Дослідник із США Мирослав Драґан розповідає про важливість розвитку гуцульської говірки
	Професор ЛНУ ім. І.Франка Василь Лизанчук
	Голова товариства «Гуцульщина» Василь Коржук і член ради Леся Луців квапляться на ювілей
	Колядницька партія йде колоною до церкви
	Наймолодший учасник колядницької партії продовжує гуцульські традиції
	Колядують у церкві св. Володимира

Щороку, в останню суботу січня, львівські гуцули збираються у велике гуцульське коло, щоб відзначити роковини суспільно-культурного товариства «Гуцульщина». А цьогоріч у товаристві відбулася знаменна подія – 25-річний ювілей із дня заснування, а також 15-річний ювілей часопису товариства – журналу «Ґражда».

І так, 30 січня до Львова на святкування прибули численні гості з усіх куточків Гуцульщини: Галицької, Закарпатської і Буковинської. Приїхали голови товариств «Гуцульщина»: Михайло Ничай (смт. Верховина), Юрій Стефурак (м. Косів), Ігор Яківчук (м. Яремча), Дмитро Небесійчук (м. Київ), Дмитро Чорний (м. Коломия), Василь Перчук (м. Прага, Чехія). Приїхали на святкування заступник управління культури в Івано-Франківській області, голова товариства «Гуцульщина» в Івано-Франківську Мирослава Корнелюк, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, заступник голови Верховинської селищної ради Оксана Чубацько, голова органів самоврядування регіонів Гуцульщини Ярослав Кікінчук, делегація з Косівського інституту декоративно-ужиткового мистецтва на чолі з Антоном Григоруком та Романом Лучуком. Приїхали також гості з Румунії і США. Для висвітлення події на ювілей завітало львівське і київське телебачення, а саме, кореспондент ТРК «Львів» Наталя Миронюк і кореспондент телеканалу «Рада» в західній Україні Богдан Барбіл.

Розпочалися урочистості з науково-практичної конференція з питань історії, культури, гуцульської говірки та народних традицій. З доповідями виступили професори Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Лизанчук і Михайло Гнатюк, доцент Івано-Франківського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Королько, дослідник Гуцульщини із США Мирослав Драґан, а також Ярослава Колотило та Дмитро Коренюк з Румунії. Організатор і керівник конференції – львівський історик, доктор Петро Сіреджук.

Родзинкою святкування ювілею була колядницька партія з Верховини Івано-Франківської області під керівництвом заслуженого працівника культури, колядницького берези Михайла Ванджурака. Одинадцять колядників у гуцульських строях, з бартками і гуцульською колядою вирушили колоною від Франківської райадміністрації міста Львів (де проходило святкове дійство) до студентської церкви святого Володимира. У церкві колядники отримали благословення з рук отця Богдана, після чого зайшли з колядою до вщерть переповненого гуцулами і шанувальниками гуцульської культури актового залу Франківської райадміністрації, де під звуки трембіт розпочалася друга половина святкового дійства. Голова товариства Василь Коржук прозвітував перед членами товариства про роботу за останніх 5 років. Зроблену роботу голови товариства було належно оцінено, і Василя Коржука уже вкотре обрали головою.

Щороку на відзначенні річниці товариства вручають найвищі нагороди. Почесні звання за значний внесок у розвиток і процвітання товариства «Гуцул і гуцулка року» отримали члени ради товариства Юрій Ткачук та Оксана Смерека. Відзнаки «За заслуги» вручили засновникам товариства, головному редакторові журналу «Ґражда» Олександрові Маслянику, головному редакторові журналу «Ґреґіт» Олегові Семенишину, заслуженим журналістам України Богданові Барбілу і Василеві Гейнішу. Найвищими відзнаками «Патріот Гуцульщини» були відзначені голови товариств «Гуцульщина» у Косові Юрій Стефурак та у Верховині Михайло Ничай. Своєю чергою, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк вручив подяки голові товариства «Гуцульщина» у Львові Василеві Коржуку та багатьом активістам. Заступник начальника Івано-Франківського управління культури Мирослава Корнелюк вручила грамоти докторові історичних наук Петрові Сіреджуку і керівнику народного ансамблю пісні і танцю «Писанка» Олені Вовк, а від імені Івано-Франківської ОДА вручила грамоту професору ЛНУ ім. І. Франка Михайлові Гнатюку.

Після офіційної частини свято перейшло у святкову феєрію. З оплесками на сцені зустріли концертну програму за участю колядників з Верховини та гуцульської капели під керівництвом відомого музиканта-віртуоза, заслуженого працівника культури Миколи Ілюка. Вперше на сцену вийшли троїсті музики товариства «Гуцульщина» під керівництвом Богдана Близнюка. Пізніше потішив глядачів аматорський ансамбль Львівського національного університету ім. І. Франка «Черемош» із прекрасною різдвяною програмою.

Закінчився концерт презентацією книжки гуморесок «На дарабі до Європи» Дмитра Коренюка з румунського села Бистра, що на Мараморощині. А заслужений артист України, відомий гуморист Микола Савчук із Коломиї, присвятив своєму колезі з Румунії гуцульську співанку. Продовжився ювілей на великій гуцульській забаві у супроводі музикантів із Верховини.

Історія та діяльність товариства «Гуцульщина»

У Львові з давніх-давен проживає значний відсоток вихідців із Галицької, Закарпатської і Буковинської Гуцульщини. Різні причини закинули їх до столиці Галичини. Вони завжди пам’ятали, звідки прийшли і всіляко гуртувалися, тому бажання створити суспільно-культурне товариство, яке уже давно виношувалось у серцях гуцулів, було цілком природнім. Звісно, зробити це в умовах панування в Україні різних окупантів було неможливо. Змогли втілити свою давню мрію як тільки з’явилися перші паростки незалежності України.

20 січня 1991 року на запрошення працівниці музею «Шевченківський гай» Ганни Малкович (уродженки Гуцульщини) до Львова приїхали колядники з Гуцульщини, які вдало виступили перед львів’янами. Після виступу колядників група із 47-ми глядачів зібралась в актовому залі музею, де відбулися збори, які заснували суспільно-культурне товариство «Гуцульщина» у м. Львів.

До керівного складу товариства увійшло вісім осіб. Головою товариства обрали уродженця с. Середній Березів, Косівського р-ну, Івано-Франківської області Дмитра Ґеника.

З часу заснування товариства двічі на місяць проводились засідання ради, яка складається з 25-ти членів. Розроблялися завдання, програма і мета товариства. Завдяки кропіткій праці членів ради товариства організація наповнилася людьми різних професій, які взяли активну участь у створенні статуту, печатки і символіки. Були створені різні секції, де кожен виконував свою ділянку роботи.

У січні 1992 року було організовано гуцульську «Маланку», яку провели на високому рівні. Ця традиція продовжується дотепер. У цьому ж році було прийнято рішення щороку, в останню суботу січня, відзначати річницю створення товариства. У березні 1992 року товариство відсвяткувало чергову річницю пам’яті Тараса Шевченка і трагічну сторінку історії Карпатської України. У травні цього ж року товариство вперше відзначає «Свято матері», яке замовчувалося десятками років. У заході взяли активну участь діти львівських гуцулів, а також гості Теребовлянського товариства, з якими товариство налагодило взаємозв’язок. Відтоді це свято товариство відзначає щороку. Поточний 1992 рік був багатим і вдалим для товариства. У самому серці Львова, на площі Ринок, 17, товариство отримало постійне приміщення. Оскільки у той час уже був заснований Міжнародний гуцульський фестиваль, товариство взяло активну участь у підготовці до 2-го фестивалю, який відбувся 24-25 липня в смт. Вижниця, Чернівецької обл. З тих пір товариство бере активну участь у всіх гуцульських фестивалях.

Товариство бере участь не лише в гуцульських, але і в загальноукраїнських культурних заходах. Під час святкування 755-річного ювілею Львова члени товариства взяли участь в урочистій ході.

Крім культурної, товариство «Гуцульщина» започаткувало і політичну діяльність. Зокрема, у 1992 році був проведений вечір, присвячений лауреатові Шевченківської премії, уродженцеві Гуцульщини Тарасові Мельничуку, а 18 жовтня було відзначено 50-у річницю УПА. 21 жовтня 1992 року відбулося посвячення хоругви товариства і приміщення на площі Ринок, 17.

За 10 років існування товариства «Гуцульщина» рада товариства дійшла висновку, що існування такої організації без друкованого видання є малоефективним. Тому у 2001 році за сприяння секретаря товариства Ярослави Калинів і члена ради Олега Семенишина був заснований журнал «Ґражда». Редактором став Олег Семенишин. У 2008 році редактором обрали Олександра Масляника, а колишній редактор О. Семенишин заснував ще одне видання товариства – журнал «Ґреґіт».

Щоб зберегти для нащадків пам’ять про діяльність товариства «Гуцульщина», у Львові рада прийняла рішення видати книжку «Гуцульщина у Львові». Її героями стали вихідці з Гуцульщини.

Кожної весни товариство організовує толоку на території гуцульського подвір’я у музеї «Шевченківський гай». Ініціатором толоки виступив член ради товариства Степан Помф’юк.

У 2004 році у зв’язку з тяжкою хворобою Дмитро Ґеник склав із себе повноваження голови і запропонував на цю посаду уродженця Надвірнянщини Богдана Дудзяного. У 2007 році Б. Дудзяний склав із себе повноваження голови і запропонував на цю посаду Коржука Василя Дмитровича, уродженця с. Кривопілля, Верховинського району. З тих пір і дотепер пан Василь керує товариством, за його участі відбуваються цікаві події та створюються нові проекти.

Друзі товариства

Товариство «Гуцульщина» має багато друзів. З 1993 року і донині дружить з артистами із села Микуличин, Івано-Франківської області, які не раз виступали з музичною програмою у Львові.

Серед друзів: «Братство воїнів ОУН-УПА», «Союз українок», «Політв’язні і репресовані», товариство «Теребовлянщина», «Холмщина», «Любачівщина» та інші.

Не забувають за товариство «Гуцульщина» у Львові і гуцули з діаспори. Частими гостями є гуцули з Мараморощини (Румунія), зокрема, гуморист Дмитро Коренюк і заступник «Союзу українок» Бухареста Ярослава Колотило. Тісна дружба товариство «Гуцульщина» у Львові єднала уже з покійними головним редактором журналу «Гуцульщина» з Торонто (Канада) Ігорем Чмолою, автором «Історії Гуцульщини» і редактором журналу «Гуцулія» Миколою Домашевським із Чикаго (США), головою гуцульського товариства у Великобританії Антіном Ясельським.

		Трембіти сповіщають про початок святкового дійства		Голова товариства В. Коржук нагороджує гостю з Румунії Ярославу Колотило
		Гуцул і гуцулка року		Мирослава Корнелюк вручає голові товариства В. Коржуку книжку про Івано-Франківщину
		Один із засновників товариства «Гуцульщина» у Львові проф. Нестор Библюк (зліва) співає з головою Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитром Стефлюком пісню «Верховинко, світку ти наш»		Гуморист Микола Савчук
Аматорський ансамбль «Черемош» із різдвяною програмою