Америка має більше 15-ти тисяч чудесних бібліотек, і їх кількість все зростає. В них читач візьме на певний термін не тільки книгу, але й відеофільм. Можна одержати короткий урок орієнтації в Інтернеті, знайти будь-яку інформацію і за невелику оплату надрукувати. Зі сторінок книги при бажанні можна зробити копії - чорно-білі чи кольорові. А списані бібліотекою книги й журнали (часом - за останній місяць) можна купити дешево, "на вагу" (в американських магазинах книги досить дорогі).

 

Комп'ютеризація  всіх книгозбірень

 

Все ж найперше, що вражає  комп'ютеризація всіх книгозбірень. Будь-яку потрібну річ можна знайти самому. Найпоширенішими і добре розробленими саме і є програми для пошуку публікацій чи для перевірки правильності написання слова. Наставлені на впізнавання певного слова, вони шукають публікації за ім'ям автора, назвою публікації, теми чи за ключовими словами. І якщо видань чи статей, що відповідають завданим визначенням, немає, програма перераховує публікації, близькі за написанням. Тобто, слово, надруковане відвідувачем бібліотеки на клавіатурі комп'ютера, порів­нює­ться зі словами, які вже зберігаються в його пам'яті, а потім з них відшукуються схожі за написанням.

Комп'ютери дозволяють знайти книгу не тільки в фонді даної бібліотеки, але й по всій державі. І завдяки міжміському книгообміну читач може одержати потрібне йому видання в будь-якому куточку країни.

 

Американці  тягнуться до читання

 

Останнім часом американці більше тягнуться до читання, зростає продаж книг. Нові бібліотеки виникають в різних містах і районах, стаючи інтелектуальними центрами для всіх, хто прагне знань і спілкування. І держава, й приватні компанії як могутня "Майкрософт Ворд" стали давати на це великі кошти. Мер Чикаго Річард  Дейлі посприяв відкриттю 18-ти бібліотек і одержав за це титул "людини року". Таке нове віяння культурологи стали називати "ефект Чатакви". Чатаква - це невеличке містечко на березі озера неподалік Баффало в штаті Нью- Йорк, де традиційно живуть інтелектуали. Нинішні бібліотеки пробують все ближче підходити до читача, все більше оновлювати багато зі своїх методів роботи. Як і величезні книжкові мега-магазини з їхніми кав'ярнями і відділами сувенірів. В таких магазинах багато студентів чи просто молоді сидять прямо на килимах і читають книги, чи то коротко ознайомлюючись, а чи щось конспектуючи. Книги недешеві, всіх не купиш.

В Чикаго, у бібліотечному центрі Гарольда Вашингтона нове кафе пропонує делікатесні страви, а його шеф-кухар веде щоденні семінари з кулінарії. Для цього він використовує нові книги, що надходять до бібліотеки.

В Маямі місцева бейсбольна команда щоліта вручає квитки на свої матчі дітям, що прочитали хоча б по 10 книг із загальноміської бібліотеки. В Портленді в Орегоні запропонували читачам безплатну гарячу каву у новій кав ярні замість штрафів за віддані пізніше назначеного терміну книги. Людям було надіслано 65 тисяч листівок із запрошеннями під девізом "Краще пізніше, ніж ніколи", і 35 тисяч книг було-таки повернуто до бібліотеки. Нью-йоркська Публічна книгозбірня відкрила два сувенірних магазини на Пятій евеню, інші бібліотеки проводять багато семінарів з розглядом нових книг. Так само працюють і книжкові магазини.

 

НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРОМАДСЬКА  БІБЛІОТЕКА

 

Однією з найбільших книгозбірень країни є Нью-йоркська публічна бібліотека. У ній відкрився рестав­рований величезний чита­льний зал, де встановлено, 48 підключених до Інтернету компютерів. Ними може користуватися, як і в інших бібліотеках, кожен. Знайдену за Інтернетом інформацію можна для себе надрукувати. На реставрацію дало гроші - 15 мільйонів - одне багате сімейство, в честь якого й назвали читальну кімнату.

Нью-йоркська публічна бібліотека має великий Словяно-балтійський відділ, заснований 1898-го року. Книги для нього купували, обмі­нювали, одержували в дарунок. Нинішня колекція має більше 300 тисяч томів. Це і манускрипти 19 століття, і сучасні видання. Відві­дувачі (а їх там буває біля семи тисяч щоденно) можуть читати художні книги, словники, ен­циклопедії і часописи українською, білоруською, іншими мовами, а біля 60 відсотків колекції складають російськомовні видання.

Більша частина фонду записана в звичайних каталогах, а книги, що надійшли після 1972-го року читач може сам знайти за компютери­зованим каталогом просто в читаль­ному залі.

Останніми роками у фонд додалося багато мікрофільмів і мікрофішів. Періодичних видань зал налічує більше 1200 .

 

БІБЛІОТЕКА КОНГРЕСУ США

 

У столиці США Вашингтоні навпроти Капітолію розташована найбільша бібліотека світу, що зберігає біля 100 мільйонів видань з будь-якої сфери діяльності людини, котрі написані 460 мовами світу! Це бібліотека Конгресу США, котра розміщена в трьох красивих будівлях з іменами американських президентів Томаса Джефферсона (відкрита 1897 року), Джона Адамса (1939) і Джеймса Медисона (1980).

Вона двічі горіла і її самовіддано відновлювали. Коли пожежа 1812 року знищила майже весь бібліотечний фонд, сюди віддав свою особисту біб­ліотеку президент Томас Джеф­ферсон, що був однією з найінтелі­гентніших особистостей своєї й наступних епох, мав енциклопедичну освіту.

 

Керівництво бібліотеки і правила користування нею

 

Щорічно бібліотеку відвідують біля двох мільйонів читачів, серед яких - туристи, дослідники, студенти. Допомагає  їм  п‘ятимільйонний штат сховища книг. Мільйони людей також користуються послугами бібліотеки через факс, електронну пошту і за телефоном. Очолює сховище книг Головний бібліотекар Конгресу, якого назначає президент і потім утверджує Сенат. Це завжди людина, яка цілком віддана своїй справі. За 200 років з часу заснування бібліотеки (1800 рік) вона мала тільки 13 керівників. Нині директором є Джеймс Біллінгтон. Він не раз їздив до колишнього Радян­ського Союзу, цікавиться Росією і знає її мову, за його книгою створено фільм про цю державу.

Користуватися всіма книгами бібліотеки може кожна людина з 18 років. Для цього треба тільки одер­жати членську картку з особистою фотог­рафією. Така процедура не займає багато часу. Досить тільки звернутися в Реєстраційний відділ в кімнаті G-4 на першому поверсі будівлі Джеф­ферсона, показати будь-яке підтвер­дження особистості з власною фотог­ра­фією і заповнити невеличку анкету.

 

Що можна тут знайти

 

В бібліотеці зберігається багато рід­кісних видань. Тут можна по­дивитися манускрипти 23-ох пре­зидентів США, документи ви­датних політичних діячів Америки і всього світу, древні карти і атласи, доповнені нинішніми дослідниками і космо­навтами. Тут зберігаються перші на світі "живі картини" кіно, перші записи людського голосу. Бібліотека має в себе як найпершу, так і найостаннішу із створених у всьому світі компютерні програми.

Величезною є колекція матеріалів з Радянського Союзу, з держав. що нині вийшли з його складу. Бібліотека має 60 тисяч монографій і періодичних видань українською мовою, один мільйон - російською, 11 тисяч - білоруською. Це найбільша кількість книжкових збережень за межами України, Росії чи Білорусії. У Москві бібліотека має свій офіс для закупу книжок і щорічно купує там там 15-20 тисяч монографій і 3 тисячі книг, виданих державами колишнього Союзу.

Для поповнення запасів тут постійно ведеться обмін виданнями з іншими бібліотеками планети. Щодня до бібліотеки надсилаються також дарунки - книги від урядів інших країн, численних авторів нових книг, що мають за честь приєднати своє видання до світової колекції кращих творів, від видавництв, вдячних читачів. До того ж, бібліотека купує нові книги, а найцінніші з них - часом разом з авторськими правами. Кожен день до бібліотеки надходить 7 тисяч нових видань, але в постійній колекції залишаються не всі. "Щасливчиків" відбирає спеціальна комісія професіоналів.

Головне завдання бібліотеки - підбір потрібних видань і проведення досліджень, потрібних для роботи Конгресу у всіх сферах науки, техніки, виробництва. Відділ для обслу­говування Конгресу щороку задові­льняє біля півмільйона запитів, готує біля тисячі звітів. Проте тут є безліч відділів для допомоги всяким іншим службам і організаціям. Наприклад, відділ авторського права, підвідділ допомоги сліпим та людям з іншими фізичними недоліками, юридична бібліотека, програма для дослід­ницьких центрів.

В цьому величезному книжковому центрі досліджуються нові методи реставрації і збереження писаних скарбів, виробляються сучасні ме­тодики передачі інформації спожи­вачам. Бібліотека співпрацює з іншими великими сховищами світу, влаштовує багато виставок, повязаних з книгами. Наприклад, Гютенберзьку Біблію і Велику Біблію Мейнца можна поба­чити тільки тут.

 

Користуватись бібліотекою можна з дому

 

Кожен може прочитати все необхідне з бібліотеки просто з дому, якщо має комп'ютер і використовує Інтернет. Ця адреса вже стала знаме­нитою. Після набору http:www.loc.gov зявляться сторінки із будь-якою інформацією з бібліотеки.

Довідки з бібліотеки можна також одержати, зателефонувавши за номером 1-201-707-8000. А гості Вашингтону можуть зайти в Інфор­маційний зал бібліотеки у будівлі Джефферсона. Велика кількість пер­сональних комп'ютерів у залі допо­могають кожному відшукати те, що йому потрібно. Але треба точно знати, яку книгу ви шукаєте.

Можна почати користуватися біліотекою Конгресу і з місцевої біб­ліотеки - треба запросити вашинг­тонське  сховище і одержати базову інформацію про нього.

Ще один цікавий факт - книги в бібліотеці зберігаються на поличках, довжина яких - 532 милі! Оце книжок так книжок! Захоплює дух.

А напередодні 200-ліття бібліотека отримала безцінний дарунок - праці й документи відомого на весь світ американського письменника Ер­неста Гемінгуея. Замітки, оповідання, фільми з домашньої кінокамери, миаг­нітофонні записи подарував бібліотеці друг письменника А.Е. Хочнер, котрий написав дві книги про свого друга.

Бібліотека конгресу славиться своїми фондами, але велике зібрання справжніх речей Гемінгуея з‘явилося тут вперше.