Минулого тижня по всіх телеканалах України показали красиву картинку. За круглим білим столом у світлому залі з кремовими шторами і позолотою на стінах сиділи троє солідних чоловіків у консервативних темних костюмах.

Одного з них знає вся країна – це президент Петро Порошенко, господар того приміщення. Другого знають в обличчя, здебільшого, політико-експертне середовище та активні телеглядачі. Це – Генеральний прокурор України Віктор Шокін.
Його посіріле і завчасно постаріле обличчя з глибокими зморшками та набряками навколо очей відображає таку хронічну втому, що навіть ті, що нині вимагають відставки Генпрокурора, можуть поспівчувати цьому сивоголовому чоловікові, який, як можна здогадатися, значною мірою втратив енергію, драйв, кураж і з видимою натугою тягне своє ярмо.
Третього, мовчазного зібраного чоловіка з глибокими залисинами, можуть впізнати лише ті, котрі активно цікавляться чи займаються політикою, були чи воювали у зоні АТО або ж працюють у правоохоронних органах. Це – голова Служби безпеки України Василь Грицак.
Він і був на цій зустрічі головним доповідачем. А доповів президентові Василь Грицак про те, що слідчими СБУ знайдена зброя, з якої, ймовірно, вбивали майданівців.
Мова йшла про те, що у водоймі Голосіївського лісопарку було знайдено 22 автомати Калашникова (АК), один кулемет АК і ще одну одиницю мисливської зброї.

	Зустріч в АП

Зброя перебувала у пошкодженому стані зі спиляними номерами. Проте, 12 номерів, за інформацією СБУ, вдалося відновити у результаті експертизи і ще сім – майже відновити.
Новина добра, й успіхам слідства треба порадіти.
Але є в цій зустрічі моменти, які викликають питання.
І питання ці не каверзні, а щирі.
Перше питання: чому про зброю, яку знайшли ще у серпні минулого, 2015 року, доповіли главі держави у лютому 2016 року? Точніше – не доповіли, а зробили з цієї доповіді красиву картинку і потужно розігнали цю новину по всіх ЗМІ країни?
Адже нема сумнівів, що у серпні минулого року президента вже оперативно проінформували про знахідку. Що ж з тих пір додалося?
А про це на зустрічі у президента сказано було, що оприлюднили «нововиявлені важливі обставини в слідстві щодо розслідування злочинів проти Майдану». Саме так це сформульовано на офіційному сайті глави держави і сторінці Петра Порошенка в соцмережах.
Але вираз «оприлюднили обставини» не зовсім точний. Про ці обставини просто сказали, що вони, нібито, є. Генпрокурор В. Шокін, правда, додав, що слідством доведено повністю та беззаперечно, що з цієї зброї вбивали майданівців.
Але доказів і прикладів цього «доведення» поки що не надав.
Лише пообіцяв найближчим часом поінформувати, в яких конкретно випадках знайдена зброя використовувалась.
Тож, як доведено, коли і що саме з розслідуваного «найближчим часом» буде оприлюднено – поки що не ясно.
До того, що півроку тому було відомо про знайдену зброю, слідчі СБУ додають, що вона належала, нібито, спецроті «Беркута». Але командир тієї роти дав покази, що ті автомати, які щезли зі зброярні спецроти, начебто, були передані тоді, взимку 2014 року, беркутівцям Криму.
Як це довести чи відкинути? Поки що питання зависло.
Наприкінці телетрансляції стало більш-менш ясно, для чого була задумана і так широко розрекламована у ЗМІ ця зустріч трьох дуже серйозних високопосадовців.
Тому можна назвати, принаймні, дві причини.
Перша з них – піар Петра Порошенка. Адже в кінці телетрансляції глава держави взяв слово і з надзвичайно стурбованим виглядом заявив: «Ці матеріали суттєво збільшують доказову базу для притягнення до відповідальності конкретних посадових осіб, причому, не лише тих, хто вбивав з цієї зброї українських Героїв, але ми можемо зараз прослідкувати і тих, за чиїм наказом ця зброя була видана, замовників і організаторів вбивств, що суттєво покращує доказову базу».
Те, що ці слова є чистим піаром, доводить той простий факт, що за своєю сутністю це суто висновки слідства, отже, їх мав би оприлюднити якийсь правоохоронець. Навіть не рівня В. Грицака чи В. Шокіна, а, скажімо, начальник Головного слідчого управління СБУ Георгій Астафійчук.
А рівень президента ось у таких його словах: «Наполягатиму, щоб Верховна Рада на найближчий сесії внесла зміни до закону про заочне правосуддя, щоб усі винні були покарані».
Тільки питання – чому такі зміни досі не запропоновані і не прийняті?
А якою ж може бути ймовірна друга причина цієї телевистави, окрім піару першої особи?
Вона може бути знайдена, якщо згадати відому піарівську технологію «перебивання теми», яка застосовується тоді, коли потрібно терміново перемкнути увагу суспільства з теми, яка комусь невигідна, на іншу тему.
Останніми днями найскандальнішою темою, що мала неабиякий розголос, стала заява міністра А. Абромавічуса про корупційний тиск на нього з боку наближеної до Порошенка людини – нардепа Ігоря Кононенка. Скандал цей набрав таких обертів, так сильно вдарив по репутації влади, що негайно потрібно було перебити його якоюсь позитивною новиною, яка може прикувати до себе значну увагу.
А яка ще тема хвилює багатьох українців, як не розстріли майданівців та кволе дворічне розслідування цієї трагедії?
Через 10 днів буде рівно два роки з тих кривавих розстрілів. Що зроблено? Хто названий поіменно винним? Кого спіймали і посадили?
Всі ці питання хвилюють українців, і на них вони не мають переконливих відповідей.
От і відбувся цей телесеанс, у якому серйозні доповіді та дуже чутлива тема вправно приправлені соусом піару Петра Порошенка, якому два вищі керівники правоохоронних відомств України слугували партнерами, що «подають м’ячі» лідерові.
І Грицак, і Шокін свої ролі відіграли чітко. А ось чи зуміли українці відрізнити серйозні заяви від піару – легко переконатися, прочитавши десятки скептичних коментарів на різних сайтах та сторінках соцмереж.
Можна і треба розслідувати злочини періоду Майдану, суспільство має знати, хто і за чиїм наказом стріляв і вбивав. А ось піаритися на цьому категорично не варто. Нікому.