Новий «Індекс державної антикорупційної політики в оборонному секторі» також демонструє, що в половині країн, які увійшли до дослідження, оборонний бюджет взагалі не оприлюднюється або надається дуже обмежена, не деталізована інформація.

70% країн світу дивляться крізь пальці на загрози безпеці і на нераціональні витрати в оборонному секторі, оскільки у них відсутні інструменти протидії корупції. Це випливає з принципово нового індексу, що оцінює спроможність державних органів надавати протидію корупції та попереджати її в оборонному секторі, який був оприлюднений у рамках програми з оборони і безпеки британського відділення Трансперенсі Інтернешнл (ТІ). До країн, які недостатньо контролюють оборонний сектор, належать дві третини найбільших імпортерів зброї і половина найбільших експортерів зброї у світі.
За даними індексу, Німеччина та Австралія – це єдині країни, що володіють надійними антикорупційними механізмами. У цих країнах працюють такі заходи, як, наприклад, парламентський нагляд за оборонною політикою. Дев’ять країн – Алжир, Ангола, Камерун, Демократична Республіка Конго, Єгипет, Еритрея, Лівія, Сирія та Ємен – демонструють критичний рівень ризику: відсутність таких основоположних антикорупційних заходів, як підзвітність, робить впровадження антикорупційних механізмів у закони, що регулюють цей сектор, практично неможливим. З іншого боку, Південна Америка і Східна Європа показують більш низькі корупційні ризики в результаті жорсткого контролю з допомогою аудиторської перевірки.

В Індексі державної антикорупційної політики в оборонному секторі докладно вивчається, які заходи вживають 82 країни світу стосовно скорочення корупції. У 2011 р. 94% світових витрат на оборону, що склали 1,6 трлн. доларів, припали на ці країни...
Країни діляться на групи від A (дуже низькі корупційні ризики) до F (критичний рівень) відповідно до детальної оцінки за 77 індикаторами, що охоплюють п’ять найбільш значущих зон ризику: політичні ризики, фінансові ризики, кадрові ризики, операційні ризики та ризики, пов’язані зі закупівлею товарів.
«Корупція в оборонному секторі небезпечна, призводить до розбіжностей у царині ухвалення важливих рішень і сприяє нераціональному використанню ресурсів. За неї платять громадяни, військовослужбовці, компанії та уряди. Тим не менше, більшість урядів робить дуже небагато для запобігання їй, залишаючи численні можливості для приховування корупції від громадського контролю та витрачаючи кошти, яким можна було б знайти краще застосування», – пояснює Марк Пайман, директор програми.
ТІ закликає урядові установи зробити цей традиційно закритий сектор, в який залучені великі обсяги державних фінансових коштів, більш відкритим. Оборонні підприємства повинні зробити більш доступною для громадян інформацію про оборонні фінансові кошториси і замовлення. Законодавці повинні володіти більш надійним інструментом контролю і нагляду в даному секторі, маючи і доступ, і засоби для скорочення корупції.
ТІ оцінює світові втрати від корупції в оборонному секторі, як мінімум, у 20 млрд. дол. на рік (за даними Світового банку та Стокгольмського міжнародного інституту з вивчення проблем світу). Це еквівалентно загальній сумі, яку в 2009 р. Велика вісімка планувала виділити на боротьбу з голодом у світі.

Політики недостатньо контролюють ситуацію. Громадян тримають у незнанні
Індекс демонструє, що тільки 15% країн, що увійшли в дане дослідження, здійснюють політичний контроль над оборонним сектором, який можна охарактеризувати як всеосяжний, прозорий і ефективний. У 45% країн контроль над оборонним сектором незначний або повністю відсутній. 50% країн демонструють лише мінімальні докази перевірки закупівель на потреби військового виробництва і закупівель продукції військового призначення.
Це дослідження також показало, що громадяни часто отримують відмову у наданні базової інформації про оборонний сектор. Витрати бюджету на оборону в половині держав або повністю непрозорі, або включають дуже обмежену і недеталізовану інформацію. У 70% країн громадяни позбавлені елементарних відомостей про те, скільки грошей витрачає їхній уряд на секретні статті витрат.
За словами пана Олівера Кавера, основного розробника даного дослідження, «цей індекс дає ясно зрозуміти, що в даному секторі існує серйозна загроза корупції. Вражає те, що в низці регіонів ця загроза практично не відчувається, наприклад, у зонах збройних конфліктів, де корупція може пустити глибоке коріння. Наш індекс допоможе всім зрозуміти ці ризики і боротися з ними. Органи державного управління повинні навести лад у цьому секторі, і наш звіт дає практичні поради – як досягти прозорості. Дії у цьому напрямку врятують життя військовослужбовцям і простим громадянам, а владі заощадять мільярди доларів».

Загальні результати
Цей індекс групує країни відповідно до рівня корупційних ризиків у кожній із них. Корупційні ризики зумовлюються небезпекою корупції, рівнем її поширення і залежать від того, як часто громадяни зіштовхуються з нею.
Група A – дуже низький рівень (2 країни): Австралія, Німеччина
Група B – низький рівень (7 країн): Австрія, Норвегія, Південна Корея, Швеція, Тайвань, Великобританія, США
Група C – середній рівень (16 країн): Аргентина, Бразилія, Болгарія, Чилі, Колумбія, Хорватія, Чехія, Франція, Греція, Угорщина, Італія, Японія, Латвія, Польща, Словаччина, Іспанія
Група D+ – високий рівень (15 країн): Боснія і Герцеговина, Кіпр, Індія, Ізраїль, Кенія, Кувейт, Ліван, Мексика, Непал, Сербія, Сінгапур, ПАР, Таїланд, Україна, ОАЕ
Група D- – високий рівень (15 країн): Бангладеш, Білорусь, Китай, Ефіопія, Грузія, Гана, Йорданія, Казахстан, Малайзія, Пакистан, Росія, Руанда, Танзанія, Туреччина
Група E – дуже високий рівень (18 країн): Афганістан, Бахрейн, Кот-д’Івуар), Індонезія, Іран, Ірак, Марокко, Нігерія, Оман, Філіппіни, Катар, Саудівська Аравія, Шрі-Ланка, Туніс, Уганда, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве
Група F – критичний рівень (9 країн): Алжир, Ангола, Камерун, Демократична Республіка Конго, Єгипет, Еритрея, Лівія, Сирія, Ємен
Для отримання додаткової інформації, досліджень та рекомендацій прохання зайти на наш сайт http://government.defenceindex.org

Джерело: http://novaukraina.org