Два скрипалі через поле воєнних дій із руїн філармонії пробують в тихе майбутнє втекти врешті один з них поранений падає другий вертає першого завдає на плечі і береться його тягти перший не витримує болю стогне і починає тренос: семене бог з тобою якого біса?! семене твоя кохана зраджувала тебе зі мною а тепер щоб зрадити знову вернулася і живе от скажи щиро думаєш ти – справжній мужчина? бо мужик давно з тебе випарувався зник здимів згинув і врешті-решт ти неправильно тримаєш смик ти неправильно мене несеш! ми могли б стати з тобою ким завгодно так ми могли б – і зовсім не скрипалями коли б не проклятий бліц-криг розпочатий імперією хоч ми й не причетні до цеї війни – і коаліції чхати як мені зараз болить. головнокомандувачу слон наступив на вухо тому диригент він ніякий він ніколи на слух не впізнає війну. все проти нас семене і наші з тобою шанси – нуль тому покинь мене тут заради наших синів я ти ж мене знаєш якось викручуся, повір. а ти семене слабак тому – чуєш? – біжи один а сина свого обійми і скажи що він мій син. семене ти баба б… – чулося звіддаля…