Події в Криму висвітлили основні проблеми міжнародної політики вдвічі чіткіше, ніж Ассанж зі Сноуденом разом взяті. З’ясувалося те, про що давно підозрювали, але до кінця не вірили: світ абсолютно не розуміє, що робити з мавпою, котра розмахує атомною бомбою. Особливо коли в мавпи починаються напади психопатії.

Загалом підозри виникли доволі давно – ще тоді, коли на Майдані прозвучали перші постріли, а США та Європа дивилися і «висловлювали занепокоєння». Коли ситуація все ж таки «дійшла до ручки», міжнародний політикум таки почав діяти, але теж, загалом, доволі несміливо. На щастя, цих несміливих порухів – разом зі щирим народним обуренням – виявилося достатньо, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки.
Цього ж разу все набагато серйозніше – цілком очевидно, що після Криму Росія не зупиниться. І зовсім не факт, що апетити РФ обмежаться відновленням колишнього СРСР.

	Перлина національної оборони Франції, гелікоптероносець Містраль

Цілком очевидно, що процес потрібно зупиняти, і чим раніше, тим краще.
І тут цілком несподівано з’ясувалося, що жодних важелів впливу на «мавпу з атомною бомбою» у міжнародного політикуму немає. Більше того – значна частина керівництва розвинених країн тісно пов’язана в той чи інший спосіб з Росією, що значно обмежує простір для маневру.
Використовувати проти Росії військову силу наразі Захід не наважується. У перші дні окупації Криму «зеленими чловічками» до півострова підплив авіаносець «Джордж Буш», потихеньку туди по суші підбиралися наші війська, Польща почала проводити навчання на кордоні з Україною, Болгарія ті навчання проводить і досі.
Але раптом авіаносець «дав задній хід». НАТО зашарілося, як дівка на сватанні, і пробурчало щось незрозуміле. Навіть зброєю Україні допомогти ніхто не запропонував. (Хоча було б цілком справедливо віддати Україні хоча б той же ж таки «Містраль» – як моральну компенсацію за те, що гарантії безпеки від Заходу, дані в обмін на відмову від атомної зброї, раптом виявилися «протермінованими»).
Навряд би чи американський авіаносець налякався тих кількох десятків тисяч «зелених чоловічків» у Криму. А от загадкове помахування ядерною валізкою цілком навіть могло би змусити розвернутися не тільки «Джорджа Буша», а й Барака Обаму з Андерсом Фог Расмуссеном, та й не тільки їх. Світ тільки звик до комфорту – і тут раптом загроза Третьої світової. Доволі незручна ситуація.
Однак виявилося, що сам лишень відхід «Джорджа Буша» і демонстрація «активного занепокоєння» головами західних держав на Москву не вплинули.
Арешт Дмитра Фірташа, котрий, за деякими підозрами, офіційно «здав» ФБР інформацію про рахунки Володимира Путіна і дані про кремлівську агентуру в Україні, теж не дуже допоміг.

Кадр зі штурму авіабази в Бельбеку

Лишилася основна зброя – економічні санкції. Але і тут біда – Франція виступила «ну не те, що б проти, але і не за», аналогічно почала виказувати ознаки нерозуміння ситуації Німеччина. Тим часом Росія все нахабніла і нахабніла. Але максимум, на що спромоглося грізне НАТО – це заявити, що вони нарешті зрозуміли, що «Росія становить загрозу світовому порядку». Франція задумалася, чи варто віддавати Росії другий десантний корабель «Містраль», чи не припливе потім той «Містраль» до Марселю – захищати право каталонців на самовизначення… Загалом сам факт таких роздумів дуже промовистий. Свого часу Франція стала першою з країн НАТО, яка продала РФ сучасну бойову техніку. Більше того, за даними сайту того ж таки Джуліана Ассанжа, Франція стала на боці Росії після війни з Грузією в серпні 2008 року, і виступила проти двох європейських країн, які протестували проти дій Москви. Париж тоді погрозив перешкодити польсько-шведській ініціативі зі зближення ЄС і республік колишнього СРСР, якщо Варшава і Стокгольм не пом’якшать своєї позиції щодо російсько-грузинського конфлікту.
Зокрема, Франція погрожувала зупинити план “Східне партнерство”, якщо шведи й інші члени Євросоюзу заважатимуть «французькій дружбі» з Москвою
“Східне партнерство” передбачало створення наддержавної структури, яка б складалася з Білорусі, України, Молдови, Грузії, Вірменії й Азербайджану. Європейський союз почав би сприяти розвитку цих країн, співпрацюючи з їхніми парламентами для становлення там громадянського суспільства, запровадив би для них безвізовий режим, поширивши на них дію Шенгенської угоди. Гарний був план, що й казати.
Але Франція була вкрай зацікавлена в підписанні контракту між російським “Газпромом” і французькою Gaz de France Suez щодо участі французів у будівництві газопроводу “Північний потік”, а також в тому, щоб чимдорожче продати свої «Містралі», і показати себе ліпшим «миротворцем», ніж США. Після війни з Грузією Ніколя Саркозі сором’язливо відзначив, що «дуже складно критикувати своїх клієнтів». Схоже, Франсуа Олланд дотримується аналогічної думки.
Що ж, не тільки Михайло Боярський виявився «липовим мушкетером». От тільки що буде робити Франція, якщо «зелені чоловічки» дійдуть і до її території?

	У Страсбурзі, в залі Ради Європи, спалахнув скандал через напис на футболці українського делегата Олексія Гончаренка “PUTIN = HITLER”

Британія була трохи сміливіша – заявила, що буде готуватися до міжнародної ізоляції Росії та “нового формату відносин”. Щоправда, ще точно незрозуміло, як саме – в Лондоні оселилася купа російських олігархів з їхніми грошима, а ФСБ в британській столиці почуває себе просто чудово, і хто його знає, кому наступному підсолодять чай полонієм…
Норвегія заморозила військову співпрацю з Росією – але тільки до кінця травня. Мабуть, з надією, що до того часу напад психопатії стихне. Але при це, в норвезькому оборонному відомстві підкреслили, що Норвегія і далі зацікавлена в співпраці з Росією з таких питань, як морська безпека, охорона кордонів і проведення пошуково-рятувальних операцій.
Особливо гарно звучить в сучасній ситуації «охорона кордонів» – росіяни в тому досягли фактично вершин мистецтва, вміють чудесно охороняти не тільки свої, а й чужі кордони. Єдина незручність – можуть часом переплутати, де своє, а де ще не зовсім своє…
З економічними санкціями ще гірше – купа західних компаній мають бізнес в Росії, і з врахуванням цього моменту стає зрозуміло, що російські санкції у відповідь – то для європейських та американських політиків не така вже й дрібниця, як то може здаватися.
А тут пішли кепські новини.
Заступник головного редактора видання Kyiv Post Катерина Горчинська оприлюднила документи, згідно з якими Росія має намір “включити” у свій склад “усі російські області” України, включно із Києвом.
І то ті наміри були чітко розплановані вже давно, єдиною проблемою став надто хиткий Янукович.
Зокрема, у документі зазначається, що Янукович не зміг виконати “взяті на себе в ході переговорів у Москві 17 грудня 2013 року зобов’язання”.
Тому ще на відкритті Олімпіади в Сочі від нього вимагали підписати прохання про введення російських військ для “стабілізації ситуації”. Дестабілізація ситуації в Києві мала підштовхнути Януковича до розпуску Верховної Ради і зробити з нього “єдиний законний орган влади в Україні”.
Таким чином «участь РФ у стабілізації ситуації в Україні» вигадала б просто юридично бездоганною, і реакція Заходу мала б бути або взагалі ніякою, або ж «дуже кволою».
Ще один цікавий момент: “у період хаосу” в Києві планувалось “забезпечити нейтралізацію найважливіших представників бандерівської опозиції” та показати “справжнє обличчя українського фашизму”.
Загалом план виглядає доволі схожим на правду.
Особливо з врахуванням огляду стану російської зброї, який підготувала російська редакція Радіо “Свобода”. За їхніми даними виходить, що проголошена в 2011 році президентом Володимиром Путіним масштабна програма переозброєння, особливо в частині ядерної та авіаційної зброї без України просто не спрацює.
Ключова документація щодо російської ракетно-ядерної зброї перебуває в руках українських фахівців. Найважливіша російська зброя розроблялася в Україні, і обслуговують її функціонування українські фахівці. Дніпропетровські ракетники Путіну просто необхідні – а тут, як на зло, саме в Дніпропетровську сепаратизм заглох.
Відтак панові Коломойському доведеться добряче потрудитися, щоб на ті землі не прийшов новий господар…
З того можна зробити й інший висновок – на самій тільки Україні Путін зупинятися не збирається. Та й чого гальмувати – якщо, на його думку, Захід не реагуватиме, принаймні, до пори – до часу… До речі, російські збройні конструкторські бюро працюють в поті чола – тож цілком зрозуміло, що та зброя розраховується не тільки на Україну. Апетит приходить під час їжі…
Між іншим, ще з грудня минулого року до Білорусі прибув авіапідрозділ з чотирьох винищувачів – щоб охороняти кордон від НАТО. З часом планувалося підрозділ посилити до повноцінного авіаполку. А вже в березні Лукашенко запропонував Росії розмістити в себе додатково до 15 літаків.
Як не крути, в Росії готуються до дуже серйозної війни, і Польща та Румунія недарма нервуються. Схоже, вони вже зрозуміли, що гроші – то ще не все, особливо у випадку торгово-закупівельних операцій з Росією.
Тим часом у Криму нові господарі наводять свої порядки. За інформацією багаторічного автора «Часу і Події» В’ячеслава Гука, путінська влада знищує в БТІ документи на житло, тобто у кримчан забиратимуть будинки й квартири. Вилучено з обігу залізні монети. Тим, хто хоче отримати російський паспорт, видають документ з пропискою у селах Воронезької області.
Втім, влада Магадану вже заявила, що до них попросилося 120 мешканців Криму… Гарний обмін: Крим – на Магадан, зате вже точно в Росії. Протягом місяця кримчани повинні визначитися, паспорт якої країни вони хочуть мати. Той, хто вибере український паспорт, буде вимушений платити штраф – вочевидь, за «хибний виклик» «зелених чоловічків».
Ще один неприємний сюрприз – допомога на дитину. Зокрема, в Росії майбутнім мамам, котрі до пологів були безробітними, жодної допомоги на дитину не виплачують.
Обіцяні пенсії від Росії вже прийшли – але сума виплат не змінилася, єдина різниця – що їх видають у рублях. А перед референдумом громадянам обіцяли, що пенсії збільшаться вдвічі…
Щоправда, масовий соціопатичний психоз, котрий спостерігається в Росії, наразі перейшов і на багатьох кримчан. Чимало людей тішиться з того, що татар і українців з Криму «попросять» і дехто вже відверто розповідає сусідам, з якою радістю поселиться в їхньому будинку, бо «свій затісний». От коли ці люди отримають паспорт з пропискою в Магадані чи Воронезькій області – тоді, ймовірно, «бандерівців» у Криму стане набагато більше… Проблема в тому, що навряд чи це на щось вплине. Президент Росії свого часу не пошкодував життів майже 200 дітей у Беслані, не пошкодував заручників Норд-Осту, він же ж відверто заявив, що російські солдати підуть на українців «під прикриттям жінок і дітей» – і в Бельбеку «зелені чоловічки» так і зробили. Навряд чи думка кримчан, навіть якщо вона раптом зміниться, якось вплине на його плани…
Таким чином перед Заходом постала непроста загадка: як дати раду з країною, котра за нафтові долари купила фактично все, що можна купити, і навіть вседозволеність. І добре, якщо Захід вчасно зрозуміє, що продав Росії занадто багато…