Українські аналітики – від парламентських, до тих, що працюють за цим профілем тільки на кухні та у Фейсбуці, хором думали-гадали, який то сюрприз підкладуть Україні до Дня Незалежності східні сусіди. Розвідка попереджала про військовий наступ. А в результаті вийшла пародія на судилище…

На фронті протягом Дня Незалежності було порівняно спокійно. Двоє українських воїнів загинули, один з них – з-під Маріуполя, морська піхота, вочевидь, з тих, котрі стали захищати «демілітаризоване Широкіне». Трьох поранено. Це те Широкіне, звідки збиралися повністю забирати і зброю, і військових – бо, мовляв, там безпечно…
Втім, самі вояки теж вирізняються розумом і кмітливістю. Один з волонтерів розповів типову історію. Населений пункт майже на лінії фронту. Волонтер розмовляє з військовим, той спостерігає, як напроти під’їжджають БМП і танки ворога – і будують лінію оборони. Стріляти по ворогу є чим. Але не стріляють – український офіцер бігає по українських позиціях, і кричить, щоб не стріляли по ворогу. Най той собі працює.
Дивує, звісно, офіцер, для котрого не послухатися начальства – страшніше, ніж загинути під пострілами ворожих танків. Але дивують і солдати, для яких померти під танками – менший гріх, ніж не почути слова офіцера…

Відразу згадуються слова Тетяни Коробової: «Хто така Собака Баскервілів? Це Му-Му, якій вдалося вижити»… Більш офіційна версія цього ж процесу – «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими». У конкретно нашому випадку – сміливішими і розумнішими. Менш чутливими до магічного слова офіцерів і високого начальства, особливо коли це магічне слово геть не збігається зі здоровим глуздом, або й взагалі ні в які ворота не лізе.
Над тим, щоб зробити українців сильнішими, активно працюють як домашні (а подекуди й західні) «Баскервілі», так і східні «глухонімі Герасіми».

Росія взагалі останнім часом показувала світові цілі цирки – то сир палили, то з персиків знущалися, то гусей трактором чавили, то Вікіпедію закривали. А у вівторок перейшли до судочинства – і вирішили продемонструвати, що славні традиції радянського «найсправедливішого суду у світі» вони не тільки зберегли, а й примножили до абсурду.
Північно-Кавказький військовий суд Ростова 25 серпня виніс вирок у справі кримчан Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Вони визнані винними.
39-річного українського режисера Олега Сенцова засудили до 20 років позбавлення волі.
Суд визнав Сенцова винним за шістьма статтями Кримінального кодексу РФ, які передбачають сумарно аж цілих 53 роки позбавлення волі. Але, мабуть від надмірної доброти, посадили тільки на 20 років.
Кольченко «визнаний» винним в участі у терористичному співтоваристві, співучасті в терористичному акті. За сукупністю злочинів йому присуджено покарання у вигляді 10 років ув’язнення у виправній колонії суворого режиму.
Вислухавши вирок, замість заключного слова Сенцов і Кольченко заспівали Гімн України.
Хлопці, звісно, молодці. В порівнянні з російськими десантниками – взагалі взірці мужності і стійкості. Але є одне але…
«Тримайся, Олеже. Прийде час, і ті, хто організував судилище над тобою, самі опиняться на лаві підсудних!»… «Згоден зі словами Олега Сенцова - суд окупантів не може бути справедливим за визначенням». «Ми очікували, що держава-окупант буде судити Сенцова справедливим судом? Це тільки підтверджує, що справедливого суду для українців у Росії немає». Ці цитати – із Twitterа президента України Петра Порошенка.
Вони – вкрай важливі для розуміння іншої, надзвичайно важливої справи, про яку ми поговоримо пізніше. Поки що – просто потрібно звернути на них увагу…
Втім, більшість поважних експертів таки не оминули мовчки заяву президента.
Один із найцікавіших – коментар журналіста та історика  Вахтанга Кіпіані:

«Президент сказав фразу, яка пішла по стрічках, що ті, які посадили Сенцова і Кольченка будуть покарані. Це - брехня, «порожняк». І ось чому - за 24 роки Незалежності не покараний жоден слідчий, суддя чи прокурор, які судили повстанців, дисидентів, діячів підпільної УГКЦ, кришнаїтів, «отказников», гіппі, пацифістів тощо. Жоден! Всі, хто свідомо відправляв у табори Стуса, Чорновола, Параджанова, Красівського, Руденка, Овсієнка, Лук’яненка, Зісельса, братів Горинів і ще тисячі найдостойніших людей України – спокійно закінчили своє життя у статусі заслужених ветеранів зі спеціальними пенсіями. А сотні і зараз живуть на дачах, отриманих від радянської влади за терор проти інакодумців.»

Тут хіба тільки можна додати, що один із тих, хто відправляв у табори Стуса, не просто спокійно живе на українських дачах – а ще й веде перемовини з Росією від імені України. І взагалі непогано живе. От, для прикладу, собі нещодавно судно прикупив. Як стверджує депутат БПП Сергій Лещенко, нова яхта Віктора Медведчука коштує близько 180 мільйонів євро.

	Яхта Медведчука. Ахметов десь, мабуть, нервово гризе лікті…

Цікаво, хоч хтось з українських політиків наважиться сказати цьому надзвичайно вправному «переговірнику», що за Мінськими угодами, котрі Україна так старанно виконує, вже давним-давно мали би бути звільнені всі заручники, впіймані як на окупованій території України, так і на території РФ. Тобто і Савченко, і Сенцов, і Кольченко. Бо ніби і перемовини пройшли, і, схоже, перемовники свої гонорари отримали, а на фронті як стріляли – так і стріляють, патріоти як сиділи – так і сидять…
«Хоч яхта Медведчука плаває під прапором Бермудських островів, сам він все ще залишається громадянином України. І мені цікаво, чи заплатив він податки в розмірах, які дозволяють йому купувати яхти вартістю близько 200 мільйонів євро. Відповідний запит буде скерований мною в компетентні органи України», - написав Лещенко.
Шкода, звісно, що ні Бермудський трикутник, ні українське правосуддя не працюють, як належить. Кілька таких яхт – і вже би український бюджет себе почував би просто чудово, а самих власників таких яхт можна було б обміняти не тільки на Савченко, Сенцова і Кольченка, а й ще на з десяток полонених українських військових.
Однак про такий варіант українська влада якось не думає – сподівається на санкції. Західні санкції, звісно. Оскільки Україна ніяк не наважиться розірвати з Росією ні бізнесові, ні дипломатичні зв’язки.
Наприклад, Україна досі постачає Росію сировиною для титану - ільменітом. Завдяки саме цьому Росія має можливість бути потужним гравцем на світовому ринку авіабудівництва. Свого часу росіяни купили за копійки –  і фактично відразу закрили Запорізький завод титаново-магнітних руд,  перенесли виробництво в РФ. Щоправда, всю руду таким простим способом не перетягнеш – от і мусять бідаки мучитися, «торгувати», а Україна їм помагає, чим може. Зокрема, продає вже згаданий ільменіт за дуже низькими цінами – і, фактично, на шкоду державним інтересам. І нікому не спадає на думку, що якийсь цей процес торгівлі зараз не зовсім доречний. Особливо на фоні того, що мешканці прифронтових населених пунктів останнім часом чують звуки, підозріло схожі на шум винищувачів, і бачать об’єкти, підозріло схожі на винищувачів… Таким чином наш ільменіт повертається на рідні землі зовсім не найкращим способом…
Наразі галас довкола продажу ільменіту підняв журналіст Юрій Бутусов. З іншого боку – щодо українських санкцій – намагається підняти проблему громадський діяч і дипломат Богдан Яременко.

Кажуть, Незалежність біля лінії фронту виглядає десь так…

«Ось Клімкін вважає, що через наших заручників проти Росії треба застосувати санкції.
А я не розумію цього. Я думав, що санкції потрібно вводити через війну, через наших загиблих. А за живих треба з усіх сил боротися, торгуватися, намагаючись витягнути їх з неволі. От чи стане Савченко і Сенцову з Кольченком легше через міжнародні санкції? Не думаю. А Росію такі санкції роздратують і дикі росіяни можуть піти на принцип - не відпустимо і все. Але санкції нам важливіші. Тим більше, що за Сенцова їх можна буде 20 років застосовувати. А я, наївний, вважав, що українська дипломатія вже думає, як співвітчизників з російських тюрем витягнути...
А якщо Клімкіну говорити про санкції, то може би для початку дипломатичні відносини розірвати? Чи провина Росії не настільки велика, щоб аж дипвідносини розривати? Краще просто санкції за Сенцова.
Або ось Клімкін радісно пророкує, що лідери нормандської четвірки зустрінуться в рамках сесії ООН.
А Обама ось сказав, що сильного бажання бачити Путіна у нього немає. А про що їм говорити - самі дрібниці: Афганістан, Іран, Сирія, контроль над стратегічними ядерними озброєннями.
А у нас?! І нафта, і газ, і вугілля, і електроенергія! Насичений же ж який порядок денний з партнерами. І як він тільки в голові Клімкіна з ідеєю санкцій уживається?», - написав у Фейсбуці Яременко.

Шкода, одного такого надпису у Фейсбуці навряд чи достатньо для того, щоб змусити українських чиновників повернутися обличчям до здорового глузду. Так, щоб вони зрозуміли раз і назавжди: само то ся не зробить. Бо сидять і сподіваються, що можна і далі працювати задньою лівою, а проблеми «самі розсмокчуться». Ну а передня права тим часом працюватиме на власні кишені…
А тим часом безсовісні російські ЗМІ запустили ще одну цікаву новину.
«Корпорація Roshen вимагає в російському Суді з інтелектуальних прав (СІП) достроково припинити правову охорону в Росії товарного знака «Ванільне небо» (Vanilla Sky), зареєстрованого ВАТ «Новосибірський холодокомбінат», випливає з інформації на сайті суду. За заявою Roshen, відповідач не використовує належний йому бренд протягом трьох або більше років. За російським законодавством, особа, яка оскаржує реєстрацію товарного знака, має довести в суді свою зацікавленість у його використанні. СІП відклав основні слухання у справі на 20 жовтня, причини перенесення розгляду наразі не відомі.»
Брешуть, мабуть, російські ЗМІ. Ми ж читали, що у вівторок президент України про російський суд писав…
Якщо ж не брешуть…
Тоді саме час починати ставити ставки на те, з кого ж першого полетить пух, пір’я, і нажиті непосильною працею банківські внески – зі східного «глухонімого Герасима» чи зі своїх вітчизняних, дуже далекоглядних і хитромудрих Баскервілів…