START (Simple treat/Triage And Rapid Transport) – просте сортування та швидке перевезення поранених. Навіщо проводять таке сортування? Важливо важких пацієнтів вміти відрізнити від легкопоранених, для того, щоб важчим пацієнтам швидше надали допомогу. Коли пацієнтів більше, ніж персоналу, сортування допомагає «надати найбільше допомоги найбільшій кількості». Воно впорядковує хаос, сприяючи лікуванню всіх пацієнтів.

Поранених ділять на категорії для евакуації та лікування.
Які рішення доводиться приймати:
1. Як сортуватимуться пацієнти – кого в яку категорію?
2. Що робитиметься з пацієнтами після сортування?
3. Які фактори впливають на/змінюють рішення?
4. Персонал, ресурси.
5. Умови.
Військовий проти цивільного – чи є відмінності:
– постійний ризик для медичного персоналу може виникати в обох ситуаціях;
– зазвичай, виникає при бойовому/військовому сортуванні;
– обмежений персонал, ресурси;
– допомога надається, насамперед, тим, хто може швидко повернутися до виконання обов’язків після надання допомоги;
– зазвичай, проблема виникає тільки у воєнній ситуації, проте може виникнути у ситуації при великій кількості цивільних поранених (коли під питанням життя «групи»).
Щоб почати процес сортування, спершу необхідно працювати з «легкими» пацієнтами. Найбільшій групі поранених кажуть: «Всі, хто мене чує і може ходити, встаньте і йдіть на мій голос!» (не дуже підходить, якщо світла мало/відсутнє або навколо шумно). Це – ходячі поранені. Вважають, що вони складають 80-90% тих, хто виживе.
У деяких із цих солдатів можуть бути лише ґулі та синяки. Це означає, що їх можна задіяти як ваших помічників. Якщо під час сортування ви виявите кровотечу в пацієнта, в якого є всі ознаки життя, проте він не може сам затиснути свої рани, то один із ваших помічників може це зробити. Або підтримувати просвіт дихальних шляхів у відкритому стані чи запобігати шоку.
Завершивши цю фазу, можете йти сортувати решту пацієнтів. На початку визначтеся, як саме ви будете переміщатися, і використовуйте цей алгоритм. З боку на бік чи впоперек, вибирайте будь-який спосіб і дотримуйтеся його. Інакше ви пропускатимете пацієнтів і витрачатимете дорогоцінний час. Прийнявши рішення, переміщайтеся далі. Якщо воно неправильне, його можна буде виправити під час вторинного сортування. Вагання при прийнятті рішень (зміна рішень, їх тривале обдумування) коштуватиме іншим пораненим життів.
«Ви не можете врятувати всіх! Ви можете тільки розсортувати поранених відповідно до своїх можливостей і сподіватися на краще».

Сортування

При роботі з пораненими сортування великої кількості поранених є першим етапом для встановлення порядку. Сортування є підготовчим етапом для лікування. Завершується перевезенням поранених. Сортування не треба вважати вердиктом, який не можна змінити.
Категорії поранених при сортуванні базуються на:
– кількості поранених;
– наявних ресурсах;
– природі та масштабі ушкоджень;
– стані ворожої загрози.
Все змінюється:
– кількість пацієнтів;
– наявні ресурси;
– стан пацієнта: покращується чи погіршується:
– прибуває транспорт.
Якщо у вас тільки один пацієнт, він важливий і терміновий незалежно від інших факторів. Сортування насправді не потрібне. Коли кількість поранених зростає, з’являється потреба у сортуванні.
Категорії:
Термінові – загроза життю/кінцівці.
Відкладені – пацієнт у зоні ризику, якщо лікування чи перевезення відкладати без поважних причин.
Легкі – нема загрози життю/наслідків, якщо остаточну допомогу не нададуть швидко.
Безнадійні – незалежно від рівня наданої допомоги, пацієнт, імовірно, помре.

Психологія розсортованих пацієнтів

Іноді під час процесу сортування пацієнти усвідомлюють, що відбувається сортування і в яку категорію визначили їх. У результаті, вони можуть змінювати свої сортувальні позначки, щоб швидше потрапити на евакуацію. Тому рекомендують використовувати червоний і жовтий скотч або клейку стрічку, щоби знизити кількість таких випадків. Якщо використані такі позначки, на вторинному огляді легше виявити порушників.