У кандидатів в президенти США величезна різниця в поглядах на науку. Передусім це стосується питань зміни клімату, енерготехнологій та досліджень з ембріональними стовбуровими клітинами.

Наука поволі потрапляє у фокус президентської кампанії у США. Кандидати в президенти та їхні партії починають розкривати свої позиції на питання, що прямо стосуються наукової спільноти. Найбільше громадськість цікавить зміна клімату, освіта та біомедичні дослідження.
Дональд Трамп, як і треба було чекати від кандидата-республіканця, зайняв консервативну позицію. Про це промовисто свідчить той факт, що своїм потенційним віце-президентом він обрав губернатора штату Індіана Майкла Пенса. Пенс, який, за його власними словами, є християнином-консерватором, не раз висловлював сумнів, що в світі відбувається глобальне потепління, а життя з’явилося внаслідок еволюції. Крім того, він критикував президента Обаму за підтримку досліджень з ембріональними стовбуровими клітинами.
Якщо Трамп переможе, то позиція Пенса може спонукати республіканців обмежити федеральне фінансування суперечливих з погляду біоетики експериментів, зокрема зі стовбуровими клітинами. Але передбачити кроки Трампа важко, і, як каже директор Альянсу реґенеративної медицини Майкл Вернер, «ми справді не знаємо, що зробить адміністрація Трампа-Пенса».
Така думка не поодинока. Аналіз поглядів Дональда Трампа на наукові питання є складною і невдячною справою, враховуючи популістський та розкутий характер його виборчої кампанії. В його діях частіше можна вбачати бажання кинути тінь на опонентів, аніж спробу виробити чітку політичну стратегію. Натомість Клінтон консультується з багатьма науковими спеціалістами з таких питань, як охорона здоров’я, освіта та екологія.
Виглядає на те, що обидва кандидати мають дуже різні погляди на науку. Якщо Клінтон характеризує науку та інновації як фундамент майбутнього, то для Трампа ці речі є радше другорядними. Натомість пріоритетну роль кандидат-республіканець відводить національній безпеці, імміграції та інфраструктурі.
Зміна клімату — одна з небагатьох наукових проблем, яка пріоритетна для обох кандидатів. Клінтон у своїй політиці загалом продовжуватиме курс Барака Обама на зменшення атмосферних викидів та підтримку зеленої енергетики. Натомість Трамп у промові 26 травня пообіцяв скасувати «тоталітарні» обмеження Обами й вивести США з Паризької угоди. Його адміністрація, заявив він, зосередиться на «справжніх екологічних проблемах, а не вигаданих».
«Зміна клімату стане одним з проблемних питань цієї кампанії, оскільки кандидати мають зовсім різні позиції», — каже кліматолог з Прінстонського університету Майкл Оппенгеймер. Він  сподівається, що під час кампанії говоритимуть про те, як глобальне потепління впливає на різні регіони планети, а також про те, якою мірою воно зумовлює екстремальні погодні явища.
«Наука є козиром демократів. Так само, як історично козиром республіканців була підтримка армії», — каже директор Консорціуму з питань науки, політики та стратегічного планування при Арізонському університеті Денієл Сервіц. Однак, зі слів Дуґласа Гольц-Еркіна, який був радником сенатора Джона Маккейна під час його невдалої кампанії проти Барака Обами 2008 р., явне «зречення» Трампом наукової проблематики віддзеркалює радше його власну позицію, аніж позицію партії. Адже у 2008 р. штаб Маккейна чимало консультувався з науковцями, щоб надати наукове підґрунтя політиці кандидата, як це зараз робить штаб Клінтон.
До виборів залишилось кілька місяців, тож ще є шанс, що Трамп збере своє власне коло наукових радників. Це потрібно не лише для того, щоб виробити компетентну політичну позицію, а й для того, щоб створити мережу зв’язків, які потенційно згодяться в майбутньому уряді.