У всіх країнах поняття «захисник Вітчизни» є надзвичайно шанованим. У мирний час воно трохи тьмяніє від невикористання, у часи небезпеки та війни починає сяяти відблисками боїв та подвигів.

Війна в Україні офіційно не визнана і не проголошена, хоча неофіційно розуміється і триває уже понад півтора року.
Тож вояки Збройних сил України (ЗСУ) та добровольчих батальйонів увесь цей час перебувають в епіцентрі уваги суспільства та ЗМІ – як в Україні, так і за кордоном.
Ставлення до них різне, подекуди полярне –залежно від того, на якому боці барикад перебуває той, хто оцінює та називає.
У самопроголошених ДНР та ЛНР, а також в тих колах Росії, які їх підтримують, українських військовиків називають «карателями» і всіляко принижують.
В Україні майже всі, окрім проросійських та просепаратистських сил, їх називають захисниками Вітчизни і всіляко вивищують.
Офіційна позиція керівництва держави і щире ставлення до патріотичних сил – підтримати вояків ЗСУ, підвищити їхній імідж з огляду на те, що нині формується українська армія, якої ще за період Незалежності не було. Армія, яка пройшла через бої і втрати, через «котли» і поразки, через атаки і перемоги. Армія, ідеологія якої не нав’язується згори, а формується у практичній патріотичній справі – справі захисту рідної землі.
Тож День захисника Вітчизни, встановлений рік тому, радикально відрізняється від того свята – Дня Збройних сил України – яке на початку Незалежності України офіційно було встановлено 6 грудня, у день прийняття Закону України «Про Збройні сили України», але яке не мало під собою твердого історичного підґрунтя і тому відзначалося військовиками України доволі формально.
Нинішній День захисника Вітчизни таке потужне історичне підґрунтя має, та ще й подвійну силу – військову та духовну.
З одного боку, 14 жовтня – це День Покрови Пресвятої Богородиці, свята особливої шани в Україні споконвіку.
З іншого – це День українського козацтва, найпатріотичнішої та найбойовитішої української сили протягом усієї історії країни.
І художники, яким Національний банк України (НБУ) замовив розробку проекту пам’ятної монети, врахували обидва фактори повною мірою.
Всі могли в цьому переконатися, коли НБУ представив та з 12 жовтня ввів у обіг монету, присвячену Дню захисника України, номіналом п’ять гривень.
Представляючи монету, прес-служба НБУ вказала, що вона «присвячена вшануванню мужності та героїзму, нескореності й волелюбності борців за національну справу всіх поколінь та Дню захисника України. Це свято за історичною традицією відзначається 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці, за яким закріпилася ще й друга назва – Козацька Покрова, воно асоціюється з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство. Образ Божої Матері, яка тримає білу довгу покрову, став своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру».
Сказане було виразно втілено художніми засобами: на аверсі, тобто, на лицевому боці монети, на тлі українського орнаменту розміщено постать Богородиці. Вона є центральним образом монети і стоїть, трохи схиливши голову вліво.
Під її розпростертими руками, на яких лежить покров, під її захистом дві групи українських вояків. Під правою рукою – козаки як уособлення історичної військової потуги України. Під лівою рукою – сучасні воїни України.
Над правою рукою Богородиці – Малий Державний герб України.
На реверсі, тобто, зворотному боці монети, на тлі камуфляжу стилізовано зображено знак княжої держави Володимира Великого – тризуб та написи півколом: «За честь! За славу! За народ!»
Такого органічного поєднання історичності та сучасності в історії карбування монет часів Незалежності України ще не було. Тому це безумовний успіх команди художників та всього НБУ.
А загалом, цього дня по всій Україні заплановані та пройдуть численні різноманітні акції, які можна згрупувати таким чином:
у столиці та на місцях відбудуться урочистості, покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків та місць поховань загиблих військовослужбовців Збройних сил України та учасників АТО, марші Героїв;
зустрічі керівників держави та місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування з ветеранами війни та військової служби, військовослужбовцями, інвалідами війни, учасниками українського визвольного руху та сім’ями загиблих учасників Антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях з належними соціальними виплатами;
панахиди за загиблими та молебні за захисників України у храмах, освячення пам’ятників та пам’ятних знаків загиблим захисникам Вітчизни на кладовищах та Алеях почесних поховань;
інформаційно-просвітницькі заходи, виховні години, круглі столи, конференції у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах;
фестивалі дитячої та юнацької творчості;
спортивні акції – спартакіади допризовної молоді, легкоатлетичні естафети, футбольні матчі тощо.
День захисника Вітчизни має стати одним із головних свят року, дати могутній імпульс формуванню національної історичної пам’яті та української ідентичності, вкоріненого в усі шпаринки душі патріотизму.