«Віра сильна у Бога –
Це є наша дорога
Материнська молитва єдина...»
Наталя Богуслава
Гімн спільнот «Матері в молитві»
Материнське серце. Яке ти добре, ніжне і співчутливе! Найбільшим скарбом від Господа для тебе є радість материнства, і кожна мати має, насамперед, велику місію – виховати Господнє творіння, щоби потім дати звіт Богові за цей великий безцінний скарб. Як виховати дітей гідними, вірними Божими дітьми?
У цьому намірі і гуртуються материнські серця, щоб спільними молитвами возз’єднатися в Господній Любові і наповнювати нею своїх і всіх Божих дітей.
Тільки велика любов допомагає знайти істинну дорогу до Господа. Основне завдання матерів – виховати дитячі душі вірними Богові, бо нічого ціннішого, ніж людська душа, нема. З великою радістю стають матері на спільні молитви за своїх дітей і за дітей усього світу. Всього за чотири роки в Чикаго збільшилися групи материнської молитви в декілька разів, а також відкрилися нові групи, наприклад, у Палатайні. На Другий з’їзд «Матері в Молитві» до Нью-Йорка їздило з Чикаго вісім, а цього разу, на П’ятий з’їзд – майже вісімдесят паломників! Думаю, можемо надіятись, що наступного разу ця цифра подвоїться.
Незважаючи на нелегку дорогу, на певні незручності,бо їхали чотирнадцять годин, всі прочани почували себе добре, в дорозі молилися і співали духовні пісні. Передусім, заслуговують подиву діти. Протягом усієї дороги, а також в Нью-Йорку і в Глен Кові діти поводили себе надзвичайно чемно. А яке велике враження справили вони на всіх присутніх, коли співали Хресну Дорогу! Серйозні, вдумливі, як вони гарно декламували і співали! Як глибоко переживали страждання Ісуса! Уявіть собі таку картину: діти співають Хресну Дорогу, а біля них стоїть збоку їхня вчителька-наставниця Тамара з маленькою донечкою на руках, яка заснула, а матуся продовжує з дітьми Хресну Дорогу! В людей на очах виступали сльози. Сльози радості і великої вдячності Всевишньому за те, що маємо таких дітей, таке підростаюче покоління, яке обов’язково буде продовжувати наші духовні традиції. І, звичайно, низький поклін матусям, які прищеплюють своїм дітям любов до молитви.
Багато зла в сучасному жорстокому світі і природно, що збільшуються групи материнської молитви, оскільки разом легше чинити спротив злу. Щораз більше і більше матерів приходять на наші молитви, і не тільки матерів. Багато татусів беруть участь у материнських молитвах; люди приходять цілими сім’ями, що дуже тішить. Молитва материнська поступово стає молитвою родинною! Ми мали нагоду пересвідчитись у тому, наскільки наші зустрічі на материнських з’їздах єднають українців із різних куточків Америки, бо всі ми маємо спільну мету – випросити в Господа добру долю своїм дітям і дітям всього світу. Відрадно, що молитовні групи материнської молитви існують вже у понад вісімдесяти країнах світу. В нашій Україні вже є молитовні групи майже в кожній церкві. Прийде час, і всі родини стануть на молитву за кращу долю України і всього народу, за наших дітей. Так, як закликає Наталя Богуслава в своїй пісні:

|
|
| |
|
«Уся Україно, клякни на коліна,
І випроси ласк для нових поколінь».
По приїзді до Нью-Йорка ми одразу відчули, що приїхали до щирих добрих друзів. Кожного з нас зустрічали, як найдорожчих родичів, з обіймами і щирими посмішками, нас тут чекали. Хоч які зайняті були Наталя Богуслава і Леся Прадивус, але кожного зустріли, по-сестринськи обняли і провели до Святого Храму.
А з якою радістю зустрів нас отець Теодозій! Ще зі самого ранку, коли ми були в дорозі, отець зателефонував, запитав, як ми почуваємось, чи все добре, а тоді порадив, де маємо запаркувати машини, бо він домовився про дешевшу парківку. Ми всі дуже поважаємо і любимо отця Теодозія за його добре і щире серце, за його простоту, доступність, співчуття і розуміння кожної людини. На Службу Божу «За Зцілення Родинного дерева», яку служить отець Теодозій, люди приходять із усіх куточків. Спокійний, лагідний голос отця проникає в душу кожної людини, заставляє глибше задуматись над нашим життям. Всі ми мали щастя бути присутніми на цій Службі Божій.
Під час смачного обіду, який приготували для нас нью-йоркські молитовні групи, люди спілкувалися, знайомились, а дехто мав приємні несподіванки. Оля Николишин зустріла своїх співробітників із Тернополя, яких не бачила двадцять років. Це була справді чудова зустріч.
Хочеться сказати добрі слова про нашу молодь. Дуже багато молодих людей долучаються до молитовних груп. Майже двадцять дівчат і хлопців допомагали на кухні і обслуговували людей під час обіду. Як це приємно! Закликаємо і ми нашу чиказьку молодь: «Приходьте на молитву в наші молитовні групи, ставайте поряд із батьками, помоліться і за своїх родичів і батьків».
| |
 |
| |
|
Під час обіду відбувся маленький концерт. Присутні зі задоволенням послухали дует Наталі Богуслави і Орисі Гандери, соло Романа Сидорука, виступ маленької Ганнусі з Філадельфії, дует Орисі Гандери і Зені Кудрик.
Координатор материнських груп Америки Христина Балко привітала всіх учасників з їзду і роздала всім групам спеціальні грамоти-благословення Митрополита Кир Степана Сороки. Кожна група «Матері в Молитві» названа іменем одного з Блаженних українських мучеників. Ввечері в суботу була відправлена Панахида за померлих.
Після всіх відправ наша група поїхала на ночівлю у Глен Ков, у монастир, де нас гостинно зустрів настоятель монастиря отець Филип. Всі прочани розмістились у зручних келіях для гостей, всі були забезпечені м’якими ліжками і всім необхідним. Після смачної вечері, приготовленої нашими нью-йоркськими сестрами, всі ми заснули міцним спокійним сном, як у рідній оселі. Завжди, коли ми приїжджаємо в цей намолений райський куточок, то маємо відчуття, ніби приїхали додому. Зранку в монастирській церковці була відправлена Служба Божа отцем Филипом. Після Святого Причастя наша група мала можливість поснідати, піти на екскурсію в монастир, зробити пам’ятні фотографії, і о 10 год. ранку, подякувавши господарям, ми, щасливі, поїхали додому.
Щиро дякуємо отцеві Олегові Кривокульському за Благословення на Прощу. Сердечно дякуємо отцеві Теодозію Ільницькому і отцеві Филипу за щирі молитви, за духовну підтримку;
• Щиро дякуємо нашим друзям з Нью-Йорка за щиру, як завжди, гостинність, розуміння, підтримку.
• Щиро дякуємо нашим водіям, які добровільно погодились повезти нас в таку далеку дорогу: Василеві Легкому, Іванові Голику, Романові Сидоруку, Ігореві Худику, Єнді Гжесяку, Володимирові Дуді, Василеві Менюку, Борисові Клюці, Ярославові Лозинському, Валентинові Бусигіну.
• Координаторам «Матері в Молитві» м. Чикаго – Наталі Легкій, Ірині Клюці, Оксані Лютій,Тані Городчук.
• Стефі Яворській – за допомогу в організації поїздки.
• Щира подяка всім дітям: Христинці Сидорук, Степанкові Сидоруку, Евеліні Носі, Каріні Носі, Олегові Салику, Ігореві Салику, Кононенко Юлі, Аліні Франків, Юлії Луцик, Мар’янці Копит, а також – їхнім батькам, їхнім учителям Тамарі Носі і Оксані Салик – за підготовку «Хресної Дороги».
• Сердечна подяка Кредитівці «Самопоміч» за виготовлення плакату для 5-го з’їзду «Матері в Молитві».
• Велика і щира подяка всім учасникам поїздки.
• Наступний 6-й З’їзд «Матері в Молитві» вирішили провести в Чикаго. Отож, маємо над чим подумати, щоб гідно підготуватися і провести цей з’їзд.
|
 |
| |
|
|
 |
| |
|
Фото Володимира Дуди