Умови утримання морських тварин у мережі дельфінаріїв компанії «Немо» є вкрай незадовільними. Таку думку висловила начальник департаменту охорони тваринного світу і природних ресурсів Міжнародного конгресу захисту прав і свобод людини «Мир» Олена Марченко, зазначивши, що під час перевірки одеського дельфінарію «Немо» з’ясувалося, що частина тварин потрапила туди «сірим» шляхом.

«Кількох дельфінів компанія дійсно купила офіційно, що засвідчено документами. А ось на інших мені надали якісь незрозумілі папірці, завірені невідомо ким. І перевірити, яким чином ці дельфіни опинилися у дельфінарії насправді – чи їх врятували, чи виловили з моря навмисно – нереально», – зазначає зоозахисниця. Крім того, за словами Марченко, чистої морської води немає практично в жодному з дельфінаріїв «Немо».
«Можна сказати, що 99% дельфінаріїв, відкритих в Україні, існують поза законом. Єдиний дельфінарій, який використовує морську воду – одеський. Але у мене щодо цього є великі сумніви. Навіть якщо вода й надходить з моря, скоріш за все, в неї додають якісь реагенти, антисептики, можливо, навіть хлорують. Все це варто було б перевірити», – вважає зоозахисниця.
Вона зазначає, що нині весь цивілізований світ виступає за заборону дельфінаріїв, адже в умовах «маленької калюжі, якою для них є дельфінарій порівняно з їхнім природним середовищем, тварини дуже страждають». «Важливо розуміти, що в дельфінаріях ці морські мешканці позбавлені можливості робити те, що вони хочуть і коли хочуть, а зобов’язані виконувати людські накази. По суті, вони – раби, позбавлені вибору. І все це відбувається на догоду людським втіхам. Виходить, що люди закріпачили цих розумних тварин лише для того, щоб посміятися. Задумайтеся, настільки це жахливо», – обурюється Олена Марченко.
На її думку, спершу слід мінімізувати попит на цю розвагу в суспільстві, потім – дотиснути законодавство, щоб отримати заборону на дельфінарії в Україні. «Будемо сподіватися, що нам вдасться викорінити цю жорстоку забаву, – переконана пані Олена. – Вона не менш жорстока, ніж гладіаторські бої або публічні страти людей на площах, від яких людство на шляху свого розвитку відмовилося».