Чи витісняють електрокари традиційні автомобілі на світовому ринку і українському зокрема.

Станом на липень 2016 року лідерами серед електромобілів у світі були Nissan Leaf – продано 233.507 автомобілів, Tesla Model S – 132.020, Chevrolet Volt – 117.394, Mitsubishi Outlander PHEV – 109.980, Toyota Prius Plug-In – 76.374 автомобілі.
У Європі за перших сім місяців 2016 року було зареєстровано 112 144 електромобілі. Топ-9 лідерів продажів:
1. Renault Zoe
2. Mitsubishi Outlander PHEV
3. Nissan Leaf
4. Tesla Model S
5. Volkswagen Golf GTE
6. Volkswagen Passat GTE
7. Volvo XC90 T8
8. BMV i3
9. Mercedes C350e
До слова, фахівці зауважують, що темпи продажів електрокарів у Європі трішки призупинились. Вони пояснюють це очікуванням нових анонсованих моделей із кращими технічними характеристиками та більшим запасом ходу на кшталт Tesla Model Х.
Щодо України, то отримати актуальні цифри стосовно кількості автомобілів не вдалось, – на інформаційний запит щодо раніше доступної статистики від МВС відповіли складною бюрократично оформленою відмовою. Однак, є рейтинг, який публікує ev-sales з посиланням на український ресурс emobilis станом на лютий 2016 року:
1. Nissan Leaf
2. Tesla Model S
3. Ford Focus Electric
4. Citroеn C-Zero
5. Renault Fluence ZE
5. Bio Avto
Electrocars же наводить дані ДФС станом на травень 2016 – мовляв, в Україну за січень-травень 2016 року було ввезено 822 електромобілі, що на 12,5% більше, ніж за весь минулий рік. За їхніми даними, в цілому, за цей період кількість розмитнених електричних авто зросла на 90,8%: з 905 до 1727 штук.
Щодо прогнозів, то вони демонструють більш ніж оптимістичні цифри зростання кількості електромобілів у світі. У доповіді Міжнародного енергетичного агентства стверджують, що до кінця 2016 року у світі буде придбано понад 1,26 млн. електромобілів, до 2020 їх буде близько 20 мільйонів, а за умови дотримання Паризької декларації по клімату до 2030 року їх кількість на дорогах світу перевищить 100 мільйонів.
А відповідно до даних та прогнозів Інтернет-порталу EV-Volumes.com, кількість еко-автомобілів (електромобілі плюс гібридні) за підсумками 2016 року має сягнути поділки у 2 мільйони екземплярів.
У свіжому аналізі ринку електричних ТЗ Bloomberg New Energy Finance (BNEF) спрогнозували настання нафтової кризи через зростання частки електромобілів серед інших автомобілів. Вони прогнозують, що до 2040 року 35% усіх світових авто будуть електромобілями. Прогноз базується на оцінці наявних темпів зростання, причому, наголошують тут, реальні дані співпадають із прогнозами Tesla стосовно щорічного темпу зростання продажів до 2020 року.
У звіті зауважують, що прогноз може мати похибку, яка залежить від темпів зростання кількості каршерингових послуг, кількості безпілотних автомобілів, а також сервісів на кшталт LYFT и Uber. Справа у тім, що всі вони виведуть на дороги додаткові автомобілі (дуже ймовірно, що саме еко-авто), які будуть покривати великі відстані – до 30 тисяч кілометрів на рік. Якщо ці нові послуги стануть успішними і вони потребуватимуть авто з батареями великої ємності, то вони можуть збільшити частку ринку електрокарів до 50% нових авто до 2040 року.
Правове сприяння: як електрокарам допомагає закон
Зазвичай, у розвинених країнах існують певні кроки з боку держави та місцевої влади, спрямовані на те, аби сприяти збільшенню кількості електрокарів. Зокрема, це державні програми надання грантів та інвестицій у компанії, що підвищують екологічні стандарти, а також місцеві пільги: безкоштовне паркування у деяких містах, безкоштовний в’їзд у центр міст (де він є платним), взагалі, можливість в’їхати у район міста, де діє вільна від викидів зона (подібні прецеденти вже є в Європі).
Найприємніший і найпростіший спосіб правового сприяння – ліквідація чи зменшення певних зборів чи податків.
В Австрії електрокари звільняються від податку на паливо і від щомісячного транспортного збору, в Данії, Угорщині, Латвії, Нідерландах та Бельгії – від реєстраційного податку. В Фінляндії власники електрокарів сплачують зменшений реєстраційний податок, а у Франції право дарувати пільги належить регіонам. У столиці Франції є ще цікавий негрошовий бонус. Тут для всіх автовласників діє система парний/непарний. Тобто, у парні дні мають право виїжджати на дорогу міста лише автомобілі, номерний знак яких закінчується на парне число. У непарні дні – навпаки. Таке собі жорстке регулювання кількості авто на дорогах. Електромобілісти Парижа вільні від цього обмеження.
Щорічні автомобільні збори не треба сплачувати власникам е-мобілів у Німеччині (терміном на 10 років з моменту реєстрації), Греції, Італії (на 5 років, а потім ставка податку на 75% нижча, ніж для авто з ДВЗ) та Словаччині.
Цікавий варіант стимулювання – виділення державою коштів на придбання електромобіля. Німецький уряд планує виділяти на покупку електрокара компенсацію в розмірі 5000 євро, аналогічна сума і пропозиція у Великобританії. Французи ще щедріші – там на придбання електричного або гібридного автомобіля буде виділятися компенсація в розмірі від 6,5 до 10 тисяч євро.
Дослідження The International Councilon Clean Transportation демонструє, що є дуже багато варіантів стимулювання поширення електромобілів у світі. І для кожного регіону та країни працюють свої варіанти та комбінації цих стимулів.
Скасування ПДВ – величезна мрія тих, хто хоче придбати електрокар. За словами натхненника ініціативи «Легкомобіль» Владислава Карпенка, скасування ПДВ для електрокарів здешевило би Nissan Leaf майже на 6 тисяч доларів, а Теslа Model S – на тисяч 20-30 доларів. Однак, цей законопроект в Україні ще не прийнятий. Логіка народних обранців наступна, стверджує Владислав: «Скасування ПДВ значно вигідніше покупцям Теslа, ніж найдешевших електромобілів. Краще обрати інші варіанти стимуляції, наприклад, виділення єдиної суми компенсації для всіх електромобілів, незалежно від вартості. Тому за результатом голосування рішення не було прийнято».
Чи не єдиною країною, яка справді скасувала ПДВ на електромобілі, стала Норвегія. У цій країні економія, на прикладі Renault Zoe, становить близько 4500 євро, на тій же Теslа економія буде суттєвішою в рази.
Автомобільний юрист Богдан Глядик зауважує, що в Україні особливих заходів та пільг для електромобілів немає: «Поки що єдина пільга щодо електромобілів – звільнення від ввізного мита. Цей закон – Закон України від 25.11.2015 р. № 822-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо ввізного мита на електромобілі». Разом з цим, на порядок денний ставилося питання про ще більш суттєву пільгу – звільнення власників електрокарів від необхідності сплати ПДВ. Однак, на такі зміни у Верховній Раді не вистачило голосів. До переваг можна ще зарахувати невеликий розмір акцизного податку, який є єдиним для всіх електродвигунів – 109 євро, тоді як такий же податок для автомобілів із двигунами внутрішнього згорання може сягати й кількох тисяч євро. Сказати, що сьогодні держава свідомо здійснює стимулювання ринку електромобілів, я не можу. Однак, потрібно справедливо зазначити, що податкове навантаження на такі ТЗ не є надто великим, порівняно з авто з двигунами внутрішнього згоряння».

«Кожному електромобілю – по розетці!»

Крім законодавчого стимулювання розвитку ринку електромобілів, другою запорукою їх активного поширення є доступна інфраструктура. Для електромобілів це, передусім, мережа зарядних станцій, не зайвим було би і питання автосервісу.
Щодо сервісу – то, за словами власників електромобілів, з цим проблем немає жодних. Назар Шимоне-Давида, засновник Tesla Club Ukraine, каже, що з технічним забезпеченням та діагностикою нема незручностей, запчастин не бракує, і сервіси охоче обслуговують електрокари.
«Хоча для електромобіля навряд можна застосувати поняття сервіс у звичному розумінні, адже ми, наприклад, на своєму Nissan Leaf уже рік не були на сервісі, хоч наїздили по місту понад 20 тисяч кілометрів, не витративши при цьому дві тонни пального вартістю 40 тисяч гривень. Трішки складніше з електромобілем преміум-класу – Tesla потребує раз на рік 40 тисяч кілометрів пробігу сервісу у Відні чи Берліні (вартість – 550 євро), але зараз це взагалі не проблема, та й дорога зі Львова забирає лише один день», – коментує сервісні електромобільні нюанси Назар Шимоне-Давида.
«Безумовно, електромобілі можуть існувати без мережі зарядних станцій. Адже звичайна заземлена розетка – це і є зарядна станція першого рівня. Електромобіль «розумний» – якщо нема заземлення, він не заряджатиметься, бо це для нього небезпечно. Так, можна зарядити автомобіль за 6-12 години, залежно від сили струму, моделі машини тощо. Зарядна станція другого рівня –в Україні наразі таких більшість – трифазні, і можуть зарядити авто за 2-5 годин. Все залежить від того, скільки кіловат може прийняти в себе автомобіль. Наприклад, Nissan Leaf не може прийняти всі 22 кВт, то заряджатиметься близько чотирьох годин, а Tesla візьме максимальну потужність – і заряджатиметься значно швидше. Зарядні станції третього рівня – це типу Supercharger від Tesla або іншого типу. В Україні є 15 станцій стандарту CHAdeMO DC 50кВтг. Деякі мають порт нового стандарту CCS. Крім того, виробники Tesla мають намір встановити дві станції Supercharger на шляху між Києвом та Львовом цього року – вони можуть «залити» в авто від 150 кВТ», – каже Владислав Карпенко, засновник ініціативи «Легкомобіль».
Він же і зауважує, що встановлювати зарядну станцію в себе на парковці, наприклад, – дуже вигідне рішення для власників готелів, ресторанів, торговельних центрів, придорожніх кафе та інших закладів. Логіка, за словами Владислава Карпенка, дуже проста. Адже електромобіль заряджатиметься не менше, ніж годину. Зазвичай, йдеться взагалі про 3-4 години. А за час очікування на зарядку власник електрокара встигне потратити гроші на обід, каву, покупки тощо. До слова, вартість зарядної станції – від 1000 до 1500 євро.
Зазвичай, біля готелю, ресторану, на заправці встановлено 1-2 зарядні станції для електромобілів. Однак, є і винятки, де можна підзарядити одночасно до 10 автомобілів. Найбільшою ж зарядною станцією на даний момент у світі є відкритий компанією Tesla спільно з організацією Fortum Charge & Drive в Норвегії майданчик на 28 автомобілів. Він розташований на парковці біля популярного придорожнього кафе Nebbenes, на відстані 64 км від Осло. Тут встановлені 20 експрес-зарядок Supercharger для електрокарів Tesla, а також 4 прискорені зарядні пристрої CCS/CHAdeMO і дві швидкі зарядки з двома виходами потужністю 22 кВт, які, зазвичай, використовують електрокари Nissan та BMW.
Про ситуацію зі зарядними станціями в Україні чи не найкраще може розповісти Назар Шимоне-Давида, адже брав участь у їх встановленні: «За останній рік в Україні ми встановили близько п’ятдесяти зарядок і зараз у нас налічується 71 зарядка потужністю 22 кВт кожна у нашій партнерській мережі. Також, крім нас, ще є компанії, які намагаються розвивати мережу на платній основі (картки доступу, абонплата і т. д.). Таких зарядок зараз менше, ніж два десятки. Ще є компанії, які займаються продажем електромобілів і розвивають мережу виключно для своїх клієнтів. Але ми вважаємо такі спроби глухим кутом, як це вже, зрештою, сталося в Європі. Рано чи пізно така модель впирається в неможливість масштабування, і вартість обслуговування мережі не може компенсуватися продажем карток доступу. Для власника бізнесу витрати на обладнання і зарядку електромобіля майже рівні вартості встановлення кондиціонера. Але ж у готелях встановлюють кондиціонери, бо тоді більша ймовірність, що клієнт вибере готель завдяки додатковим зручностям.
Зарядна станція – це така ж додаткова зручність і вигода. І витрати будуть з часом компенсовані. Нашими найбільшими партнерами на сьогодні є ОККО – 37 зарядок, Ощадбанк – 5, Планета Кіно IMAX – 3, торгові центри, клініки, провідні мережі ресторанів, готелі і ТЦ. Зарядки нашої мережі обмежуються потужністю внутрішнього зарядного пристрою автомобіля, наприклад, Nissan Leaf чи Кіа Sole EV (6 кВт) за годину заряджається на 30-40 км, Tesla і Renault Zoe мають потужні внутрішні зарядки і можуть брати всі 22 кВт потужності, а це 100-120 км за годину зарядки. Ще один важливий момент щодо зарядних станцій – додаток дає змогу побачити – вільна чи зайнята станція, і забронювати її на певну годину, а це дуже зручно для планування свого маршруту і часу».