От і настало свято на вулиці книгоманів: ми знову потішимо вас найкращими творами українських письменників.
Для початку пропонуємо трішки відволіктися від новин і поринути в світ казки – але казки, надзвичайно близької до реальності. Як міг Віктор Близнець у далекому 1979 році передбачити найсуттєвіші моменти війни з Росією – хто його знає. Тим не менш, письменницька фантазія таки здійснила неймовірне – і в казковому сюжеті без особливих труднощів можна впізнати окремі моменти сучасних подій.
Для тих, хто сумнівається, традиційно кілька цитат.

«…І раптом Чублик зиркнув і вкляк: просто до них чалапало високе довготелесе страшило. Ведмідь не ведмідь, ніби з людською головою. …страховиська з криком і диким виттям гналися за ними. І що за мана? Тут же, просто на очах, вони міняли подобу. То бігли, наче ведмеді, то раптом перевдягалися – і гнались вже як гурт воїнів-кочівників в шкурах–накидках, з луками й стрілами за плечима…
… «Кхем, знов там гуляють розбійники!» – сказав Сиз про ліс. Одначе йому подумалось, що той гул і чорний вогонь прокотяться десь далеко, за скелями, і до їхніх домівок не повернуть. Стовуси, вони нікому в світі лиха не заподіяли, то хто і з якого дива буде нападати на них?
… Гордо посміхався Магава, і в його посмішці ще більше зблиснули кінчики іклів. Він глянув згори на Сиза:
– Одного пучка стріл нам вистачить сповна, щоб спалити всі ваші житла-корчі, всі – з вітряками, з динями, з човнами і світлячками. І ми спалимо їх, якщо ви таїтимете в серці ворожі й підступні наміри… Я хочу сам… говорити з вашим лісовим народом і при вашій добрій згоді й волі запропонувати вам мирне сусідство і поділити межі на полювання. Вам будуть озеро й корчі, а нам – долина, і ліс, і та земля, що за долиною і за лісом, аж до Дивонських гір. Передай своїм: нас, печерних воїнів, незліченна сила, нас тьма, тисяча і ще мільйон. Отож передай своїм: якщо ви тільки поворухнете пальцем супроти нас, якщо не прийдете в долину, ми зразу ж!
«Ага, он воно що! Ви прийшли до нас трощити й палити землю! – подумав Сиз. – Ах він чума, ваш «сокрушитель»! Ах він гаспид печерний! А ще молов мені про наші злі й підступні наміри. І про те, що я таємно посилав своїх світляків у ваші розбійницькі кубла! От де брехня й підступність – світ такої не бачив!»

Хоча розповідати сюжет – не зовсім чесно, однак мушу відкрити таємницю: захисники Землі світлячків перемогли навіть такого небезпечного ворога…
Шкода, що обсяг газети не дозволяє втиснути хоча б трішки більше приємних сюрпризів. Однак на нашому сайті на вас чекатиме бонус: поема Станіслава Бондаренка «Пікнік із мільярдером» – про Майдан, мільярдерів справжніх і не зовсім…
Приємного читання!