В останній день вересня християни, які живуть за Юліанським календарем, відзначають свято Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Для парафії святої Софії, що має ім’я цієї великомучениці, в цей день подвійне свято – минає 65 років від дня створення парафії.

У неділю, 2 жовтня, у церкві святої Софії відбулось урочисте святкування храмового свята на честь покровительки святої Софії та її трьох доньок – Віри, Надії, Любові. Вшанування цих чотирьох святих співпало також із 65-ю річницею заснування самої парафії. Адже саме у ці дні минає 65 років з того знаменного дня, коли церква святої Софії відчинила свої ворота в храм Господній для усіх мирян.

О десятій годині ранку розпочалась Свята Божественна Літургія, яку очолив настоятель парафії св. Андрія Первозванного митрофорний протоієрей Віктор Полярний. Разом з ним співслужили настоятель парафії св. Софії митрофорний протоієрей Олексій Касперук спільно з отцем Ярославом Василиком і отцем Михайлом Плескуном.

Після Божественної Літургії о. Віктор Полярний виголосив проповідь, в якій звернув увагу на важливість відвідування церковних богослужінь і дотримування Божих і церковних заповідей парафіянами нашої церкви. Він підкреслив, що саме свята Софія і три її доньки, які мали імена трьох головних християнських чеснот – Віра, Надія, Любов – були замучені за свою відданість Богу. Любов – це основа, на якій стоїть світ, а віра в Бога і надія тільки бережуть і підсилюють любов до Бога, який є творцем усього світу. Отець Віктор закликав нас доводити своїми вчинками, помислами і словами відданість Всевишньому. Адже, коли ми вірні нашій церкві, то ми є вірні народові, а хто вірний народові – вірний Богу. Хто служить Богові – той і любить Бога. Ці слова змусили задуматись кожного присутнього у церкві, адже усвідомлення того, що Бог є джерелом життя і любові дає краще розуміння того, що любов до Бога і до ближнього – це і є основа нашого суспільного і духовного життя.

Також отець Віктор у присутності всіх парафіян і прихожан привітав нашого митрофорного протоієрея Олексія Касперука. Саме так співпало, що о. Олексій Касперук у цей день відзначив 25-річчя своєї невтомної праці у Божому винограднику. Святкове богослужіння закінчилось многоліттям митрофорному протоієрею Олексієві і всім жінкам, що мають імена: Софія, Віра, Надія і Любов.

Усе богослужіння супроводжувалось гарним та милозвучним співом у виконанні церковного хору під керуванням Ольги Сивик. Під сам кінець служби у виконанні хору пролунала пісня-молитва Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського «Боже великий, єдиний! Нам Україну храни», яку ще наші прадіди вважали своїм духовним гімном.

На завершення богослужіння було здійснено чин освячення води та окроплено дві ікони, Хрест до Тетраподу і чотири хоругви, які пожертвували нашому храму парафіяни Михайло Комарницький та Марія і Віктор Войтихіви.

Святкування продовжилось у прицерковній залі. Урочисту програму відкривав голова парафіяльної управи – Віктор Войтихів, а пані Олександра Косогор була ведучою програми і представляла всіх гостей, що до нас завітали. Пан Віктор розповів усім присутнім про історію заснування нашої парафії від моменту її створення і до сьогоднішнього дня. Відзначив усіх людей, що вірно служили і продовжують служити на благо і розвиток нашої парафії. Також пан Віктор вручив грамоту отцю Олексієві, який відзначив 25 років свої душпастирської діяльності на теренах православної церкви. Він підкреслив, що хоча отець Олексій не так довго є при нашій парафії, але за цей короткий проміжок часу йому вдалось згуртувати і скріпити нашу парафіяльну громаду, залучити до церкви наймолодше покоління.

Відтак, до слова було запрошено отця Олексія Касперука, який виголосив слова вдячності усім всечеснішим отцям і гостям, що прийшли розділити з нами радість від спільного проведення парафіяльного свята. Отець Олексій подякував усім присутнім за щирі вітання на його адресу з нагоди 25-річної наполегливої і відданої праці в українській церкві. А також побажав усім нам, щоб у наших серцях завжди лунали слова Господа нашого – «Любіть одне одного! Як я вас полюбив, так і ви полюбіть одне одного».

Привітання і привіти лунали від представників і священнослужителів різних парафій у Чикаго. Нам за честь було приймати високошанованих: о. Віктора Полярного від парафії св. Андрія Первозванного в Блумінгдейл, о. Івана Лимара (із Православної катедри святого князя Володимира в Чикаго), о. Анатолія (з Української Православної катедри св. Покрова в Чикаго).

Пані Христина Верещак представляла парафію св. Ольги і Володимира. Отець Микола Бурядник прочитав привітання від української греко-католицької церкви св. Йосипа в. Чикаго. Отець Микола підкреслив, що це є дуже важливою і необхідною справою усім разом збиратись і об’єднуватись під час проведення таких заходів. Адже у такий спосіб ми не тільки доводимо тісну співпрацю усіх парафій і парафіян, але й демонструємо цілісність і нероздільність української громади. Привіти лунали від Фундації і Кредитівки «Самопоміч». Парафія дуже вдячна Фундації та Кредитівці за дуже щедрий дарунок. Рівнож, голова УККА, відділ Іллінойс, пан Ігор Дячун тепло і щиро вітав парафію.

Потішили своїми виступами і концертною програмою наші наймолодші прихожани, які є одночасно учнями вокальної студії «Елегія» під керуванням Світлани та Віти Поляк з допомогою від Олі Сивик. Ця студія дуже успішно працює при нашій церкві уже декілька років поспіль. Навчання і заняття у цій студії дають змогу ознайомити наших дітей з історією українського народу, його традиціями і піснями, що є дуже важливим на сьогоднішній день. Тому що саме наші діточки, зростаючи з любов’ю до усього українського і з любов’ю до Бога, будуть продовжувати і зміцнювати нашу церкву.

Серед юних артистів хотілось би відзначити і подякувати Соломійці Михайлюк, Юлії Курдіані, Юлії Маковійчук, Ангелінці Бакун, Ані Гордій, Катрусі Глют, Галині Мазурик, Кароліні Катрич, Марічці Гарматюк, Юлі Лисій, Іванкові Когуту, Марічці Касперук.

Не можемо ми не відзначити роботу нашого сестринського комітету, який доклав багато зусиль до проведення свята. Наші сестриці порались на кухні, поки всі гості куштували смачні українські страви і весело проводили час. Віктор Войтихів від імені усіх гостей подякував сестринському комітету за смачно приготовлений обід, а також за щедру матеріальну допомогу на розвиток церкви та її благоустрій.

Низький уклін пані Любі Путренко, Марії Войтихів, Христині Сабецькій, Оксані Фармизі, Мілі Челак, паніматці Любі Касперук, Євгенії Бузько, Оксані Когут, Люді Путренко, Олі Старик за вашу невтомну працю.

І на завершення хотілось би підкреслити, що кожен з нас, перебуваючи за тисячі кілометрів від України, тужить і сумує за своєю рідною землею, за рідними і близькими, та Бог є всемилостивий і не забуває нікого, роздаючи кожному свої дари.

Таким Господнім дарунком для нас, українців у Чикаго, є наша церква святої Софії. Сюди ми поспішаємо зі своїми радощами і бідами, тут ми отримуємо відповіді і слушні поради на свої запитання. Тут завжди чекають на нас наші священнослужителі, які вчать нас любити Бога і вірити в нього. Отже, не забуваймо щодня дякувати нашій церкві, нашим отцям, що ми маємо можливість бути частиною великої української громади на такій далекій від України американській землі.