У новому році медикаменти можуть знову подорожчати, як кажуть фахівці, ще на 40%. У проекті Податкового кодексу, запропонованого урядом, є пропозиція збільшити податок на додану вартість на лікарські засоби зі 7% до 20%.

Це дозволить зібрати до бюджету 10 мільярдів гривень. Але виникає питання: чому дірки у бюджеті треба латати за рахунок найбідніших? Хто сьогодні у нас найбільше хворіє? За статистикою, 60% людей, які купують ліки – це пенсіонери. В Україні 7,5 млн. осіб отримують мінімальну пенсію – 1074 грн.? Вони й так поставлені перед дилемою: купити їжу чи ліки? А що буде, коли медикаменти стануть ще дорожчими? Для значної частити українців – це буде катастрофа.
Правда, ще жевріє надія, що здоровий глузд візьме гору, і ПДВ на лікарські засоби підвищувати не будуть. Принаймні, хочеться на це сподіватися.
Знайомий терапевт, який веде прийом у поліклініці, розповіла таку історію. Зайшла в аптеку купити перекис водню, а там – довжелезна черга. Люди просять дати «щось» від застуди, тиску, гастриту тощо і при цьому весь час перепитують: «А дешевших нема?» Тобто, хворі лікуються самі, і тими медпрепаратами, які їм порадив не лікар, а фармацевт. «При цьому, у поліклініках порожньо», – зауважила терапевт.
У нас люди дійсно рідко звертаються до лікарів, і не тому, що їм не довіряють. Попри численні нарікання на них, у нас є предостатньо хороших фахівців, які витягують хворих, як мовиться, з того світу. Недужі не йдуть у поліклініки через те, що у них немає грошей.
До сусідів приїхав родич одного з гірських районів Львівщини. У 50-річного чоловіка виявили букет недуг і скерували на обстеження до Львова. Він пройшов обстеження, але від госпіталізації категорично відмовився. « За ліки, які мені виписали, в аптеці треба було заплатити 1700 грн., а я взяв зі собою тільки 500, – каже чоловік. – Тому купив лише таблетки від виразки, бо дуже вже допікає. А щоб лягти в лікарню, треба мати купу грошей. Крапельниці, системи, уколи, таблетки – все треба купити. І щось їсти, бо хто до мене здалеку поїде. Ні, лікарня мені не по кишені, може, дасть Бог, якось минеться».
І так, на жаль, чинять дуже багато людей. До лікарні їх, як правило, вже привозить «швидка» з різноманітними ускладненнями, запущеними випадками захворювання. І хворі так легковажать своїм життя не тому, що байдужі до свого здоров я, а тому що загнані у такі умови.

Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів:
«Для початку давайте з’ясуємо, що таке ПДВ? Це податок, який по факту має сплачує кінцевий споживач: хвора людина. Щоб було зрозуміліше, як формуються ціни на ліки, давайте розглянемо простий приклад. Скажімо, виробники придбали субстанцію, пластик, картон та інші матеріали для виготовлення таблеток, і все це коштує 80 грн., а разом з ПДВ – 96 грн. (80 грн. +20% ПДВ). Сировину, матеріали привезли на підприємство і почали виготовляти таблетки. На їх виготовлення витрачається електроенергія, над ними працюють технологи, лаборанти тощо. Таблетки виготовили, посортували, запакували і продають їх уже за 200 грн. із ПДВ. Дистриб’ютор бере їх зі складу і ставить свою накрутку, скажімо, 20 грн. Тепер таблетки вже коштують 220 грн. плюс ПДВ = 288 грн. І везе їх в аптеку. В ній роблять свою накрутку, ще 20%. І таблетки для споживача вже коштують 345 грн. Якби не було ПДВ, то вони б коштували 240 грн. Насправді збільшення ПДВ на 20% означає збільшення вартості ліків майже на 40%.
1 квітня 2014 року, коли керівником МОЗ був Олег Мусій, у нас уже ввели ПДВ на лікарські засоби 7% і 5% – на імпорт. Тоді і різко зросла вартість ліків. Ці додаткові збори, за його словами, мали піти малозабезпеченим нещасним хворим. Хто знає, куди вони пішли? Як їх використали? Хтось про це відзвітував? Таке рішення витягнуло з кишень українців 5 млрд. грн. Тепер кажуть, що зі зростанням ПДВ будуть компенсувати людям витрати. Та спершу введіть компенсацію, подивіться, як вона працює, а потім підвищуйте ПДВ.
Насправді, збільшення ПДВ на лікарські засоби – це катастрофа. У нас в аптеки пенсіонери вже не ходять, бо не мають з чим туди іти. Ідуть ще молоді, які мають гроші».