Непохитність і «вірність прямій лінії» – такі позитивні характеристики перетворюються на повну протилежність, тільки-но мова заходить про коліна.

Ніна, 56 років, відчула це сповна після п’ятдесяти. Вона «трохи повна», важить лише у два рази більше, ніж ідеальна вага для її росту. Як жартує вона сама: «У мене дві Ніни, добре було б, якщо б одна злізла». Розповніла одразу після пологів другої дитини, коли їй було 28 років. Застудила коліна, коли було снігу по пояс, а на роботу пішки – 3 км, бо автобуси в холод не ходять («холодно їм»). З тих пір коліна іноді гнулися, але зі скрипом, а іноді розпухали і боліли «по-звірячому». Після п’ятдесяти вони взагалі перестали згинатися...
У Валери, 28 років, тільки одне коліно не згинається. Він пошкодив його років десять тому. Грав у футбол, невдало впав, сам – в один бік, нога – в інший, щось там потягнулося, «хруснуло», набрякло. Тиждень походив з наколінниками і палицею, і потім все поступово пройшло. Але відтоді час від часу щось «заклинює», і тоді коліно ні зігнути, ні охнути...
Найцікавіший, щоб не сказати смішний, випадок у Зиновія, 87 років. «О, –скажете ви, – в дев’яносто років у будь-кого коліна «загнуться», це ж віковий процес». Ага, і я так подумав, коли побачив його у своєму графіку прийому. Нічого подібного! Він зайшов молодечою ходою, лише трохи накульгуючи. Виявляється, він пошкодив щось під час гри в теніс зі своєю онукою. А так – ні коліна, ні спина, ні інші «вікові зміни» його досі не зачепили.
Отже, біль і погана рухливість колінних суглобів – що відбувається, хто винен, і що робити – три сакраментальні питання, на які я спробую відповісти. Як ви правильно здогадалися, коліна в усіх не гнуться однаково, але причини, що стоять за цим – різні.
У першому випадку – це запальні зміни тканин самого суглоба з деформацією кісткових структур, деформуючий артрит, що потребує агресивного медикаментозного лікування, ін’єкцій в суглоби, і в перспективі, можливо, протезування колінних суглобів. Всупереч існуючій думці про те, що заміна суглобів на штучні – вкрай ризикований і малоуспішний захід, насправді для деяких пацієнтів це велике благо і єдиний вихід.
У другому випадку, у молодого футболіста – пошкодження зв’язкового апарату, швидше за все, одного з менісків (тонких хрящових прокладок, які амортизують удари при ходьбі, бігу, стрибках). Щоб переконатися у цьому, необхідно зробити МРТ – магнітно-резонансну томографію. Вона дає пошарове зображення суглоба, дозволяє виявити тріщини або розриви меніска. Найчастіше, якщо меніск пошкоджений, хворому проводять артроскопічну операцію (без розрізання суглоба), під час якої меніск видаляють частково або повністю. Ці операції при сьогоднішніх технологіях безпечні й високоефективні.
І, нарешті, третій приклад – тенісист похилого віку, розтягнення і спазм навколоколінних м’язів і зв’язок. Це те, що зустрічається найчастіше, і ви повинні знати, як у цьому випадку надати першу допомогу собі і ближньому своєму. Щоб зрозуміти, що робити, треба знати, що відбувається в організмі. Травма, розтягнення заподіюють біль. Організм реагує на біль залпом із двох дул – спазм м’язів і набряк – прагнення знерухомити травмовану ділянку і захистити її від більшого ушкодження.
Допоможіть організму, створіть штучну іммобілізацію – накладіть пов’язку, що помірно тиснутиме, і строго обмежте навантаження на пошкоджену кінцівку. Чи бачили ви коли-небудь, як спритно собака з хворою лапою стрибає на трьох, ледь торкаючись землі четвертою? Ось де мудрість природи, от істинно розумні істоти. А ми називаємося гомо сапієнс, а робимо все всупереч природі і здоровому глузду. Наприклад, намагаємося гріти пошкоджений суглоб. Друзі, він же і так гарячий! Біль, спазм і набряк порушують кровопостачання і ведуть до запалення. Додаючи тепло, ви посилите набряк і погіршите біль. Виходить замкнуте коло.
Розірвіть його! Прикладіть холод, лід. Підніміть кінцівку. Обережно погладьте ногу знизу вверх. Одразу стане легше і нозі, і душі. Отже, запам’ятайте правило «трьох «Я» – іммобілізація, лід, «Ібупрофен». Так, той самий «Ібупрофен» («Мотрин», «Адвіл»), про який ми говорили, аналізуючи простріл попереку. Він допоможе нам ще більше позбутися запалення і відновити циркуляцію.
Тепер трохи про хронічний біль у колінах і про рух. Важливо зрозуміти, що погано все, що травмує суглоб і заподіює йому біль, але ще гірше – відсутність руху, яка веде до спазму і повної дегенерації м’язів і суглобів. Як бути? Наполегливо шукати «золоту середину» – рухати суглобом, лежачи на спині, сидячи, робити вправи у воді, використовувати більше м’яких, плавних кругових і обертальних рухів, уникати різких прямолінійних поштовхів.
Чим вам може допомогти ваш покірний слуга? По-перше, я спробую визначити природу вашої проблеми – яка в кожному індивідуальному випадку частка дегенерації суглоба, пошкодження зв’язок, запалення і спазму м’язів. Якщо треба, зробимо знімки або МРТ. Потім, з найпершого візиту, постараємося усунути набряк і відновити функцію суглоба. Для цього існують спеціальні суглобові маніпуляції і глибокий м’язовий масаж. Вони дозволяють усунути спазм і «розблокувати» затиснутий суглоб. При цьому, іноді виникає легке клацання, і суглоб на очах звільняється – і від набряку, і від обмеженої рухливості.
Це дуже вражає, але відбувається не завжди з першого разу. Іноді запалення, спазм і набряк глибоких тканин, що накопичилися за довгі роки, утворюють дуже жорсткий каркас навколо коліна, і потрібно кілька сеансів, щоб сталося диво. Щоб прискорити цей процес «розкріпачення», я можу використовувати протизапальні мазі, зроблені в спеціальній аптеці за моїм рецептом, рекомендувати індивідуально підібрані вправи для розтяжки і зміцнення спазмованих м’язів. Зрозуміло, я не противник фармакологічного лікування і призначаю найбільш ефективні та нешкідливі ліки від запалення і болю.
Дуже ефективно допомагають точкові ін’єкції, спеціальні суміші знеболюючих та протизапальних розчинів у так звані «тригерні» (основні, пускові) точки. Це схоже на голкотерапію, яка впливає на ці точки тільки рефлекторно і веде до усунення спазму і запалення, прискорення циркуляції й одужання. Але ін’єкції в тригерні точки багаторазово підсилюють цей ефект, сильніше підштовхують реакції оздоровлення та звільнення.
Трохи про внутрішньосуглобові стероїдні ін’єкції. Вони дуже ефективні, оскільки стероїдні гормони – найсильніші противники запалення і набряку. Настільки сильні, що при більш високій концентрації ведуть до «пересушування» суглобових тканин, їх атрофії, некрозу, функціональної нестабільності, і як результат – до прискореної дегенерації суглобів. Це особливо проявляється при використанні високої концентрації стероїдних препаратів і багаторазових ін’єкцій. Тому в своїй практиці я вдаюся до цього методу не часто, намагаюся використовувати мінімальну концентрацію й уникаю частого повторення ін’єкцій.
У тих випадках, коли пацієнт потребує оперативного втручання, я скеровую його до лікарів-ортопедів, в компетенції та професіоналізмі яких у мене немає ані найменшого сумніву, а їхні знання та досвід викликають у мене щире захоплення.
Тож, любі друзі, не зневіряйтеся, коли зіштовхуєтеся з «непохитністю» ваших колін. Не впирайтеся «непохитно», звертайтеся сміливо по допомогу – «і дано вам буде».