На серйозному сайті Тернопільсько-Зборівської єпархії 15 липня поточного року був розміщений заклик , адресований молоді, взяти участь у Загальнонаціональної прощі до Марійського духовного центру села Зарваниця.

	Блаженніший Святослав

Він закінчувався несподівано простонародним і якимось молодечим вигуком: «Гайда до Зарваниці!»
Так і уявився мені гурт молодих українців край села, ватажок якого раптом вигукнув: «Гайда до…» – і всі дружною веселою зграйкою попрямували туди, куди їх закликали.
Але організатори Прощі-2016 – це не молодіжні ватажки, а особи серйозні, котрі представляють вагомі організації УГКЦ, а саме: Київську Архієпархію, Бучацьку єпархію; ЕКЗАРХАТИ Одеський, Донецький, Харківський, Луцький. ДЕКАНАТИ: м. Тернопіль, Кам’янець-Подільська єпархія.
Проте, закликаючи прочан до участі, вони все-таки насамперед подбали про юних.
І зробили їм особливий подарунок – спеціальну зустріч з Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом.

Молодіжний акцент Прощі-2016

Тож, молодіжний акцент цьогорічної прощі відчутно проявився. Першим засвідчив це в соціальних мережах Oleh Kharyshyn: «Піша колона біля церкви Успення у Тернополі. Дуже багато молоді. Я у захваті...»
А в програмі прощі 16 липня о 16.00 була запланована окрема спеціальна зустріч Блаженнішого Святослава з молоддю. Окрім проповіді Блаженнішого, передбачена також можливість молодим прочанам поставити своєму Першоієрарху питання й отримати на них щиру відповідь.

Статус Прощі-2016

У минулі роки прощ до Зарваниці було проведено дуже багато. Але цьогорічна проща має статус загальнонаціональної. Це престижно і відповідально, насамперед, для організаторів та учасників.
Недарма президент України Петро Порошенко надіслав спеціальне привітання преосвященним владикам, отцям і вірянам, усім учасникам Загальнонаціональної прощі у Зарваниці.
Глава держави подякував учасникам за продовження доброї традиції паломництва і сказав: «Нашою духовною зброєю для перемоги має стати єдність. Важливий крок до єдності – спільна молитва до Господа за Україну.
Вірю, що мир та злагода невдовзі запанують на українській землі. Слава Україні! Слава Ісусу Христу!»

Географія та масштаб Прощі-2016

Масштаб Прощі-2016

Те, що прочани з’їдуться зі всієї України, зрозуміло уже хоча б з офіційної назви прощі – загальнаціональна. Але можна було б назвати її і міжнародною.
Адже до прочан з різних областей України долучилися паломники з Італії, Іспанії, Португалії, Франції, інших країн: «Приїде також голова конференції єпископів Польщі архієпископ та митрополит Станіслав Гондецкі, а також єпископ австрійського міста Грац з делегацією.
Архієпископ Станіслав Гондецкі вирішив приїхати до Зарваниці у переддень приїзду до Польщі Папи Франциска на всесвітній День молоді у Кракові.
Є сподівання, що ця проща допоможе у спільній молитві пережити ту штучну напругу між полякати та українцями, яку зараз нагнітають», – так заявив єпископ-помічник Теодор Мартинюк.
Хода прочан утворилася дуже велелюдна. Вона заповнювала вулиці і площі населених пунктів, через які доводилося йти колонам.
Цифри називалися різні, але починалися вони від 140 тисяч прочан і більше.
Сайт «Еспресо» також підкреслив масштаб події: «Близько двохсот тисяч прочан з усієї України та з-за кордону молитимуться за мир в Україні».
Сподіваюся, що хтось із читачів або ж їхніх рідних, знайомих також був учасником цього надзвичайно глибокого за захоплюючого дійства…

Програма Прощі-2016

П’ять днів відведено програмою на те, щоб прочани, починаючи з 11 липня, вийшли з місць свого проживання у напрямку до Зарваниці. П’ятий день – а це п’ятниця, 15 липня, – був особливим для учасників тернопільської колони.
Він розпочався Святою Літургією о 7 годині ранку та виходом прочан зі самого Тернополя, куди злетілися та з’їхалися прочани з далеких місць, зокрема, і з діаспори.
Пройшовши до села Струсів, прочани там на місцевому майдані о восьмій годині вечора взяли участь у Святій Літургії і переночували у місцевому інтернаті.
На ранок колони звідусіль підійшли до Зарваниці, де і почалася реєстрація учасників, що тривала до вечора для тих, хто притомився і трохи затримався у дорозі.
16 липня програма Прощі-2016 почала здійснюватися і мала таку от структуру:
8.00-19.00 – реєстрація учасників при в’їзді до Зарваниці;
16.00 – зустріч Блаженнішого Святослава з молоддю;
17.30 – вервиця (площа біля собору);
19.00 – вечірня (каплиця біля парафіяльної церкви);
20.00 – Архієрейська літургія (каплиця біля парафіяльної церкви);
22.00 – похід зі свічками;
23.00 – молебень до Богородиці (площа біля собору);
00.00 – освячення води;
00.30 – хресна дорога;
00.30 – початок духовного концерту (Співоче поле);
00.30 – нічні чування (парафіяльна церква, надбрамна церква, собор).

17 липня заходи продовжилися:
7.00 – утреня (собор);
8.30 – похід владик і священиків від собору до подіуму. Привітання владик;
9.00 – Архієрейська літургія. Освячення води та релігійної атрибутики;
11.30 – літургія (каплиця біля парафіяльної церкви);
12.00, 14.00 – літургія (собор).

Що таке проща?

Одна молиться, друга зиркає…

Для тих читачів, хто не дуже в темі, варто пояснити, що слово проща має 2 найбільш вживані значення.
Перше з них – богомілля, паломництво. Словники наводять такі приклади: «Пішла баба у Київ на прощу Богу помолитися (Україна сміється, I, 1960, 14); Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Тарас Шевченко); Сюди в дні прощі на богослужби мало не з усього Поділля стікалися люди (Михайло Стельмах)».
Друге значення – відпущення гріхів. Словникові приклади такі: «За бідного прощу будеш мати (Словник Грінченка); (Єпископ) Нема сьому рабу ні порятунку, ні прощі. Він занапастив себе (Леся Українка)».
Для прощі в Зарваниці обидва значення цього слова підходять.
До речі, словник таємної мови лірників та шаповалів наводить їхнє таємне жаргонне слово «шатерник», що і означає – проща, відпуст.
Важливо знати, що Зарваницький духовний центр набув відпустового значення аж 147 років тому, у 1867 році – і з успіхом реалізує його дотепер.
Напоумляючи прочан, сайт «Тернополянин» підкреслює, що проща – це не просто мандрівка, паломництво, пересування пішим ходом до святого місця.
Передусім, це духовне приготування, шлях до себе і Бога, як свідчать висловлювання церковних діячів: «Проща – це саме та вузенька дорога, яка веде до Бога, а не туристика…
Проща – це, насамперед, робота над собою, над своєю душею. Це спільна праця разом з Богом».
Або ще таке тлумачення: «Кілометри дороги, час на заспокоєння, пошуки Бога, боротьба з гріхом.
Час прощі – це час, коли можна обдумати все життя, зупинитися, відчути спокій, через втому фізичну отримати духовну силу. Відкинути матеріальні справи хоч на ті кілька днів прощі – це віднайти в собі сили для боротьби за власну душу».
Ці настанови є дуже важливими, тому що частина прочан, передусім, молодих, інколи йдуть на прощу за компанію або сприймають її як своєрідну моду, розглядаючи це як цікаву пригоду, а не духовну працю.
Прикро спостерігати подібні випадки, обтяжені різними надмірностями на кшталт вживання алкоголю вечорами, лузання насіння, прояву невчасних веселощів або й простої неуваги, невміння зосередитися на молитві тощо.
Тому й автор матеріалу на цьому сайті робить обережний, але багатозначний натяк: «Чому, прямуючи до місця божественної ласки, спокою, миру і благодаті доводиться спостерігати такі моменти? Хм.
Бачиш сотні, тисячі людей, які стоять у чергах до сповіді, причастя, слухають Службу, моляться на Хресній дорозі, але розумієш, що не всі прочани тут заради духовного єднання і примирення».
Все ж сподіваюся, що таких на прощі меншість, і вона буде з роками міліти.

Що таке Зарваниця?

Слово «Зарваниця» у багатьох на слуху, але далеко не всі достеменно знають різноманітні багатства, які за цим слово криються.
По перше, Зарваниця – це мальовниче село Теребовлянського району, Тернопільської області, що розташоване на лівому березі річки Стрипа і засноване далекого 1458 року. Специфіка його в тому, що село Зарваниця включено в кілька різних адміністративних контекстів.
З одного боку, Зарваниця – центр сільради, якій також підпорядковане село Сапова.
З іншого боку, до Зарваниці приєднано хутір Раків Кут. А ось поштове відділення, до якого належить Зарваниця, – Вишнівчицьке.
Ну і нарешті – від вересня 2015 року село Зарваниця ввійшло у склад Золотниківської сільської громади.
А населення у Зарваниці за останнім переписом – лише 305 осіб.
Уявляєте – у всесвітньо знаменитій Зарваниці лише три сотні мешканців!
А ось гостей-прочан – тисячі, десятки і навіть сотні тисяч!
І всі вони з року в рік приходять на прощу до одного священного місця.
Виникло воно як цілюще джерело, біля якого ченцю з’явилася вперше Божа мати.
Легенда щодо цієї незвичайної події є дуже поетичною. Цитую її: «Один з київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі, в лісах над Стрипою.
Довге поневіряння та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами й освітлена дивним сяйвом.
У його блиску з’явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії.
Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона з усміхом подала йому в руки край свого омофора.
Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.
Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.
Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця».
Ви помітили, шановні читачі, цей чудовий вислів: «…місце, де зарвав його сон»?
Адже, слово «зарвав» означає схопив, захопив.
Отже, Зарваниця – місце, де людей захоплює, огортає чудодійна сила Пречистої Діви та цілющого джерела.
Для християн усього світу Зарваниця добре відома чудотворною іконою і цілющим джерелом, біля якого з’являлася Божа Матір. Зараз на цьому місці споруджено Зарваницький духовний центр – комплекс церковних споруд зі Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській греко-католицькій церкві.

Духовний центр

	Загальний вигляд центру

Структура цього духовного центру вражає. Де можна побачити село з трьома сотнями мешканців, яке мало би на своїй території таку систему споруд духовного та церковного значення?
Довідники лаконічно повідомляють, що Зарваницький духовний центр – всесвітній марійський відпустовий центр, одна з найбільших подільських святинь Української греко-католицької церкви.
Він складається, принаймні, з дев’яти різних елементів.
По-перше, це Парафіяльна Церква Пресвятої Трійці. Її вік – 262 роки. Саме в ній зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької.
По-друге, прикрашає село і Духовний центр Собор Зарваницької Матері Божої, якому лише 16 років. Тодішній Глава УГКЦ кардинал Любомир (Гузар) освятив його у 2000 році та провів у ньому першу архієрейську літургію.
Створили цю красу земляки-тернополяни – архітектор Михайло Нетриб’як, конструктор Т. Григель.
Хрестокупольна, п’ятибанна, без стовпів, з висотою до центру купола 28 м, розташована на схилі гори велична споруда вражає своєю довершеністю.
По-третє – це декоративна монументальна відкрита каплиця. Вона являє собою архітектурну композицію ікони Матері Божої 3арваницької (скульптори Олександр Маляр, Дмитро Пилип’як, архітектор Данило Чепіль). Стелу зі зображенням ікони (з італійського білого мармуру) увінчує корона з хрестом.
По-четверте – це чотириярусна дзвіниця (висота з хрестом – 75 м), що завершується куполом. Її п’ять промовистих дзвонів виготовлені в Україні та у відомій польській дзвонарні Фальчинських, яка розташована у Перемишлі.
По-п’яте – це хресна дорога, що простяглася від дзвіниці до монашої печери.
По-шосте – це Каплиця-меморіал, яка причаїлася між деревами біля Хресної дороги. Вона задумана та споруджена на честь загиблих героїв Небесної Сотні та воїнів АТО.
Особливістю цієї будівлі є те, що наріжний камінь під її спорудження освятив Блаженніший Святослав.
По-сьоме – височіє надбрамна церква Благовіщення з видом на річку Стрипа.
Увесь цей комплекс прикрашає величне Співоче поле, якому може позаздрити більшість міст України, навіть мільйонників. Адже цей мальовничий амфітеатр може вмістити до 50 тисяч глядачів-прочан.
І дев’ятим елементом комплексу є міні-джерела у вигляді вимуруваних бюветів. Саме з них прочани беруть воду, що народжена цілющим зарваницьким джерелом.

Виступ Глави УГКЦ

Проповідник та його молода аудиторія

Згідно з програмою Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, тримав промову перед молодими учасниками прощі. Серед них були зовсім юні обличчя.
Характеризуючи специфіку цьогорічного паломництва, Блаженніший Святослав зазначив, що його зустріч з молоддю і всенаціональна проща до Зарваниці значно відрізняється від попередніх: «Ця проща відбувається в рік, який Папа Франциск проголосив для Католицької Церкви в усьому світі як Святий рік Божого милосердя», – сказав архієрей.
Він додав, що в Зарваниці, як і в усіх катедральних соборах УГКЦ, відчинені Двері Божого милосердя.
Слова проповідника порушили для початку тему, яку можна зарахувати до психології сприймання: «Запитаймо себе сьогодні, а кого ми слухаємо, до чого дослухаємося, до яких слів прихиляємо своє вухо? Часом різна інформація, злі чутки заполоняють нашу уяву, паралізують нашу волю, віру, надію і любов. Це те, що найпростіше доходить до нашого вуха…»
Вплив зла, що від брудних джерел інформації проникає у наші свідомість та підсвідомість і деформує добро в наших душах – ось на що Блаженніший звернув увагу своїх молодих слухачів.
І резюмував: «Прислухаймося не до людського слова, яке вбиває, а Божого, яке дає життя… Сьогодні Богородиця слухає нас. Вона чує нас. І в тому слуханні бере до серця всі наші молитви.
Ми сьогодні прийшли у цю прощу у Рік Божого милосердя, яка є наче серцем цього надзвичайного святого Року, ми прийшли до Неї, щоби прикликати Боже милосердя на нашу українську землю. Боже милосердя, яке перетворюється, прислухаючись до всіх наших потреб, на різні види Божих дарів».
Соціально-політичний акцент, який зробив Блаженніший, стосувався найгострішого: «Найбільший дар, який ми сьогодні просимо у вірі, у слуханні Божого слова, – ласки і миру для нашої Батьківщини.

	Таїнство

Просимо життя, а не смерті. Просимо, щоб Господь Бог прийняв наші молитви як найвищий вияв Божого милосердя. Своєю силою зупинив війну».
Блаженніший наголосив і на меті цієї паломницької акції: «Щоб отримати повний відпуст і піти з цього місця розв’язаними від наших тягарів і немочі, одержати Божі ліки на наші рани, які ми називаємо Божим милосердям, є декілька умов.
Перша і, можливо, найважливіша – це сповідь. Бо що за проща без сповіді?!
А потім помоліться в наміренні Святішого Отця «Отче наш», «Богородице Діво» і пройдіть через Двері Божого милосердя, які так широко відчинені в Соборі Зарваницької Богоматері».
Маючи на увазі, що Проща-2016 починалася і має завершуватися Святою Літургією, Отець і Глава УГКЦ наголосив: «Вершиною прощі є Служба Божа. Але найважливішим моментом, кульмінацією Літургії є подяка Богові, коли ми дякуємо Йому за всі добродійства.
Згадавши, як часто ми нарікаємо, що Господь щось не зробив нам, проповідник застеріг від поверховості: «Ми, як Божий народ, прийшовши на цю прощу до Зарваниці, маємо цього року обов’язок стати перед Богом і урочисто визнати великі дари й благодаті, які Він вчинив і чинить нашому народові…»
Серед них Блаженніший назвав Незалежність України, 25-у річницю якої ми відзначаємо цього року, прояв патріотизму та активізацію українців усього світу, їх гуртування навколо Матері-України.
Відповівши на питання молоді, Блаженніший порадив: «Треба щодня перед сном робити іспит сумління: що доброго зробив мені Бог і що я зробив – більше добра чи зла?»
А наостанок уже для всіх прочан, без різниці у віку, Блаженніший Святослав проголосив: «Нехай Богородиця, до якої ми сьогодні прийшли, відчинить нам Двері милосердя».

Завершення

Серед подарунків, які молодь піднесла своєму Архіпастирю, був суто молодіжний – біла футболка з гаслом «Я люблю Зарваницю».
Блаженніший зі щирою, хоч трохи і поблажливою, посмішкою прийняв її. Важко собі уявити Главу УГКЦ у подібній футболці. Зате легко уявити десятки і сотні українців, які поділяють це гасло.
Проща-2016 відбулася з величезним успіхом.
Помолившись, посповідавшись і отримавши відпуст, прочани з просвітленою свідомістю, піднесеним духом та очищеним серцем розійшлися і роз’їхалися по домівках.
А Божа Матір чекатиме нових прочан. Її чудодійне джерело не міліє.
Добра вистачить на всіх.