У п’ятницю, 17 квітня, в Чикаго, в Українському Інституті модерного мистецтва відбудеться концерт одного з найвідоміших в Україні та за її межами співака і композитора Віктора Морозова. Віктор Морозов є одним із найулюбленіших співаків мого покоління, розквіт творчості якого співпадав із нашими безтурботними студентськими роками. Під його пісні ми проводили творчі вечори, танцювали на дискотеках, закохувались. Пісні, створені Морозовим на вірші найвідоміших українських поетів, справили могутній вплив на творчість багатьох сучасних рок-груп в Україні.

Музичну кар’єру Віктор Морозов започаткував у Львові на початку вісімдесятих років. Саме тоді він створив одну з найпопулярніших рок-груп під назвою «Quo Vadis», яка за короткий час трансформувалася в групу «Арніка». Будучи музичним керівником і солістом «Арніки», писав власні вірші та здійснював обробки народних пісень. Згодом разом із співаком Іваном Поповичем створюють новий вокально-інструментальний ансамбль «Ватра», який у 1979 році майже повним складом вливається в легендарну «Смерічку». В цей час Морозов мав унікальну можливість співпрацювати з відомими співаками та композиторами: Володимиром Івасюком, Ігорем Білозіром, Назарієм Яремчуком, Оксаною Білозір.
Переломним у творчості Віктора Морозова став 1988 рік – у дуеті з Оксаною Білозір він записав на фірмі «Мелодія» два LP – «Скриня», з власними піснями та «Ой, там, у Львові...» Цього ж року Віктор став одним із засновників та мистецьким керівником театру пісні під назвою «Не журись». До складу цієї «трупи» ввійшли вже відомі на той час представники так званого бард-андеґраунду Кость Москалець, Андрій Панчишин, Станіслав Щербатих (сценічний псевдонім «Тризубий Стас»), Василь Жданкін. В основі репертуару колективу були авторські пісні Морозова, пересипані гострою політичною сатирою на адресу тогочасної комуністичної влади. Театр пісні виконував твори на патріотичну та повстанську тематику у стилі «Підпільний обком діє», «Стрілецькі пісні», «Пісні з-за ґрат». Зокрема, у 1989 році, на сцені Львівської філармонії, під час вистави «Повіяв вітер степовий» було вперше публічно виконано заборонений на той час національний гімн «Ще не вмерла Україна».
Тріумфом групи «Не журись» став перший фестиваль «Червона рута», де група отримала найвище визнання своєї творчості.
Окрім своєї музичної діяльності, Віктор Морозов працював у різних мистецьких жанрах з авторськими програмами на радіо і телебаченні, був ведучим багатьох мистецьких фестивалів і концертів, представляв Україну на багатьох музичних фестивалях. Також пан Віктор відомий як досить успішний перекладач з англійської та португальської мов. Він став переможцем конкурсу «Галицький лицар-2003» в номінації «Літератор/письменник року» за переклад українською книг про Гаррі Поттера.
Впродовж своєї мистецької кар’єри побував у багатьох країнах світу, зокрема, в Англії, Австралії, Афганістані, Аргентині, Бразилії, Бельгії, Індії, Канаді, Лаосі, Німеччині, Латвії, Литві, Парагваї, Польщі, Росії, США.
Упродовж останніх років Віктор Морозов мешкає у Вашингтоні, виховуючи разом із дружиною Мотрею двох донечок-близнят із чудовими іменами – Зірка та Квітка.