Зима цього року довго тримала Україну у полоні холодів. Але прийшов Великдень, а з ним тепло, сонце, гарна погода, добрий настрій, надії на краще. Недарма це найсвітліше свято і сутність його оптимістична, радісна, попри усі наші негаразди, Великдень дарує українцям наснагу любити, жити, перемагати.

Розповім про головні події Великодня-2013, причому, врахую інтереси та поцікавлення як православних, так і католицьких читачів нашого часопису.

З чим підійшла Україна до Великодня?

Традиційно в Україні чекають початку травня, щоб добре відпочити. Ось і цього року, з урахуванням чинного розпорядження КМУ ¹ 1210-р «Про перенесення робочих днів у 2012 році», було пораховано так: 1 і 2 травня 2013 року (День солідарності трудящих) – це середа і четвер. У зв’язку з тим, що між святами та двома вихідними є один робочий день, розпорядженням Кабміну пропонується зробити 3-є травня вихідним днем і перенести роботу на суботу, 18 травня.
Великдень у 2013 році припадає на 5 травня (неділя). Згідно зі статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається зі суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Отже, на початку травня маємо цілих 6 вихідних днів поспіль.
Крім цього, День перемоги, 9 травня, випадає на четвер. Уряд також планує наступний день – 10 травня – зробити вихідним і перенести робочий день на 1 червня. Це, за виразом урядовців, «створить сприятливі умови для святкування, а також раціонального використання робочого часу».
Почитавши таке формулювання, ми посміялися, але у масі своїй, відверто кажучи, зраділи – надто затяжною була зима, і всі уже втомилися від негоди – отже почали планувати.
З урахуванням урядової постанови, деякі заповзятливі українці зробили собі у травні практично ще одну відпустку, розпочавши свій відпочинок хто з вечора вівторка, 30 квітня, а хто і з вечора п’ятниці, 26 квітня, і розраховуючи продовжити кайфувати включно до понеділка, 13 травня. Вервечки машин і переповнені авіарейси наприкінці квітня транспортували заможних українців далеко від дому у теплі краї – вітчизняні та закордонні. Багато хто їхав на дачі та у села до родичів, дехто залишався вдома – але країна з головою занурилася у багатоденний відпочинок, відклавши на другу половину травня свої клопоти, плани і гризоти.
Отже, домінуючим настроєм українців перед святами було бажання відпочити та попрацювати на своїх городах.

Папа Франциск І про роботу та духовні труди

	Папа Франциск І

Але не всі цими днями думали про відпочинок. Першого травня Папа Римський Франциск І на початку загальної аудієнції, яка у середу, 1 травня 2013 р., зібрала переповнену площу Святого Петра, зробив дуже слушне нагадування бажаючим розслабитися понад міру:
«Любі брати й сестри, сьогодні, першого травня, вшановуємо святого Йосифа Робітника та розпочинаємо місяць, традиційно присвячений Богоматері. Під час цієї нашої зустрічі хочу зупинитися на цих двох постатях, дуже важливих в житті Ісуса, Церкви та в нашому житті – гідність праці та споглядання Ісуса.
Книга Буття розповідає, що Бог, створивши людину, дав їй завдання – наповняти та підчиняти землю, що не означає надуживати нею, але обробляти її та оберігати. Праця є частиною Божого задуму любові, завдяки їй ми беремо участь у ділі створення. Праця є також фундаментальним елементом гідності людини, бо вчиняє нас подібними до Бога. На цьому місці думаю про труднощі, яких сьогодні в різних країнах зазнає світ праці та підприємництва; думаю про тих, і не лише молодь, хто є безробітним, дуже часто з приводу економістського бачення суспільства, що шукає егоїстичного прибутку, поза критеріями соціальної справедливості».
У цьому контексті Вселенський Архієрей звернувся зі закликом до всіх, на кому лежить відповідальність за громадську сферу, докладати зусилля для того, щоб дати новий імпульс зайнятості, що означає «дбати про гідність людини». Окремі слова Святіший Отець присвятив молоді: «Прикладайтесь до своїх щоденних обов’язках, до навчання, дружби, допомоги іншим; ваше майбутнє залежить також від того, як ви зумієте прожити оті цінні роки життя. Не бійтеся трудів, жертви та не дивіться в майбутнє зі страхом; підтримуйте живою надію: на горизонті завжди існує промінь світла».
Папа не оминув увагою і негативний аспект праці, коли праця вчиняє людину своїм рабом, а також рабську працю, коли людина служить праці, в той час, коли праця повинна служити людині, даючи їй гідність. «Закликаю братів і сестер у вірі та всіх людей доброї волі, – сказав він, – до рішучих дій проти торгівлі людьми, яка вміщає також і рабську працю».
Щодо другого аспекту сьогоднішньої катехизи, то Святіший Отець відзначив, що в тиші щоденної праці святі Йосиф і Марія мали спільний центр уваги – Ісуса. «Щоб слухати Господа Бога, – зауважив Папа Франциск, – слід навчитися споглядати Його, відчувати Його постійну присутність у своєму житті, потрібно зупинятися на розмову з Ним, відводити для Нього простір через молитву».
«Любі брати й сестри, – сказав на завершення Папа Франциск, – просімо у святого Йосифа та в Пречистої Діви Марії, щоб навчили нас бути вірними своїм щоденним обов’язкам, жити вірою у своїх щоденних вчинках, а також давати якомога більше місця для Бога в нашому житті, зупинятися, щоб споглядати Його обличчя».
Слова Папи є слушними для кожного з нас, незалежно від того, до якої конфесії ми належимо. І ще в мене є така думка – оскільки у студентські роки майбутній Папа, а тоді просто Хорхе Бергольо, прислуговував українському священикові Степанові Чмілю, то, напевно, мав нагоду перейняти і його моральні настанови щодо праці – адже українці є дуже працьовитою нацією. Ось як про це говорить Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, верховний архієпископ Києво-Галицький Блаженіший Святослав (Шевчук): «Новообраний Папа Франциск I є вихованцем нашого священика Степана Чміля, який тепер похований у базиліці Святої Софії в Римі. Нинішній Папа, а тоді студент Салезіянської школи, щодня рано, поки ще всі хлопці спали, прислуговував отцеві Чмілю під час Служби Божої».
Отож, говорячи серйозно, українці готові і вміють як відпочивати, так і чорно працювати – було б де, та ще й за належну оплату.

Передвеликодні цікавинки

Однією з цікавих мистецьких подій у передвеликодні дні є виставка «Сонячний Великдень-2013», яка відкрилася 17 квітня 2013 у Центрі Української Культури та Мистецтва в Києві за адресою: вул. Хорива, 19-в. У її програмі експозиція культурної спадщини легендарних карпатських майстрів роду Шкрібляк-Прокоп?юк – різьблення по дереву, ткацтво, вишивка, унікальні фото та документи сімейного архіву;
майстер-клас із ткацтва на старовинному верстаті, спеціально привезеному з мальовничого закарпатського села Яворів;
виставка пасхальної атрибутики від відомих українських майстрів – колекція писанок, зокрема, старовинних, бісерних, керамічних та інших.
колекція виробів із тканини, без яких не обходиться жоден великодній стіл – скатертини, серветки, вишиті рушники;
лекція, присвячена великоднім традиціям в Україні, від співробітників кафедри фольклористики Київського Національного університету ім. Шевченка;
цикл майстер-класів зі створення великодньої атрибутики і багато іншого.
Виставка триватиме до 15 травня 2013.
Можливо, хтось із наших читачів буде цими днями у Києві, то матиме нагоду відвідати цю виставку.

Великодні привітання

	Привітання Президента України з Великоднем

Традиційно першими привітаннями з Великоднем були офіційні звернення трьох головних керівників України. Вони також вітали українців, здебільшого, з місць відпочинку.
30 квітня прес-служба Глави держави повідомила, що у вівторок, 30 квітня, Президент України Віктор Янукович відбуде в короткотермінову робочу відпустку до АР Крим. Саме там він відвідав Великоднє богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі в Херсонесі, у Севастополі. Святкову службу провів Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.
На початку Великоднього богослужіння Віктор Янукович – разом із вірянами – пройшов Хресною ходою навколо храму.
Резонанс в Україні отримало повідомлення про те, що охорона Президента, начебто, спочатку не пускала до храму всіх бажаючих, що викликало невдоволення прихожан. Однак пізніше Державна служба охорони спростувала цю інформацію, заявивши, що пускала бажаючих «порціями», і у підсумку до храму зайшли всі бажаючі віряни.
Поряд із Януковичем можна було бачити Секретаря ради Національної безпеки та оборони Андрія Клюєва та Генерального прокурора України Віктора Пшонку
Текст привітання Януковича супроводжувався ось такою світлиною:
Христос Воскрес, шановні співвітчизники!
Кожного року, коли промовляю до вас ці слова, серце моє сповнюється великою вдячністю.
Вдячністю до Господа за те, що допоміг нам і цього року дочекатися Світлого Дня Воскресіння. Вдячністю до всіх громадян України, які своєю чесною працею, гідним життям і мудрістю сприяли тому, що ми зустрічаємо це свято в мирі та злагоді.
Моє серце сповнюється особливою вдячністю до українських матерів, які в непростий час, який нині переживає весь світ, проявляють особливу відповідальність.
Вони дбають про дітей, зміцнюючи сім’ї та укріплюючи всіх нас своїми молитвами до Пречистої Богородиці – матері Сина Божого, який воскрес для нашого Спасіння.

Прижмурився, щоб все-таки розгледіти «пакращення»?

Бажаю всім громадянам України та українцям, що проживають в інших державах, радісних великодніх свят, віри, надії та любові.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
Голова Верховної Ради України В. В. Рибак також привітав громадян України з Пасхою – Світлим Христовим Воскресінням:
«Шановні співвітчизники!
Щиро вітаю вас із Пасхою – Світлим Христовим Воскресінням – святом, що дарує духовну радість і надію, укріплює віру та наповнює мільйони сердець милосердям і добрими почуттями.
Великдень для кожного православного християнина уособлює торжество істини та справедливості, коли оновлені сили життя, любові та добра панують над усім світом.
Щиро бажаю вам, щоб ці світлі дні зігріли серця теплотою спілкування з рідними та близькими, наповнили оселі взаєморозумінням і злагодою. Нехай Великдень принесе всім вам добро, щастя та здоров’я, благодать і духовну велич!
Володимир Рибак»
Прес-служба Кабміну оприлюднила і Привітання Прем’єр-міністра України Миколи Азарова з нагоди Великодня з його світлиною на тлі Києво-Печерської Лаври.
«Шановні співгромадяни! Щиро вітаю Вас зі світлим Воскресінням Христовим – найбільшим духовним святом, яке є символом оновлення і всеперемагаючої віри.
Вся наша історія свідчить, що успіх, зазвичай, ґрунтується на міцному духовному фундаменті.
Сьогодні, коли українське суспільство живе в очікуванні вагомих зрушень від масштабних соціально-економічних перетворень, започаткованих в країні Президентом України Віктором Януковичем, я переконаний, що Пасха нагадує всім: тільки у мирі, любові, єдності та злагоді можна подолати труднощі, духовно оздоровити суспільство, досягти оновлення і прогресу.
Тому щиро бажаю, щоб радість пасхальних свят увійшла у кожний дім, кожну родину, наповнила душі і серця українців вірою і надією.
Любові, здоров’я та миру усім, нехай Господь береже кожного з Вас.
Христос Воскрес!
З повагою, Прем’єр-міністр України Микола Азаров»
Привертають у цих привітаннях такі деталі: Янукович не підписався під своїм привітанням ніяк, Рибак підписався просто іменем, а головний «покращувач» ще й вказав свою посаду. Для Януковича і Рибака ми є співвітчизники, а для Азарова – співгромадяни. Добре, що не співучасники.

Рибак, очевидно, сумнівається, що Христос Воскрес, бо нічого про це не написав, Азаров написав, але тільки половинку, бо «Воістину Воскрес» – не вказав, зате спічрайтери Януковича нічого не забули і відрапортували по повній програмі.
У зв’язку з цим згадався давній анекдот радянських часів: йде Брежнєв коридором Кремля, а назустріч йому – Косигін – вітається: «Христос Воскрес, Леоніде Іллічу!» Брежнєв: «Харашо». Другий назустріч – Підгорний: «Христос Воскрес, Леоніде Іллічу!» – «Спасіба, мнє уже докладивалі».
Отож, якщо продовжувати цей жарт, то Рибаку, напевно, не доповідали зовсім, Азарову – наполовину, зате моєму тезці доповіли повністю, про що він і звітував.
Опозиційні лідери також вітали народ
Привітання Юлії Тимошенко зі святом Воскресіння Христового: «Майже дві тисячі років християнський світ відзначає свято світлого Воскресіння Христового! І кожного разу Великдень переживається християнами заново. Знову в наших серцях воскресає Син Божий, знову відроджується Весна, знову цвітуть вишні та яблуні.
Великдень – це свято оновлення, свято чистоти і радості. Люди йдуть до церкви, родини збираються за святковим столом, бажають щастя і добра ближньому. Такі, здається, прості та непомітні речі, але вони дуже важливі і необхідні кожній людині, бо все це і є життям! Цінуйте і шануйте кожну мить, даровану Господом нашим! Ми існуємо в цьому світі, на цій Землі, бо потрібні Йому, бо Він любить і береже нас!
Я хочу, щоб сьогодні світ став хоча б трішечки добрішим і чистішим. І в наших силах змінити життя, зробити його кращим. Відкрийте одне одному обійми. Вірте, любіть, творіть добро і пробачайте. Це – наша місія. Це – місія людства.
Христос воскрес! Зі святом вас, мої любі!
Юлія Тимошенко, Харків»
Заклик Юлії Тимошенко – любити і творити добро – зрозумілий, а ось заклик пробачати, хоча і є суто християнським, викликає питання – чи пробачить вона сама своїх тюремників усіх рангів, що незаконно запроторили її до в’язниці? Що незаконним був досудовий арешт – визнав уже своїм рішенням Європейський суд із прав людини.
До Юлії Тимошенко перед Великоднем були гості. По-перше, київська організація партії «Батьківщина» привезла їй до харківської лікарні «Укрзалізниці» великодній кошик, освячений Патріархом Філаретом.

Крім того, на майданчику перед лікарнею столичні опозиціонери встановили на землі двометрову червону крашанку з гіпсу з написом: «Юлю, ми з тобою! З Великоднем!»
На знак подяки Юлія Тимошенко декілька разів помахала через закрите вікно аркушем паперу з намальованим серцем.
Як зазначив Юрій Одарченко, «без можливості потиснути руку лідерові опозиції, на знак єдності, партійної солідарності, підтримки, висловлюючи своє захоплення мужністю Юлії Тимошенко, у свято Воскресіння Христового партійний актив перебуває поруч зі своїм лідером».
За словами народного депутата Юрія Одарченка, посилаючись на вихідний день, охорона відмовилася вчиняти будь-які дії, тому група гостей змушена була залишити кошик перед зачиненими дверима блоку, де перебуває пані Юлія, бо їх туди не пропустили.
Зате пустили – вперше з моменту ув’язнення лідерки опозиції, після багатьох її звернень і клопотань до керівництва Державної пенітенціарної служби України – духовного наставника пані Юлії, яким є Настоятель Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору Києва протоієрей Борис Табачек.
Отець Борис передав лідеру партії «Батьківщина» великоднє привітання від глави Української православної церкви Київського патріархату Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

	Протоієрей Б. Табачек спілкується з донькою пані Юлії Євгенією на Патріаршому Великодньому прийнятті 6 травня 2013 року

Про національність Юлії Тимошенко в Україні багато писалося, на цьому чимало спекулювали, дехто наголошував на неукраїнських – вірменських та єврейських – її коренях, однак своєму духовникові пані Юлія, за православною традицією, напередодні Великодня, у велику суботу, сповідалася та причастилася.
Тим, хто цього не сприймає, хочу нагадати про єврейські корені Ісуса Христа, які аніскільки не завадили йому створити своє віровчення – християнство. Тож серед українських євреїв є немало вихрещених, які стали християнами за світоглядом і вірою.
Привітали українців також й інші провідні опозиціонери. Воскресіння Христове Арсеній Яценюк зустрів із родиною на Святій Землі, в Єрусалимі. Про це голова фракції «Батьківщина» написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
У привітанні до співвітчизників Арсеній Яценюк зазначив, що «Свято Великодня є найбільш життєствердним, оптимістичним і радісним, направду Великим Днем». «Руйнуються імперії, розсипаються на порох диктатури, йдуть у небуття ідеології, а Хрест стоїть непорушно і закликає людину піднестися над страхом і байдужістю й повірити у себе, у свої сили, свій талант, своє майбутнє. Морок не буває одвічним, хоча сутінки перед світанком здаються густішими. Ми все зможемо, і все у нас з вами вийде на добре! Тепла вам, щастя і нездоланної віри. Христос Воскрес!» – йдеться у привітанні.
Як зазначалося прес-службою партії «УДАР», Віталій Кличко привітав всіх православних з Великоднем: «Шановні друзі! Щиро вітаю вас з одним із найбільших християнських свят – Святом Воскресіння Господнього! В цей день всі ми радіємо перемозі світла над темрявою, добра – над злом, життя – над смертю. Ми очищуємо наші душі в молитві, йдемо до церкви, а потім збираємося родиною за великоднім столом, просимо у Господа Божої благодаті нашим близьким і Україні.
Я бажаю всім вам миру і злагоди, щастя і душевного спокою, родинного затишку і гармонії зі світом.
Христос воскрес! Смачної паски! Світлих свят!»
Емоційним було привітання від ВО «Свобода»: «Брати і сестри українці! У непростий час зустрічаємо цьогорічне свято Великодня! В час, коли Україна до болю потребує оновлення, потребує торжества справедливості і правди! Прийміть же найщиріші привітання з цим прадавнім українським святом. Таким же давнім, як Різдво, стрімкі води Дністра і Дніпрові кручі… Нехай Великдень поєднає наш народ Вірою, Традиціями і Духовністю. Нехай воскресить у ваших серцях незгасиму надію на краще.
Бажаю Вашим оселям щасливого дитячого сміху і солодкої свяченої паски. Бажаю мрій – дзвінких, як Великодні дзвони, і сонячних крашанок! Бажаю вашим батькам міцного здоров’я, а рідним – щасливої долі. Нехай ці радісні дні стануть початком нових перемог на шляху нашої великої і сильної української родини! Не втрачаймо віри у те, що всі разом ми обов’язково зробимо нашу, Богом дану землю, прекрасною – як Великодня писанка…

Христос Воскрес –
Воскресне Україна
Ваш Олег Тягнибок»

Як і провладні писарчуки, опозиційні спічрайтери також по-різному попрацювали над текстами привітань, і читачі самі можуть оцінити різницю у зверненнях, підписах, закликах.
Мені особисто найбільше сподобалися привітання від «Свободи» і від пані Юлії, хоча вони різні.

Привітання церковних ієрархів

Хоча католики відзначили Великдень набагато раніше – іще у березні – Папа Римський Франциск перед традиційною недільною молитвою Regina coeli на площі святого Петра все ж привітав християн Східного обряду зі святом Великодня: «Сьогодні Східні церкви, які живуть за юліанським календарем, відзначають Великдень. Хочу надіслати братам і сестрам своє вітання, єднаючись усім серцем з ними в радісному привітанні: Христос воскрес!» За повідомленням Радіо Ватикану, Понтифік помолився Богу про дар Святого Духа для всіх християн, «особливо для тих, хто святкує Великдень у випробуваннях і стражданнях».
Недарма Блаженіший Святослав сказав про новообраного Папу Франциска І: «Святіший Отець добре знає про нашу Церкву, наші літургії та обряди, про нашу духовність. Востаннє я відвідував його, коли прощався з Аргентиною, їдучи в Україну, і просив, щоб він дав свої свідчення для беатифікаційного процесу отця Степана Чміля, на що він охоче погодився. Тому, я думаю, ми дійсно будемо мати в його особі того Святішого Отця, який буде дбати про нашу Церкву».
Сам Глава УГКЦ Блаженіший Святослав свого часу надіслав привітання своїм вірним. Хоча це було ще 27 квітня, наведемо його головні думки для змалювання повноти картини Українського Великодня-2013.

«Великоднє Послання Блаженнішого Святослава
Високопреосвященним і Преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, любим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви

«Христос воскрес!
Прийдіте, пиймо нове пиття,
що не з каменя неплідного чудесно випливає,
але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос,
в ньому ми утверджуємось» (Канон Пасхи)

Любі у Христі!

У світлий празник Воскресіння нашого Господа свята Церква запрошує всіх своїх дітей почерпнути живу воду з «джерела нетління, яке виточив із гробу Христос».
Нині настав час сповнення обітниці, яку заповідало старозавітне чудо: камінь відвалено, і з гробу Спасителя потекли життєдайні потоки божественної благодаті, які наповнюють кожного віруючого життям воскреслого Христа, преображають кожну людську душу і цілий всесвіт. Ці життєдайні потоки – це сила животворної Божої любові, яка виявилася могутнішою від злоби пекла, від гріховності людини та від самої смерті.
Отримавши звістку про воскресіння, Христові учні поспішили до спорожнілого гробу Спасителя, а зустріч із живим, воскреслим Ісусом назавжди змінила їхнє життя: смуток перемінився на радість; відчуття безсилля і розпачу – на відчуття перемоги над смертю і всім, що тримає людину в рабстві гріха; страх і непевність перед майбутнім – на непогамовне прагнення поєднати всіх людей із цим джерелом вічного життя проповіддю, що «Христос воскрес»!
Ми причащаємося з цього вічного джерела спасіння тоді, коли водою і Духом у таїнстві Хрещення єднаємося з Христом померлим і воскреслим, а відтак – черпаємо з нього щоразу, коли з вірою приступаємо до престолу благодаті у Святих Таїнствах, коли вдостоюємося божественного милосердя в таїнстві Покаяння чи приймаємо самого Господа у Пресвятій Євхаристії. Ці життєдайні потоки виливаються всюди, де проживають справжні християни – носії живої віри у воскреслого Христа. Вони напоюють нашу спраглу землю і преображають її силою Божої любові, якою Святий Дух сповнює серця віруючих людей (пор. Рим. 5, 5).
Отже, бути християнами – означає мати цю живу віру у воскреслого Спасителя і бути носіями Його безмежної, безумовної, безкорисливої та вірної любові в нинішньому світі. Тож, любі у Христі, зростаймо у вірі, яку зберегли і передали нам наші предки, та укріплюймося в євангельській любові до ближнього, що є найбільш переконливим доказом правдивості нашої віри, згідно з Господніми словами: «З того всі пізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати» (Ів. 13, 35).

Предстоятель УГКЦ Блаженіший Святослав

На фундаменті святої віри та силою євангельської любові ми покликані будувати наше сьогодення і майбутнє, утверджувати в особистому, родинному та суспільному житті вічні Божі істини, які здатні принести кожній людині і цілим народам справжню свободу й тривалий поступ…
Наш Патріарший собор, зрештою, як і сам стольний град Київ, має тісний і безпосередній зв’язок із початками Христової Церкви, з тими місцями, які пов’язані зі земним життям, страстями і воскресінням нашого Спасителя. Подібно, як храм Гробу Господнього у Святій Землі є серцем сучасного християнського Єрусалима, де ми і сьогодні можемо припасти до порожнього гробу Спасителя, відчути силу воскреслого Христа та силу Його перемоги над гріхом і смертю, так само і храм Воскресіння Христового в Новому Єрусалимі – місті Києві – у своєму освяченні навіки нестиме кожному віруючому українцеві, як на Батьківщині, так і на поселеннях, силу «джерела нетління, яке виточив із гробу Христос»…
Це – велике свято, а водночас – ще одна нагода спільно подякувати Господові за те, що і в нашому народі здійснилося пасхальне чудо: воскресла знищена і приречена на смерть наша Церква, відроджується наша держава, відновлюється Святим Духом увесь наш український рід.
Сьогодні наш народ та суспільство можна порівняти з учнями Ісуса Христа, що знову переживають втрату надії, розчарування та безсилля, споглядаючи на свого зневаженого та розп’ятого Вчителя. Ми сподівалися на відродження вільної держави, а, натомість, так часто зазнаємо гіркоти розчарувань та посвідчуємо крах власних ілюзій. Як дуже всі ми сьогодні потребуємо цієї переміни всього нашого суспільства силою Воскреслого! І саме сьогодні ми проголошуємо: «Христос Воскрес!» – і в цьому є джерело нашої надії та невичерпної сили.

Святкуючи цей світлий празник Пасхи Христової, ми твердо віримо, що кожне наше зусилля, навіть найменше, якщо буде благословенне Господом, принесе свої благодатні плоди. Тож молімося всі разом про Божу милість і благословення для нашого народу, щоб він і надалі залишався народом християнським та щоб зростав у вірі й свідомості власної гідності та відповідальності за своє майбутнє. А запорукою та опорою нашої надії є і завжди буде присутність воскреслого Спасителя між нами і слова-запевнення святого апостола Павла: «Коли Бог за нас, то хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, – як же разом із Ним не подарує нам усього? Христос Ісус, який умер, ба, й воскрес, що по правиці Божій, – Він заступається за нас» (Рим. 8, 31–32).
Любі у Христі! З цими думками огортаю всіх вас пасхальною радістю і щиро вітаю вас із нинішнім світлим святом, празником празників – Воскресінням Христовим! Слова великоднього привітання в особливий спосіб скеровую до тих, хто переносить різні життєві випробування, – до убогих, ув’язнених, недужих, полонених, засмучених, розчарованих чи зневірених. Нехай пасхальна радість діткнеться вашого серця і скріпить його, даруючи нову надію і духовну силу. Щиро бажаю всім, щоб великоднє світло просвітило кожну душу, кожне серце, кожну домівку і родину та скріпило всіх Божим миром. Усім зичу жити, як діти Воскресіння – повні живої віри і сильні Божою любов’ю.
Христос воскрес! – Воістину воскрес!
+ Святослав
Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
27 квітня 2013 року Божого, у Лазареву суботу»

Привітав своїх вірних і Глава УПЦ КП Святіший Філарет, але уже в травневі дні:
«Пасхальне Послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату

Шановні браття і сестри!
Христос Воскрес!
За пасхальним богослужінням ми чуємо слова Церкви, звернені до віруючих: «Смерті святкуємо умертвіння… іншого, вічного життя початок» (7 пісня Пасхального канону). Про яку смерть іде мова? Про смерть духовну і смерть тілесну. На хресті Христос Спаситель подолав смерть духовну, а Своїм Воскресінням переміг смерть тілесну.
Духовна смерть настає тоді, коли Бог Своєю Божественною благодаттю відступає від людини. Причиною відступлення Бога від людини є гріх. Адам і Єва миттєво відчули, що Бог покинув їх, коли вони згрішили. Це була смерть духовна. А тілесно Адам помер через 930 років. Тому людина може бути фізично живою, а духовно – мертвою, бо в її душі немає Божественної благодаті, а живе гріх. Із цієї причини серед нас, людей, багато живих мерців. Не випадково Господь наш Ісус Христос сказав чоловікові, який просив Його дозволити поховати свого батька, а потім слідувати за Ним: «Залиш мертвим (тобто, духовно мертвим) ховати своїх мерців» (Мф. 8: 22).
Ісус Христос на хресті в тяжких стражданнях подолав гріх у нашій природі. Він, як безгрішний, не повинен був страждати, бо страждання є наслідком гріха. Але Христос страждав, – і не тільки тілом, а й душею. Доказом Його душевних страждань був кривавий піт, який виходив з Його тіла, коли Він молився Богові-Отцю в саду Гетсиманському. Причиною Його страждань був наш гріх, який Він узяв на Себе. Він страждав добровільно за наші гріхи. Страждаючи, Христос взивав до Отця: «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мф. 27: 46). Чому Бог-Отець покинув Свого Сина? Через наш гріх, який Син Божий, як людина, добровільно взяв на Себе. Господь наш Ісус Христос усе перетерпів за нас: і душевні, і фізичні страждання. Перетерпівши все, Він вигукнув: «Звершилось!». Що звершилось? Звершилось подолання гріха у природі Другого Адама – Христа. Якщо гріх переможений, то тепер Син Божий, як людина, скрикнув гучним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю дух Мій» (Лк. 23: 46). Цими словами Христос ніби сказав Богові-Отцю: через гріх людський, який Я добровільно взяв на Себе, Ти покинув Мене; тепер же, коли Я все перетерпів за гріх людський, прийми Дух мій в єднання з Тобою, прийми Мій дух як людини.

Подолавши духовну смерть, Господь наш Ісус Христос повинен був перемогти і тілесну смерть. Але для того, щоб її подолати, треба було спочатку померти. Оскільки духовна смерть після гріхопадіння увійшла в природу Адама миттєво, а тілесна смерть – пізніше, то і Христос Спаситель спочатку переміг духовну смерть (тобто, гріх), а потім і тілесну.
Христос воскрес із мертвих. Смерть переможена! Чому вона переможена? Тому що не може тримати у своїх обіймах Того, Хто переміг гріх. Бо смерть увійшла в нашу природу через гріх. Немає гріха – немає і смерті. Воскресіння Христове є перемогою над тілесною смертю, і це – остаточна перемога, бо вона завершує перемогу над духовною смертю. Апостол Павло надає Воскресінню Христовому неперевершене значення. Він каже: «Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших» (1 Кор. 15: 17). І, дійсно, без Воскресіння Христового немає християнства. Сутність християнства полягає у Воскресінні Христовому. Хто не вірує у тілесне Воскресіння Христове, той не може навіть називатися християнином. Він гірший від невірного.
Але апостол Павло впевнено говорить, що «Христос воскрес із мертвих» (1 Кор. 15: 20). Не тільки апостол Павло впевнений у Воскресінні Христовому. У ньому переконані і всі апостоли, і жони-мироносиці, і більше, ніж п’ятсот братій, які бачили Його воскреслим. Вони не лише бачили, але й доторкалися до Його воскреслого тіла. Він їв перед ними. Це був не дух Його, а справжнє воскресле тіло. Навіть вороги Христа не звинувачували апостолів у тому, що вони говорять неправду, коли проповідують про Воскреслого Христа. Вони тільки просили: просили, а не наказували і не погрожували, щоб апостоли не проповідували про Воскресіння. Апостоли проповідували «про те, – як пише Іоан Богослов, – що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші» (1 Ін. 1: 1).
Так, ми віримо у Воскресіння Христове! Тому на привітання «Христос Воскрес!» упевнено відповідаємо: «Воістину Воскрес!» А якщо ти не віриш у Воскресіння Христове, то навіщо промовляєш: «Воістину Воскрес!»? У такому випадку не будь лицеміром і не говори неправду.
А якщо ми дійсно віримо, що Христос воскрес, і, більше того, радіємо цьому, то яке значення це має для кожного з нас? Ми теж воскреснемо з мертвих, як воскрес Христос. Воскреснуть усі: віруючі і невіруючі, християни і нехристияни. Чому всі воскреснуть? На якій підставі? На це запитання дає відповідь апостол Павло. Він каже: «Як смерть через людину (мається на увазі Адам), так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15: 21 – 22). Значить, усі ми воскреснемо, тому що воскрес Христос. Адам через гріх помер, із ним помираємо і ми, тому що народжуємося від нього. Христос у Собі воскресив людську природу. А ми всі до неї належимо, тому ми й воскреснемо.
І сьогодні – разом з апостолом Павлом – радісно вигукнемо: «Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» Бо Христос воістину воскрес!

Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, мужності й сили. Нехай не подумає хтось, що цієї радості у Воскреслому Господі достойні тільки люди святі, пустельники, подвижники. Ця радість дарована і нам, слабким і грішним дітям Отця Небесного. Святитель Іоан Золотоустий у своєму Пасхальному слові говорить: «Нехай ніхто не оплакує гріхів; прощення бо засяяло з гробу».
Цього року Україна на державному рівні, разом з усіма Українськими Церквами, урочисто відзначає 1025-річчя Хрещення Київської Руси.
Щиро вітаю вас, преосвященні архіпастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, любі браття і сестри, зі святом світлого Христового Воскресіння! Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України Віктора Януковича, Верховну Раду, Український уряд, Збройні сили нашої держави, всіх християн України і весь український народ. Сердечно вітаю зі світлоносним святом все українство в усіх країнах світу, на всіх континентах. Відзначаючи святу Пасху, будемо зберігати великодню радість Воскресіння в розумі і серці. Свята Церква закликає нас жити в мирі, любові, у всякому благочесті і чистоті, чесною працею служити ближнім, всьому українському народові і Українській державі, щоб у день нашого воскресіння бути достойними вічної радості з Воскреслим Господом і Спасителем нашим, Якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом на віки віків. Амінь.
Воістину Христос Воскрес!
Філарет,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Пасха Христова, 2013 р., м. Київ»
Післямова. Усім українцям, хто перебуває за межами рідної країни, але цікавиться тим, що тут робиться, я постарався з можливою повнотою розповісти про головні духовні події і меседжі Українського Великодня-2013.
За попередніми повідомленнями, понад десять мільйонів українців відвідали цього року храми з нагоди Пасхи, громадський порядок на травневих святах забезпечували близько 100 тисяч правоохоронців. Інцидентів поки що не зафіксовано, сподіваюся, що скрізь усе відбулося мирно.
Та й чи могло бути інакше, коли у серцях людей мир і спокій, радість і благодать?
А я ще раз з особливим задоволенням звернуся до читачів нашого часопису: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Воскресне й Україна!»