Коли Петро Порошенко на саміті у Мінську потиснув руку лідеру країни-агресора Володимирові Путіну, світова спільнота була шокована, а обуренню української громадськості не було меж.
Навіть народний депутат України Мустафа Найєм, обраний у парламент за списком партії Порошенка, з притаманною журналістові ущипливістю зауважив: «Здається, наш президент перевищив свої повноваження. Перед поїздкою в Мінськ Адміністрація мала би провести відкриті громадські слухання на тему: «Що саме Петро Порошенко повинен потиснути Володимиру Путіну при зустрічі». А тепер що? Тепер усе те, що міг почути про себе Путін, почує Порошенко».
А нашому президентові у соціальних мережах із приводу цього потиску рук висловлено чимало докорів. Наведу лише кілька з них. «Ви можете собі уявити, щоб під час війни Сталін потиснув руку Гітлеру? Я теж не можу. А Петя … потиснув... Є речі, які вищі за «етикет». Він твою країну розстрілює з «Градів», а ти йому руку тиснеш». «Якби у Порошенка син загинув в АТО, він би теж після цього подавав руку Путлеру «за етикетом»?» «Згадайте, лишень, як прем’єр Великобританії Девід Кемерон при зустрічі з Путіним в аеропорту не привітався з російським лідером традиційним рукостисканням».

Донецьк у вогні

Хоч Росія почала військову агресію щодо України ще наприкінці лютого 2014 року, передвиборча програма кандидата на посаду президента Петра Порошенка і в травні того ж року ще не містила жодної згадки про Донбас і про президентські ініціативи щодо врегулювання конфлікту в цьому регіоні. Та довго замовчувати цю проблему він не міг. А невдовзі самовпевнено й привселюдно заявив: «Антитерористична операція не може і не триватиме два-три місяці. Вона повинна і триватиме кілька годин». Він називав пріоритетом своєї діяльності політичну та дипломатичну боротьбу за повернення тимчасово окупованого Криму, негайне закінчення АТО на Донбасі, збереження територіальної цілісності України, зміцнення обороноздатності країни.
А потім під акомпанемент пострілів на Донбасі почалися постійні переговори на всіх рівнях та в усіх можливих міжнародних інституціях. Там наш гарант представляв одне за одним свої мирні плани врегулювання військового конфлікту. Так, на саміті країн ЄС у Брюсселі наприкінці жовтня минулого року він оприлюднив черговий «мирний план щодо врегулювання ситуації» і заявив: «Ми очікуємо, що з наступного тижня буде продемонстрований реальний прогрес у переговорах щодо досягнення миру. Кожен учасник цього конфлікту повинен розуміти відповідальність, і давайте не будемо розпалювати іскру нової війни в Європі».
Певні позитивні результати це дало. Зокрема, іноземними країнами було впроваджено економічні та політичні санкції проти країни-агресора, надано матеріально-технічну та політичну підтримку Україні тощо. Та Росія залишалася глухою до закликів Петра Порошенка до миру. Більше того, вона ввела нові підрозділи своїх військ на територію самопроголошених ДНР і ЛНР, передала бойовикам велику кількість зброї, танків і гармат, зосередила на нашому кордоні надпотужний військовий арсенал.
Майже кожну мирну ініціативу з боку України Кремль офіційно вітає і водночас висловлює купу всіляких застережень і контрпропозицій. Фактично ж мирний тон він сприймає як запрошення до ще більших хамства й нахабства й продовжує вбивати людей.
ООН оприлюднила шокуючу статистику по Донбасу. За останніх вісім місяців від обстрілів загинули 4634 людини. Ще 10 тисяч 243 отримали поранення. Водночас, із початку військових дій загинуло близько двох тисяч громадян Росії, ще вісім тисяч поранених.
На цій світлині, оприлюдненій одним із блогерів Інтернет-часопису «Спротив», бачимо безневинних жертв російських окупантів, які 10 січня 2015 року вели вогонь з установок «Град» по селищу Кроківка, в Новоайдарському районі Луганської області. Блогер повідомляє, що там загинула 14-річна дівчина, її мати та бабуся. Місяць тому загинув тато дівчинки. Сім'ї чи навіть роду вже не буде. А ще він додав: «Коли вам кажуть про мирний план Порошенка-Медведчука – згадайте це фото».
Той мирний план президента розглядала і затверджувала у Донецьку 23 червня 2014 року тристороння контактна група. У переговорах узяли участь посол РФ в Україні Михайло Зурабов, представник глави ОБСЄ Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, глава громадської організації «Український вибір» Віктор Медведчук, самопроголошений прем’єр-міністр ДНР Олександр Бородай, лідер руху «Юго-Восток» Олег Царьов, народний депутат Нестор Шуфрич і представники самопроголошеної Луганської народної республіки. Які із сепаратистів ДНР та ЛНР і їхніх покровителів Медведчука й Шуфрича миротворці годі й казати.
Та це саме вони у складі своєї групи, зібравшись у Києві 15 січня 2015 року, знову «врегульовували ситуацію на Донбасі». За словами екс-президента Леоніда Кучми, діяльність групи можлива лише за участі терористів Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. Ось у чиїх руках тепер черговий мирний план Порошенка. Події останніх днів переконують, що воєнний план терористів ефективніший, ніж мирний план Порошенка-Медведчука-Шуфрича.
А ще не забуваймо ніколи про трагедію під Волновахою, де загинуло 12 мирних мешканців і 18 були поранені. На думку майже всіх аналітиків, Волноваха – це теж результат мирного плану Порошенка. Сам же він, виступаючи на вічі «Я – Волноваха» на майдані Незалежності у столиці, звинуватив у трагедії терористів і пообіцяв повернути й відродити Донбас. Звичайно ж, мирним шляхом.
Нагадаю, що свій перший план миру Петро Порошенко оприлюднив у інавгураційній промові 7 червня 2014 року. Коли він ішов червоною доріжкою до сесійної зали Верховної Ради, впала зброя з рук гвардійця почесної варти, який, вочевидь, зомлів від перевтоми. Дехто побачив у цьому знак того, що мирний план Порошенка таки допоможе «опустити зброю» у вирішенні конфлікту на Донбасі. Він же пообіцяв сепаратистам, які складуть зброю, амністію, російським найманцям – безпечний коридор для виходу з території України та дострокові місцеві вибори на сході України, аби населення цих регіонів делегувало законних представників для діалогу.
Досить райдужну картинку наших перемог змалював у своїй недавній доповіді секретар РНБО України Олександр Турчинов. За його словами, виходить, що за час перемир'я з нашого боку досягнуто лише успіху в отриманні допомоги з боку США, у забезпеченні військових... А Путін, натомість, збільшив присутність свого угруповання на території України в кілька разів, ще до півсотні тисяч на кордоні. Тому кількісної переваги так і не досягнуто, але ми отримали справжню армію Путіна на своїй території і ще більшу – на кордоні.
Усе більше з’являється повідомлень про те, що мирний план Порошенка провалився. Такої думки дотримується і народний депутат Руслан Марцінків. Він зауважує, що, як і очікувалось, терористи укріпили позиції, підтягнули техніку, озброєння та додаткових найманців. Кордон і далі до 200 км відкритий. Найгірше – скільки патріотів покладе голову за необдумані плани.
Порошенко давно повинен був запровадити воєнний стан, вважає свободівець Олександр Аронець. На своїй сторінці у Facebook, коментуючи події у Франції, він зазначив, що в Парижі антитерористична операція тривала день, і нагадав обіцянку президента України про те, що АТО в Україні мала б тривати години.

Обстріляний терористами автобус під Волновахою

Свого однопартійця підтримав і позафракційний нардеп Андрій Іллєнко. Виступаючи в парламенті, він сказав, що сьогодні є багато питань до керівництва держави, зокрема, чому не ставиться на голосування скасування закону про спеціальний статус Донбасу. «Ще одне питання. Чому діє безглуздий злочинний наказ, який забороняє нашим військовим відкривати вогонь по терористах? На що чекати? Коли їх почнуть вбивати», – наголосив політик.
Воєнний стан – це система управління країною під час агресії ззовні, зауважує лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Вона теж виступає за необхідність створення єдиної скоординованої системи управління Україною в умовах іноземної агресії, а також запровадження воєнного стану на сході України.

Російські окупанти 10 січня 2015 року вели вогонь з установок «Град» по селищу Кряківка

А на думку Дмитра Яроша, «війни не було б, якби воєнний стан запровадили ще у квітні». Він переконаний, що у перші дні АТО питання про зачистку Слов’янська можна було вирішити за 2-3 дні. Але ті люди, які керували цим процесом, не могли взяти на себе таку відповідальність. Трагічна некомпетентність військового керівництва призвела до того, що нині маємо.
Обурений продовженням перемир’я з терористами, зокрема, і сотник Майдану львів'янин Володимир Парасюк. У бою під Іловайськом він після кульового поранення потрапив у полон до росіян, два дні терпів побої й знущання і вже приготувався до смерті, але якимось дивом вижив. А потім його, як і інших бійців, вдалося виміняти українській стороні.



Володимир Парасюк нагадує у своєму Фейсбуці, що експерименти президента України з перемир`ям уже обійшлись українцям в 22 людських життя. «Ви вигадуєте фантастичні мирні плани у владних кабінетах і ведете якісь переговори, а тут гинуть люди, – пише сотник Майдану. – Але які можуть бути переговори з бандитами?» Парасюк закликав Петра Порошенка або робити щось, або забиратись геть і далі шоколадки продавати. А якщо ні, то буде йому такий Майдан, що місця у світі не знайде, щоб сховатись.
Тим часом сам Петро Порошенко вихваляється тим, що його мирний план вже зараз підтриманий усією світовою спільнотою. «Президент Росії Володимир Путін також позитивно оцінив рішення України про припинення вогню та підтримав конкретні кроки мого мирного плану з врегулювання ситуації на Донбасі», – наголошує наш гарант.
Інколи у Порошенка наступає прозріння і він навіть ладен виправити деякі свої помилки. Так, 8 листопада 2014 року він звинуватив сепаратистів у зриві Мінських домовленостей і пообіцяв скасувати особливий статус ДНР та ЛНР. Президент забув, що сам і був натхненником запровадження цього статусу і фактично змусив Верховну Раду 16 вересня ратифікувати цю його ідею. Йдеться про зрадницькі, антидержавні закони «про особливий статус Донбасу» та «про амністію терористам», які було ухвалено у безпрецедентний до цього спосіб у закритому таємному режимі.
Безпринципність Порошенка викликає справедливий гнів багатьох українців. Цього тижня в Інтернеті популярним став адресований йому лист українського вояка. У нім сказано: «Порошенко, я тобі більше не вірю! Твоє перемир’я – це відірвані ноги у мого друга і ще двоє вбитих наших. Ти своїм продажним перемир’ям здаєш омиті кров’ю наших воїнів позиції».
Усі мирні плани й плани перемир’я Порошенка повністю провалилася. За період його президентства Україна втратила Крим, а тепер уже і частину Донецької та Луганської областей, а також – тисячі убитих українців. А поки що президентом оголошена «мирна» мобілізація і триває кровопролитна війна без воєнного стану… А це вигідно, насамперед, Росії, що дозволяє їй безкарно нищити Донбас. «Триває свідома ескалація конфлікту й використання ДНР і ЛНР для подальшої війни. Це логічно – Путін збільшив військові витрати на 800 млрд. і хоче війни», – повідомляє російський опозиціонер Борис Нємцов.
Росія щодня засилає через кордон у Луганськ і Донецьк своїх вояків, танки та гармати. А сам Путін бере під захист сепаратистів-терористів: «Ви хочете, щоб український уряд знищив там усіх політичних супротивників і опонентів? Ми – ні. І не дозволимо». На відверте вторгнення Путін не наважується, а тому «покарати Україну» мають його «заблукалі десантники» та «зелені чоловічки» без шевронів. Для самих росіян ця таємна війна обертається надходженням нових «вантажів 200» з тілами їхніх друзів і родичів у цинкових трунах.
На жаль, нинішня Українська влада замість військового захисту суверенітету України дослухається до порад євробюрократії, яка закликає не провокувати збройний конфлікт і не дратувати Путіна. Та якщо й надалі Петро Порошенко продовжуватиме улещувати Путіна – цю мавпу з ядерною гранатою – своїми мирними планами, не назве Росію агресором, не оголосить воєнний стан і не розпочне наступ на загарбників, він на президентській посаді довго не втримається.