Вибори старшин адміністративних районів Чикаго (Chicago Alderman Election) пройдуть 24 лютого 2015 року. Жителям міста треба буде обрати 50 старшин, які представляють Чикаго в Міської Раді. По Другому адміністративному району, до якого входить і наша Українська Околиця, балотуються 6 кандидатів. Одна з них бере активну участь у житті нашої української громади і була неодноразово гостем і учасником наших заходів. Це пані Біта Буенростро, кандидат в олдермени міста Чикаго (дистрикт 43)

Ми ще раз зустрілися з пані Бітою Буенростро, щоб дати можливість нашому читачеві ближче ознайомитись з програмою кандидата, адже всі мешканці української околиці матимуть можливість стати безпосередніми виборцями голови нашого району.
Дев’ятнадцять років тому, молода і сповнена надією іранська іммігрантка приїхала до Чикаго в пошуках американської мрії. Сьогодні вона виборює право стати олдерменом дистрикту #43.

• Пані Біта, розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

Я ніколи не займалась політикою, доки не зрозуміла, що відчуваю в собі потенціал захищати права людей, репрезентувати їх у «City Council». Хочу зробити свій дистрикт безпечним для його мешканців. Моє гасло: «Демократія понад усе». Це значить, що кожна людина, виборець, буде мною почута, а її інтереси – захищені законом. Навіть якщо закон не досконалий – підлягатиме корекції.
Коли мені було 8 років, моя сім’я була змушена залишити Іран. Спершу Швеція дала нам політичний притулок, а коли мені виповнилося 19, я мала «скалершип» і право вибору: навчатись у Європі чи Сполучених Штатах. Оскільки «американська мрія» була більш спокусливою, я опинилася у місті світового значення – в рідному Чикаго. Будучи в еміграції, ніде не почувалася так комфортно, як тут. Побачивши вперше Lake Shore Drive, моя реакція була такою: «Wow, wow, wow».

• Повністю згодна з вами. А ще мені до вподоби ваше твердження «Я – громадянка Сполучених Штатів, а не політик-кар’єрист». Обґрунтуйте, будьте ласкаві.

Моє завдання чітке – працювати для людей мого дистрикту в різних сферах, а саме: в сфері відкриття нових малих бізнесів, планую тісніше співпрацювати з департаментом поліції, таким, як «Safety first», а ще – в сфері освіти й виховання молоді.

• Біто, скажіть нашим читачам, як емігрант емігрантам: який секрет вашого успіху? Його суть у послідовності кроків, чи сила духу, характер?

Приїхавши до США, я мала лише $30 у кишені і «scholarships» у руці. Вступила до North Park University, спеціалізація – політологія. Поміж насиченим розкладом навчання я багато працювала, спершу – в студентському кафетерії, пізніше знайшла додаткову роботу. У вечірні години я відповідала на телефонні дзвінки. Не одне Різдво провела наодинці з книгою. Сьогодні я успішна у бізнесі, очолюю три ресторани й займаюсь політикою, бо знаю, як допомогти іншим. Головне, звичайно – тверда віра в себе і чітке визначення твоєї мрії. Далі – наполеглива праця і самоконтроль, бо в цій країні багато спокус, а вони можуть відволікти.

• Ви, мабуть, були дуже доброю ученицею, оскільки отримали грант на навчання.

Так, я завжди любила вчитись, пізнавати щось нове. Як результат – вільне володіння п’ятьма мовами. Освіта завжди надихала мене, давала так званий самозахист, посилювала віру в свої можливості.

• Багато дітей українських емігрантів навчаються в державних школах. Скажіть, що б ви змінили в системі освіти?

Виростаючи в еміграції в різних країнах, я зрозуміла необхідність збереження мови й етнічних традицій на рівні загальноосвітньої школи. Це дасть можливість вільніше почуватися, перейняти досвід навчання тієї чи іншої країни. А ще, в обов’язковому порядку я би зверталась до Вашингтону, щоб давали необхідні матеріальні засоби. Іллінойс – на другому місці серед інших штатів, який забезпечує школи бюджетом штату. Я вимагатиму федеральні гранти й використаю їх, щоб мати змогу набрати більше вчителів й зменшити кількість учнів у класі.

• Так, згодна. У цьому випадку зменшення кількості претендує на якість. Щодо молодого покоління – зрозуміло. А як щодо старших за віком громадян? Чи станете на захист Пенсійного фонду?

Цей фонд не був створений в одну ніч і так само не зникне в такий короткий термін. Старше покоління працювало в інших умовах й отримувало набагато нижчу заробітну плату. Уряд обіцяв їм пенсію, тому за жодних обставин люди не мають бути розчаровані діями уряду. Ми не змушені давати нові обіцянки, але ті, що дали – обов’язково виконати.

• В умовах сьогодення вся українська діаспора Сполучених Штатів намагається допомогти рідній Україні. Ми співпрацюємо з різними фінансовими установами, організаціями. Організовуємо зустрічі та мітинги, фестивалі та концерти, пересилаємо зібрані фінанси на Україну … Чи є у вас якась порада, ідея щодо ситуації в Україні?

На мою думку, Захід мусить бути більш рішучим. Україна потребує серйознішої допомоги: армія не має ні озброєння, ні матеріальних засобів. Я повність підтримую політику західного суспільства, де ключову роль відіграють Сполучені Штати, тільки кроки мають бути більш рішучими, а рішення – прийматися швидше.

• Яскравим прикладом того, як миттєво ви приймаєте рішення, є допомога майданівцю Дмитрові Петруку. Біто, ми, українська громада Чикаго, вражені вашою свідомістю і глибиною надзвичайно доброї душі.

О, так, коли я дізналася, що тут перебуває хлопець, який потребує допомоги, одразу ж погодилась стати спонсором його навчання і перебування тут, у США. Ми зустрілись з ним на Daley Plaza в рамках святкування 23-ї річниці незалежності України. Дмитро тоді мав візу, яку хотів продовжити, щоб залишитись тут на навчання. Я допомогла йому втілити цю мрію у життя.
Дозвольте зізнатись: Україна вразила мене, передусім, її смілива молодь. Я дуже тішусь, бо маю можливість допомогти, а не сидіти, склавши руки. Я горда за те, що відчуваю зв’язок з Україною.

• Знаю, що ви тісно співпрацюєте з українською громадою у Чикаго…

Українська громада дуже близька для мене. Я стала частиною цієї спільноти.
На День подяки я спонсорувала покупку 25 індичок для шкіл, зокрема, для церкви св. Миколая та для церков. Також я виділяла кошти для шкіл та для людей, котрі не можуть працювати.
Ми навіть допомагали людям чистити сніг.
У випадку перемоги на виборах репрезентуватиму інтереси мешканців Української околиці в City Council. Більше того, розумію, якщо не зможу допомогти на персональному рівні, обов’язково звернусь за підтримкою до штату.

• Ви дуже багато уваги приділяєте саме потребам шкіл...

Так, водночас ми працювали і над тим, щоб поставити дорожні знаки обмеження швидкості руху, які попереджали б водія, що він повинен зменшити швидкість біля шкіл, пригальмовувати і бути уважнішим у місцях, де на дорозі можуть опинитися діти.

• Біто, скажіть, які пріоритети вашої виборчої програми. На які зміни можуть сподіватися мешканці дистрикту, в якому ви балотуєтеся, а саме, мешканці Українського села?

«Safety first»! Безпечність нашого району бажала би бути кращою. Особливо хотіла б закріпити дружні відносини між тими, хто стоїть на сторожі порядку професійно, й іншими, хто намагається спостерігати добровільно.
Маю намір порушити питання про поліцейське патрулювання на вулицях мого кварталу. А ще – маю намір долучити до цього проекту «малий бізнес», який теж зацікавлений у безпеці на своїй території.
Усі засоби – плюс уважність і настороженість мешканців – матимуть хороший результат.

• Біто, що ви думаєте про збільшення робочих місць, відкриття нових невеличких бізнесів? Як на мене, це теж частково залучить населення: кого – до роботи, кого – до розваг.

Так, я вірю в успіх таких бізнесів. Хорошим прикладом є Kasia’s Food, що процвітає в околиці багато років. Для такої приватної справи я і моя команда маємо хороший план, як привести власника до цілі прискореним шляхом, без особливих переживань і стресу.
По-перше, я намагатимусь полегшити процес отримання кредиту. Хотіла б відтермінувати й початкові оплати, не швидше, ніж через 8-9 місяців, а податки розподілити залежно від розвитку тієї чи іншої справи. Головне, я співпрацюватиму з власниками й залучатиму спеціалістів, які безкоштовно б консультували, скеровували. «From my mouth to god ears!»

• Наша розмова підходить до завершення. Дозвольте ще кілька коротеньких запитань. Чи вірите, що наш уряд використовує гроші обдумано, розумно?

У більшості випадків – так. Але я зосередилась би на заощаджуванні й прозорості. Я висвітлюватиму ту чи іншу проблему в City Consil відкрито й чесно.

• Чи «уряд» міста повинен підвищувати податки?

Більшість людей, які володіють нерухомістю, вірять, що вони і так переплачують. Я б віддала 10% своєї заробітної плати й 10% оплати робітників офісу в бюджет. Якщо мої виборці затягують паски, чому б уряду не робити те ж саме?

• Ваші перші кроки на посаді олдермена?

Протягом перших 30 днів на посаді олдермена я створю Консультативний комітет економічного розвитку. Це – наш спільний бюджет, тому кожен може вирішувати, як витрачати наші 1,3 млн. доларів у районі.
Я пожертвую 10% від моєї зарплати, щоб розробити програму стипендій для шкіл.
Я віддам 5% від моєї зарплати некомерційним організаціям у нашому районі.

• Ви – інтелігентна і дуже цікава співрозмовниця, Біто. На вашу думку, як ми, українці, можемо підняти стандарт етики й удосконалити його?

Звичайно, починати потрібно в ранньому віці, тобто, зі школи. Намагайтесь залучати до формування особистостей усі інститути: школу, церкву, культурні й спортивні осередки. Але найголовніше – сприяти зміцненню родини, щирим стосункам у сім’ї, бо в них дитина формує свій світогляд, а всі інші складові тільки підживлюють його.
Шановні читачі, подаємо номер телефону, за яким ви зможете детальніше довідатись про місце й час виборів олдермена для 2 Ward:
BitaNow.com
312-473-2482
Bita Buenrostro
Фото з ФБ Біти Буенростро