Це не голослівний заклик, а детально опрацьований пакет законопроектів, який зареєстрували у Верховній Раді уповноважений представник парламентської фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» на Одещині Павло Кириленко спільно з парламентарями-свободівцями Юрієм Михальчишиним та Валерієм Черняковим. На думку цих народних депутатів, прийняття такого законодавства конче потрібне, це сприятиме створенню умов для повернення українців-заробітчан на Батьківщину та вкладання зароблених ними коштів в економіку України.

Ініціатори законопроектів виходили з того, що Україна вже давно увійшла в топ-20 країн за кількістю мігрантів. Із 200 мільйонів трудових мігрантів світу, за різними оцінками, 6,5-8 млн. становлять українці, це 17% працездатного населення. При цьому, половина з них працює за кордоном нелегально. Українського заробітчанина можна вважати ледь не економічним героєм, адже його фінансові вливання є вищими, ніж офіційні іноземні інвестиції. Так, за даними Держстату, 2012 року чужоземні інвестори вклали в українську економіку 6,013 млрд. доларів, а сума лише грошових переказів громадян України з-за закордону склала 7,5 млрд. доларів, що становить 4,3% у співвідношенні до ВВП України.
Хоча влада навіть не знає точно, скільки співвітчизників вирішили шукати кращої долі в чужих краях, вона не соромиться спустошувати їхні кишені через нові податки. Адже її програма «покращення» тріщить по всіх швах, тож треба чимось латати дірки власної управлінської неспроможності. З наших заробітчан нині здирають по три шкіри. Перший раз вони мають обов'язково сплатити внески у пенсійні фонди обох держав: України і тієї, де вони працюють. Другий раз – частину зароблених коштів потрібно віддати в Україні, податок на грошовий переказ з-за кордону становить 15-17%. Третій раз – сплата ще, мінімум, 24,5% від суми, яку щомісяця заробітчанин надсилає в Україну сім'ї – так званий добровільний єдиний соціальний внесок. Тож не дивно, що більше, ніж 60% коштів надходять неофіційними каналами.
Для реалізації своїх ініціатив націоналісти пропонують надати пільги українським трудовим мігрантам у сплаті податків та зборів з інвестицій, які вони роблять в економіку України. Законопроекти подано на виконання п. 8 Розділу ІV «Громадянство й міграція. Право на Батьківщину та захист життєвого простору». Необхідно внести зміни до Податкового та Митного кодексів, а також Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України». Зміни до законодавства мають звільнити інвестиції українських трудових мігрантів від сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та єдиного збору з транспортних засобів. Також уперше на законодавчому рівні дається визначення самого поняття «український трудовий мігрант».
За словами Павла Кириленка, проект законів має на меті сприяти поверненню з-за кордону українських громадян, які виїхали на тимчасове або постійне проживання, разом зі заробленим ними за кордоном майном та коштами для інвестування їх в економіку України. Зароблені заробітчанами гроші й майно, за умови їхнього вкладення у підприємницьку діяльність в Україні, слід вважати інвестиціями, які не оподатковуються. Адже всім зрозуміло, що однією з основних проблем, яка гальмує розвиток економіки України, є виїзд працездатних громадян у пошуках кращої долі. «Очевидно, що повернення економічно активного населення сприятиме покращенню соціально-економічної та демографічної ситуації у державі», – наголосив свободівець.
Розрубати дамоклевим мечем гордіїв вузол, яким став «потрійний» податковий зашморг на шиї заробітчан, і повинні законопроекти депутатів-свободівців. Хоч їхні економічні й соціальні вигоди всім очевидні, та надії на те, що провладна більшість проголосує за них у парламенті, досить примарні.

Фото зі соціальних мереж