзакупівель повідомляється, що одне з них буде призначатися для берегової охорони, а інше – для артилерійського полку. Кореспондент Reuters також відвідав ці об’єкти, побачивши на обгородженій території одного з них ангар довжиною 500 метрів. Поруч журналіст побачив будівельний майданчик, який у подальшому має стати другим військовим містечком.
Згідно з документами Міноборони РФ, об’єднані об’єкти включатимуть у себе гуртожиток більш, ніж на тисячу солдатів, житлові будівлі більш, ніж на 300 квартир, склад боєприпасів, ангари для понад 500 військових транспортних засобів, артилерійський полігон та їдальні. Також заплановано будівництво нової школи, дитячого садка з басейном й бараків для військового оркестру.
У Міноборони РФ та окупаційній адміністрації півострова Reuters не дали коментарів із приводу військових об’єктів на півострові.
Як заявляв на початку вересня очільник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, росіяни використовують загарбаний Крим як «насичений сучасною зброєю плацдарм Росії на південному фланзі НАТО».
За його словами, Крим сьогодні став територією, з якої Росія загрожує не лише Україні, «а можна сказати, що цілому світові». «І це ще одна з причин, чому світ має кардинально змінити своє ставлення і до санкцій, і до інших обмежень.