На окупованих територіях культивується генотип раба і виштовхуються з популяції гени героїв і нон-конформастів, - розповідає генетик Віктор Досенко. За такою програмою, каже він, Україна жила тривалий час.

– Як змінювалися гени українців протягом кількох століть?

− Гени змінюються постійно. Іде природний добір. На нього накладається ще й соціальний. В умовах соціуму краще виживають люди з певним генотипом і певними епігнетичними мітками, які ми отримуємо від наших батьків і які набуваємо в процесі свого життя. Добре — означає здатність до репродукції. За різних умов існування країни у різних людей різні шанси отримати потомство — лишити дітей більше чи менше.
Наприклад, народжується людина з генами героя — альтруїстична, сильна, справедлива, готова боротися за правду. За умов незалежної країни така людина звісно що отримує підтримку від суспільства, вона потрібна, вона в усьому лідер, вона отримує найвищі посади, бо готова віддати всі сили. За умов окупованої країни ця людина не потрібна нікому. Вона вступить в конфлікт із системою. І система буде просто її нищити — ув’язнювати, морити голодом, стріляти. В поміркованому варіанті — просто не звертати на неї ніякої уваги. В рабському суспільствами герої стають асоціальними елементами - не отримують посад і грошей. А тому не зможуть дозволити собі народжувати дітей, бо не мають як їх годувати. Ну, максимум одну. Так їхні гени з популяції викидаються.

– Це відбувається в Україні зараз?

− Ця країна не використовує кращі риси своїх людей. Це властивість не тільки України, а будь-яких окупованих територій. На окупованих територія підтримується генотип раба: тебе не цікавить країна, ти піклуєшся тільки про свій гаманець, про свою родину. Буде одна влада, інша — та байдуже. Раб думає: я собі сам живу, розмножуюся, ні на що не зважаю. Цей тип не конфліктний, він не ставить мету комусь щось покращити. Він максимально егоїстичний: моя родина, моя жінка, мої діти. Все решта — по барабану. Як правило такі генотипи починають домінувати.

– За два роки війни проявилися стільки людей героїчного генотипу. Звідки, якщо у нас століттями культувувалися гени рабів?

− Оце диво. Це говорить про те, що українці все ж таки зберегли у своїй генетичній пам’яті мітки героїв і змогли проявити це. На жаль, кількість цих людей обмежена. І зараз, коли треба продовжувати далі боротьбу, суспільство все-одно в рабському стані чекає на те, що влада щось зробить. Раб байдужий. Йому байдуже, що відбувається в країні. Його цікавить тільки власний добробут.

– Геніальність передається тільки в спадок?

− Геніальність, як і більшість властивостей, — це результат взаємодії між багатьма генами. Це полігенна ознака: це не один ген, а збіг певних генів. Можливо, у мами не було достатньої кількості генів для виняткових здібностей, і у тата не було. Але комбінація їх генів у дитини якраз така, і дитина народжується генієм. Це випадковий збіг комбінацій варіантів генів. Це суто справа випадку.