Призначений два місяці тому прем’єр-міністр Володимир Гройсман 14-17 червня відвідав США з першим закордонним візитом, який він почав і завершив зустрічами з українською громадою.

38-річний пан Гройсман, 19-й і наймолодший прем’єр, сказав, що США стали першою країною, куди він приїхав, не випадково, і пояснив це тим, що Україна відчуває підтримку Сполучених Штатів і вважає Вашингтон стратегічним партнером. Пан Гройсман приїхав на запрошення віце-президента Джо Байдена, якого вважають найбільшим другом України в адміністрації президента Обами. Журналісти назвали візит «американськими оглядинами» на тлі повідомлень про наміри США дати Україні додаткові мільйони доларів та кредитні гарантії.

«Найкращий шанс»

У будівлі президентської адміністрації, вікна якої виходять у двір Білого дому, Джо Байден перед зустріччю віч-на-віч з українським прем’єром поклав руку Володимирові Гройсману на плече і сказав, що враження у нього про прем’єра складається гарне, і що робота у того – складна. Проте, наголосив Байден, «цього разу революція має принести результати», і треба «нарешті зробити правильно». За словами віце-президента, Україна зараз має, «можливо, не останній, але – найкращий шанс за тривалий час».
Не один американський посадовець казав під час візиту, що робота в українського прем’єра – важка. Посол США в ООН Саманта Пауер, яка назвала себе «справжнім другом України», вітаючись із паном Гройсманом у Нью-Йорку, сказала, що «багато людей не погодилися б на цю посаду».
Після розмови з віце-президентом пан Гройсман вийшов за поріг Західного крила Білого дому без господаря зустрічі і зробив коротку заяву, сказавши, що Київ дуже цінує підтримку США у тому, щоб Україна стала успішною і подолала виклики, зокрема, агресію з боку Росії.
Соціальні мережі створили враження, що молодий прем’єр дуже відкритий і за його графіком можна було слідкувати на Твіттері й Фейсбуку мало не в реальному часі.
З українською громадою пан Гройсман зустрівся в посольстві України в Джорджтауні. Як стало відомо від учасників, враження про прем’єра склалося позитивне, його назвали щирою людиною, яка справді хоче щось зробити. Прем’єр подякував громаді, сказавши, що вона робить «дуже велику справу для України». Згодом пан Гройсман та його делегація поклали пшеничні колоски до меморіалу жертвам Голодомору. З українською громадою пан Гройсман зустрічався і в Нью-Йорку – в Українському музеї.
Разом із прем’єром до Вашингтона приїздили 15 урядовців, включно з віце-прем’єром з європейської й євроатлантичної інтеграції та кількома міністрами, зокрема, фінансів, енергетики, інфраструктури та головою Фонду держмайна. Під час зустрічей у Вашингтоні пан Гройсман запевняв, що його уряд готовий до реформ і до змін, які «зроблять Україну успішною».
У Вашингтоні пан Гройсман був трохи більше, ніж два дні, але подій було багато – від покладання квітів до меморіалу Невідомому солдатові на Арлінґтонському цвинтарі до візиту до Білого дому, Конгресу, Світового банку, Торговельної палати, Агентства міжнародного розвитку, міністерства фінансів і Національного прес-клубу. У Нью-Йорку він, зокрема, відвідав представництво ООН та Меморіал жертвам нападів 11-го вересня 2001-го року.
Під час кожної промови пан Гройсман дякував США за підтримку у боротьбі з російською агресією і за фінансову допомогу, а також обіцяв боротися з корупцією, проводити реформи, відкриту приватизацію і долати бар’єри для бізнесу.

Фінансова допомога і позики

Спікер Палати представників Конгресу Пол Раян під час зустрічі з паном Гройсманом у Конгресі запевнив, що США підтримують Україну у розбудові економіки та у боротьбі проти російської агресії, і пообіцяв у випадку затвердження надання 150 млн. дол. для вдосконалення безпеки України.
Джо Байден оголосив, що Білий дім у випадку затвердження Конгресом надасть Україні 220 млн. дол. додаткової допомоги на економічні та політичні реформи.
За даними Білого дому, з 2014-го року американський уряд надав Україні понад 1,3 млрд. доларів допомоги.
Журналісти зауважили, що пан Гройсман мав зустрічі у Світовому банку, але не в МВФ, куди, натомість, ходив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Речник МВФ повідомив після зустрічі, що обговорювалися питання, які треба вирішити до того, коли Рада МВФ у липні вдруге розгляне програму надання наступного траншу позики. МВФ очікує від України виконання певних умов, зокрема, щодо фінансової стабільності. Речник зауважив, що макроекономічна стабілізація відбувається, але треба просувати реформи, які зроблять Україну привабливою для інвесторів, а також боротися з корупцією. Дискусія з цих питань триває, – сказав речник.
Світовий банк після зустрічі пана Гройсмана з директором-розпорядником Шрі Мульяні Індраваті повідомив, що готовий надати 1млрд. дол. на програми в Україні, зокрема, на розвиток транспортних коридорів і автомобільних доріг із залученням бюджетних, кредитних і приватних ресурсів. За словами Гройсмана, такої стратегії ніколи не було, а її втілення може стати одним із двигунів економічного відродження України. Минулого року Світовий банк надав Україні понад 1,2 млрд. дол.
У промові до учасників щорічної конференції Американсько-української робочої групи (започаткованої Центром відносин США-Україна), до якої входить 40 урядовців, експертів та науковців – по 20 від кожної країни, пан Гройсман запевнив, що «прийшов діяти».
Він перерахував досягнення уряду за останні 2 роки, сказавши, що їх більше, ніж за попередніх 20 років, що лунало як комплімент його попереднику Арсенієві Яценюку, і розповів про план дій (реформу митниці і судової системи, створення сприятливих умов для бізнесу, боротьбу з корупцією, відкриту приватизацію), і намагався переконали експертів, що процес оновлення в Україні незворотній.

Крим і борг Росії

Американські засоби інформації фактично залишили візит українського прем’єра поза увагою. Пан Гройсман дав інтерв’ю агентству AP, яке надрукували кілька видань, включно з The Washington Post і The New York Times. Окрім українських журналістів, під час подій прем’єра, здебільшого, супроводжували офіційні та кілька місцевих фотокореспондентів.
Найбільш гострі запитання пану Гройсману ставили під час прес-конференції в Національному прес-клубі, де було багато представників бізнес-видань, а також чимало російських журналістів.
Модератор зустрічі запитав пана Гройсмана, чи стурбована Україна риторикою потенційного кандидата у президенти від Республіканської партії Дональда Трампа, який закликав до зменшення ролі НАТО? Пан Гройсман відповів через перекладача, що в умовах вторгнення російських військ до України треба дуже об’єктивно оцінювати виклики і бути готовими дати на них відповідь.
Російський журналіст запитав, чи бачить пан Гройсман спосіб, яким можна врегулювати питання боргу Росії, який би задовольнив обидві сторони? Прем’єр відповів, що питання треба вирішувати правовим шляхом і сказав, що зараз «відбуваються юридичні процедури, які визначають долю стосунків у фінансовій сфері». Він додав, що насправді є великий борг Росії перед Україною, і його треба компенсувати, сказавши, що цьому мала би сприяти де-окупація Криму і звільнення української території, що було б «гарним підґрунтям для врегулювання фінансової ситуації».
Відповідаючи на запитання про можливість зняття санкцій з Росії, пан Гройсман сказав, що Україна розглядає санкції як покарання агресора і, що зняття їх можливе лише тоді, коли агресор відмовиться від планів агресії.
Один із журналістів висловив думку, що у світі не було гострої реакції на окупацію Росією Криму тому, що, як свідчать результати опитування в Криму, населення, мовляв, підтримує приєднання до Росії. Пан Гройсман повторив, що Крим – це частина України і сказав, що опитування не може бути підставою для зміни кордонів у 21-му сторіччі, додавши, що він хотів би подивитися на результати гіпотетичних референдумів про незалежність деяких регіонів Російської Федерації.

Залучення інвестицій

Представники бізнес-видань цікавилися, коли Україна скасує валютні регуляції і заборону на вивезення дивідендів. Пан Гройсман визнав, що така проблема була минулого року, але сказав, що цього року вона має вирішитися, хоча додав, що це компетенція Національного банку.
А задля залучення інвестицій уряд, за словами прем’єра, намагається покращити бізнес-клімат, проводячи дерегуляцію, зокрема, енергетичного сектору, публічну приватизацію, довгоочікувану судову реформу, реформу митної служби та скасування «непотрібних перевірок». Він закликав усіх інвестувати в Україну і сказав, що його уряд готовий скасувати всі бар’єри.
Раніше він визнав, що обсяг американських інвестицій в українську економіку – «невтішний». А коли його запитали про нові домовленості з Американською торговельною палатою, то він лише сказав про інтерес з боку компанії Дженерал Електрик.
Потенційних інвесторів найбільше цікавила боротьба з корупцією. Пан Гройсман запевнив, що боротьба є, сказавши, що уряд створив Національне антикорупційне бюро, працівників якого допомагали навчати США. Він повідомив, що також створено окрему антикорупційну прокуратуру, керівництво і працівників якої обрали прозоро і публічно і навчили за сприяння США.
Серед інших заходів він назвав підвищення вимог до прозорості чиновників та декларування їхнього майна. І запевнив, що реформа судів – найслабшої ланки влади – таки починається, хоча й із затримкою.
Загалом, у своїх промовах у США пан Гройсман закликав інвестувати, багато дякував за підтримку і цитував, принаймні, двох американських президентів – Джорджа Вашингтона і Джона Кеннеді. Він обережно обійшов питання президентської кампанії, коректно сказавши, що впевнений, що американці оберуть гідного кандидата.
Тим часом, як написала консервативна Washington Times, хоча це був перший на посаді візит пана Гройсмана до США, тут не вперше чули обіцянки української влади про реформи: «Колишній мер Вінниці – останній у довгому списку прем’єрів, яким не вдалося змінити уряд в Києві».
Як сказав сам прем’єр, реформи потрібні не МВФ чи США, а Україні, і запевнив, що цього разу населення відчує покращення.
Як сказав Джо Байден, від України чекають на результати.