Павло Бандрівський – заступник голови УККА (відділ Іллінойс)

З метою вшанування мужності і героїзму новітніх захисників територіальної цілісності України та її незалежності, сприяння подальшому зміцненню патріотичного руху у суспільстві, а також з ініціативи громадськості Указом президента України Петра Порошенка 14 жовтня 2015 року встановлено державне свято – «День захисника України». Цим же указом скасовано свято День захисника Вітчизни, яке святкувалося щорічно 23 лютого й асоціювалося в багатьох із нас із Днем Радянської армії.

Передумовою удержавлення цього свята стала реакція українського суспільства на збройну агресію сусідньої Росії. Разом з відмовою від радянських символів українці назавжди викреслили зі свого календаря свято російської армії-окупанта. Урочистості відбулися як на материковій Україні, так і в діаспорі. Зокрема, свято «День захисника України» було відзначено українською громадою штату Іллінойс з ініціативи Генерального консульства України в Чикаго.
15 жовтня 2015 року в Генеральному консульстві України в Чикаго відбулося прийняття з нагоди Дня захисника України за участю очільників різних інституцій українського Чикаго, громадських та молодіжних організацій, духовенства різних конфесій. Найголовнішими гостями були два молоді хлопці з України – Дмитро Петрук та Олексій Кондратенко, які перебувають на лікуванні в США після отримання важких травм на Майдані та в зоні АТО. Для кожного з нас це свято зі сльозою на очах та клубком у горлі, бо війна продовжується, і багато з нас реально співпереживають за втраченими та покаліченими молодими українцями.
Урочистості розпочалися виконанням присутніми Гімну України. Із вітальним словом звернулася Генеральний консул України в Чикаго Лариса Герасько. Пані Лариса зазначила, що це свято має глибинне значення як для сьогоднішніх героїв, так і для всіх борців за незалежність України на великому історичному відтинку. На сьогодні це свято набуває особливого значення, тому що в Україні триває війна, яка принесла горе в родини восьми тисяч загиблих, десятків тисяч покалічених співвітчизників, принесла розруху значної частини території Східної України. Це свято для учасників бойових дій, для волонтерів, медиків, для всіх нас, хто допомагають армії, родинам загиблих та покалічених, родинам переселенців. Пані Лариса висловила щиру подяку Олексієві Кондратенку та Дмитрові Петруку за їхній вклад у боротьбу за незалежність України і запросила присутніх на панахиду за героями, які віддали свої життя за Україну.
Панахиду було відправлено 18 жовтня в Українській Православній катедрі св. Андрія Первозванного. Після Богослужіння відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Героям Небесної Сотні та Героям України, в якому брали участь безпосередні учасники бойових дій у зоні АТО Олексій Кондратенко та Андрій Нагірний, Українсько-Американські ветерани, представники громадських організацій.
Із промовами до присутніх звернулися: Генеральний консул України в Чикаго Лариса Герасько, Надзвичайний і Повноважений Посол Литви в США Rolandas Krisciunas, Генеральний консул Литви в Чикаго Marijus Gudunas, голова УККА (відділ Іллінойс) д-р Олесь Стрільчук, голова парафіяльної управи УПК св. Андрія Первозванного Іван Яресько, голова УГО «Помаранчева Хвиля» С. Сливчук, голова УГО «Автомайдан Чикаго» М. Глебів, голова УГО «Українські жінки в бізнесі» С. Миколяш, духовні настоятелі М. Бурядник та М. Лешчишин.
Наш новий консул, енергійна та цікава жінка, яка успішно вливається в громадське життя діаспори, радо погодилась відповісти на декілька запитань:

– Пані Ларисо, минулого року, 14 жовтня, з ініціативи громадськості, президент України Петро Порошенко своїм Указом затвердив свято День захисника України. 5 березня цього року це свято проголошено державним, а день 14 жовтня – вихідним днем. Як, на вашу думку, діаспора оцінила такий вчинок президента?

– Я вважаю, що таке свято має бути. 14 жовтня – день Покрови Пресвятої Богородиці, яка вважалася заступницею українського козацтва. Цей день також вважається днем створення Української Повстанської Армії. Тому насправді день 14 жовтня – символічна і найвдаліше підібрана дата для святкування Дня захисника України. Щодо оцінки – небайдужі люди, як в Україні, так і в діаспорі, оцінять цей крок Порошенка, як належить. Захисники України – це не порожній звук, це тисячі реальних людей, які загинули, це мільйони членів їхніх родин. Для українців на материку – це свято. Як оцінила діаспора – побачу 18 жовтня. Саме цього дня в Православній катедрі св. Андрія Первозванного буде відправлена панахида за загиблими новітніми Героями України, а після – покладання квітів до пам’ятника Небесній Сотні та Героям України.

– Як дипломатичний працівник, представник української влади, чи відчуваєте ви якісь зміни в настрої діаспори, чи не розчарувалась, не втомилася вона допомагати Україні?

– За ці півроку, відколи я обіймаю посаду Генерального консула України в Чикаго, спостерігаю і знайомлюся з громадою. Ті люди, які допомагали – продовжують це робити. Сьогодні я мала розмову з головою УГО «Автомайдан Чикаго» Михайлом Глебівим. Ці молоді люди вже багато зробили для України і далі продовжують свою працю. Це саме можна сказати про діяльність організації «Українські жінки в бізнесі». Величезну реально-адресну допомогу надає українським воякам Фонд захисту Героїв, створений при парафії св. Йосифа Обручника. Сьогодні тут з нами є настоятель церкви, о. Микола Бурядник разом з Олексієм Кондратенком, який втратив руку, захищаючи Україну. Отець Микола опікується цим молодим хлопцем, допомагаючи збирати кошти на протезування. І таких прикладів є немало.

– Скажіть, будь ласка, коли ми збираємо громаду на мітинги та віча, залучаємо американські засоби масової інформації – чи допомагають якимось чином ці заходи вам?

– Безперечно. Ви – це виборці американських політиків. Тому до вас дослухаються конгресмени, сенатори, намагаючись показати свою прихильність і симпатію до вас як до виборців. Ви спонукаєте американських політиків до дійових позитивних кроків щодо активної підтримки України.

– Чи розглядають на сьогодні американці Україну як ринок для своїх інвестицій?

– Зараз в Україні – пора великих реформ, зокрема, і реформ податкової системи – що дуже хвилює всіх інвесторів. Нещодавно я була присутня на зустрічі всіх інвесторів з міністром фінансів Наталею Яресько. Це представники великих аграрних компаній, які вже мають свій бізнес в Україні. Війна не є перешкодою для тих, хто хоче мати і вже мають інвестиції. Український уряд робить все можливе для поліпшення інвестиційного клімату, також працює над розвитком транспортної інфраструктури, системи взаємозахисту інвестицій.

– Скажіть, будь ласка, чи важко вам як новому консулу налагоджувати контакти з діаспорою? Як вас сприйняла діаспора?

– Це питання, скоріше, до діаспори, як вона мене сприйняла. Мені працюється комфортно, хоча не завжди легко. Є невеличкі тертя, можна сказати, в процесі природного притирання. Принаймні, якщо я стукаю в двері – то їх мені відчиняють. Загалом, я не можу нарікати.

– Якої допомоги ви як представник України хотіли б від діаспори? На якій ділянці нашої співпраці діаспора повинна посилити свої дії?

– Вважаю, коли діаспора стане більш згуртованою, зникне бар’єр між хвилями еміграції – тоді, повірте, більша частина якихось моїх, не можу сказати, що проблем... зникне сама собою. Я намагаюся бути рівною з усіма. Для мене головне, щоб людина була носієм української ідеї.

– Які ваші стосунки з іншими консулатами? Як, на вашу думку, вони підтримують Україну?

– Стосунки прекрасні. Найбільше як держава нас підтримує Литва. Минулого тижня в нашому консульстві був невеличкий ланч, на якому були присутні 15 генеральних консулів, а також міністр закордонних справ Литви. Так ось, за півтори години ланчу годину і 15 хвилин було присвячено Україні. Це безперечно, найбільша підтримка у консульському колі.

– Україна стала непостійним членом Ради безпеки ООН. Як ви вважаєте, що це дасть Україні на міжнародному рівні?

– Отримати членство для України зараз вкрай важливо. Україна має право голосу під час голосувань, вона зможе порушувати і вносити до порядку денного питання, в яких зацікавлена. Це важливо, бо іноді виникають ситуації, коли саме від голосів непостійних членів Ради Безпеки залежить ухвалення чи неухвалення певних рішень, і це є великою перевагою.

– Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України, сказав, що РБ ООН – той орган, який має за своїми повноваженнями впливати на глобальну безпеку і мир, а насправді перетворився на бездіяльний орган через статутні обмеження. Ви згідні з його висловлюванням?

– Членство в ООН дасть нам великі можливості для більшого впливу на реформування цього органу. Так, ООН однозначно потребує серйозної реформи. Просто неймовірна ситуація, що держава-агресор, Російська Федерація, яка є постійним учасником ради ООН, може ветувати і ветує всі проекти резолюції Ради безпеки.

– Дякую, пані Ларисо, за цікаву розмову і бажаю вам плідної співпраці з діаспорою.

Свято «День захисника України» об’єднало в залі консулату представників різних хвиль еміграції українського Чикаго. Сьогодні багато критики звучить на адресу нинішнього президента України, разом з тим, є багато позитивних моментів у його політиці.

Цікаво було почути думку, як діаспора оцінила затвердження цього свята президентом України Петром Порошенком.

Павло Бандрівський – заступник голови УККА (відділ Іллінойс):

– День захисника України – вже найвища пора, щоб Україна офіційно визнала це свято. Якщо подивитися на нашу історію, то ми мали багато захисників України. На превеликий жаль, було багато різних ворогів впродовж всієї нашої історії. Захисники бувають різні – одні захищають країну зі зброєю в руках – інші захищають мову, традиції, культуру. На мою думку, свято День захисника України належить усім тим, хто будь-яким способом старається зробити щось добре для України, щоб вона не тільки існувала, а й процвітала, дала можливість усім українцям жити в мирі і спокої, та радіти, що вони з українського кореня.
Щодо президента – скажу відверто: Петро Порошенко є людина, а не Бог.
Але він старається робити позитивні кроки для добра України у такий неспокійний час. Зараз в Україні є дві війни. Одна – з Росією і її прибічниками, друга – внутрішня, проти корупції, яка глибоко вкоренилася в українському суспільстві. На превеликий жаль, українці дуже швидко захоплюються і дуже швидко розчаровуються. Потрібно набиратися терпіння, щоб не згубити мету і не зійти з правильного шляху.
Орися Коссак-Кардосо – президент Українського Інституту модерного мистецтва:
– Вважаю, що удержавлення свята «День захисника України» є важливим позитивним кроком діяльності Петра Порошенка. Цією датою, 14 жовтня, він охопив великий проміжок історичного розвитку боротьби за незалежність України. Він вибрав влучний момент для цього свята . Ця дата дуже актуальна на сьогодні, адже в Україні йде війна, яка приносить горе і нещастя багатьом родинам. Молоді люди віддають свої життя за Незалежність держави, і про це повинні завжди пам’ятати і сучасники, і нащадки. Дивлюся на цих двох українських, покалічених війною, хлопців-героїв, які сьогодні є з нами, і серце обливається кров’ю. А скільки таких молодих людей чекають на допомогу! Якщо є офіційне проголошення свята на державному рівні, то є надія, що держава повернеться обличчям до покалічених і осиротілих людей, залишених сьогодні наодинці зі своєю бідою.

Марія Коркач-Грошко – заступник голови УККА (відділ Іллінойс):

– Я також думаю, що президент заснував це свято для того, щоб люди думали не тільки про війну, політику, економіку та корупцію, а й для того, щоб заохотити людей до читання літератури, думати про мову, культуру та інші аспекти, котрі б підбадьорювали, стримували від необдуманих кроків. Я вірю в те, що Петро Порошенко не тільки хотів визнати зусилля, відданість і жертву тих, що безпосередньо воюють з Росією, його намірами, як лідера нації, є також заохочування до збереження української культури і спадщини. Його бачення полягає в тому, щоб визнати і дати належну оцінку тим, хто сприяє незалежності, силі і хоробрості українського народу.

Павло Бандрівський:

– Я з цим погоджуюсь, але не можна забувати про тих, що поклали свою голову за Україну: чи то були члени Української Повстанської Армії, чи активні члени Організації Українських Націоналістів, чи дисиденти, чи Січові Стрільці – всі вони старалися щиро захищати Україну. І якраз ця нагода, це свято дає можливість низько вклонитися їм, подякувати за їхній внесок, а також подякувати нашим сучасникам, які під час Помаранчевої революції та Революції гідності захищали свою державу.

– Пане Павле, а як ви оцінюєте нове покоління, яке виросло за час Незалежності і бореться зараз за Україну?

Ми бачимо багато нових людей, які мали змогу потрапити до Верховної Ради завдяки Революції гідності. Кілька років тому, в листопаді, я випадково там був, на початку цієї революції. Там була ціла площа молодих людей з усієї України. Пригадую виступ молодого студента з Луганська, який перфектно розмовляв українською мовою. З ним приїхало ще 12 таких студентів. Він сказав, що не всі з них розмовляють українською, але всі вони хочуть одного – жити як нормальні люди у своїй державі. Я бачив щодня виступи таких молодих людей і бачу, що вони роблять крок за кроком, щоб ця ідея була втілена в життя. Я покладаю велику надію на молодь, передусім, на ту, яка народилася після розпаду Радянського Союзу, яка має доступ до Інтернету і контактує в соцмережах зі своїми друзями з усього світу, яка має можливість їздити в інші країни і бачити, що є кращий світ. Україна має великий потенціал – працьовитих, освічених, молодих людей, які прагнуть кращого життя. І я вірю, що ці люди виборють краще життя для України.

Ліда Ткачук – президент Українського Національного музею:

– Народилась я в Чикаго, далеко від України, але завжди слідкую за всіма подіями і переживаю за її долю. Виросла і виховувалась в патріотичній українській родині, навчалася в українській школі та проходила життєві університети в українській скаутській організації «Пласт». Тому мені було надзвичайно приємно сприйняти звістку про указ президента Петра Порошенка щодо проголошення свята «День захисника України». В цей момент згадалась пластова присяга: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірною Богові й Україні...»
Хоча президент не пластун, але намагається бути вірним своєму народові і Богові. Це свято виключно українське, адже припадає на свято Покрови та День козацтва. Цим ми себе відокремили від попереднього радянського свята, яке нас пов’язувало з колишнім СРСР.
Цим святом ми вшановуємо всіх наших українських захисників, починаючи від козаків і до наших сучасних героїв – воїнів АТО.
Стіймо сильно і незалежно!
Слава Україні!