Парафіяльний празник… Ще з дитинства він асоціюється з переповненим храмом, гамором, гостями та смачними стравами. Це завжди було велике свято. Церква св. Йосифа Обручника святкує свої уродини взимку, в різдвяний час, у період надзвичайного піднесення духу. Як ще краще можна забавлятись, як не з колядами та віншуваннями?Як і щороку, зал у приміщенні церкви був переповнений. Білі скатертини, новорічні декорації, запашні аромати з кухні створювали святковий настрій.
Святкування розпочав настоятель о. Микола Бурядник молитвою та благословенням. А коли на сцену вийшов театр «Гомін» під керівництвом режисера Василя Митничука, зал затих і всі поринули у містерію Різдва. Цьогорічний вертепний сценарій, написаний поетесою і драматургом Надією Марчук, був особливо актуальним. Актори вправно передали біль сьогодення, коли святкування припадає на час війни. Основною ідеєю було показати шлях виходу з нашого спільного горя: пробачити ворога, обняти недруга, об’єднатися в мирі – сусід із сусідом, а брат із братом.
| |
Українці є миролюбними і навіть в час війни знаходять силу любити. Голосисті колядники, мудреці зі Сходу, українські солдати, ангели, що уособлювали охоронців України, Ірод-підліток з великими амбіціями, Смерть та Війна допомогли краще зрозуміти внутрішню боротьбою, яку переживає кожен свідомий українець, і дали надію на краще. Добре відомі та малознані колядки долинали до самого серця. Одразу після виступу вертепу парафію привітав виконавчий директор Кредитівки «Самопоміч» п. Богдан Ватраль, який склав щедру коляду для парафії.
Приємною несподіванкою став вихід на сцену Гуцула Хулігана (Василя Мельниковича). Він заспівав чудові колядки. Весь зал колядував з ним. У цей момент ми об’єдналися у велику дружню родину. Мабуть, кожен відчув, що він не самотній. Нас є багато, і разом ми – сильні. Пан Мельникович запропонував придбати його диски, а виручені кошти пожертвувати дитині, тато якої загинув на війні.
Сестринство Покрови Пресвятої Богородиці під керівництвом Галини Маслової, відповідальної за кухню, невтомно працювало декілька днів. Сестри приготували для нас смачні страви, без яких ми не відчули б справжнє свято. Також сестрички разом із Роксоланою Кончак прикрасили зал. Братство Блаженного Миколая Чарнецького також доклало чималих зусиль, щоб свято відбулось на славу.
Багато парафіян та спільнот долучилися до організації та проведення парафіяльного празника і працею, і грошовою допомогою. Висловлюємо всім щиру подяку. А тим, хто не зміг бути з нами, бажаємо веселих свят та заохочуємо наступного разу активніше долучатися до життя нашої великої родини.