Велика Британія, Канада і Польща
не визнали виборів до Держдуми в Криму

Велика Британія не визнає законності виборів до Держдуми Росії у Криму. Про це пише посол Британії в Україні Джудіт Гоф у своєму Twitter у вівторок.
Вона підкреслює, що анексія Криму Російською Федерацією є незаконною і неправомірною.
Своєю чергою, Міністерство закордонних справ Британії висловило занепокоєність із приводу свободи громадянського суспільства в Росії після доповіді ОБСЄ щодо виборів до Держдуми Російської Федерації.
«Ми вітаємо доповідь ОБСЄ щодо проведення виборів Державної думи РФ. У доповіді робиться висновок, що, хоча «Центральна виборча комісія РФ провела вибори прозоро», демократичні зобов’язання, як і раніше, не виконуються і були численні процесуальні порушення», – сказано в коментарі.
Як відомо, Міністерство закордонних справ України оголосило рішення про невизнання повноважень більшості депутатів Державної думи РФ, обраних 18 вересня.
У МЗС пояснили, що в результаті проведення таких виборів легітимність втратили не лише 4 «депутати Держдуми», обрані в Криму за мажоритарною системою, а й усі депутати, обрані за партійними списками.
Європейський Союз також заявив, що не визнає вибори до Держдуми Росії в анексованому Криму.
Канада теж не визнає законність виборів до Держдуми РФ, які проводилися на території анексованого Росією Криму. Про це у Twitter написав міністр закордонних справ Канади Стефан Діон.
«Крим залишається невід`ємною частиною України, і Канада не визнає законність виборів російської Держдуми, які там проводилися», – сказано в повідомленні.
Польща теж не визнає виборів Державної Думи Росії в анексованому Криму. Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ Польщі, передають «Українські новини».
«Міністерство закордонних справ (Польщі) не визнає результати виборів до Державної Думи Російської Федерації; вибори проводилися на території Кримського півострова, що належить, згідно зі законом, Україні», – сказано в ньому.
Зазначається, що Польща і міжнародне співтовариство засуджують незаконну анексію Криму Росією в березні 2014 року.
«Збереження суверенітету і територіальної цілісності України є ключовою умовою мирного врегулювання конфлікту між Росією та Україною. У зв’язку з цим, обрання депутатів на окупованих територіях ставить під сумнів легітимність самих виборів», – підкреслюється в повідомленні.
МЗС Польщі повністю підтримує заяву наглядової місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) в частині попередньої оцінки виборів, зокрема, у зв’язку з передвиборним періодом і організацією виборчої кампанії.
18 вересня відбулись вибори до Держдуми РФ. Голосування проходило, зокрема, і на території тимчасово окупованого Криму.
19 вересня МЗС України закликало міжнародних партнерів не визнавати результатів виборів до Держдуми РФ у частині голосування на території тимчасово окупованого Кримського півострова.
Про невизнання російських виборів у Криму заявили США, Румунія, Данія, Естонія, Литва, Швеція, Франція.

Президент Киргизстану взяв відпустку, щоб

поправити здоров’я

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв узяв короткочасну відпустку з 20 вересня «у зв’язку з необхідністю проходження медичного обстеження», повідомляється на сайті глави країни.
«Імовірно, відпустка може тривати до 1 жовтня», – йдеться в повідомленні.
Стан здоров’я Атамбаєва задовільний, заявив керівник апарату президента Фарід Ніязов журналістам вранці 20 вересня. За його словами, «про госпіталізацію наразі не йшлося». Наразі Атамбаєв перебуває в одному з готелів Стамбула, передає інформагентство АКИpress.
Напередодні ввечері прес-служба Атамбаєва повідомила, що президент Киргизстану, який прямував з Бішкека до Нью-Йорка для участі в роботі 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, відчув біль у грудях у той час, коли його літак сів на дозаправку в аеропорту імені Ататюрка в Стамбулі, і був змушений в екстреному порядку скасувати візит до США.
Також повідомлялося, що після первинного огляду в Стамбулі медики зробили висновок, що киргизькому лідерові необхідно пройти термінове поглиблене медичне обстеження.
«За попередніми висновками лікарів, у глави держави виявлені симптоми проблем зі серцем», – заявили в Бішкеку.
Через хворобу Атамбаєв розпорядився, що делегацію Киргизстану, яка попрямувала в Нью-Йорк, очолить міністр закордонних справ країни Ерлан Абдилдаєв.
17 вересня Атамбаєву виповнилося 60 років. У той день президент РФ Володимир Путін на зустрічі з киргизьким колегою в Бішкеку нагородив його орденом Олександра Невського «за великий внесок у зміцнення багатопланової співпраці між Росією і Киргизстаном у дусі взаємної довіри і стратегічного партнерства».
У Атамбаєва раніше неодноразово виникали проблеми зі здоров’ям. У листопаді 2015 року він взяв короткотермінову відпустку і, як повідомляли джерела в його апараті, вирушив у Китай, щоб пройти лікувально-профілактичні процедури.
На початку лютого 2014 року Атамбаєву було зроблено операцію на меніску колінного суглоба в одній із клінік Москви.
У червні 2013 року Атамбаєв за рекомендацією лікарів пройшов медичне обстеження у Військово-медичній академії «Гюльхане» в Анкарі, де він уже проходив лікування в 2007 році після отруєння.
У 2008 році в Анкарі йому зробили операцію на стравоході. Вона була проведена після того, коли в травні 2007 року Атамбаєв, що тоді обіймав посаду прем’єр-міністра Киргизстану, отруївся водою, в якій виявили токсичні речовини невідомого походження.

У Росії збанкрутував банк, який кредитував

Марін Ле Пен

Арбітражний суд Москви визнав банкротом Перший чесько-російський банк (ПЧРБ), який кредитував французьку ультраправу партію «Національний фронт» на чолі з Марін Ле Пен.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Ліцензія у банку була відкликана ще 1 липня. Дірка в капіталі банку перевищила 26 мільярдів рублів.
Наприкінці 2014 року стало відомо, що банк видав французькій партії «Національний фронт» кредит на 9 мільйонів євро. Це сталося після того, коли її лідер Марін Ле Пен розповіла, що більшість французьких і європейських банків відмовляються кредитувати її партію. У лютому цього року «Національний фронт» заявив про намір вдруге взяти кредит у російському банку на суму 27 мільйонів євро.
Перший чесько-російський банк (ПЧРБ) був створений у 1996 році для обслуговування зовнішньоторгового обороту та інвестиційних проектів Росії і Чехії. Він належить колишньому менеджеру «Стройтрансгаза» бізнесмену Романові Попову.
Роман Попов також володіє Європейсько-російським банком у Празі, через фінансові проблеми якого Національний банк Чехії обмежив йому надання кредитів. За повідомленням ЗМІ, у позбавленому ліцензії московському банку «зависли» кошти посольства Чехії у Росії, а також компанії «Чеські авіалінії».

Норвезькі лікарі страйкують через

понаднормову роботу

У Норвегії страйк лікарів набирає обертів. Він почався ще 7 вересня. Наприкінці минулого тижня до страйкарів долучилися нові учасники протесту, інформує The Local.
Зараз у страйку беруть участь 498 працівників 12 лікарень Норвегії. Вони обіцяють, що якщо їхніх вимог не буде виконано, то до них приєднаються ще 35 психологів і лікарів.
Конфлікт між профспілкою й асоціацією роботодавців стався через робочий час лікарів, які заявили, що часто змушені працювати понаднормово, що, передовсім, небезпечно для життя самого пацієнта. Мінпраці та соціальних справ зазначило, що не має наміру втручатися в цей конфлікт.

Австрія встановила перші стовпи

для паркану на кордоні з Угорщиною

В Австрії розпочали будівництво паркану уздовж 1,8 км ділянки кордону з Угорщиною, поруч з контрольно-пропускним пунктом, яким минулого року скористалися сотні тисяч мігрантів.
Про це повідомляє Reuters.
«Ще у понеділок було розпочато закопування у землю вертикальних труб, на яких буде кріпитися паркан, однак рішення щодо встановлення огорожі ще не було досягнуто», – заявили у поліції.
Зазначається, що паркан біля пропускного пункту у місті Нікельсдорф буде зведено у тому випадку, якщо Австрія вирішить активувати жорсткі заходи, що мають на меті швидко спинити потік прохачів притулку.
Як відомо, минулого року після напливу мігрантів, коли Австрія прийняла близько 90 тисяч мігрантів, уряд заявив, що дозволить лише 37500 особам звернутися за наданням притулку в 2016 році.
Угорщина вже побудувала захисний паркан уздовж кордону зі Сербією, а країни Балтії запровадили свої власні прикордонні обмеження в координації з Австрією, щоб закрити цей маршрут у центрі Європи.

КНДР провела випробування

нового потужного ракетного двигуна

Північна Корея провела успішне наземне випробування нового ракетного двигуна, передає агентство Yonhap. За даними ЦТАК, лідер КНДР Кім Чен Ин особисто керував випробуванням потужного ракетного двигуна нового типу в космічному центрі в Сохе.
Двигун здатний виводити на геостаціонарну орбіту супутники. Зазначається, що ракета-носій може застосовуватися для різних типів супутників, зокрема, які призначені для спостереження за Землею.
Північнокорейський лідер також наказав «запускати більше супутників для різних цілей, щоб удосконалювати місцеві технології і тим самим перетворити нашу країну в найближчі роки на володаря таких геостаціонарних супутників», передав ЦТАК.
Нагадаємо, 9 вересня КНДР оголосила про успішне проведення ще одного випробування ядерної зброї. До цього ядерні випробування КНДР здійснила в січні цього року, і крім цього, вони мали місце в 2006, 2009 і 2013 роках.
Згодом РБ ООН провела закрите екстрене засідання, на якому члени Ради рішуче засудили останнє випробування ядерної зброї в Північній Кореї і заявили про готовність обговорювати нові серйозні заходи стосовно Пхеньяна.

Майже 16% мешканців Венесуели харчуються

на смітниках супермаркетів

89% венесуельців за місяць хоча б раз відчувають страх залишитися без їжі.
Згідно з результатами дослідження соціологічного центру More Consulting, 15,7% мешканців Венесуели час від часу шукають харчі на смітниках супермаркетів. Про це повідомляє Diario Las Americas.
Крім того, 88,9% опитаних заявили, що за місяць хоча б раз відчувають страх залишитися без їжі. Не бояться голоду тільки 9,9% респондентів. Більш, ніж половина опитаних визнала, що іноді лягають спати голодними.
При цьому, з 30,5 млн. мешканців Венесуели тільки 7,5 млн. (24,8%) мають можливість дотримуватися збалансованого харчування.
В останні роки Венесуела відчуває гостру нестачу харчів. Влада Венесуели звинувачує в цьому США, стверджуючи, що американці створюють штучний дефіцит товарів.
1 вересня в столиці Венесуели, Каракасі, пройшла багатотисячна акція протесту проти погіршення соціально-економічної ситуації. Однією з основних вимог протестувальників була відставка президента Ніколаса Мадуро.
Наприкінці липня влада Венесуели схвалила проведення референдуму про відставку Мадуро.
Венесуела в останні роки зіштовхнулася з гострою економічною кризою, що посилюється падінням світових цін на нафту, а також браком електроенергії через несприятливі погодні умови.
У низці регіонів країни мешканці відчувають нестачу продовольства і товарів першої необхідності. У Венесуелі оголошено надзвичайний економічний стан.