Протягом останніх двох місяців українці постійно отримували оптимістичні вісті з так би мовити «євроінтеграційного фронту».
Щодня нам повідомляли, що активно готуються та приймаються Верховною Радою закони, які є важливими умовами підписання Угоди між Європейським Союзом та Україною на саміті у Вільнюсі, який має відбутися наприкінці листопада.
Нас привчали до думки, що практично всі законодавчі перепони будуть усунені, і рано чи пізно необхідні закони всі приймуть, і тоді залишиться лише одна перепона – звільнення Юлії Тимошенко.
Та й у питанні Тимошенко була надія, що скільки б не тягнули зі звільненням, але, все-таки, знайдуть спосіб відправити її на лікування до Німеччини. Ну вимучать до останнього, але все ж будуть змушені випустити. Так думали політики, так вважали аналітики, в таке закінчення вірили прихильники.
Аж ось вже 5 листопада в інформаційне поле країни було викинуто справжній залп повідомлень, заяв, месседжів, коментарів, які збентежили всіх.
По-перше, у моніторингу виконання пунктів Європлану, підготованому Експертною радою Національного круглого столу «Порозуміння заради європейського майбутнього», прозвучала тривожна констатація: «Кінець жовтня та початок листопада не позначився активізацією євроінтеграційних процесів, і цю ситуацію можна назвати близькою до критичної».
По-друге, декілька законопроектів чомусь загальмувалися. Пішла зовні малопомітна, але насправді жорстка боротьба – чий законопроект буде прийнято до обговорення.
Наприклад, проект закону про прокуратуру: є проект опозиції, і є проект від імені Президента Януковича. Триває боротьба, щоб обговорювали президентський законопроект. А у нього, за твердженнями опозиції, включено низку положень, які можуть бути небезпечними.
А щодо питання Юлії Тимошенко, то два минулі тижні пройшли у доволі спокійних суперечках – який із поданих законопроектів – нардепів Міщенка, Лабунської чи ще чийсь – обговорювати. Здавалося, що справа вже майже вирішена, от-от приймуть якийсь із них, і Юлія Тимошенко на тих чи інших умовах вирушить у клініку «Шаріте» до Берліна.
А ось з понеділка, 4 листопада, і протягом вівторка почули ми зовсім інші за тональністю пісні.
Під час відкриття 4 листопада 7-го засідання міжпарламентської асамблеї України й Польщі Голова Верховної Ради Володимир Рибак повідомив, що в депутатів парламенту, нібито, виникли сумніви у доцільності прийняття законопроекту, який би дозволив колишньому прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко виїхати на лікування за кордон після того, коли з’явилася інформація про наявність у неї нелегальних грошових рахунків за кордоном.
На цю заяву дипломатично, але принципово, відреагував співголова міжпарламентської асамблеї України та Польщі віце-маршалок сейму Польщі Цезарій Грабарчик: «Питання лікування екс-прем’єра Юлії Тимошенко за кордоном є лакмусовим папірцем для підписання угоди про асоціацію Україна-ЄС».
Його підтримав авторитетний у Європі співвітчизник, глава Представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський: «Будь-які кримінальні справи, відкриті стосовно екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, не можуть перешкоджати її помилуванню».
Про які гроші говорив В. Рибак і, взагалі, – про що йдеться?
Виявилося, що під заспокійливу «музику» постійних запевнянь влади про те, що ними наполегливо шукається оптимальна законодавча формула відправлення Юлії Тимошенко на закордонне лікування, уряд розпочав процедуру повернення в Україну грошей, які, на його думку, «незаконно відібрали у народу України» Павло Лазаренко та Юлія Тимошенко.
Якщо нашій владі це вдасться, вона запевняє, що бюджет поповниться на суму 4,1 мільярда гривень.
Урядовою інстанцією, яка розпочала це «повернення», виступило Міністерство зборів і доходів України, яке очолює 33-річний Олександр Клименко. Преса давно й однозначно зарахувала його до складу президентської «Сім’ї» і називає близьким другом старшого сина Януковича – Олександра. Тож можна зрозуміти, звідки дме вітер у вітрила цього новонародженого проекту – назвемо його для лаконічності «Повернення».
Податкове відомство Клименка, виявляється, діє не напряму, а найняло британську юридичну фірму «Lawrence Graham», і та «розпочала юридичний процес у США та в Швейцарії для захисту інтересів держави Україна стосовно більше, ніж 200 мільйонів доларів, які, як вважають, були незаконно привласнені особами, включаючи двох колишніх українських прем’єр-міністрів – Юлію Тимошенко і Павла Лазаренка».
Тут же вискочив, як Пилип з конопель, відомий парламентський «диригент», який дає відмашку на голосування провладній більшості, Михайло Чечетов: «ЄС намагається нав’язати Україні рішення про прийняття законопроекту щодо лікування Тимошенко… Диктують нам умови. Такого приниження Україна ще не терпіла. Вважаю вкрай неприпустимим… Ми не будемо під пресингом чиїсь умови виконувати. Ми піднімаємося з колін».
Врахуємо, що Чечетов є заступником глави фракції Партії регіонів і, як правило, озвучує думку тих, хто сам відкрито висловлюватися не хоче. Його «обурення» може так само легко зникнути, як і з’явилося – якщо надійде інша команда.
А поки що, можливо, є команда «обурюватися» і заперечувати, торпедуючи прийняття будь-якого законопроекту про лікування Тимошенко.
А ось і перша реакція з боку оточення ув’язненої: «Розповсюджені заяви про, нібито, причетність екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до виведення колишнім главою уряду Павлом Лазаренком бюджетних коштів за кордон свідчать про наміри влади зірвати підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – заявив захисник Тимошенко Сергій Власенко.
Голова фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді Арсеній Яценюк вважає, що обвинувачення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в привласненні більш, ніж 200 млн. доларів державних коштів ніяк не вплинуть на позицію Європейського Союзу з приводу необхідності звільнення Тимошенко.
Ця ситуація найближчими днями має прояснитися – чи ми спостерігаємо нові інформаційні ігри влади, що мають на меті довести ситуацію до зриву виїзду Юлії Тимошенко за кордон (а, значить, зриву підписання Угоди з ЄС?). Чи це може бути розворотом на 180 градусів після таємничої п’ятигодинної розмови Януковича з Путіним, яка відбулася минулого тижня, і про зміст якої в Україні досі немає офіційних повідомлень.
У будь-якому випадку, доля Юлії Тимошенко і доля євроінтеграційної Угоди України з ЄС нині зависли на однаково тонких ниточках.
Увесь сценарій влади стане ясним у найближчі два-три тижні.
Одне ясно – ніхто не має права гратися долею 46-тимільйонної України.