Курсанти на шикуванні

Усі ми були дітьми. Мабуть, кожен маленький хлопчик у дитинстві бігав з палицею, уявляючи, що в нього в руках справжній автомат, перемагав чужих та захищав своїх. Знання про те, яким має бути справжній воїн ми черпали з мультфільмів та кіно, здебільшого, іноземних. Тому, коли доростали до призивного віку, реальний «солдат ЗСУ» кардинально відрізнявся від того образу, яким ми марили в дитинстві.

Ні для кого не секрет, що ще 4 роки тому служити в армії було соромно. Цим не те, що не пишалися, про це намагалися не говорити всерйоз, тільки на рівні тупих анекдотів про прапорщиків. На щастя, зараз армія України поступово відроджується. Тим часом підростає молоде покоління, яке теж ставить собі питання: «Як воно – бути солдатом?»

Отримати на нього відповідь мали змогу 25 дітей, котрі стали учасниками військово-патріотичного табору при бригаді швидкого реагування Нацгвардії. Так, із 26 по 28 квітня 20 курсантів Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка зі Сум та 5 вихованців Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «ФОРПОСТ 22» з Херсона жили в наметовому містечку під Києвом.

	Бійці бригади діляться спорядженням

Чесно кажучи, це не була триденна екскурсія, де дітям читали лекції та показували заздалегідь підготовлену програму. Хлопці та дівчата органічно влилися в життя бригади навіть попри те, що поблажок для них ніхто не робив. Разом зі солдатами вони виходили зранку на зарядку, шикувалися та зранку до вечора активно тренувалися, опановуючи військову науку.

Діти відточували навички рукопашного бою та надання медичної допомоги, вчилися визначати азимут на заняттях з топографії. Чи не найбільше позитивних емоцій вони відчували, коли їм дозволили побачити танк зсередини. Кожен учасник табору не змарнував можливості посидіти на місці навідника, найспритніші починали повертати башту. Командир танку вміло проводив інструктаж, відповідав на питання дітей так, щоб їм було зрозуміло. Він був приємно вражений завзятістю учасників табору і зізнався, що з них можуть вийти професійні танкісти.

А інструктор з бойової підготовки Мікуліч Микола вчив дітей основним правилам поводження зі зброєю: «Завжди ставимося до зброї як до зарядженої, напрямок дула – завжди безпечний, тримаємо палець не на спусковому гачку до моменту, коли ми маємо намір стріляти». Також він поділився з учасниками секретами влучної стрільби, показав основні стійки, з яких вчать ефективно вести вогонь і службовців бригади.

Дітям показали наші танки

Сповна відчути себе солдатом дітям вдалося тоді, коли до місця проведення занять непомітно підійшли бійці бригади швидкого реагування, котрі в повному екіпіруванні відпрацьовували тактичні дії в лісовій місцевості. Зайнявши кругову оборону, вони детальніше розповіли дітям про власне спорядження та озброєння, навіть дозволили його приміряти та побігати-поповзати, щоб відчути навантаження, з якими доводиться мати справу звичайному піхотинцеві.

Дітям такі заняття сподобалися. Олег з Херсона зізнався, що завжди хотів «спробувати на смак» солдатське життя. І хоч він у майбутньому планує займатися бізнесом, цей хоч і короткий, але насичений період військової служби він запам’ятає надовго. Для курсантів зі Сум табір став можливістю не тільки навчитися новому, а й відпрацювати на практиці засвоєний раніше теоретичний матеріал. Зрештою, на три дні замінити казарму на наметове містечко й повчитися у досвідчених солдатів та командирів (у бригаді швидкого реагування переважна більшість – учасники АТО) випадає не так часто. Наймолодший учасник табору, восьмирічний Тимур, не відставав від старших дітей. Цей хлопчик, мабуть, точно стане військовим (можливо, розвідником), адже з-поміж дітей лише він ховав від журналістів обличчя за балаклавою, і взагалі був серйозним та небагатослівним. «Перед самим від’їздом ситуація склалася так, що він міг не поїхати, – розповідає інструктор з рукопашного бою та батько Тимура Артем Яковлєв, – але син подивився на мене таким очима, що я зрозумів: треба брати».

	Заняття з топографії

Після фізичних навантажень на свіжому повітрі справжнім святом став смачний обід, приготований на польовій кухні. А наприкінці дня дітям показали фільм про Національну гвардію України. Попереду був останній день у таборі: вже традиційні зарядка, рукопашний бій, медицина та стрільби. А потім діти поверталися додому, сповнені нових вражень та впевненості в тому, що їх є кому захищати, а їм – на кого рівнятися.

Післяслово: Як розповів інструктор бригади, ізраїльтянин Цві Аріелі, подібна програма, що має назву «Годна», існує в його країні вже давно. Так, школярі випускних класів мають можливість тиждень провести зі солдатами, подивитися на їхній побут, спробувати навантаження. Цей досвід у майбутньому дозволяє вирішити, в якому саме підрозділі хоче служити юнак чи дівчина, якщо хоче взагалі. Варто згадати й про те, що подібний табір був проведений в Україні вперше. І прийняли дітей бійці бригади швидкого реагування Нацгвардії – підрозділу, який реформує армію зсередини. Навчання там проводять досвідчені інструктори, котрі мають досвід служби та бойових дій за кордоном.

Наразі бригада продовжує набір охочих отримати професійну підготовку.
З питань проходження військової служби за контрактом можна звертатися за тел.:

(098) 614-50-47,
(095) 686-28-63,
(073) 474-68-63,

E-mail: [email protected].

Тимур – наймолодший учасник табору	Нарешті обід