Для святкування цієї події Посольство України в США запланувало низку заходів. Основне з них – це велелюдне прийняття з нагоди 25-річчя Незалежності України за участю більше, ніж півтисячі присутніх гостей. Запрошення на прийняття підготоване від імені Надзвичайного та Повноважного посла України, посла України в США Валерія Чалого та його дружини – пані Людмили Мазуки. Прийняття відбулося у приміщенні Інституту Миру, який розташований на Constitution Avenue, в центрі міста.

Серед гостей були представники дипломатичного корпусу, зокрема, працівники Посольства України в США, Генеральних консульств у Сан-Франциско та Чикаго, а також іноземні дипломати у США з більше, ніж 50-ти країн. Великою була група американських урядових і парламентських кіл, політологічних центрів та неурядових організацій, міжнародних фінансових установ і бізнесу США. Але найбільш численними були представники української діаспори та гості з України. На прийнятті були присутні: Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, посол США в Україні Вільям Тейлор, митрополит Української Православної Церкви США Антоній та інші поважні гості.

Достатньо представлені українські та американські ЗМІ, зокрема, і наш всеамериканський часопис «Час і Події» (Чикаго).

Все відбулося урочисто, святково і змістовно. Просторе приміщення з відкритим балконом 2-го поверху було зручним та затишним для того, щоб гості почувалися вільно, могли спілкуватися. Згідно з протоколом, гостей зустрічало подружжя – посол України у Вашингтоні Валерій Чалий та його дружина пані Людмила. Протягом години господарі приділили хвильку уваги кожному з гостей, вітаючи їх персонально.


Офіційне відкриття заходу почалося з виконання національного гімну України «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» та національного гімну США «The Star – Spangled Banner».

Вітальне слово до присутніх виголосив посол України в США Валерій Чалий. Він подякував американській стороні за підтримку України у протистоянні російській агресії, за лідерство у консолідації спільної міжнародної реакції на порушення РФ норм міжнародного права, а також за сприяння реформам в Україні як у секторі безпеки та оборони, так і в соціально-економічній сфері.

Він також подякував українській громаді США за постійну, надійну і суттєву допомогу Україні та посольству. І як приклад оцінки такої роботи посол вручив орден «За заслуги» ІІІ ступеня Ігореві Воєвідці – президенту Фундації ім. Омеляна та Тетяни Антоновичів, згідно з Указом президента України П. Порошенка від 22 серпня 2016 р. з нагоди 25-ї річниці Незалежності України. (Фундація меценатів Омеляна та Тетяни Антоновичів – американських українців – це приватний благодійний фонд, організований у 1980 р., який здійснює значні висококоштовні українознавчі проекти та вручає щорічні премії за літературні твори українською мовою та українознавчі наукові дослідження. – Авт.)

Вітальне слово посла України в США Валерія Чалого	Вручення ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Ігореві Воєвідці – президенту Фундації ім. Омеляна та Тетяни Антоновичів

Вітання американських конгресменів та гостей
з нагоди 25-річчя Незалежності України

Привітати урочисте зібрання прийшли конгресмени – члени Конгресового українського кокусу – групи підтримки України в Палаті представників, створеної у 1997 р.

Промовці були одностайними щодо важливості підтримки України Сполученими Штатами Америки. Конгресмени підкреслювали, що український народ зробив правильний вибір на користь свободи і демократії – шлях, який свого часу пройшла Америка, а також наголошували, що США ніколи не визнають незаконну спробу анексії Криму та й надалі допомагатимуть Україні у протистоянні триваючій російській агресії, оскільки це – боротьба за загальнолюдські цінності.

Сандер Левін (Sander Levin) – демократ від штату Мічиган, співголова Конгресового українського кокусу. Упродовж багатьох років конгресмен Левін словом і ділом підтримує Україну в Конгресі США. Його вагоме слово звучало і продовжує лунати і з питань оцінки Голодомору як акту геноциду українського народу, і у справі звільнення українських політичних в’язнів Кремля, і щодо вимог до Росії дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань, і стосовно необхідності підтримки Сполученими Штатами України – політичної, фінансової та оборонної.

Вільям Тейлор (William B. Taylor)	Сандер Левін (Sander Levin)

Марсі Каптур (Marcy Kaptur) – конгресвумен-демократ від штату Огайо та одна з найщиріших та найпослідовніших друзів України і також співголова Конгресового українського кокусу. Марсі Каптур є автором законопроекту «Про запровадження санкцій стосовно Російської Федерації з метою забезпечення додаткової допомоги Україні, а також для інших цілей». Має особливу прихильність до нашої держави не лише з політичних переконань, а й тому, що має в Україні родинне коріння. То ж, природно, що на завершення свого вітального слова конгресвумен без акценту проголосила «Слава Україні!»

Конгресмен від штату Нью-Джерсі Білл Паскрелль (Bill Pascrell) свою палку вітальну промову доповнив символічним виявом прихильності до України, вийшовши до трибуни з українським прапорцем у нагрудній кишені. Білл Паскрель послідовно виступає за необхідність надати Україні зброю, щоб допомогти українцям захиститися від російської агресії. Він також добре відомий українській громаді штату, часто бере участь в її заходах.

Марсі Каптур (Marcy Kaptur)	Білл Паскрелль (Bill Pascrell)

Брендан Бойл (Brendan Boyle) – конгресмен-демократ від штату Пенсильванія також давно і послідовно лобіює українські інтереси. Свого часу він виступив з ініціативою створення комісії, яка б розповідала американцям про Голодомор в Україні, підтримав встановлення пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. Сьогодні він закликає не повторювати помилки минулого, коли Росія, як і в тридцяті роки минулого сторіччя, знову здійснює агресію проти України.

Пітер Роскам (Peter Roskam) – конгресмен-республіканець від штату Іллінойс відомий своєю прихильністю до України. Він – частий гість важливих заходів української громади штату Чикаго. Минулого року взяв участь в урочистому відкриті пам’ятника героям Небесної Сотні. У Палаті представників Конгресу США він очолює комісію «Партнерство заради демократії», яка сприяє діалогу між Конгресом США та парламентами країн, котрі поділяють та зміцнюють демократичні традиції. П. Роскам неодноразово відвідував Україну разом з іншими колегами-конгресменами.

Брендан Бойл (Brendan Boyle)	Пітер Роскам (Peter Roskam)

Цього вечора Україна мала приємність почути щирі вітання і від співголови «Партнерства заради демократії», конгресмена-демократа Девіда Прайса (David Price), котрий також активно підтримує нашу державу в Конгресі США.

Данкен Хантер (Duncan Hunter) – конгресмен-республіканець зі штату Каліфорнія. Він свого часу відвідав «лінію зіткнення», де переконався в тому, що Україна потребує американських оборонних технологій. Після повернення до США він виступив ініціатором проекту закону «Про підтримку українських військових», який передбачає надання нашій державі американських технічних засобів для поліпшення захисту та моніторингу кордонів.

Девід Прайс (David Price)	Данкен Хантер (Duncan Hunter)

Джеральд Коннеллі (Gerry Con­nol­ly) – конгресмен-демократ від штату Вірджинія свого часу ініціював законопроекту «Заборона уряду США визнавати анексію Криму Росією». Його позиція та підтримка особливо актуальні сьогодні, коли РФ активно перетворює півострів на свою військову базу та проводить у Криму незаконні парламентські вибори.

Привітати Українську державу з ювілеєм завітала також Бріджет Брінк (Bridget Brink) – помічник заступника Державного секретаря США. З її вуст прозвучав важливий сигнал про те, що американські санкції проти Росії не буде скасовано, доки вона не виконає повністю свої міжнародні зобов’язання.

Джеральд Коннеллі (Gerry Connolly)	Бріджет Брінк (Bridget Brink)

Присутні численні гості дуже тепло, оплесками, зустріли появу та виступ Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, який коротко окреслив сьогоднішню ситуацію в Криму та закликав міжнародне співтовариство не йти на будь-який компроміс щодо окупації РФ Криму.



На завершення привітань посол України Валерій Чалий надав слово співзасновнику та представникові правління Українського кризового медіа-центру (Київ) Наталі Попович. Вона зробила бліц-презентацію виставки «50 винаходів, які Україна подарувала світу»; виставка розміщена в залі, де проходило прийняття.

Мустафа Джемілєв	Наталя Попович

Бліц-інтерв’ю, знайомства та дискусії...

Найперше, що нас з пані Софією Разумовою, видавцем газети «Час і Події», вразило на цьому прийняті – це дуже величезне зібрання цікавих людей різного роду діяльності та занять, з різних країн, різних професійних вподобань та все ж об’єднаних однією спільною зацікавленістю. А саме – Україною, її сучасністю та майбутністю.

Вдалося коротко поспілкуватися з вельмишановним паном Мустафою Джемілєвим – багаторічним лідером кримських татар, нині Уповноваженим президента України у справах кримськотатарського народу. Після його виступу-звернення на сцені до нього підійшли багато гостей, які хотіли привітати, потиснути руку, висловити свої симпатії широко відомому незламному лідерові свого народу. Серед них – і наша чиказька група.

На питання, які його робочі плани перебування в Штатах, відповів: «Мене запросив посол Валерій Чалий на це прийняття. Через два дні отримав запрошення від президента Петра Порошенка взяти участь у роботі Генеральної Асамблеї. Точніше, так: у рамках Генеральної Асамблеї буде проведено дві конференції, які будуть порушувати питання незаконної окупації Російською Федерацією Криму. Я буду виступати там».

– Як ви оцінюєте роботу нашої діаспори щодо допомоги Україні і що побажали би численним заробітчанам?

– Українці в США – це наше найсильніше лобі. Всі конгресмени, які виступали щойно на наш захист – це результат зусиль і діаспори теж. А Штати – основна дружня країна, яка надає нам допомогу. Знаю, що у ваших (української громади) масових акціях беруть участь і представники нашого народу – татари з Криму. Ви дієте разом. Це – правильно.

А щодо перебування тут великої кількості заробітчан, то мені прикро, що багато наших співвітчизників вимушені покидати нашу Батьківщину і шукати кращої долі в інших країнах. Але я вірю, що наша країна стане процвітаючою і багато українців повернуться на свою Батьківщину.

– Вас супроводжує сьогодні відомий українській громаді правозахисник, нью-йоркчанин Андрій Григоренко. Ви продовжуєте з ним приятелювати?

Із захопленням, пожвавленням: «Аякже, це ж мій не просто друг, а як рідний брат!»

(Історія цього побратимства давня. Андрій Григоренко – син відомого лідера правозахисного дисидентського руху, одного зі засновників Української Гельсінської Спілки,ідейного натхненника національного руху кримських татар генерала Петра Григоренка. Саме його, українця, татари обрали в 60-80-і роки ХХ ст. своїм лідером. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину, за свої людські права стала основою дружби цих двох родин-правдолюбів, яка продовжується і нині. Символічно і в наші дні спільної боротьби. – Авт.).

Мустафа Джемілєв – Уповноважений президента в справах кримськотатарського народу, Лариса Герасько – Генеральний консул України в Чикаго (праворуч), Лідія Корсун – автор

Попросили Наталю Попович – представника правління Українського кризового медіа-центру – розповісти детальніше про виставку «Інновації, які Україна подарувала світу». (До слова, центр створений у березні 2014 р. за підтримки низки експертів, зокрема, Валерія Чалого, нині чинного посла України в США).

Посол Валерій Чалий, очільник Західної єпархії УПЦ у США єпископ Даниїл (Чикаго), митрополит Української Православної Церкви США Антоній

Із захопленням дізналися від пані Наталі деякі подробиці, які, думаємо, зацікавлять і наших читачів: «Тут, на цих стендах, розказано про найголовніші винаходи – від гасової лампи до літака «Мрія», які зробили українці, або ті, хто мав у собі українські гени. Для прикладу: перший у світі пасажирський літак «ІМ-Б Київський» сконструював Ігор Сікорський (1914). Василь Петров відкрив явище електричної дуги (1802-1803). Перший супутник – ракету-носій Р7 – сконструював колектив під керівництвом Сергія Корольова – уродженця м. Житомир. Гасову лампу винайшли на Львівщині аптекарі Ігнатій Лукасевич та Ян Зег (1853) і т. д. Можете пройти по периметру зали і познайомитися з усіма 50-ма стендами.

Виставка була відкрита у вересні 2015 р. в Адміністрації президента, а саме, в галереї «Second Floor арт-центр». Це третя виставка, відкрита тут. Її встигли переглянути сотні киян у рамках програми «Екскурсії вихідного дня в АП». (До відома читачів-киян нашого сайта: в системі онлайн на таку екскурсію у приміщенні АП може записатися попередньо будь-який громадянин. Співробітники центру вже під час підготовки цього репортажу підказали, як це здійснити. Деталі тут: http://www.interesniy.kiev.ua/excursion/ekskursiya-na-ul-bankovuyu-v-dom-s-himerami/ – Авт.)

«Ми створили також каталог виставки, – продовжує пані Наталя, – в якому розповіли детально про кожний із цих 50-ти винаходів. Вважаємо, що ми зуміли показати невичерпний талант українського народу і в інтелектуальній, науковій сфері. Цим каталогом можуть користуватися і глядачі, і, головне, дипломати в країнах свого службового перебування. Цю виставку ми передали у розпорядження Посольства України в США. А в «Second Floor арт-центрі» нині демонструється виставка такого ж формату «Золото нації. Наближення», присвячена кримському золоту».

	Генерал-майор Володимир Гаврилов – аташе з питань оборони та полковник Андрій Ординович – військовий аташе

Серед численної аудиторії гостей, навіть якщо її оглядати з балкону 2-го поверху, були дуже примітні гості у військовій формі. І це ніби нагадувало: в країні – війна.

Підійшли до гостей із найбільшою кількістю зірочок на погонах парадних світлих мундирів. Нам дуже чемно, ба, навіть галантно, відрекомендувалися працівники Посольства України в США, як пізніше виявилося, аташе з питань оборони генерал-майор Володимир Гаврилов та полковник Андрій Ординович – військовий аташе. Зав’язалася невимушена розмова з обміну враженнями, і ми попросили наших візаві допомогти прояснити одне журналістське розслідування, розпочате нашими колегами з «Радіо Свободи»,  що турбує і нас, журналістів «Часу і Подій». Йдеться про долю мобільного польового госпіталю з надання першої медичної допомоги пораненим, переданого американським урядом минулого року нашим ЗСУ. Домовилися знайти об’єктивну правду.

Приємне враження від спілкування (продовжене неофіційно з паном полковником ще в приміщенні Посольства наступного дня з приводу передачі медійних матеріалів про цей госпіталь) переконало: якщо так мислять й так будуть чинити наші військові начальники, то дійсно позитивні зміни в нашій армії будуть продовжуватися, а тим часом організація допомоги їй звідсіля – в надійних руках патріотів.

Щоб заспокоїти щодо медичного забезпечення наших воїнів, пан полковник розповів, що, спільно з медичними експертами зі США та інших країн-партнерів, було опрацьовано Концепцію тактичної медицини (надання першої медичної допомоги воїнам), отримано велику кількість медичних аптечок та окремих медичних препаратів, а також машин невідкладної допомоги на базі високопрохідних машин «Гаммерс». А ще було сказано, що наш «Укроборонпром» нині працює більш ефективно порівняно з попередніми роками і посів 68 місце у щорічному світовому рейтингу виробників озброєння аналітичного видання Defense News http://people.defensenews.com/top-100/ .

Позитивне враження підсилила розмова-знайомство з молодими українськими офіцерами – нині студентами Американської військової академії, які навчаються тут, у Штатах, в рамках обміну між дружніми країнами. Це навчання протягом одного року і виглядає, висловлюючись цивільною лексикою, як підвищення кваліфікації. Щасти вам, наші козаки, невдовзі – бойові офіцери!

Генерал-майор Володимир Гаврилов та Олександр Косолапов – доброволець батальйону «Айдар», учасник АТО

А пан генерал Володимир Гаврилов знайомить зі ще одним гостем свого військового «цеху», яким, певною мірою, опікується, і до якого черга, щоб хоч трішки поговорити та з перших уст дізнатися, як усе було і є навколо там, у зоні бойових дій.

У візочку, а милиці – поруч, наш воїн, захисник Вітчизни  Олександр Косолапов. Олександр родом з міста Щастя, Луганської області. У 2014-му разом зі сином пішли воювати добровольцями в батальйон «Айдар». Під Щастям Олександр був важко поранений. Ще в Україні лікарі все зробили, щоб врятувати поранену ногу. Для подальшої реабілітації можливостей уже не мали. Тепер Олександр майже рік лікується тут, у Вашингтоні, у військовому медичному центрі (Walter Reed Military Medical Center). Ногу видовжили вже на 4 см. І є надія згодом облишити милиці та візок. Збутися надії допомагають Бог, наші люди, братня допомога Америки. А Олександрові – наш низький уклін, подяка і побажання стати на ноги в прямому і переносному сенсі.


Ми залишали гостинний дім, рентований нашим Посольством, разом з останніми візитерами. Приємний сюрприз: на виході кожен отримував святковий подарунок від господарів прийняття. У спеціально віддрукованому синьо-жовтого кольору пакунку з картою України та написом «25-th Anniversary» – набір смаколиків. Гарна, приємна задумка.

Експонати виставки "50 винаходів, які Україна подарувала світу". Зал Інституту миру, де відбулося прийняття гостей
«Ілля Муромець» та його модифікація (1914) Ігоря Сікорського став першим у світі пасажирським літаком	Відкриття Василем Петровим (1802-1803) явища електричної дуги	Ракета-носій Р-7 Сергія Корольова – перший космічний супутник	Ракета «Зеніт» розробки КБ «Южний» імені академіка М.К.Янгеля (м. Дніпро): 1976-1985 рр.

...Вашингтон опісля 9 pm занадто теплий, але вже не гарячий. З одного боку від довгої вервечки таксі – освічена вогнями стела Вашингтона, з іншого – в яскравих вечірніх вогнях – купол Капітолія. Над ним – повний вересневий Місяць. Людей уже обмаль в екскурсійних зонах. Тиша. Хочеться і своєму Києву, своїй рідній Україні, такого ж миру, краси, збережених історичних пам’яток, музейного розквіту. І без боротьби за збереження кожної п’яді столичної землі для наступних поколінь. Так буде! Як у Вашингтоні. Так мусить бути! За що і воюємо...

Вашингтон у вечірній час: монумент Вашингтону – ліворуч, Капітолій – праворуч. 14 вересня 2016 р. Фото автора

15 вересня відбулися відвідини Посольства та інтерв’ю з паном послом для читачів тижневика «Час і Події».