22 листопада 2013 року виповнюється 50 років з дня вбивства президента Джона Ф. Кеннеді, одного з найбільш важливих і найбільш прискіпливих моментів в американській історії. Навіть через півстоліття залишається все те ж питання: хто насправді вистрілив у Кеннеді? Чи була змова з метою вбити президента? Чому досі так багато «хвостів» та секретів?

З перевагами часу і технологій ми знаємо набагато більше про події того фатального дня у Далласі, ніж знали американці в той час. Але факти рідко стоять на шляху гарної історії, а вбивство такого діяча, як Кеннеді, – ідеальний сюжет для романіста.
Тоді давайте залишимо це письменнику, а самі спробуємо побачити правду на фоні міфу. Бред Мельцер, автор бестселерів New York Times і ведучий епізодів «Розшифровано» на каналі History фокусується на вбивстві Кеннеді, одній з частин його нової книги «Історію розшифровано: 10 Найбільших Змов всіх часів».
«Ми проаналізували все, що змогли знайти, від фактів до міфів, які постійно повторюються», – сказав Мельцер. «Ми дуже хочемо вірити, що змова була. Чому? Тому, що ми не хочемо прийняти той факт, що наш уряд могла зламати людина без звичайної середньої освіти».
Проте не завжди факти збігаються з міфом. Нещодавно Мельцер поділився 10 аспектами вбивства Джона Кеннеді, про які більшість американців можуть не знати тому, що вони маловідомі або тому, що міф є більш привабливою історією.
10. Вікно, з якого Освальд вистрілив у Кеннеді, зникло безвісти.
22 листопада 1963 року, Лі Харві Освальд виліз з вікна на шостому поверсі Техаського книгосховища у Далласі і тричі вистрілив. Через шість років після вбивства генерал Гарольд Д. Берд, власник будівлі, забрав вікно. «Це – Техас», – пояснює Мельцер, – «Він поставив нову раму і вставив у своєму особняку». В чому ж проблема? Це було не те вікно, відповідно до слів Обрі Мейхью, пізнішого власника будівлі. Мейхью відшукав вікно, яке, за його словами, було саме тим вікном. У кінцевому підсумку обидва вікна опинилися на eBay; та Мельцер вважає, що «справжнім» є вікно Мейхью.
9. Постріл Освальда відтворило багато стрільців. Один з найбільш поширених міфів, які кружляють довкола вбивства Джона Кеннеді, це думка, що інші стрільці не могли б повторити дії Освальда, вистріливши тричі поспіль за 6,75 секунди. Виникає думка, що був залучений ще хтось, так? Не обов’язково. Комісія Уоррена (Комісія, що звітувала по вбивству Кеннеді – прим.) повідомила, що один снайпер був в змозі здійснити вистріли за 4,6 секунди, а пізніші дослідження CBS (центрального бюро статистики – прим.) показали, що 11 стрільців змогли здійснити вистріли, в середньому, за 5,6 секунди. Крім того, постріл Освальда, як для людини з підготовкою, був порівняно легким. Освальд та інші військові стрільці навчені стріляти на будь-якій відстані від 200 до 500 ярдів. Кеннеді був на відстані 88 ярдів від Освальда в найбільш віддаленій точці, і 59 ярдів під час останнього пострілу.
8. Фільм «Джон Кеннеді» Олівера Стоуна спотворив історію. «Олівер Стоун є прекрасним режисером, стверджує Мельцер. Але його «Джон Кеннеді» зробив дуже погану послугу історії шляхом змішування фактів і вигадок. Для 20 мільйонів людей, які бачили його в кінотеатрах, і мільйона людей, які бачили його пізніше, фільм став офіційною версією вбивства». Мельцер відзначає, що кілька персонажів у фільмі були створені для сюжету, хоча вони не мали жодного стосунку до реальних подій.
7. Жодної «Чарівної кулі» там не було. Найпоширеніший з міфів, що увічнився в історії «Джон Кеннеді», це ідея, що одна куля могла пройти через тіло Кеннеді, двічі змінивши напрямок, а потім увійти у тіло губернатора Техасу Джона Коннелі, що сидів на передньому сидінні лімузина. «Думаєте, що одна куля такого не може!? І ви абсолютно праві... якщо б люди сиділи обличчям вперед, наче в літаку. Губернатор Конноллі був повернутий вправо, і куля пройшла по прямій лінії. Крім того, як вказує Мельцер, слідчі ФБР відзначили, що куля не була «незайманою, чистою», з одного боку вона була пласкою.
6. Уряд США припустився помилки, зберігаючи свою слідчу таємницю. У 1964 році комісія Уоррена провела розслідування вбивства за закритими дверима. Як пізніше показав звіт з розслідування, відсутність оприлюдненої інформації дозволила чуткам поширитися в багатьох темних (і часто хибних) напрямках.
5. Так само і сім’я Кеннеді вирішила зберігати секрети. Сім’я Кеннеді прийняла зрозуміле, але невдале рішення зберегти лікарняні записи та записи про розтин Кеннеді в таємниці. Як і розслідування комісії Уоррена, каже Мельцер, це дало поштовх до думки, що сім’ї Кеннеді було що приховувати. І це означало, що американська громадськість так і не побачила реальні докази.
4. Уряд немає багато таємниць про Джона Кеннеді, і більше не буде їх зберігати. Однією з переваг фільму «Джон Кеннеді» Мельцер називає те, що він привів до розсекречення 97% всіх державних документів, пов’язаних з вбивством Кеннеді. Інші 3% будуть розсекречені в 2017 році, якщо президент не вирішить тримати їх у таємниці.
3. Чи були «загадкові смерті»? Однією з поширених чуток, що крутилась навколо розслідування смерті Джона Кеннеді було те, що багато свідків померли при загадкових обставинах. Мельцер твердить, що це дурниці. «Думка, що існував «каральний загін», який прибирав «хвости», просто не вкладається», каже він. «Більшість людей померли через багато років після свідчень. І більшість з них померли від хвороб серця. Вбивцею американців ¹ 1 є хвороба серця. Деякі випадки, звісно, були незвичайними, але не так багато, як кажуть люди».
2. Не було жодного «четвертого пострілу» з трав’яного пагорбу. Комісія Уоррена зафіксувала, що під час вбивства пролунало три постріли. Кілька років по тому, спеціальна комісія по розслідуванню вбивств виявила, що на аудіозаписі, котрий знайшли пізніше, лунає четвертий постріл, який веде до «трав’яного пагорбу» біля депозитарію («grassy knoll» – так американці називають місце, з котрого, скоріше за все, стріляв у Кеннеді вбивця – прим.). Але проблема в тому, що 12 експертів з акустики виключили можливість четвертого пострілу. Тим більше, що четвертий постріл прозвучав за хвилину після пострілів Освальда, у той час, коли кортеж був уже на шляху до лікарні.
1. Справжнім вбивцею Джона Кеннеді був... Як зазначає Мельцер, «справжній вбивця» Джона Кеннеді у загальному розумінні змінюється залежно від настрою того чи іншого часу. «У 1960 році ми вважали, що це була радянська влада. У 1970-х – це було ЦРУ, оскільки ми зневірилися у діях влади. У 1980-х роках, з появою масового кіно, – це була мафія. Тепер ми вважаємо, що наш власний уряд стоїть за цим. Вбивцею Джона Кеннеді є той, кого ми найбільше боялися на той час».
Так само як і 9/11 (теракт 11 вересня), і бомбардування Бостонського марафону показали, що неможливо зібрати докази з відсутністю первинного джерела записів. «Інформація передається надзвичайно швидко зараз», каже Мельцер. «Сьогодні у нас є ракурси з усіх боків. Усі докази прямо перед нами, всі частини головоломки тут».
Навіть після 50 років, Мельцер вважає, що вбивство Джона Кеннеді залишається важливим через те, що воно відображає наші власні переконання про себе, як про американців. «Це наш Мобі Дік, а ми Ахаби (так звали капітана судна у романі Г. Мелвіла «Мобі Дік» – прим.)», каже він. «Це відображення всіх наших надій, і всіх наших страхів».
Книга Мельцера «Історію розшифровано» включає більше фактів про вбивство Джона Кеннеді, а також дослідження таємниць Другої світової війни, Зони 51 і багатьох інших легенд. Кожен розділ книги включає в себе наочні докази, а також фактичне свідоцтво про смерть Джона Кеннеді. «Таким чином, ви можете досліджувати докази самостійно», стверджує Мельцер.

Джерело: www.news.yahoo.com