Бойовики ведуть вогонь по всіх секторах.
У штабі АТО кажуть, що поки нема авіації – все добре

Наступ бойовиків на українські позиції без підтримки авіації не матиме успіху. Про це на брифінгу заявив речник Адміністрації президента України з питань АТО Олександр Мотузяник.
«У нас є інформація про наявність озброєння з боку бойовиків, яке вони повинні були давно відвести. Вони постійно роблять демонстративні відведення: вдень відводять озброєння, запрошуючи при цьому представників СММ ОБСЄ, вночі повертають його на позиції», – сказав він.
«Українські військові і надалі в односторонньому порядку продовжують дотримуватися Мінських домовленостей», – зазначили в штабі.
Протягом минулих вихідних (07-08.11.2015) помітною була подальша ескалація конфлікту в зоні АТО з боку російсько-терористичних військ. Терористи застосовували, крім стрілецького озброєння (включно з великокаліберними кулеметами), автоматичні й станкові гранатомети, 82-мм міномети, зенітні установки ЗУ-23-2, зафіксовано використання озброєння бронетехніки (30-мм автоматичне знаряддя БМП). Про це повідомив координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук.
На багатьох ділянках бойовики проявляють значну активність, включаючи дії ДРГ і снайперські обстріли, спроби мінувати підходи до опорних пунктів сил АТО і ділянки між ними, а також комунікації в тактичному тилу. Крім того, терористи не припиняють вести активну наземну розвідку бойових порядків українських військ, а також радіоелектронну розвідку. Відзначається протидія з боку терористів місії ОБСЄ з метою приховати розміщення сил і засобів на першій і другій лініях.
Обстрілу зазнали позиції сил АТО в районі н. п. Красногорівка, Піски, Опитне, Авдіївка (як північніше, так і південніше від міста), Мар’їнка, Гольмівський, Зайцеве, Верхньоторецьке, Дачне, Гранітне, Шуми. Крім того, бойовики вчиняли збройні провокації з веденням вогню по позиціях сил АТО в районі н. п. Кримське – Сокольники – Трьохізбенка, Щастя, на приморському напрямку, ділянка Комінтернове – Гнутове – Пищевик (маневри піхотних груп на передовій і відкриття вогню, включаючи АГС-17 і 82-мм міномети).
У районі Зайцевого терористи по кілька годин поспіль обстрілювали позиції українських військ і «нейтральну смугу», застосовуючи стрілецьке озброєння, АГС-17, ЗУ-23-2.
У районі н. п. Авдіївка, Красногорівка і Піски зафіксовано застосування бойовиками 82-мм автоматичних мінометів типу 2Б9 «Василек» (раніше російські представники в СЦКК заявляли про повний відвід зазначених озброєнь бойовиками від лінії розмежування).
За даними групи ІС, крім обстрілів, бойовики активно порушують положення Мінських домовленостей і в плані відведення бойової техніки, й озброєння від лінії розмежування, зокрема:
– Київський район Донецька – зафіксовано 2 об’єкти, на території яких відзначається скупчення артилерії – всього 18-20 одиниць 152-мм гаубиць 2А65 «Мста-Б».
– м. Донецьк, район проспекту Шведова і вулиці Свєтлова – танки (замасковані у дворах житлових будинків, парках, на промислових і складських площах) – щонайменше – 6 одиниць.
– Алчевськ (південна околиця і вздовж дороги в бік Луганська) – 6 одиниць 122-мм РСЗВ БМ-21 «Град» і 5 одиниць 122-мм гармат Д-30 і Д-30А.
У район н. п. Олександрівськ (на схід від Луганська) бойовики перекинули новий мінометний підрозділ. У складі підрозділу – 6 автоматичних 82-мм мінометів 2Б9 «Василек» на причепі (2 «Урали» і 4 ГАЗ-66).
У Луганську помітили, як мінімум два нові підрозділи російських військовослужбовців, по 60-80 осіб у кожному.
Бойовики продовжують удосконалювати район оборони між н. п. Мосьпине і Старобешеве, взводні і ротні опорні пункти розташовані південніше від н. п. Бірюки, в районі н. п. Вербова Балка, на південний схід від Олександрівки, на захід від Вознесенки і Старобешевого. У кожному опорному пункті фіксується по кілька ББМ (всього до 20 од., здебільшого, БМП-1,2, кілька БТР і МТ-ЛБ, деякі з останніх – з ПТРК типу «Штурм-С»). У двох опорних пунктах фіксуються танки (всього зафіксовано 4 одиниці).
Зазначимо також, що відомий художник Юрій Журавель повідомив, що протягом суботи, 7 листопада, в зоні АТО загинуло 15 українських вояків. Крім того, в суботу, 7 листопада, громадський активіст Олексій Гриценко у своєму Facebook повідомив, що терористи застосовують важке озброєння.

Мораторій на продаж земель

сільгосппризначення продовжили

до 1 січня 2017 року

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2017 року.
Так, за закон № 3404 «Про внесення змін до розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» у вівторок, 10 листопада, проголосувало 309 нардепів.
Цей закон передбачає, що до набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше, ніж 1 січня 2017 року, не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності.
Нагадаємо, 20 листопада 2012 року Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України», який продовжує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року.
Влітку минулого року Держземагентство ініціювало відмову від ідеї відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення і перехід до довготермінової оренди сільгоспугідь.

Верховна Рада створила Національне

агентство з повернення вкрадених активів

Верховна Рада ухвалила Закон «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№ 3040).
За це рішення проголосували 260 народних депутатів.
Голова Комітету ВР з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв основною функцією агентства назвав зберігання заарештованого майна. За його словами, агентство вестиме реєстр цього майна, переданого йому на зберігання. При цьому, реєстр має бути публічним.
Перший заступник голови ВР Андрій Парубій заявив, що реалізація заарештованого майна має відбуватися лише за рішенням суду або на проханням та за згодою власника.
Як сказав Парубій, «це надзвичайно революційний крок вперед у боротьбі з корупцією». За його словами, пропонується, що агентство займатиметься лише збереженням заарештованих активів, і до цього процесу будуть залучені суб`єкти, які визначатимуться на конкурсі.
Соболєв наголосив, що законом передбачено обов`язковий зовнішній аудит Нацагентства аудиторською компанією з кола визнаних міжнародних компаній, і такий аудит має проводитися щороку.
Законом визначено, що склад громадської ради Нацагентства, яке формується при відкритому Інтернет-голосуванні громадянами, затверджується Кабінетом міністрів.
За словами Соболєва, законом передбачена відповідальність Нацагентства за майно, яке буде на зберіганні, у випадку, якщо з ним щось станеться або воно щезне.
Згідно із законом, Нацагентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Агентство в межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом міністрів.
Нацагентство утворюється Кабінетом міністрів відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Питання діяльності агентства у Кабміні представляє голова агентства.
Правову основу діяльності агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Закон «Про центральні органи виконавчої влади», інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон «Про державну службу» застосовуються до Нацагентства та його працівників у частині, що не суперечить цьому закону.
Національне агентство складається з центрального апарату і територіальних управлінь. Воно є юридичною особою публічного права.
Нагадаємо, що необхідність створення Агентства щодо повернення активів є одним з основних критеріїв виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС.

Рада призначила вибори в Маріуполі

та Красноармійську на 29 листопада

Вибори депутатів міських рад і міських голів в Маріуполі та Красноармійську, Донецької області, відбудуться у неділю, 29 листопада.
За це рішення у вівторок, 10 листопада, проголосувало 233 народних депутати.
Таким чином, депутати підтримали законопроект колишнього голови Донецької ОДА, народного депутата (позафракційний) Сергія Тарути № 3371-1.
Зазначимо, що спочатку цей законопроект припускав проведення виборів у цих містах 15 листопада, але перед голосуванням депутати змінили дату.
Документ передбачає, що виборчі бюлетені для голосування на чергових виборах у Маріуполі та Красноармійську виготовляються Центральною виборчою комісією і передаються дільничним виборчим комісіям у встановленому нею порядку.

До кінця року Держкіно планує запустити

у виробництво 40 українських фільмів

Державне агентство України з питань кіно має намір до кінця 2015 року запустити у виробництво, щонайменше, 40 українських фільмів.
Про це заявив голова Держкіно Пилип Іллєнко у вівторок, 10 листопада, на прес-конференції з нагоди запуску у виробництво дитячого фільму «Канарка, Пропелер і Хвіст», передає Укрінформ.
«Ми розпочинаємо виробництво нових фільмів. Загалом, цьогоріч Держкіно планує запустити у виробництво, щонайменше, 40 стрічок. Це фільми різних форматів, різних жанрів. Серед них є фільми, що 100-відсотково фінансуються за наш рахунок. Є фільми, які створюються в копродукції. Є фільми, орієнтовані на фестивального глядача. Є фільми, орієнтовані на широкий загал – так званий мейнстрім», – сказав Іллєнко, нагадавши, що в Україні був дуже тривалий період часу, коли не запускали нові фільми, а лишень продовжували зйомки тих, що були на різних етапах виробництва.
За його словами, з-поміж цих 40 стрічок понад десять будуть ігрові повнометражні, один – просвітницький проект, що поєднує ігровий і документальний контент. Окрім анонсованої сьогодні «Канарки, Пропелера і Хвоста», буде ще один дитячий. Також – анімаційні проекти для дітей.
Водночас, голова Держкіно зазначив, що процес оформлення документів дуже забюрократизований і потребує багато часу. Тож Держкіно запропонувало спростити цей шлях, що важливо, зокрема, для вирішення питання сезонності зйомок, і сподівається на підтримку парламенту, щоб спростити для кінематографа правила гри, які дозволять більш оперативно запускати стрічки у виробництво.
«Ми могли б це зробити одразу після того, коли отримали додаткове фінансування цього року в обсязі 100 мільйонів гривень, але вже півтора місяця займаємося різним формуванням певних пакетів документів. Ця робота вже на фінішній прямій. І сьогодні ми дуже раді бачити старт нових проектів», – підсумував Іллєнко.

Лідер української громади Москви, якому ФСБ

заборонила в’їзд на 5 років, просить Порошенка

допомогти з роботою

Один з лідерів української діаспори Віктор Гіржов, якому ФСБ заборонила в’їзд до РФ на 5 років, просить президента України Петра Порошенка допомогти з працевлаштуванням.
Про це йдеться у відкритому листі Гіржова на адресу глави Української держави, передає УНІАН.
«Я навіть гадки не мав, що, опинившись в Україні в скрутних життєвих обставинах, зустріну таку відверту байдужість і холодність нинішньої української влади. Ні численні виступи в ЗМІ, ні листи на адресу ключових владних структур, ні особисті звернення до знайомих і незнайомих народних депутатів майже впродовж місяця не допомогли вирішити мої дві найсуттєвіші проблеми – працевлаштування та тимчасового забезпечення житлом. Все це нагадує ходіння по замкнутому колу, з якого немає виходу», - зазначив Гіржов.
Він наголосив, що «Кремль уважно спостерігає за тим, як Україна зустрічає вигнанців з Росії».
За його словами, таку байдужість у Росії використають на повну потужність в ідеологічному плані, зокрема, і для психологічного тиску на двомільйонну українську діаспору.
«Мовляв, якщо досить відомий журналіст, політолог і громадський діяч не потрібен Україні, то ви, звичайні активісти, їй тим більше байдужі. Росія заборону на в’їзд одному з лідерів своєї діаспори в Україні використала б у пропагандистських цілях на повну силу (тут немає найменших сумнівів), максимально привернувши увагу світової спільноти до цієї проблеми. А у нас – все інакше: лише на двадцять другий день у своєму коментарі МЗС України рядком згадало про факт моєї депортації», - зазначив Гіржов.
Він звернувся до президента України із проханням «особисто звернути увагу на мою ситуацію і сприяти розв’язанню актуальних побутових проблем, які створила для мене російська влада, заборонивши в’їзд на територію РФ, де я мешкав останні двадцять років». «Хочу також, щоб мої досвід, знання і бажання працювати на користь держави знайшли практичне та ефективне втілення вже тут, на рідній землі», - додав він.
Гіржов у Росії очолював ключове діаспорне об’єднання - регіональну громадську організацію «Українці Москви» та був співзасновником і відповідальним секретарем загальноросійської громадської організації «Український конгрес Росії (УКР)», засновником і головним редактором порталу «Українці Росії». У російських ЗМІ, зокрема, на центральних російських телеканалах, як журналіст і політолог активно виступав з проукраїнських позицій, захищаючи право України на незалежний та демократичний шлях розвитку.
14 жовтня Федеральна служба безпеки РФ заборонила Гіржову в’їзд до Росії.