Кредити брали всі уряди України. І щоразу лунали голоси здорового глузду, що не потрібно набирати стільки кредитів. Адже їх віддавати все одно доведеться, а деякі – нашим дітям. Для чого ж вішати на наступні покоління таку тяжку ношу?

Але розумних голосів було менше, ніж жадібності і безвідповідальності. Той склад уряду, що просив і брав кредити, майже на 100% був упевненим, що віддавати його потрібно вже іншим урядам.
Психологія тимчасовиків заволоділа свідомістю урядовців настільки, що вже ніхто не розраховував оптимальні розміри бажаного кредиту і не планував його віддавати без шкоди для власної економіки. А коли вже навчилися розкрадати ці кредити, то критерієм залучення зовнішніх позик став один-єдиний – набрати якомога більше кредитів і розікрасти їх якомога швидше.
Піку запозичень досягли за часів режиму Януковича. Нинішня влада називає цей режим клептократичним, тобто, злодійським і звертається до зовнішніх кредиторів врахувати цей факт і піти назустріч Україні.
Однак, фінансисти – люди прагматичні – й оцінок політичному режимові не дають, принаймні, публічно.
Їм все одно, за чиєї влади Україна позичала – за часів Кучми, Ющенка, Януковича, чи вже за останні півтора року нової влади.
А так звана післямайданна влада рекорд Януковича з легкістю б’є. Різні запозичення, іншу фінансову допомогу Україна набирала і набирає за останні півтора року страхітливими темпами.
У підсумку, громада зовнішнього боргу важкою брилою навалилась і загрожує причавити економіку України.
Тому однією з найважливіших завдань нині постає боротьба за те, щоб хоча трохи послабити той кредитний зашморг, який затягується на шиї країни, поки наша економіка не почала задихатися.
На вістрі цієї боротьби нині стає Міністерство фінансів України та його очільниця пані Наталія Яресько.
Ще 29 квітня нинішнього року було повідомлено, що президент України Петро Порошенко підписав розпорядження, яким уповноважив міністра фінансів Наталію Яресько підписати Угоду про гарантії запозичення між Україною та США.
А вже через 20 днів, 18 травня, відбулось підписання Угоди про надання кредитних гарантій обсягом в 1 млрд. доларів США між урядами України та США.
Від уряду України Угоду підписала Міністр фінансів України Наталія Яресько, від уряду США – посол США Джеффрі Р. Пайєтт та директор місії USAID Джед Бартон.
Ця Угода спрямована на підтримку економічних реформ, мета яких – відновити економічну діяльність та розширити економічні можливості для громадян України.
Кредитні гарантії загальним обсягом $7,5 млрд. будуть надані протягом наступного року в рамках більш широкого пакету фінансової підтримки України з боку її двосторонніх та багатосторонніх партнерів.
«Від імені уряду і народу України я хочу щиро подякувати США за постійну і незмінну підтримку. Ця Угода про надання кредитних гарантій є наріжним каменем цієї підтримки, що так необхідна нашій країні в цей критичний для неї момент», – заявила Міністр фінансів України Наталія Яресько.
Також Н. Яресько повідомила кредиторам України, що Київ «розглядає всі варіанти», якщо прогресу щодо реструктуризації боргів не буде досягнуто. Це прозвучало як попередження і вияв готовності України піти на жорсткі кроки, зокрема, оголосити мораторій на обслуговування боргів.
Мета міністра була простою – примусити сісти всіх за стіл перемовин і домовлятися про компроміс. Адже українська сторона навіть не знає всіх кредиторів, які ховаються за назвами відомих фінансових структур, що тримають українські боргові облігації: «Просимо членів комітету кредиторів розкрити себе, оскільки нам відомо назву тільки однієї компанії, що входить до комітету. Щоб почати прямі переговори з урядом, їм необхідно бути прозорими і назвати себе».
Пані Яресько обґрунтувала необхідність поступок з боку членів Комітету кредиторів: «Враховуючи наші економічні проблеми і наш шлях попереду, рівень боргового навантаження на країну є надважким для України та українського народу».
Відомо, що Україна розраховує на реструктуризацію 23 мільярдів доларів зовнішнього боргу. Уряд прагне зробити це до червня, коли Міжнародний валютний фонд планує обговорити надання Україні другого траншу кредитної програми.
Українська сторона вустами пані Міністра фінансів звинувачує найбільших кредиторів у затягуванні переговорів, ті, натомість, стверджують, що Київ не хоче прийняти їхні умови.
Коли ж Комітет кредиторів України згодився на переговори, але остаточно підтвердив свою жорстку позицію про неприпустимість списання частини боргу, Україна зробила крок у відповідь.
Верховна Рада України на прохання уряду дозволила йому припиняти виплати міжнародним кредиторам. Коли парламент проголосував за це, міністр Н. Яресько миттєво підписала й оприлюднила заяву Мінфіну, в якій мовиться: «Україна перебуває у важкій економічній ситуації. Ще 7 років тому, на 1 січня 2008 року, наш борг складав 17,6 млрд. доларів США, а на 1 січня 2015 року це було вже 70 млрд. доларів США.

	Міністр Н. Яресько та посол Дж.Пайєтт після підписання Угоди

Таким збільшенням боргів Україна «завдячує» попередньому режиму Віктора Януковича. За його урядування обсяг боргів України збільшився на 40 млрд. доларів, що є безпрецедентним фактом зростання боргового навантаження на нашу країну за короткий період часу.
Це – питання справедливості. Український народ робить надзвичайні зусилля для європейського майбутнього. Наші дво- та багатосторонні офіційні партнери йдуть нам назустріч та максимально долучилися до підтримки народу України.
Але важливо, аби власники наших комерційних зовнішніх зобов’язань також зробили свій внесок у ці зусилля. Прийняті закони надають урядові право призупинити виплати за тими зовнішніми державними та гарантованими зобов’язаннями… і, таким чином, вони дають право уряду захистити інтереси українського народу, а у випадку недобросовісних дій кредиторів стосовно України – захистити активи держави та державного сектора.
Жорстка позиція уряду та Міністра фінансів пані Наталії Яресько, її наполегливість у перемовинах з Комітетом кредиторів дали можливість на певний час послабити борговий зашморг. На який час – залежить від реакції Комітету кредиторів та підтримки України з боку провідних держав світу та міжнародних фінансових інституцій.
Будемо сподіватися, що Історія дасть Україні шанс пережити цей тяжкий у фінансово-економічному плані період.