Якщо вам невідоме відчуття занепаду сил, апатії, стану «вичавленого лимона», вам не потрібно читати цю статтю. Ви – щаслива людина. Решта, можливо, знайдуть тут багато корисного. Я напишу про енергетичні дірки і про те, як їх прикрити.

Оскільки, якщо цього не робити, будь-які практики збереження енергії будуть «обігрівати вулицю». Це якби ви включили обігрів у машині з відкритими вікнами.
Отже, куди ми, зазвичай, зливаємо свою енергію?
• подолання інерції спокою;
• борги;
• сумніви;
• недороблені справи;
• поточне;
• хвилювання про дрібниці;
• важка їжа;
• спілкування з вампірами;
• живлення ВВВ (відчуття власної важливості)
1) Подолання інерції
Згадайте, як важко буває включитися в робочий ритм після тривалих святкувань. Як тяжко зважитися зробити крок у нове життя. Скільки зусиль вимагає набуття нової звички. А скільки енергії потрібно, щоб запустити новий проект? Маса!
Що робити:
• Тримати ритм! Якщо ви і у відпустці діяльні й активні, повернення до роботи буде легким. Що робити, якщо зміна ритму потрібна для відпочинку? Зробіть зміну ритму ритмічною! Тобто, вона повинна бути вбудована у ваш робочий графік, а не пов’язана з відпусткою або святами.
• Шукати натхнення. Точніше – робити те, що робити хочеться. Як сказав Ричард Бах, «бажання нам даються разом зі засобами для їх реалізації». Несвідоме дає нам цільовий кредит. І краще витратити його за прямим призначенням. На виконання бажання. На це сили є.
• Приєднуватися до процесів. Не починати – продовжувати! Розвивати наявне, використовувати інерцію руху. Враховувати вітри. Дивитися, куди рухається світ.
• Злякатися. Страх супроводжується потужним надходженням адреналіну в кров. Коли проспав важливу зустріч, кава не потрібна. Навіть найледачіші люди під страхом смерті здатні проявити життєву активність.
2) Борги
Якщо довго змінювати себе і займатися не тим, чим хочеться, а тим, чим потрібно, зі щастям можна попрощатися. З енергією – теж. Трошки, звичайно, буде надходити. Від усвідомлення власної потрібності та правильності. Але цей струмочок – слабенький. Тому що, йдучи шляхом «треба», ви дедалі більше віддаляєтеся від джерела своєї сили.
Що робити:
• Міняти курс. Визначитися, чого ви хочете від життя і людей насправді, і йти до цього найкоротшим шляхом. Деяким допомагають спогади про дитячі мрії. Іншим – про найприємніші життєві моменти. Третім потрібно згадати, що справжнє бажання стосується особисто вас і переживається радісно, і почати жити з питанням «Що я хочу?»
3) Сумніви
Піти або залишитися? Пограти або попрацювати? Поспати або книжку дочитати? Чи правильно я вчинив? Чи варто продовжувати? Чи немає кращого варіанту? Чи зможу я? Чи я гідний? А раптом вона не прийде? Чи добре це? Та хіба мало цікавих причин для рефлексії може придумати розумна голова! А на все це витрачається життєва сила... Спробуйте півгодини поборотися однією рукою з іншого. Та на повну силу!
Що робити:
• Виділити сумнівам конкретний проміжок часу. Годину, наприклад. До сумнівів – збирати інформацію. Після – приймати рішення і діяти під девізом: «Роби, що повинен, і нехай здійсниться, що судилося».
• Планувати так, щоби будь-який розвиток подій виявився бажаним. Тоді зникне страх, що підживлює сумніви.
• Важко прийняти рішення – кидай монетку.
4) Незавершені справи
У принципі, кожна справа потребує певних вкладень. Деякі повертають одразу. Як правило, в іншій валюті. Але часто трапляється, коли вкладення повертаються тільки після досягнення результату. Писати цю статтю приємно й так, але опублікована стаття принесе мені і світу істотно більше.
Недоробки заморожують ресурси. А то й тягнуть постійно нові. Приблизно як із працівниками: зарплату доводиться платити щомісяця, а користь від них тільки тоді, коли їхні дії приносять прибуток.
Що робити:
• Вести списки розпочатих справ. Доробляти. Відзначати зроблене. Трохи не забув: у кожної справи повинен бути очевидний критерій закінчення.
• Якщо вирішили не завершувати справу, припиняйте це робити. Іноді можна продати свій довгобуд комусь спритному.
5) Поточне
Йдеться про потік принципово нескінченних дрібних справ, які, по суті своїй, не можуть приносити супутню радість. Люди в рутині тонуть. Люди в ній закопуються. А вона все накопичується та накопичується.
Що робити:
• Передоручати. Делегувати. Нехай нею займається комп’ютерна програма, наймані працівники, учні, аутсорсинг. Вкладення окупляться!
• Використовувати як відволікаючий відпочинок. Займаючись поточним, відпочивати від більш емоційно та інтелектуально насичених справ. Але для цього їх має бути небагато. І очевидний висновок: ніколи не починати з поточного! Якщо ви бадьорі, займайтеся важливішими справами.
• Відмовлятися. Зваживши всі плюси і мінуси, можна легко прийти до висновку, що відмова від рутини, здебільшого, безболісна. Зрозуміло, якщо звільнилися ресурси, вкладайте їх більш розумно, а не в іншу рутинну справу.
6) Хвилювання через дрібниці
Є багато у житті важливих речей. Наприклад, як заощадити кілька копійок, як правильно відреагувати, коли на тебе косо подивилися, купувати проїзний або разові квитки, хто останній раз пригощав кавою, що подумає про мене сусідка і т. п. Всі ці важливі питання займають надзвичайно багато місця в голові. А іноді і в душі. І енергетичному балансу не сприяють.
Що робити:
• Уявити напис на своїй могильній плиті: «Він хвилювався через (підставте свою тему)».
• Відкидати дурні думки.
• Починай думати про те, як ти можеш подвоїти свій дохід протягом найближчого місяця.
7) Важка їжа
Переїв – хилить на сон. І вже точно – не до роботи. Про яку тут енергію може йти мова! Вся пішла на перетравлення того, що можна переварити, і утилізацію решти.
Що робити:
• Набрали їжі в тарілку? Тепер викладіть половину і насолоджуйтеся рештою. І жодних добавок!
• Кажуть, салатик перетравлюється легше, ніж м’ясце.
• Перш ніж класти щось до рота, подумайте, як воно буде відчуватися в шлунку через деякий час.
8) Спілкування з вампірами
Зануди, скиглії, невдахи, жертви, ледарі, хворі, маніяки, борці за ідею і багато інших. Після спілкування з ними легко відчути спустошення. Все інше – важче.
Що робити:
• Спілкуйтеся лише з тими, на кого хочете бути схожими. Інакше станете схожими на вампірів. А вам це треба? Формуйте своє оточення. Знайомтеся з людьми цікавими, сильними, яскравими. І потрібними. І станете такими самі.
• Якщо від вампіра НЕ відв’язатися, беріть на себе лідерство, домінуйте в бесіді. Можна нав’язати свої емоції. Можна нав’язати бажані вам теми.
9) Підживлення ВВВ
Доказ своєї величі, страх, що її поставлять під сумнів, спроби бути непогрішними або хоча би всемогутніми, жалість до себе та інших невдах, вина, образа, зарозумілість, злість – ось неповний перелік того, як у нашому житті проявляє себе наше почуття власної важливості. Воно ж – гординя.
Що робити:
• Вивчайте, усвідомлюйте своє ВВВ. Звикайте діяти, спираючись на доцільність, а не на причинність. Тобто, робіть не «тому що», а «для того, щоб». Це – велика різниця!
• Практикуйте контрольовану дурість. Можете робити дурниці усвідомлено. А можна просто усвідомлювати, що будь-яка ваша дія безглузда за визначенням.

 

---

 

 Як виграти в гру «Камінь – Ножиці – Папір»?

 

Стара добра гра «Камінь – Ножиці – Папір», як ми звикли думати, побудована на чистому везінні (чи випадковості). Але якби це було так, грати в неї було б не так цікаво. Але люди, на жаль (чи на щастя?), насправді дуже передбачувані істоти. І якщо ви знаєте секрет, ви можете керувати не тільки людьми, але і життям.

За словами Грема Уокера, гравця – ветерана й організатора 5-ти Всесвітніх чемпіонатів з цієї гри – у вас є кілька способів виграти. Перший – примусити опонента не грати певною фігурою (наприклад, Папером) або ж надалі впливати на його вибір – це другий спосіб. В обох випадках найголовніше полягає в умінні маніпулювати так, щоб ваші супротивники навіть не здогадувалися про це.

«Камінь»
Ці дві стратегії можуть бути реалізовані за допомогою виконання певних рухів, починаючи з відкриття одного. Досвідчені гравці кажуть, що новачки схильні показувати «Камінь». Уокер припускає: це тому, що психологічно вони хочуть здатися більш сильними в очах супротивника. Запам’ятайте, що «Камінь – це для новачків» і якщо ви граєте з новобранцем, для перемоги вам достатньо показати «Папір».
З більш досвідченими гравцями такий номер не пройде – навряд чи вони одразу ж покажуть камінь. Тому, можливо, вам варто показати «Ножиці». Такий хід або поб’є «Папір», або буде нічия з «Ножицями».

Подвійні неприємності
Якщо ваш противник повторив один і той же жест вже два рази поспіль, він навряд чи буде повторювати його ж втретє. Люди не люблять бути передбачуваними.
Ваш супротивник двічі поспіль показав «Ножиці»? Значить, виключаємо цей жест і наступним буде або «Камінь», або «Папір». У цьому випадку вам краще викинути «Папір» – ви або поб’єте «Камінь» та виграєте, або буде нічия.

Трюки розуму
Ви можете впливати на свідомість опонента під час простого обговорення гри перед її початком. Спробуйте повторювати потрібні вам жести під час жестикуляції при розмові. Людська підсвідомість дуже вразлива до міміки і жестів, тому ваш співрозмовник буде реагувати на ваші жести, навіть не підозрюючи про це.
Цей трюк може спрацювати через схильність людей до наслідування собі подібних. Дослідження реакцій гравців під час останнього чемпіонату «Камені – Ножиці – Папір» у 2011 році показали, що гравці найчастіше повторювали останній рух свого опонента.
Таким чином, якщо ви покажете своєму супротивникові перед початком гри жест – це цілком спрацює, але тільки один раз. Якщо ви скажете, що маєте намір показати «Папір», ваш противник буде думати, що ви сказали це спеціально і не плануєте показувати цей жест. Значить, він точно не вибере «Ножиці» (які б’ють «Папір»), а вибере «Камінь» або «Папір». У підсумку – якщо ви виконаєте свою обіцянку, то або виграєте, або знову буде нічия.
Отож, виявляється, ця дитяча гра не така вже й проста, як здається на перший погляд. Особливо, коли в неї грають дорослі.

 

---

 

 

 Як ефективно конспектувати

 

01. Розділяти аркуш паперу на квадрати і в кожному записувати логічно пов’язані речі. Наприклад, один з квадратів відвести на питання, що виникають під час лекції. Так робить записи Білл Гейтс.

02. Метод Корнелла – американських студентів навчають розділяти аркуш паперу на три частини. Велика – для запису лекції. Широке поле зліва – для нотаток постфактум, малюнків, умовних позначень і всього того, що дозволяє краще запам’ятовувати почуте. І невелике поле внизу – для короткого, в одну-дві фрази, змісту сторінки.
03. Метод ментальних карт. Розроблено Тоні Бьюзаном. Він пропонує робити записи у вигляді живих, біоморфних, схожих на ліани малюнків – замість нудних конспектів зі списками, таблицями і схемами. Головна тема поміщається в центрі, від неї відгалужуються гілки з ключовими словами. Чим більш яскравим і незвичайним вийде малюнок, тим краще він запам’ятається. Бьюзан рекомендує ментальні карти для всього – від конспектів до щоденного планування, але найкраще вони, все-таки, підходять для різних брейнстормінгів.

 

---

 

 

Як розвісити фотографії в кімнаті