ими татусями, має більші проблеми зі здоров’ям упродовж наступних років і помирає швидше. Проте дотепер залишається незрозуміло, чи зменшення середньої тривалості життя спричиняє раннє батьківство, чи йдеться про інші обставини.

Нещодавно результати фінського дослідження, у процесі якого порівнювали дані про життя братів, засвідчили: дуже ймовірно, що причинний зв'язок між тривалістю життя та моментом зачаття первістка існує. Незважаючи на подібний генетичний матеріал та спільно проведене дитинство, брати, що зачали першу дитину пізніше, мали значно менший ризик померти, досягнувши середнього віку, пишуть учені в Journal of Epidemiology & Community Health
«Наші результати засвідчують, що молоді батьки, забезпечуючи свою сім’ю, потребують допомоги у піклуванні про власне здоров’я», – пояснюють Еліна Еньє (Elina Einiö) та її колеги з Університету Гельсінкі. Вони використали дані фінського перепису населення та інформацію про 30 565 чоловіків, що народилися з 1940 до 1950 років і стали батьками до 45-річчя. В середньому, чоловікам було 25-26 років, коли вони вперше ставали татами. 15% зачали первістка до 22 років.
Майже 38 % з-поміж батьків мали, щонайменше, одного брата. Ця частина піддослідних уможливила статистичне порівняння близьких родичів, що виросли в однаковій місцевості й за однакових життєвих умов.
Проаналізувавши реєстрації смерті, вчені визначили: у віці 45-54 роки померло 5% чоловіків. Ті, що стали батьками до 22 років, у цей 10-річний період помирали з імовірністю на 73% більшою, ніж їхні брати, що мали дитину після досягнення 25-річчя. Для тих, хто став татом у 22-24 роки, смертність збільшувалася на 63%. Здійснюючи обрахунки, вчені брали до уваги й інші чинники, зокрема, рівень освіти, місце проживання, загальну кількість дітей.
Результати розвідки спростовують те, що вплив генетичного матеріалу чи соціальних й економічних обставин визначають, з одного боку, раннє батьківство, з іншого боку, малу тривалість життя. Значно ймовірніше, що молодий вік, у якому хлопці стають батьками, є причиною передчасної смерті. Звичайно, залишається сумнівним, чи висновки цього дослідження можна сміливо переносити на сучасне покоління батьків.
Можливі механізми, що підвищують смертність серед чоловіків, дотепер недосліджені. Проте, вступивши рано в шлюб і ставши татом, хлопець починає піклуватися про добробут сім’ї, а це передбачає стрес, від якого страждає його здоров’я й збільшується рівень смертності, пишуть дослідники. Отже, молоді батьки мусять підтримувати поведінку, спрямовану на піклування про власне здоров’я, що опосередковано допомагає й самим дітям дотримуватися здорового способу життя.