У Варшаві відбулася прем’єра першого художнього фільму
про Смоленську катастрофу

У Великому театрі – Національній опері у Варшаві за участю вищого керівництва Республіки Польща ввечері у понеділок, 5 вересня 2016 року, відбулася прем’єра кінострічки «Смоленськ» режисера Антонія Краузе. Це  перший художній фільм про загибель польської еліти в авіакатастрофі на території РФ, пише wPolityce.pl.
Серед гостей були присутні президент Анджей Дуда, прем’єр Беата Шидло й віце-прем’єр, голова партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський.
Разом з ними на прем’єру прийшли члени родин загиблих, а також віце-прем’єр – міністр культури Пьотр Глинський, віце-прем’єр – міністр розвитку Матеуш Moравєцкий, міністр оборони Антоній Mацеревич, а також спікер Сенату Станіслав Карчевський.
9 вересня розпочнеться загальнонаціональний прокат стрічки.
Сценаристами «Смоленська» виступили Краузе, Томаш Лисяк, Мацей Павлицький і Марцин Вольський.
Роль президента Качинського виконує Лех Лотоцький, Марії Качинської – Данута Далковська. В образі Єви Бласік, дружини командира польських ВПС генерала Анджея Бласіка, глядачі впізнають Альдону Стружік. У зйомках також брали участь Єжи Зельнік, Катажина Ланєвська, Марек Буковський, Марія Гладковська, Домініка Фігурська, Анна Самусьонек, Анджей Масталеж та інші польські актори.
Операторською роботою у Польщі та США керував Міхал Пакульський. Музику до кінофільму написав Міхал Лоренц.
«Трагедія в Смоленську стала найважливішою подією Третьої Республіки, найтрагічнішим моментом у польській історії з часів Другої світової війни. Вона стала подією, яка надзвичайно сильно впливає на долю сьогоднішнього польського життя і поляків; яка нас дуже глибоко розколола. Тому спроба дослідити цю тему є не тільки великим викликом, але й громадянським обов’язком митця», – наголошує Краузе.
Режисер «Смоленська» має в своєму доробку чимало досягнень, зокрема, відзначений багатьма нагородами історичний фільм «Чорний четвер. Янек Вишневський впав» (2011) про антикомуністичний рух польських робітників.
Як уже повідомлялося, Смоленська трагедія 2010 року досі є предметом розслідування й однією з провідних тем польського політичного мейнстріму.
Коли при владі були ліберали з «Громадянської платформи», офіційна Варшава повністю підтримувала точку зору режиму Путіна щодо «помилки пілота» та перебування «неврівноваженого» Леха Качинського у кабіні пілотів як головні причини аварії, хоча ініційована націонал-демократами з PiS парламентська слідча комісія Мацеревича дійшла висновку про попереднє мінування корпусу президентського Ту-154 й наполягала на версії з терактом, безпосередню причетність до якого мала російська сторона.
Після приходу PiS до влади підхід Мацеревича став визначальним.
У лютому 2016 року польський уряд офіційно поновив розслідування.

Іран і Велика Британія вперше за п’ять років

призначили послів

У понеділок Іран і Велика Британія призначили нових послів у країнах – вперше з 2011 року, коли натовп громив британське посольство в Тегерані, повідомляє AFP.
53-річний Хамід Баедінеджад призначений на посаду посла Тегерана в Лондоні. Він відіграв вирішальну роль у переговорах зі світовими державами, що призвело торік до підписання ядерної угоди та скасування міжнародних санкцій.
Британія призначила Ніколаса Хоптона – нинішнього в. о. повіреного у справах у Тегерані.
«Оновлення в дипломатичних відносинах дає нам змогу розвивати наші дискусії з широкого кола питань, зокрема, щодо наших консульських справ, через які я глибоко занепокоєний», – сказав міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон.
«Я сподіваюся, що це ознаменує собою початок плідного співробітництва між нашими країнами, що дозволить нам обговорити такі питання, як права людини і роль Ірану в регіоні, а також продовження реалізації ядерної угоди і розширення торговельних відносин між двома нашими країнами», – сказав Джонсон.
У 2011 році іранські депутати проголосували за рішення вислати посла Великої Британії та скоротити торговельні відносини через санкції, пов’язані з ядерною програмою Ірану. Після цього натовп протягом кількох годин громив посольство Британії.
Британське посольство було знову відкрито в серпні 2015 року, через місяць після підписання ядерної угоди під час візиту попередника Джонсона Філіпа Гаммонда.

Фінський хірург розповів, як влада

Узбекистану приховувала смерть Карімова

У президента Узбекистану Іслама Карімова було діагностовано смерть мозку одразу після інсульту. Про це в інтерв’ю Yle розповів фінський нейрохірург Юха Хернесніємі, якого запросили в Узбекистан для лікування Карімова.
За його словами, 27 серпня йому зателефонував його колишній учень з Казахстану з вкрай терміновою справою – допомогти в лікуванні президента Узбекистану. «Я робив багато операцій за кордоном, в цьому проханні не було нічого незвичайного», – поділився Хернесніємі.
По нього вислали приватний літак, але виявилося, що допомога хірурга Карімову була вже не потрібна. «Операція не мала на тому етапі сенсу, я не вважав за доцільне продовження лікування. Пацієнт був фактично мертвим, це була смерть мозку. Групи фахівців-медиків дали свої висновки, і після цього почалися ігри у владі», – розповів Хернесніємі.
Карімова ще кілька днів потримали на апараті штучного дихання, після чого його смерть все ж було підтверджено.
Нагадаємо, Карімова було госпіталізовано 27 серпня у непритомному стані. Інформація про його смерть з’явилася ввечері 29 серпня. Незважаючи на її підтвердження багатьма джерелами в дипломатичних та медичних колах, у апараті президента Узбекистану повідомлення про смерть Карімова спростовували.
Офіційно про смерть Карімова влада країни повідомила тільки 2 вересня.
3 вересня його було поховано в Самарканді.

До російського мільярдера Вексельберга

прийшли з обшуками СК та ФСБ

Співробітники російських правоохоронних органів у понеділок, 5 вересня, прийшли з обшуками до офісів компаній «Ренова» та «Т Плюс», основним власником яких є мільярдер Віктор Вексельберг, передає Бі-Бі-Сі.
У приміщеннях підприємств, розташованих у Москві на вулиці Мала Ординка, було проведено виїмку документів.
Слідчі дії в енергетичній компанії «Т Плюс», що входить до холдингу «Ренова», проходили в межах кримінальної справи, порушеної за фактом передавання хабарів на суму понад 800 млн. рублів (12,2 млн. доларів) колишньому керівництву республіки Комі, розповів речник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін.
Як уточнює газета «Новая», силову підтримку співробітникам СК надала ФСБ.
За версією слідства, протягом 2007-2014 років фігуранти, а також інші невстановлені особи передавали вищим посадовим особам Комі (наразі вони є фігурантами кримінальної справи про «злочинне співтовариство» під керівництвом В’ячеслава Гайзера) як хабар грошові кошти та інше майно за встановлення максимально вигідних тарифів на тепло- й електроенергію.
17 серпня виконувач обов’язків голови Республіки Комі Сергій Гапліков на зустрічі з Володимиром Путіним поскаржився йому на компанію ПАТ «Т Плюс», яка, за його словами, прийняла рішення продати на публічних торгах Воркутинську ТЕЦ, яка перебуває в аварійному стані, замість того, щоб привести її до ладу.
У відповідь Путін назвав дії компанії «безвідповідальними» й пообіцяв їх припинити.
Після критики з боку президента компанія «Т Плюс» сказала, що забезпечить безперебійну роботу воркутинської енергосистеми й заявила про готовність співпрацювати з правоохоронними органами.
Експерти пов’язують тиск на Вексельберга з призначеними в Росії на 18 вересня парламентськими й муніципальними виборами.
Публічне акціонерне товариство «Т Плюс» – найбільша російська приватна компанія, що працює в сфері електроенергетики та теплопостачання. 65% акцій компанії належить групі «Ренова».
Головою ради директорів компанії «Ренова» є один з найбагатших бізнесменів РФ, виходець зі Львова Віктор Вексельберг – у російському рейтингу часопису «Форбс» він посідає четверту сходинку.
Його найближчим партнером називається ще один львів’янин – Михайло Фрідман.
Нагадаємо, 14-15 квітня відбулися влаштовані податківцями й ФСБ одночасні обшуки в розташованих у Москві керівних офісах декількох компаній Михайла Прохорова. Вже за місяць з його медіахолдингу «РБК», який перед цим опублікував цілу серію розслідувань про статки родинного клану Путіна, звільнилися провідні менеджери й журналісти.

У Ханчжоу Обама поспілкувався

з Путіним наодинці

На полях саміту «Групи двадцяти» у Ханчжоу відбулася окрема зустріч Володимира Путіна з президентом Сполучених Штатів Америки Бараком Обамою.
Як повідомляє сайт президента РФ, «обговорювалася ситуація в Сирії й Україні».
Російський журналіст із кремлівського пулу Дмитро Смирнов пише у Twitter, що президенти «проговорили довше, ніж було заплановано».
«Путін і Обама обговорили Сирію й Україну, а наприкінці зустрічі поспілкувалися віч-на-віч, домовилися продовжити діалог», – пише він.
За повідомленням Смирнова, після зустрічі Путіна й Обами глава МЗС РФ Сергій Лавров і держсекретар США Джон Керрі пішли далі обговорювати подробиці «досягнутих домовленостей».
Як повідомило агентство Reuters із посиланням на представника Держдепартаменту США, Керрі і Лавров не змогли дійти згоди щодо Сирії.
За словами представника Держдепартаменту, між дипломатами залишаються розбіжності.
Також повідомлялося, що Путін і канцлер ФРН Меркель 45 хвилин розмовляли про ситуацію на сході України, сирійську кризу і гуманітарну ситуацію в Алеппо.
Зазначимо, в серпні ЗМІ заявляли, що Путін сподівається укласти угоду з Обамою в останні кілька місяців його президентства в Сполучених Штатах Америки. Повідомлялося, що Путін намагається докласти зусиль, щоб США відступилися від України, і тоді Росія припинить «загравати» з Туреччиною: Москва впевнена, що Вашингтон, радше, зацікавлений в утриманні Туреччини в НАТО, ніж у продовженні конфлікту через анексію Криму.

Мей радить британцям готуватися

до важких часів

Великій Британії треба бути готовою до важких часів, які чекають на країну в зв’язку з майбутнім процесом виходу з Євросоюзу (Brexit), повідомила британський прем’єр-міністр Тереза Мей у першому великому телеінтерв’ю, даному на посаді прем’єр-міністра Сполученого Королівства, передає Бі-Бі-Сі.
«Я думаю, потрібно бути готовими до того, що на нас чекають непрості часи. Але я налаштована оптимістично», – заявила вона.
Мей вкотре заявила, що уряд Великобританії не буде ініціювати запровадження 50-ї статті Лісабонського договору, яка запускає процес виходу з ЄС раніше, ніж 2017 року, але й не має наміру затягувати цей процес.
Відповідаючи на запитання про міграцію, Мей зазначила: підсумки референдуму свідчать, що британці, «очевидно, не бажають свободи пересування в тому вигляді, якою вона була до сьогодні».
Але Мей дала обіцянку захистити громадян ЄС у Великій Британії і громадян своєї країни в Євросоюзі. Вона також повідомила, що після виходу з ЄС розраховує побачити «незалежну Британію, яка прокладає власний шлях у світі».
4 вересня у Лондоні, Единбурзі та Бірмінгемі пройшли багатотисячні демонстрації людей, котрі виступають проти того, щоб Велика Британія вийшла зі складу Європейського Союзу.
Нагадаємо, референдум про вихід Великої Британії з Європейського Союзу відбувся 23 червня. За офіційними результатами, 51,9% британців проголосували за вихід країни зі спільноти, 48,1% – хотіли залишитися в ЄС.
Після підбиття підсумків референдуму прем’єр-міністр Девід Кемерон анонсував свою відставку. 13 липня британський уряд очолила Мей, яка заявляла, що Велика Британія вимагатиме максимально вигідних умов виходу з Євросоюзу.
Велика Британія була членом ЄС протягом 43 років.