Регіонали оплесками зустріли Андрія Клюєва, який прямо згаданий у свідченнях Попова як людина, причетна до кривавих подій 30 листопада. Але ці оплески – не ознака перемоги. Це ознака того, що вони чують і бачать Майдан – і їм, за законами зграї, треба підтримувати одне одного. Крім того, це спроба віддячити людині, яка фінансово утримує чи не половину регіоналів.

Але треба бути свідомим, що Клюєва так просто не здадуть. Тому що Клюєв – це не фурнітура Партії регіонів. Клюєв – це її фундамент. Без якого вони просто посипляться. Вони готові жертвувати пішаками, як Сівкович або Попов. Але наразі не можуть дозволити собі «зливати» ватажків.
На сьогоднішній день варто виокремити три стовпи чинного режиму, на роботі з якими варто зосередити увагу: Янукович, Ахметов та Клюєв.
Клюєв. Це – один з ключів для виходу з кризи. Він не лише є автором сценарію на Майдані 30 листопада, він не лише контролює з десяток депутатів (брата Сергія Клюєва, Нестора Шуфрича, Олександра Єгорова...), він – начальник виборчого штабу Януковича-2015, друг Медведчука та ключовий провайдер російського впливу в Україні. Клюєв лише здається непереможним. Але пікетування маєтку Клюєвих у Рудиках виводить його з рівноваги. Поява 30 активістів ДемАльянсу минулої п'ятниці викликала нервову реакцію в Клюєва – він обривав телефони Юрієві Луценку з проханням вплинути на ДемАльянс. На що Луценко відповів, що не контролює цих хлопців. Якщо Клюєв прореагував так на появу 30 активістів, то що з ним буде, коли там стоятиме 300 патріотів?
Окрім пікетування житла, довело свою ефективність пікетування офісів, насамперед, за кордоном, де українські корупціонери намагаються постати респектабельними бізнесменами. Кабінети Клюєвих розташовані в штаб-квартирі їхньої корпорації «УкрПідшипник» на Печерську, біля Генпрокуратури – вулиця Різницька, 3.
Офіс Клюєва у Відні відкритий за адресою: Wipplingerstraße 35, 1010 Wien.

 Навряд чи Клюєв був би радий бачити під австрійською штаб-квартирою пікет обурених українців, побратимів яких втоптали в граніт Майдану Незалежності. Чи, думаєте, Клюєв був би щасливим, якби західні банки, де він обслуговується, отримати листи з повідомленнями про причетність  Клюєва до кривавих подій на ЄвроМайдані? А встановити фінустанову, де обслуговуються фірми Клюєва Activ Solar та Slav AG, зовсім нескладно: UniCredit Bank Austria AG 1010 Wien (BIC: BKAUATWW / BLZ: 12000) Якщо санкції Заходу проти чиновників, причетних до кровопролиття – це тривалий процес, то їхній бізнес, з якого утримується кільканадцять кнопкодавів, стає не таким рентабельним набагато меншими зусиллями. Мало хто знає, але в Австрії Клюєв є співвласником офісного центру Gasometer через компанію Slav AG. Як реагуватимуть орендарі цього приміщення, якщо почнуть отримувати повідомлення, що їхні гроші ідуть режиму в Україні? http://wiev1.orf.at/stories/155540
Ахметов. Він виявився надзвичайно вразливим до репутаційних втрат на заході. 30 українських активістів у Лондоні, які пікетували його квартиру, зачепили його більше, ніж 300 тисяч на Майдані в Києві. Відомо, що після лондонського пікету квартири Ахметова в престижному комплексі One Hyde Park він попросив спеціально навчених людей завітати до сусідів та вибачитися за незручності. В Інтернет-групи було запущено провокаторів, які почали зривати за планований пікет лондонського офісу СКМ з посиланням на якусь загадкову інформацію з Києва. А попередження Ахметову від заступника держсекретаря Вікторії Нуланд про можливі санкції проти «спонсорів режиму» змусило його відмовитися від тактики самоусунення. Так, минулого тижня Ахметов – разом з молодшим партнером Вадимом Новинським – ходили до Януковича, аби привести його до тями. Однак Ахметов і далі контролює з півсотні депутатів Партії регіонів, які жодним чином не засудили кровопролиття на Майдані. Ахметову, щоб поставити крапку в протистоянні, не потрібен Янукович – він може розв'язати кризу самостійно, проголосувавши руками своїх водіїв, адвокатів та менеджерів, що мають депутатські мандати, за перезавантаження влади.

А для тих українців у Лондоні, що хочуть допомогти Батьківщині, точкою збору могло би стати не посольство, на яке мало хто звертає увагу, а помешкання Ахметова в One Hyde Park. Окрім того, лунають пропозиції, щоб сусіди Ахметова та банки, в яких він кре дитується, отримати листи з фотоілюстраціями силового розгону ЄвроМайдану та описом того, скількох депутатів контролює Ахметов, і як вони прореагували на свавілля силовиків. Зрештою, залишається сам Янукович. Похід 200-тисячного Майдану до «Межигір'я» наразі ускладнений з точки зору логістики – з центру Києва до гнізда Януковича 25 кілометрів, а найближчі станції метро можуть просто закрити. Але залишається варіант мобільних груп, які можуть регулярно навідуватися туди з мирним пікетом. Крім того, поза зоною уваги мітингувальників залишилися два офіси, напряму причетні до сім'ї Януковича. Поява там мирного пікету може вивести межигірського господаря з рівноваги набагато швидше, ніж концерти на Майдані. Перший – це офіс Олександра Януковича на вулиці Гайцана, 2. Саме тут розташований кабінет президентського сина.
Друга важлива адреса – це тіньовий офіс фірми «Танталіт», яка обслуговує «Межигір'я», на Подол і – вулиця Волоська, 11-а. Окрім того, за кордоном розташовані офіси компаній, що належать старшому синові Януковича – MAKO Trading S.A. у Женеві: (Rue de Moillebeau 56, 1209 Genеve) та MAKO Holding BV у Гаазі: (Alexanderstraat 23, 2514 JM Den Haag).
Сьогодні часто лунають голоси розчарованих – ЄвроМайдан стоїть вже два тижні, а Янукович досі на посаді. Але ніхто не обіцяв, що кінець авторитаризму настане швидко. І давайте згадаємо, про що ми говорили місяць тому? Що Янукович прийшов назавжди. Що він точно обереться на другий термін, а третій – будемо бачити. Що захід закриє на безчинства Януковича очі, тому що він підпише з ними Угоду про асоціацію. Що ми маємо сьогодні? Янукович – кульгава качка в очах українських олігархів. Янукович – ворог половини України. Янукович – президент, який часом не може доїхати до свого офісу та змушений керувати державою з дачі. Так, він все ще сильний. Але тепер порядок денний в державі змінився. Мова не йде про те, скільки ще термінів буде Янукович президентом. Мова йде про те, чи добуде він до кінця цей термін – і який сценарій чекає його в самому кінці.

Автор: Сергій Лещенко
Джерело: http://blogs.pravda.com.ua