«Південно-Західна залізниця» восени 2015 року закупила протигази на 396 тис. грн. у ТОВ «Лексен», які виявились дешевою підміною. Про це йдеться у сюжеті Аліни Стрижак у програмі «Наші гроші» (ЗІК).
Закуплені протигази мали поповнити запаси залізничників, оскільки старі протигази вони повивозили на Майдан «Беркуту» під час Революції гідності.
Залізничники замовляли протигази виробництва 2015 року з панорамною маскою по 1330 грн., що відповідало ринковій ціні на такий товар.
Однак, згідно з актом перевірки, «Лексен» привіз непотріб – протигази 1988-1991 років виробництва, з окулярами, а не панорамними масками.
Упаковка була пошкоджена, на фільтруючих коробках були вм’ятини та потертості, а на сумках для зберігання – два штампи з датою. Один – 1991 року (замальований фарбою), другий штамп – 2015 року. Виробником за договором мало б бути харківське ТОВ «Сотруднічєство», однак привезли протигази з різних заводів-виробників. Висновки санекспертизи відсутні, сертифікати якості та відповідності не завірені та без номера партії. 165 таких протигазів розподілили на станцію Дарниця та 135 штук – на станцію Київ-Пасажирський.
При цьому, підміна була санкціонована ще до постачання. У технічному завданні по тендеру, яке підписав голова конкурсного комітету ПЗЗ Горілей С. В., було вказано, що предметом тендера є протигаз з панорамною маскою 2015 р. в.
А в договорі постачання з «Лексеном» предметом постачання було вказано вже протигази ГП-7 2015 р. в. – це протигази з окулярами, а не панорамною маскою. Нові такі протигази коштують уже вдвічі дешевше від тендерної ціни 1330 грн. А виготовлені за часів СРСР можна придбати по 100 гривень.
Власником ТОВ «Лексен» записаний Руслан Карлов. У 2010-2011 роках він працював у ДП «Укрзалізничпостач». Зареєстрований «Лексен» за адресою «Віртуального офісу». Журналістам в «Офісі» дали два контактні телефони «Лексену» – 8 (096) 943-67-90 та 8 (044) 486-14-96.
Мобільним телефоном, який у «Віртуальному офісі» дали журналістам як контакт «Лексену», користується також ТОВ «БЦ «Аюдар», записане на матір очільника Військової прокуратури сил АТО Костянтина Кулика – Світлану. Також у «Лексена» та «Аюдара» один директор – Віталій Гольцов.
Нагадаємо, Костянтин Кулик давно пов’язаний із залізницею. До того, як стати очільником Військової прокуратури сил АТО, Кулик був транспортним прокурором. У розпал АТО він отримав в подарунок квартиру в елітному столичному «Дипломат-холлі». За даними НАБУ, коштовний подарунок прокурору зробила матір. Але, згідно з витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно, попереднім власником квартири Кулика вважається Гіві Макшеєв. У ЗМІ Макшеєва згадували як помічника екс-директора «Укрзалізниці» Остапюка. Уже за два тижні після того, коли Кулик отримав у подарунок квартиру, він заклав її в іпотеку – поручився за борг бізнесмена Ігоря Бутанова. Це власник фірм «Союз-Експо» і «Союз Дортранс», які під час роботи Кулика в транспортних прокуратурах натендерили в системі залізниці понад 200 млн. грн.
Своєю чергою, фірма «Лексен» у жовтні 2015 року, окрім тендера на постачання протигазів, виграла також підряди «Південно-Західної залізниці» на постачання портландцементу та хладегенту, отримавши за один місяць підряди на 5,22 млн. грн.
Другий з вищевказаних телефонних номерів «Лексену» – стаціонарний – є спільним також для ТОВ «Сфера-КМ», яке за адресою військової частини Нацгвардії. Власник цієї фірми Сергій Штефюк вважається також директором ТОВ «Солард-тех». Ця фірма була конкурентом «Лексена» на торгах стосовно зіпсованих протигазів. А ще вона продала «Південно-Західній залізниці» зіпсовані акумулятори.
У вересні 2015 року «Солард-тех» зробив постачання на «Південно-Західну залізницю» 495 стартерних акумуляторів вартістю 1,44 млн. грн. У результатах перевірки було вказано, що, принаймні, у частини з них відсутні паспорти та номери, деякі пошкоджені.
У «Південно-Західній залізниці» на журналістський запит відповіли, що до акумуляторів претензій не мають. А ось до фірми «Лексен» щодо зіпсованих протигазів ведеться «претензійно-позовна робота».