Мені наснилось, як вони зустрілись –
Убитий в Крутах і вірменин Сергій...
В саду Едемськім на травичці всілись.
За що тебе? – За Україну, друже мій...

Саме цими словами минулої суботи у школі українознавства ім. Василя Стуса в Чикаго розпочався захід щодо вшанування пам’яті героїв України, які віддали своє життя за кращу долю українського народу. Щороку, напередодні 29 січня, у нашій школі ми проводили день пам’яті і скорботи за душами юних героїв, що полягли в нерівному бою у 1918 році під Крутами. Молоді хлопці виступили проти численної червоної орди під проводом М. Муравйова. Триста київських студентів, гімназистів, курсантів встали на захист Української Народної Республіки і затримали більшовицькі загони на підступі до Києва, тим самим врятувавши час, що, своєю чергою, дало змогу підписати Брестський договір у Брест-Литовську, згідно з яким держави Четверного союзу визнали Україну незалежною і суверенною державою.
Перебіг останніх подій в Україні засвідчує, що існують чіткі історичні паралелі між подіями 29 січня 1918 року і сучасністю. Тому було вирішено відзначати щороку у школі День Скорботи за загиблими під Крутами і на Майдані – героями Небесної Сотні.
Із вступною промовою виступила директор школи п. Галина Баран. Пані Галина наголосила на тому, що різні народи зберігають історію про символічну кількість трьохсот героїв, що загинули, захищаючи Батьківщину від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тифліса, а в українців – 300 козаків під Берестечком, 300 юнаків під Крутами і понад 300 студентів на початку Революції Гідності під час Майдану у Києві.
Відповідальними за проведення цьогорічного заходу у школі були представники осередку СУМ ім. М. Павлушкова у м. Чикаго. Також до акції вшанування пам’яті Героїв приєдналася й інша молодіжна організація ПЛАСТ у м. Чикаго. І це вже стало доброю традицією – об’єднуватись у такий спосіб – адже більшість учнів нашої школи є членами цих молодіжних організацій, де наставники на кращих прикладах з історичного минулого виховують почуття патріотизму, вчать любові до рідної України ще зі самого дитинства.
Далі до програми приєднались учні школи, які підготували виступ на вищезгадану тематику. Різними мовами, а саме – українською, англійською, французькою, німецькою, іспанською, польською, румунською, китайською прозвучали слова скорботи і молитва за тих, хто віддали своє життя за Україну, за краще майбутнє українського народу. Цим самим учні намагались підкреслити солідарність інших країн у ставленні до українського народу і довести всім присутнім, що немає чужої біди, а біда є спільна, коли йдеться про захист честі і державних інтересів будь-якої країни.
Кульмінаційним моментом заходу став виступ хору осередку СУМу в м. Чикаго під керуванням п. Володимира Поповича. Пісня-реквієм «Пливе кача по Тисині» в їхньому виконанні й яка є символом скорботи за невинно вбитими активістами Євромайдану з перших же акордів зачепила за живе всіх присутніх у залі. Під час звучання цієї пісні одразу ж пригадались імена перших загиблих на Майдані – Сергія Нігояна та Михайла Жизнєвського. Загибель цих молодих людей, відважних патріотів, стала тим поворотним моментом Революції Гідності, що назавжди змінив хід подальшої історії України.
Важливо пригадати слова одного з очевидців й ініціаторів збору коштів на надгробний пам’ятник загиблим під Крутами лікаря Сергія Коломийціва: «Честь і слава молодим героям і вічна ганьба тим, хто повинен був не себе, а їх рятувати, але не зробив це». Ці глибокі за змістом слова звучать дуже актуально особливо сьогодні, коли жертвами експансії російського агресора стають невинні молоді хлопці, які, не задумуючись ні на хвилину, переповнені ідеями за краще майбутнє українського народу, відважно йдуть під кулі і на смерть за свої переконання, права та свободу.
Майдан – це сучасні Крути, де молоде покоління творить сучасну історію, яка згодом буде вивчатись нашими учнями на уроках історії. Для цього всі ми повинні пам’ятати про наше минуле, про нашу історію, тому що без відваги легіону Українських Січових Стрільців, без відваги молоді під Крутами, без Холодного Яру, без Карпатської Січі, без завзятості повстанців УПА наша сьогоднішня боротьба за свободу була б неможливою. Тому що пам’ять – це те, що єднає нас з минулим, дає краще зрозуміти перебіг сучасних подій і передбачити майбутнє нашої держави.
Захід вшанування пам’яті Героїв України завершився спільним виконанням «Ще не вмерла України» і закликом «Слава Україні! Героям слава!», що гордо прозвучав на Майдані і хвилею покотився по Україні і за її межами, зігріваючи серця патріотів і провокуючи лють ворогів.
Особливу подяку у проведенні заходу від імені школи хочу виголосити Адріані Попович, п. Галині Баран, п. Олі Гілеспі, п. Юрієві Заяцю, п. Людмилі Краснюк, п. Володимирові Поповичу, Володимиру Скибі, представникам молодіжних організацій – п. Романові Завадовичу і п. Павлові Бандрівському, учням школи: Маркові Петриківу, Соломії Чернюк, Данилу Паверсу, Юрчику Куріці, Зоріяну Шіфману, Доріяну Ястрембському, Еріці Марків, Наталі Вонг, Ларисі Брендис, Александрі Німет, а також Тетяні Дрожиній за надані світлини.