Першого березня за календарем в Україну прийшла весна. Але тільки за календарем.

Гідрометцентр ще напередодні попередив, що циклон на ім’я Зіссі принесе на більшість території України, включно зі столицею, хмарну та дощову погоду.
От я пишу ці рядки і дивлюся у вікно. На небі – ні прогалинки, все суцільно засупонено хмарами, дощить, тротуари в калюжах. Перехожі під парасольками, з капюшонами, натягнутими на голови, намагаються якнайшвидше проскочити вулицею.
Природа не дає жодного натяку на прояснення, не кажучи вже про сонячну погоду. Та якби ж то тільки у природі хмарилося і дощило!
Своєрідний економічний «циклон» також сьогодні прийшов до українців. Зранку уряд з подачі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, «потішив» нас повідомленням про чергове підняття цін з 1 березня. І почалося воно з підвищення вартості електроенергії на 25% – до 57 коп. за кВт/год. проти 45,60 коп. за кВт/год.
Майже два тижні тому, 19 лютого, посол Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський під час дискусії щодо енергетичної політики України дорікнув: «Найбільше занепокоєння викликає, що досі не було ухвалено закон щодо енергетичного регулятора (Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, НКРЕКП). Законопроект у Раді з минулого літа, але великого прогресу не було, на жаль».
Пан посол мав на увазі, що ще 27 серпня 2015 року тодішній віце-прем’єр-міністр України Валерій Вощевський повідомляв – Україна, мовляв, прагне створити прозорий, конкурентний енергетичний ринок. У цьому контексті якраз і було розроблено та передано до ВРУ законопроект «Про Національну комісію з питань регулювання у сфері енергетики та комунальних підприємств».
Згадавши про це, Я. Томбінський додав, що необхідно прискорити реформи з енергоефективності загалом і прийняття згаданого закону зокрема, тим більше, що він є частиною зобов’язань України перед ЄС.
Через 6 днів після заяви Я. Томбінського, 25 лютого, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час наради у Кабміні, ніби відповідаючи на зауваження пана посла, акцентував: «Наступний етап реформ – це запровадження нового ринку електричної енергії в Україні. Ключовими елементами такого реформування є підвищення економічної ефективності і конкуренція на ринку, демонополізація ринку і запровадження правил і процедур, які відповідають Третьому енергетичному пакету».
Що означають для пересічного українця ці, загалом, правильні, але не зрозумілі широкому загалу, слова – важко уяснити. Слово «реформи» перестало бути привабливим уже давно. Воно настільки зашморгане різноманітними високопосадовцями, що викликає, скоріше, ідіосинкразію, ніж схвалення.
Тим більше, що за якимось незбагненними для пересічних українців закономірностями, будь-яка дія, що називається урядовцями реформою, закінчується банальним підвищенням цін, тарифів і відчутно б’є по гаманцях мільйонів громадян.
Так і цього тижня – всі просторікування з реформування ринку електроенергії, про те, що вітрові і сонячні електростанції у січні збільшили виробництво електроенергії на 4,7%, закінчилися оголошенням про підвищення тарифів на її оплату.
Більше того, українців продовжили «тішити» ще й подальшою перспективою. Виявляється, що за цими підвищеними тарифами ми будемо платити тільки до кінця літа, а з 1 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року нас чекає нове підвищення – до 71,40 коп. за кВт/год.
Треба так розуміти, що після 28 лютого 2017 нас чекають нові цінові горизонти і підвищення тарифів на тому не закінчиться.
Якщо хтось з українців, почувши ці нерадісні новини, вирішить з горя хильнути, то і тут його чекає неприємний сюрприз. Зі сьогоднішнього дня мінімальна вартість горілки через зростання акцизів також помітно зросла.
Цим повідомленням «потішив» гендиректор асоціації «Укргорілка» Володимир Остапюк: «Якщо раніше у вартості пляшки горілки акциз становив 14 грн., то з 1 березня ця сума становитиме 21 грн. При цьому, з відпускної ціни пляшки стягується 20% ПДВ. Отже, вартість найдешевшої пляшки горілки об’ємом 0,5 л складатиме 70 грн.».
При цьому, пан Остапюк спробував обґрунтувати це подорожчання: «Підвищення цін дозволить захистити галузь від розвитку тіньового ринку, бо рівень тінізації ринку досягає 40%».
Але цей аргумент такий же беззмістовний, як і аргумент про реформування ринку електроенергії. Усі чудово розуміють, що уряд намагається за рахунок підвищення цін і тарифів заткнути прогалини в бюджеті, які виникають внаслідок неефективної економічної, зокрема, і фіскальної, політики.
Очільник уряду А. Яценюк під час своєї традиційної саморекламної програми «10 хвилин із прем’єр-міністром» у неділю, 28 лютого, бадьоро заявив: «Ріст цін можливо зупинити через ефективну бюджетну, валютну та економічну політику. Для цього Україна повинна далі продовжувати реформи в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими організаціями».
Сказав – і через день почав ціни підвищувати.
Співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Андрій Длігач з цього приводу іронічно зазначив: «Європейці бачать загальний результат, вони не слухають щотижня 10-хвилинку Арсенія Петровича, вони дивляться по моніторингу реформ. А згідно з моніторингом, у нас відбувається 30% від запланованого. І жодних обіцянок на майбутнє, бо не відновлена система справедливості, бо немає реальної лібералізації економіки, бо просування вперед немає, корупція посилилася».
Коли вітчизняне виробництво ледве дихає, малий та середній бізнес ледь животіє, а олігархи продовжують нарощувати багатомільйонні прибутки, то уряд, який є слухняним інструментом вітчизняної олігархії, не бачить іншого виходу, ніж затягувати ціновий зашморг на шиї українського народу, зовсім не піклуючись про соціально незахищені верстви, про старших людей, які тихо конають по своїх бідних хатинках у занедбаних селах та містечках України, не маючи змоги придбати необхідні ліки, ціни на які вже стали божевільними.
А що ж народ? А народ реагує по-різному. Одні зітхають, інші проклинають, а треті починають ворушитися.
Ось у Львові перший день весни зустріли пікетами під облрадою, де розпочалася чергова сесія. Пікетували, здебільшого, перевізники напрямку Львів – Журавно та Львів – Жидачів. Але то є перші весняні «ластівки протесту».
З такою недолугою та антинародною економічною і соціальною політикою пікетів, мітингів та інших форм протесту, очевидно, буде більшати.
1 березня міністр закордонних справ України Павло Клімкін виступав на сесії Ради ООН із прав людини (РПЛ). Чи згадає він про те, що право на гідне життя і нормальний добробут є одним з основних прав людини, які в Україні дедалі більш брутально порушуються?
З весною вас, шановні читачі!