Преміальний — премійований — преміювальний
Розрізняються значенням.
Преміальний — належний премії. Преміальні гроші.
Премійований — дієприкметник від преміювати. Премійований автор винаходу.
Преміювальний — який стосується преміювання. Преміювальна комісія.
* * *
Недружний — недружній
Недружний — незгуртований, неодностайний. Недружний колектив. Недружна родина.
Недружній — ворожий, неприязний. Недружній тон. Недружнє ставлення.
* * *
Нащо — на що
Нащо (наголос на першому складі). 1. Прислівник. Синонім навіщо. “О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі?” (Тарас Шевченко). 2. Використовується зрідка як сполучне слово в підрядному допустовому реченні. Нащо вже тихою була, та й то збунтувалася проти неправди.
На що, займенник з прийменником (наголос на другому слові). На що сподіватися?
* * *
Насторожі — на сторожі
Насторожі, прислівник. Вислів (бути) насторожі означає “перебувати в настороженому стані”. “Одна... заможна пані хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі” (Марко Вовчок).
На сторожі, іменник з прийменником. “Батько, мати не сплять, на сторожі стоять” (Тарас Шевченко).
* * *
Неабияк — не абияк
Неабияк, прислівник. Надто, дуже добре. “Нам щастить неабияк” (Іван Франко); “Ними неабияк пишалися діти” (Михайло Стельмах); “Коли ведмежа підросло, воно зірвалося з ланцюга й неабияк подряпало нічного вартового” (Леонід Смілянський); “Він ухекався неабияк” (Олесь Гончар).
Не абияк, частка з прислівником. “А річки! Скільки їх тут! Не абияк в’юняться, а, здається, закручуються вигадливими петлями” (з журналу); “Коли дівчата приходять на досвітки, то вони сідають не абияк — хто де втрапить, а на це все ведеться особливий порядок” (з журналу).
* * *
Наниз — на низ
Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. “За садком ґрунт спадав з пригорка наниз” (Іван Нечуй-Левицький); “Пароплав ішов наниз” (Григорій Епік).
На низ, іменник з прийменником. “Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ” (Панас Мирний).
* * *
Нагору — на гору
Нагору, прислівник. На верхню частину чогось. “Я пройшов з адміністратором нагору до зали” (Юрій Яновський).
На гору, іменник з прийменником. “Старий Прокопенко і чотири молоді богунці стали підніматися на гору” (Олександр Довженко).
* * *
Зате — за те
Зате, сполучник. Використовується для протиставлення речень або їхніх частин. Синоніми проте, однак, рідше тому. “Латин од няньки наживався, зате за няньку і вступався” (Іван Котляревський).
За те, займенник з прийменником. “(Мавка:) А я не знаю нічого іншого, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю” (Леся Українка).
* * *
Аргументація — аргументування
Збігаються у значенні “наведення доказів на користь чогось”. Переконлива аргументація (переконливе аргументування) висунутих положень.
Тільки аргументація вживається у розумінні “сукупність аргументів”. Положення підкріплені солідною аргументацією.
* * *
Ілюстрація — ілюстрування
Мають спільне значення “наведення, використання прикладів, малюнків, схем для наочного пояснення чи підтвердження чогось”. “Там, де в підручнику було сказано одним рядком: “Творчість Котляревського покликала до життя десятки наслідувачів”, я вдався навіть до ілюстрацій” (Олекса Гуреїв). “Любовно працював над ілюструванням дум Михайло Дерегус” (Максим Рильський).
Тільки ілюстрація вживається в розумінні “зображення у книжці або журналі, що пояснює зміст тексту; малюнок”. “Тарас тої зими закінчив свою картину “Катерина”, робив ілюстрації до книжок” (Оксана Іваненко).
* * *
Вряд (уряд) — в (у) ряд
Вряд (уряд), прислівник. 1. Один біля одного; поряд. “У яру гребля, верби вряд” (Тарас Шевченко). 2. Один за одним (у часі); підряд. “Я випив три склянки води вряд” (Юрій Смолич).
В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. “Хитався вечірній задуманий сад, коли їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели” (Володимир Сосюра); “Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд” (Леонід Первомайський).
* * *
Глуз — глузд
Глуз (у), мн. глузи,-ів, розмовне. Глузування з когось, чогось. На глузи брати (підіймати). “— Добре, що я не вів машину,— ніби сам собі зауважує Михайло,— до нового б року вистачило глузів” (Юрій Яновський).
Глузд (у), розмовне. Розум. “У голові судді не жив як треба глузд — він все підписував, а правив секретар” (Левко Боровиковський).
* * *
Затим — за тим
Затим, прислівник, розм. Потім, після того (цього); тому; для того; входить до складеного сполучника. “Давид зараз же, вставши з-за столу, почав збиратися. Треба йому затим ще до Тихона зайти” (Андрій Головко); “Правда, що я тобі похвалявся, але ж не затим, щоб ти перехвилювався” (Марко Кропивницький).
За тим, займенник з прийменником. “І вслід за тим під дужими вітрами дуби хитнулися і пущі загули” (Микола Нагнибіда).
* * *
“Чому родовий відмінок від загальної назви лев має форму лева, а від імені Лев — Льва?”
Як відомо, в українській мові спостерігається тенденція відрізняти антропологічну власну назву від назви загальної або антропологічної іншого виду (порівняймо: співак, баран з наголосом на останньому складі та Співак, Баран — на першому). Очевидно, бажанням відрізнити їх одну від одної можна пояснити те, що ім’я має форми Льва, Льву, Львом і т. ін.
Ця тенденція підтримується практикою: загальнопоширеними є форми Льва, Львович, Львівна. Підтвердженням правильності форми Льва можна вважати найменування міста — Львів. Адже Львів — присвійний прикметник від імені Лев. Назва його саме так звучить по-українському (а не Левів).
* * *
“Як правильно писати по-українському прізвище: Калениченко чи Калиниченко?”
Прізвище, про яке йдеться, має два варіанти: Калениченко та Калиниченко. Перший утворено від імені Каленик, другий — від імені Калина або від назви рослини (калини).
Тому правомірні обидва написання. А для кожного конкретного носія прізвища правильним є той варіант, що відповідає записові у свідоцтві про народження чи в паспорті.