Вітання
Вітаю всіх закоханих і навіть незакоханих – Замучених, забіганих, заоханих: Не охайте, прийде й до вас весна! І ви ще покохаєте, рукою помахаєте Минулому – й вам буде не до сна. Любовні дні і ночі ви зустрінете охочими До ніжності і пристрасті, до пестощів і гри. І разом всі – закохані й колишні незакохані – У щастя, як на саночках, ви помчитесь з гори! Як із-під снігу крокуси, ви оживете в хоспісі Який звемо «Нелюбляче життя». Коли вже запалаєте, то холод вдвох здолаєте Й Весну Священну стрінете, й щасливе майбуття! P.S. Вітаю вас, коли уже нікого не вітають – Закохані кохаються, нелюблячі – чекають. Вітайте одне одного щодня, щодня любіть. Коли їдять вас поїдом, шукайте своїм поглядом Того чи ту, які наповнять щастям кожну мить!!!
Діалог
– Ти чия? – Нічия. Як вода з ручая, Тобто, із струмка – Гарна і струнка, Чиста і цілюща, Серденьком не злюща, Вільна, прохолодна, На любов голодна. Ні, мене любили, І в сильця ловили, Та я непокірна – Лише волі вірна. – Вибрала самотність? – Ні, вивчаю годність Тих, хто претендує… – Щастя не гартує – Воно розслабляє, В політ не пускає… – Я вже наліталась, Неба наковталась, Хочу в чиїсь руки – Нудить від розлуки З тим, кому призначена Богом і удачею. – Так ти ж невловима, Хто тебе спіймає? – Той мене впіймає, Хто не переймає, В побуті не втоплює – В небі перехоплює, Хто стрімкий, летючий, А не змій гадючий. У мене від самотності В серці печія. Хто мене впіймає – Того буду чия!
***
Нас вкотре Доля оминула Змиває хвиля рік минулий, А на піску – наступний рік. Нас вкотре влада обманула, Нас вкотре Доля оминула, і ми спіткнулись об поріг. А за високим тим порогом Маячить наше майбуття. І проти нього ворог рогом Пре з чортом разом. Та ми з Богом Йдемо до кращого життя. Цей шлях складний, вузький, далекий, Слизький від крові, бруду, ям. Та все ж меди поллються в глеки І принесуть малят лелеки! А ворогів пошлемо к … бісу!!!
***
Немає Лева Немає Лева. Є шакали. Це з іншого кінця шкали. Ми не шукали – лиш чекали, Коли злетять до нас Орли. Чортма Орлів – одні шуліки, Яких ми вибрали собі. Нема ума – вважай каліка, Підеш шулікам на обід. Не ображайсь, не звинувачуй – Зло, звісно, в них, але й в тобі – Коли чергове чмо, як мачо, Усілось на твоїм горбі. Хтось розуміє, хтось ще вірить, Хтось терпить, хто на все плює. Хтось до чужих – від хижих звірів, А хтось до свого по своє. Немає лева. Хто завгодно Є, але лева ще нема. Вождя плекати вже не модно, А без вождя – густий туман. Немає Лева. Треба інше – Хай Лев у кожному зростає. Тоді у світі гідна ніша І майбуття для нас настануть. 2015 рік
|