Сьогоднішні питання нелегальної імміграції становлять серйозну проблему для системи національної безпеки Сполучених Штатів Америки. Фактор нелегальної імміграції набув загрозливих форм, які свідчать про фактичну втрату контролю Уряду США над окремими ділянками американського державного кордону, зокрема, його американсько-мексиканської частини.

Відповідно до даних американського Центру імміграційних досліджень (Center for Immigration Studies), станом на кінець 2008 року, на території Сполучених Штатів проживало близько 12,5 мільйона нелегальних іммігрантів, половину з яких складали вихідці з Мексики; для порівняння – у 1996 році у США проживало 5 мільйонів нелегальних іммігрантів, а у 2000 році – близько 8,5 мільйона. Далі – за кількістю постачальників нелегальних іммігрантів – йдуть Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Філіппіни, Індія, Бразилія і Китай.
За оцінками цього ж Центру, щороку кількість нелегальних іммігрантів зростає більше, ніж на півмільйона. Водночас, оцінки служби Імміграції і Натуралізації США (Immigration and Naturalization Service), оприлюднені у 2012 році, свідчать про те, що протягом року зі США до своїх країн повернулися 165 тисяч нелегальних іммігрантів, депортовано було лише 50 тисяч осіб, а 25 тисяч нелегальних іммігрантів померли або загинули, перебуваючи на території США.

Консерватори – проти іммігрантів?

Переважна більшість американських експертів-консерваторів погоджується з тим, що зменшення кількості нелегальних іммігрантів – або шляхом посилення кордону, або шляхом збільшення кількості депортованих за межі США нелегальних іммігрантів – позитивно позначиться на економічному розвиткові Сполучених Штатів. Це трапиться, перш за все, тому, що нелегальні іммігранти, порівняно з кваліфікованою легальною робочою силою, мають набагато меншу заробітну платню (low income), з якої практично нічого у вигляді сплачених податків не потрапляє до бюджету США. Крім цього, легалізація нелегальних іммігрантів призведе до додаткових значних державних витрат, оскільки колишні нелегальні іммігранти отримають широкий доступ до різних урядових програм підтримки найбільш незабезпечених верств населення. Разом з тим, маючи низьку кваліфікацію (за оцінками Центру з питань імміграційних досліджень, близько 60% нелегальних іммігрантів не мають диплома про закінчення школи), легалізовані нелегальні іммігранти не зможуть бути залучені до перспективних секторів американської економіки, і тому залишатимуться «легалізованим економічним баластом» для бюджету США.

Консервативні експерти також вважають, що нелегальна імміграція завдає шкоду американському законодавству в імміграційній сфері, оскільки Конгрес США потребує постійного законодавчого реагування на виклики, які створює фактор нелегальної імміграції, роблячи імміграційне законодавств дедалі більш ліберальним, що знижує рівень національної безпеки.
Крім цього, експерти-консерватори наголошують на значних державних витратах, спрямованих по постійне посилення системи охорони американського кордону, а також – витрати на утримання та депортацію нелегальних іммігрантів (так, наприклад, у 2013 році заплановано витратити на посилення системи державного кордону США близько 14 млрд. дол.).

Ліберали – за іммігрантів?

Разом з тим, експерти-ліберали відзначають, що імміграція здійснює стимулюючий вплив на розвиток економіки, оскільки кожен іммігрант – з легальним або нелегальним статусом – витрачає кошти на проживання, харчування, різноманітні послуги, платить податки, сплачує за навчання дітей у школах, коледжах, університетах тощо, сприяючи розвиткові різних секторів економіки.
Крім того, фактор імміграції також дозволяє більш ефективно використовувати природні ресурси, землі, капітал, оскільки висококваліфікований легальний іммігрант, намагаючись утвердитися в інфраструктурі нової для себе країни, прагне якомога ширше застосовувати інноваційні підходи, доводячи своє право на перебування в США.
Результати дослідження показали, що у переважній більшості іммігранти просять за свої послуги меншу платню, що дозволяє середньостатистичному американцеві заощаджувати значні кошти на сфері обслуговування, швидкого харчування та сервісу.
Група Geostrategy, аналізуючи сучасне американське імміграційне законодавство, звертає увагу на те, що на сьогоднішній день для громадян іноземних країн існують три можливі шляхи проживання та працевлаштування в США:
а) отримати дозвіл на постійне проживання (legal permanent resident);
б) отримати робочу візу і легально працевлаштуватися в американській компанії;
в) потрапити на територію США нелегально і залишатися до моменту легалізації.
Цікаво, що станом на початок 2008 року близько 12% громадян США були народжені за межами Сполучених Штатів.
Наприклад, з 958 тисяч іммігрантів, які прибули на територію США у 2010 році, 66% отримали дозвіл на приїзд до США за ініціативою близьких родичів, які проживали на території США легально; 16% іммігрантів, які отримали дозвіл на легальне перебування на території США, мали відповідні візи на працевлаштування та навчання; 7% мали статус біженця або шукача притулку; 10% були прийняті на основі інших факторів (загальновизнаною є практика, коли з моменту отримання американської візи до моменту отримання зеленої картки минає п’ять років).
Експерти групи Geostrategy вважають за доцільне вказати на те, що кожного року Сполучені Штати видають 65 тисяч нових трирічних віз типу Н-1В на працевлаштування та 66 тисяч однорічних віз типу Н-2А та Н-2В для сезонних працівників, які, у переважній більшості, залишаються на території Сполучених Штатів, отримуючи дозвіл на подальше легальне перебування.

 

А що каже американське законодавство?

Нинішня політика США в імміграційній сфері значною мірою базується на параграфах «Акту щодо імміграційної реформи та контролю» (Immigration Reform and Control Act), який було прийнято у 1986 році. Зокрема, Акт запровадив у американське імміграційне законодавство такі ключові поняття, як:
– заборона прийняття на роботу нелегальних іммігрантів;
– перевірка американських роботодавців щодо наявності нелегальних іммігрантів;
– доцільність збільшення служб охорони державного кордону США.
Цим Актом також було легалізовано статус близько 2,7 мільйона нелегальних іммігрантів, здебільшого, мексиканської національності, які прибули на територію США до 1982 року і працювали у Сполучених Штатах у сфері сільського господарства. Виходячи з параграфів цього акту, у період з 1990 року по 2010 рік було суттєво збільшено кількість прикордонних військ, які патрулюють американсько-мексиканський кордон. Наприклад, лише у 2004 році близько американсько-мексиканського кордону було затримано 1,2 мільйона нелегальних іммігрантів, які перетнули кордон зі США (найбільша прикордонна активність триває у гірських районах штатів Аризона, Каліфорнія та Техас).
Серед категорії нелегальних іммігрантів надзвичайно низьким є відсоток людей, які мають середню або вищу освіту, що означає неможливість їх залучення до ефективного розвитку важливих секторів американської економіки.
Принципово іншою, на думку групи Geostrategy, є ситуація з легальними іммігрантами. За винятком іммігрантів з типом візи Н-2 (для сезонних працівників), близько 30% іммігрантів з візами типу Н-1В мають дипломи про закінчення коледжів, а 38% іммігрантів з таким же типом візи мають університетські дипломи або навіть науковий ступінь.

Разом з тим, іммігранти, які прибули на територію США згідно з родинними мотивами, мають нижчий ступінь освіти і, відповідно, шукають роботу у сфері послуг та інших сферах, що не потребують високої кваліфікації.

Що чекає у майбутньому?

Сьогодні в Конгресі США триває активна дискусія щодо подальших шляхів реформування законодавства у сфері імміграції. Представники обох партій – Республіканської та Демократичної – погоджуються з необхідністю збільшення спеціальних формувань з охорони державного кордону, а також з необхідністю підсилення мексикансько-американської та американсько-канадської ділянок кордону (з Канади до США потрапляють нелегальні іммігранти з країн Близького Сходу, Пакистану та Китаю). Це перше важливе питання, з якого було досягнуто консенсус.
Представники політичних партій США також прагнуть дійти консенсусу щодо необхідності збільшення видачі робочих віз типу Н-2А та Н-2В (до 320 тисяч робочих віз на рік) для низько кваліфікованої категорії потенційних іммігрантів (low-skilled immigrants), що може дозволити у майбутньому знизити потік нелегальних іммігрантів.
Представники правлячої Демократичної партії загалом не заперечують проти такого кроку, однак питання щодо кількості віз залишається дискусійним. Наразі дискусійними залишаються також питання доцільності/недоцільності легалізації тих нелегальних іммігрантів, які на сьогоднішній день вже проживають на території США.
На думку експертів Geostrategy, цей елемент у реформуванні імміграційної системи США набуде особливого значення під час найближчої Президентської кампанії, оскільки з огляду на очевидні фінансово-економічні труднощі нинішньої Адміністрації Президента США, боротьба за електорат буде мати жорсткий характер.

Джерело: http://geostrategy.ua