У Києві готуються святкувати дев’яту річницю Помаранчевої революції

У Києві відбулося перше засідання оргкомітету з відзначення дев’ятої річниці Помаранчевої революції. Активісти громадських організацій пообіцяли 22 листопада вийти на Майдан Незалежності і перекрити Хрещатик. Тим часом, представники найбільших опозиційних партій або не визначилися з форматом участі у святкуванні, або зовсім відмовилися виходити цього дня на Майдан.
Як повідомляє «КоммерсантЪ-Украина», обговорити формат святкування дев’ятої річниці Помаранчевої революції в Києві зібралися представники громадських організацій «Комітет визволення політичних в’язнів», «Тризуб» ім. Степана Бандери», «Спільна справа», УНА-УНСО, «Євронаступ» і «Коаліція учасників Помаранчевої революції».
«Влада вже готується до святкування революції – на Майдані починають монтувати ялинку», – іронізував координатор Комітету визволення політичних в’язнів Микола Кохановський.
Координатор «Спільної справи» Олександр Данилюк повідомив, що представники «Спільної справи» вже подали заявку на проведення акції. 22 листопада вони мають намір влаштувати «історичну реконструкцію подій Помаранчевої революції» – перекрити Хрещатик і встановити там намети. Варто зазначити, що учасники святкування річниці Помаранчевої революції торік також намагалися перекрити Хрещатик і встановити намети, проте їм цього зробити не вдалося через жорстку протидію міліції. Врешті, співробітники МВС затримали п’ятьох осіб.
Проте пропозиції глави громадської організації «Луганці» Сергія Коваленка були ще більш радикальними. «Якщо нас буде 10 тисяч, то треба одразу, не думаючи, штурмувати Кабмін і Адміністрацію президента», – сказав він.
Народний депутат Оксана Продан («УДАР») підкреслила, що прибула на зустріч як приватна особа, і заявила, що «виходити в цей день треба». «Зрозуміло, що святкувати особливо нема чого, однак якщо б не було Помаранчевої революції, то всю опозицію зараз взагалі знищили б. Тоді ми досягли перемоги, і треба це пам’ятати», – пояснила вона.
Святкувати річницю Помаранчевої революції мають намір представники Конгресу українських націоналістів. «Звісно, ми вийдемо на вулиці, адже нам є що сказати цій владі. Помаранчева революція проходила під гаслами євроінтеграції, з цими ж гаслами ми вийдемо і 22 листопада», – пообіцяв виданню голова секретаріату партії Володимир Манько.
Прийдуть на Майдан і представники Коаліції учасників Помаранчевої революції (КУПР). «Але в цей день треба влаштовувати не пісні і танці, а діяти жорстко. Річниця Майдану має стати першим кроком до повалення авторитарного режиму Віктора Януковича», – заявив глава КУПР Сергій Мельниченко. А Микола Кохановський заявив, що «цей день повинен стати черговим етапом боротьби за українську соборну державу, і ми зробимо все для цього».
Тим часом інші націонал-демократичні і націоналістичні сили відзначати річницю Помаранчевої революції не планують. Так, представники всеукраїнського об’єднання «Свобода» запевнили, що не мають наміру виходити цього дня на Майдан. «Ми все ж вважаємо, що треба робити щось нове, а не нескінченно ностальгувати. Методи Помаранчевої революції вже не працюють, так що потрібно думати про те, як підняти людей на нову боротьбу, а не влаштовувати даремні концерти», – сказав народний депутат Андрій Іллєнко.
Схожої думки дотримується і голова партії «За Україну!» народний депутат В’ячеслав Кириленко («Батьківщина»). За його словами, активістів «За Україну!» у цей день на вулиці не буде. «На Майдан треба виходити тоді, коли почнуться фальсифікації на довиборах народних депутатів, і в 2015 році, під час виборів президента. 22 листопада ми туди не підемо, тому що в цей день ми будемо робити висновки з помилок Майдану і думати про те, як йти вперед», – пояснив пан Кириленко. У партії «Батьківщина» з планами щодо своїх дій на річницю Помаранчевої революції поки що не визначилися.

 

---

 

 

«Регіонал» Бадаєв купує прихильність виборців ковдрами

 

Кандидат від Партії регіонів на повторних виборах в 94-му окрузі Руслан Бадаєв попіарився на зустрічі з ветеранами, де активісти також зафіксували непрямий підкуп виборців. Це випливає з відео, оприлюдненого в Мережі, передає ЛІГАБізнесІнформ.
Як відомо, ЦВК зареєструвала бізнесмена, члена Партії регіонів, Руслана Бадаєва кандидатом у виборчому окрузі № 94 на Київщині 5 листопада.
9 листопада в приміщенні Васильківського районного будинку культури мер Василькова Володимир Сабадаш та кандидат Руслан Бадаєв роздавали «цінні подарунки» ветеранам з нагоди 70-річниці визволення Київщини від фашистських загарбників.
Бадаєв розтлумачив ветеранам, чому вирішив балотуватися в депутати: «заради правди й справедливості».
Кандидат розповів, як прикро йому «бачити, на які пенсії живуть ветерани», а також через факт, що з підручників «зникають цілі параграфи про Велику вітчизняну війну».
«Є така приказка: коли виростає нове покоління і воно не пам’ятає про минулу війну, то має бути майбутня війна», – сказав «регіонал».
Після офіційної частини ветеранам від імені Бадаєва роздали «цінні подарунки» – пледи.
Останній місяць Бадаєв проводить активну пізнавальну кампанію в Обухові і Василькові, які входять до складу проблемного 94-го округу.
Віце-прем’єр Юрій Бойко представляв Бадаєва кандидатом на святкуванні річниці визволення Київщини від німецько-фашистських загарбників у селі Гатному 2 листопада.
Бадаєв був присутній також на врученні районним лікарням Обухівщини та Васильківщини карет швидкої допомоги, а також на реновації Васильківського басейну «Хвиля».
Бадаєв народився у 1972 році, має вищу освіту. У 2007 році був членом Соцпартії України, заступник директора з виробництва ВАТ «Гадячсир», балотувався в народні депутати України.
Молочний магнат, головний бенефіціар East West Group, яка керує компанією «Альміра» – одним з найбільших вітчизняних виробників молочної продукції.
Нині є депутатом Київської облради VI скликання, очолює Фастівську райорганізацію Партії регіонів.
Як відомо, станом на 8 листопада ЦВК зареєстрував 169 кандидатів у депутати в 5 округах. Найбільше – в окрузі № 94 – 73 кандидати. У Центрвиборчкомі і КВУ вже висловлювали занепокоєння великою кількістю кандидатів та «клонів» на майбутніх виборах.
Раніше активістами громадянського руху «Спільна справа» в рамках моніторингу порушень виборчого законодавства на довиборах до Верховної Ради зафіксовано непрямий підкуп виборців кандидатом у народні депутати по виборчому округу № 94 Русланом Бадаєвим.

 

Якщо Україна провалить Вільнюс, то шанс
отримає тільки в 2016-му, – заявив польський євродепутат

 

Якщо на вільнюському саміті не підпишуть Угоду про асоціацію України і ЄС, то наступна нагода зробити це з’явиться аж у 2016 році, якщо з’явиться взагалі. Такий сценарій окреслив як найімовірніший польський євродепутат Павел Коваль у розмові з газетою Rzeczpospolita.
«Дехто твердить, що Угоду можна підписати кожної миті після вільнюського саміту. Теоретично так, бо вона готова, але фактично – ні», – переконує євродепутат.
Він нагадує, що у 2014 році зміниться керівництво владних інститутів у ЄС, і з’явиться новий склад Європарламенту після травневих виборів. А наступного 2015 року вибори пройдуть уже в Україні.
«Якщо тема (асоціації – ред.) повернеться, то лише в середині 2016 року. Це дуже багато втраченого часу. Не кажучи про те, що 2016 рік може бути уже зовсім іншою епохою у мисленні ЄС», – пише видання.
На думку Коваля, Європа останнім часом перед самітом «Східного партнерства « чомусь виявила свою пасивність щодо українського питання. «Брюссель на фінішній прямій пасивний. Якщо втручається Путін, то з іншого боку те ж має робити якийсь важливий європейський політик. І справа має перейти у публічну площину. ЄС має згадати свою обіцянку, яка стосується також скасування віз», – переконаний Коваль.
«Треба тиснути на Януковича і давати йому шанс грати з українською громадською думкою», – додає він.
Видання нагадує, що «з українською громадською думкою добре дає собі раду Кремль», свідченням чого стала вже третя «таємна» зустріч президентів Януковича і Путіна за останні тижні.
«Невідомо, що обіцяв у Москві сам Путін, але відомо, що обіцяє Києву його оточення: космічні і ракетні проекти, братерську співпрацю у виробництві найновішої авіаційної техніки, відновлення сектору атомної енергетики», – нагадує газета.
«Європі залишилось лише кілька днів на гру за Київ… 18 листопада зберуться керівники дипломатичних відомств країн ЄС. Тоді має з’явитись рішення, чи ЄС готовий до підписання. Що не означає, що готовим буде Янукович», – підсумовує Rzeczpospolita.
Підписання Угоди про асоціацію з ЄС має відбутися під час саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі 28-29 листопада. 30 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Євросоюз може перенести підписання Угоди з Україною на 2014 рік, якщо українська влада не встигне виконати всі необхідні умови до саміту «Східного партнерства».

 

Україна зізналася, що відправила до Лівії
20 тис. автоматів Калашникова

 

Реальний вантаж військового майна судна Nour M, затриманого 8 листопада грецькими прикордонниками, повністю відповідає обсягам, зазначеним у дозвільних документах, повідомляє прес-служба Укрспецекспорту.
Відомо, що судно для транспортування спецзамовлення надала лівійська компанія-замовник. Після завантаження на борт вантажу, що складається з військового майна, право власності на нього перейшло компанії-замовнику.
Крім згаданого, будь-якого іншого довантаження військового майна на території України не здійснювалося, інформує ДК Укрспецекспорт.
Також повідомляється, що корпорацією Укрінмаш, дочірнім підприємством держкомпанії, було укладено контракт на поставку майна військового призначення для потреб Міністерства оборони Лівії на підставі відповідного висновку Держслужби експортного контролю України.
Своєю чергою, Міноборони Лівії надало українській стороні сертифікат кінцевого користувача, який легалізований МЗС Лівії та консульським відділом посольства України в країні.
Зазначається, що реалізація контракту здійснена в суворій відповідності до національного та міжнародного законодавства. Український спецекспортер також повністю виконав правові вимоги, встановлені Радою Безпеки ООН щодо здійснення ВТС з Лівією.
Крім того, Держслужбою експортного контролю України у вересні 2013 року було надано дозвіл на здійснення експортної поставки до Лівії.
8 листопада берегова охорона Греції затримала судно під прапором Сьєрра-Леоне з нелегальним вантажем зброї, яке, за інформацією ЗМІ, випливало з України. Повідомлялося, що на борту судна містилося близько 20 тисяч автоматів Калашникова, а також інша зброя і боєприпаси, документи на які екіпаж надати не зміг.
Після відбуксирування судна в порт острова Родос капітан і семеро членів команди були взяті під арешт. Пізніше МЗС України повідомляло, що серед затриманого екіпажу судна громадян України немає.

 

Добкін і три його заступники терміново
втекли у «тверезу» відпустку

 

Одночасно три віце-голови та голова Харківської облдержадміністрації (ХОДА) пішли у відпустку. Разом з Михайлом Добкіним відпочивати пішли перший заступник Валентин Дулуб, заступник з економіки та агропромислового комплексу Юрій Сапронов (зі сьогоднішнього дня), заступник з питань освіти, релігії та спорту Євген Савін, пишуть «Вести».
За головного в області призначено віце-губернатора зі соціальних питань Ігоря Шурму. Відпустку губернатор погодив з президентом Віктором Януковичем, про що сказано в розпорядженні на офіційному сайті. Відпочивати Михайло Добкін буде до 18 листопада.
Віце-голова ХОДА Юрій Сапронов, який також приступить до обов’язків наступного понеділка, так написав про відпустку у Facebook: «Без вина навіть. Режим. Спорт. Правильне харчування. Детоксикація. Тиждень витримаю», – повідомив «френдам» Сапронов і попросив тиждень не телефонувати, не писати і не стукати.
Нагадаємо, 8 листопада були звільнені голови Івано-Франківської та Одеської обласних держадміністрацій.

 

Українські медсестри поїдуть до Литви за досвідом

 

Українські медичні сестри поїдуть до Литви переймати досвід роботи іноземних колег, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.
Як наголошується в повідомленні, під час візиту до України литовської делегації, глава українського МОЗ Раїса Богатирьова та її литовський колега Вітеніс Андрюкаітіс висловилися за активізацію робочих контактів і неформального діалогу між державами у фармацевтичній галузі та сфері трансплантології, яка «досить розвинена в Литві, і до розвитку якої Україна долучається».
«Досягли домовленості про візит до Литви групи медичних сестер з України для вивчення досвіду розвитку сестринської справи в цій прибалтійській країні», – наголошується в повідомленні.
При цьому, в прес-службі МОЗ уточнили, що формувати списки тих, хто поїде переймати досвід медсестринської справи в Литву, відомство буде спільно з Асоціацією медсестер України.
Крім того, на зустрічі з литовським колегою Богатирьова запевнила, що Україна готова надати існуючу науково-академічну базу для підготовки литовських медиків.
Крім того, глава українського МОЗ зазначила, що Україна зацікавлена в досвіді Литви щодо реформування системи охорони здоров’я, а також – впровадження страхової медицини. Нагадаємо, в 2010 році українські льотчики в США переймали досвід пошуково-рятувальних операцій.

Підготував Юрій Токарський
За повідомленнями інформагенств