Минулого тижня, в середу, у Генеральному Консульстві України в Чикаго відбулося прийняття з важливої нагоди – 20-річчя Програми імені Фулбрайта в Україні. На цьому заході, урочистому і водночас затишному та динамічному, знайшлося місце для всього: представлення новопризначеного Генерального Консула, привітання новообраного директора Програми Фулбрайта в Україні, а також для колядок та щедрівок. Але все за порядком.

Довідка від редакції: Програма Фулбрайта – програма міжнародних академічних обмінів серед науковців, викладачів, студентів та професіоналів. Заснована сенатором США Джеймсом Фулбрайтом. Програма Фулбрайта діє в 155 країнах світу. Вона була заснована для збільшення розуміння між громадянами США та інших країн через відкриття можливостей обміну.
Програма фінансується Державним департаментом США та урядами країн-учасників, а також освітніми установами, фундаціями та приватним сектором.
Біля 7000 грантів виділяються щороку як для громадян США, так і для іноземців у різних сферах діяльності (природничі, гуманітарні науки, технології та мистецтво).
В Україні проект розпочав діяти у 1992 році. З цього часу понад 500 українських студентів і науковців навчалися, стажувалися або проводили наукові дослідження у США, та понад 300 американських студентів та вчених викладали або навчалися в Україні.
Минулого вже року ця Програма в Україні відзначила 20 років діяльності. На цьому етапі було призначено і нового керівника – відому журналістку, активного громадського діяча, пані Марту Коломиєць, котра перебрала обов’язки від свого попередника, багаторічного керівника – Мирона-Олега Стахіва.
Організаторами прийняття стали представники двох організацій у Чикаго – Kyiv Mohyla Foundation of America та Kyiv Committee of Chicago Sister Cities International. Пані Марта Фаріон, котра представляє Києво-Могилянську Фундацію в Америці та пані Віра Еліяшевська – представниця Комітету міст-побратимів Чикаго-Київ відкрили і провадили все прийняття. Це не випадково, що саме дві згадані організації опікуються подібними заходами. Адже Фундація і Комітет інтенсивно займаються налагодженням культурних та економічних зв’язків між Україною та Америкою. Програма імені Фулбрайта – ще один місток між двома країнами в галузі освіти та науки.
Гості зібралися близько шостої години, вітаючи один одного з різдвяними святами. До «господинь» вечора – пані Марти Фаріон та пані Віри Еліяшевської – приєднався Генеральний Консул України в Чикаго пан Андрій Праведник, який, здебільшого, знайомився з гостями. Серед присутніх переважали ті, хто бере активну участь у громадському житті української діаспори, співпрацює з Фундацією та Комітетом, а також – українські студенти в Америці.
На вечір завітали доктор Василь Трухлий із дружиною Лідією, Голова Фундації «Самопоміч» пані Ореста Фединяк, отець Мирон Панчук, «іменинниця» вечора – пані Марта Коломиєць з чоловіком – журналістом та істориком Данилом Яневським, член Комітету міст-побратимів пані Любов Маркевич, засновниця нашого видання – пані Софія Разумова, адвокат Данило Терлецький з дружиною Оксаною. Українське студентство представили Максим Плахотнюк та Іслам Ізмаїлов – фулбрайтівці в Чикаго, а також Микита Сафроненко й Владислав Міллер.

 

 

 

 

Chicago Sister Cities International представляли координатор міжнародної програми Ерік Кінхаммер та старший менеджер міжнародних програм Едрієн Тонгейт – обидвоє були у вишитих сорочках! Щирою українською атмосферою очевидно насолоджувався і Джозеф Граф – співробітник програми Фулбрайта, студент при Інституті міжнародної освіти. На якийсь час конференц-зал консульства перетворився у своєрідну вітальню. Організатори залучили кафе «Шоколад» до створення шведського столу та невеличкого бару з вишуканим вином.
Коли гості підкріпилися і призвичаїлися до піднесено-святкової атмосфери, пані Марта розпочала власне прийняття з привітання та представлення Генерального консула України в Чикаго. З властивими йому артистизмом і гумором д-р Трухлий заспівав «Многая літа», полегшивши організаторам офіційну частину презентації. Ведучі надали слово студентам, кожен з яких представився і коротко розповів про свої успіхи. Після цього ведучі привітали пані Марту Коломиєць із призначенням її директором Програми імені Фулбрайта в Україні, а також поверненням у члени Комітету міст-побратимів Чикаго-Київ. Оплески, вітальні вигуки змішалися з побажанням многая літ та успішної роботи.
Після цього захід набув абсолютно світського характеру, розпочалося жваве спілкування, адже зібралися люди цікаві та активні в професійному й громадському житті. Пані Віра Еліяшевська розповіла багато цікавих деталей про візит голови Київської адміністрації Олександра Попова до Чикаго, його враження від нашого міста, захоплення культурними набутками діаспори, які акумулювалися в музеях, а також про його готовність співпрацювати з українською громадою та Чиказькою мерією у багатьох напрямках.
Під час візиту і спілкування з мером Чикаго з’ясувалося, що в Рама Емануеля… українське коріння. Його предки прибули до Америки з Одеси. Пані Віра також розповіла про оновлення українського Комітету міст-побратимів, прибуття нових членів, готових до роботи. Пані Маркевич повідомила про цікаві події, пов’язані з нещодавнім візитом до України в процесі підготовки нової виставки в Українському Інституті Модерного Мистецтва, відкриття якої відбудеться 1 лютого.
З кожним із гостей було бажання спілкуватися годинами. Але головна розмова була попереду. Скориставшись правом журналіста, я відволікла увагу пані Марти Коломиєць від гостей і провела перше інтерв’ю з новим директором Програми імені Фулбрайта в Україні.
Передусім хочу зазначити, що особисто я тішуся за пані Марту, але й відчуваю сум у зв’язку з її від’їздом до України. Пані Марта завжди була великим приятелем газети і чимало допомагала в організації важливих і цікавих інтерв’ю, як-от з Мирославом Мариновичем, отцем Борисом Ґудзяком, зустрічі з якими я вважаю великим успіхом. Пані Марта, багато років працюючи журналістом Ukrainian Weekly, стала активним учасником і свідком важливих подій, які мали доленосне значення для набуття Україною незалежності. Чого тільки вартують її історичні інтерв’ю з дисидентами, зокрема, з Михайлом Горинем, котрий нещодавно пішов із життя…
Тепер пані Марта сама стала респондентом і поговорити нам вдалося тільки про її нове призначення.
С. І-У.: Пані Марто, вітаю вас! Ми будемо дуже сумувати за вами. Ви вирушаєте до України, нової праці. На скільки ж часу ви плануєте там затриматися? Якої тривалості буде ваша каденція?
М. К.: Контракт передбачає 2 роки, однак можна залишатися на цій посаді довше за взаємною згодою сторін. Мої попередники працювали значно довше, і я сподіваюся також на це.
С. І-У.: Як ви оцінюєте призначення? Наскільки це велике досягнення у вашому житті?
М. К.:З віком я потребую енергії молоді, співпраці з нею. Мені цікаво мати справу з молодими людьми, які хочуть щось змінити. Мені б хотілося, щоб активні молоді люди стали лідерами в різних галузях в Україні, мали б можливість щось змінювати. Мені подобається ця енергія, вона мене саму «омолоджує» (сміється). Також мене приваблює ідея того, що, завдяки програмі, українці отримуватимуть нові знання, нові ідеї тощо.

 

 

С. І-У.: Я бачу, що вам не терпиться вирушити до України…
М.К.: У моєму житті Україна і Америка були нерозривно пов’язані, я немов по містку між ними ходила (посміхається). Мені однаково добре й там, і тут. Мені хочеться, щоб все найкраще в Україні можна було принести сюди і, навпаки, наприклад, навіть через таку структуру, як Комітет міст-побратимів Чикаго-Київ.
С. І-У.: В чому будуть полягати ваші обов’язки? Чи будете ви їздити різними містами України?
М. К.:Так, я буду їздити різними містами і пропагувати Програму імені Фулбрайта, щоб долучалися молоді люди з маленьких міст, а не тільки з Києва, Львова чи Дніпропетровська.
С.І-У.: Чи маєте ви вже бачення своєї роботи директором, чи розраховуєте привнести щось своє?
М. К.: Я знаю, що за останні двадцять років ця програма успішно працювала. Я вмію спілкуватися з людьми, організувати людей для продукування нових ідей чи проектів. Також я маю намір використати свій досвід роботи в Америці. Крім того, в мене є багато знайомих в Україні, я жила там 19 років. Ці контакти також допоможуть мені успішніше виконувати свої обов’язки.
С. І-У.: Україна зараз переживає не найкращі часи, як у внутрішньополітичній, так і в зовнішньополітичній галузях. (Згадаймо «Закон Магнітського» і реакцію уряду Росії на це). Чи не переживаєте, що політика уряду України позначиться і на вашій роботі?
М. К.: Я сподіваюся, що Україна – це не Росія. Крім того, мені подобаються виклики, випробовування. Мені буде цікаво працювати. Сподіваюся, що я не зустріну противників того, щоб наші діти отримували найкращу освіту; і навіть в сучасному українському уряді є розуміння, що це робиться для блага України. Молоді люди матимуть змогу виховуватися в демократичному середовищі, але не полишати наміру повернутися і працювати на Батьківщині. Освіта є однією з найважливіших складових життя людини, так само, як бажання пізнавати своє середовище і щось нове.
С. І-У.: Як ви – новий директор Програми – прокоментуєте проблему «вимивання мізків» з України. Молодь виїжджає, зокрема, і завдяки цій програмі, і не повертається додому. Часто тому, що їх в Україні належно не можуть оцінити.
М. К.: Так, молоді люди можуть тут залишатися, але вони будуть «малою рибою» у великому ставку. А, повернувшись до України, вони можуть стати лідерами в суспільстві. Завдання Програми Фулбрайта полягає у вихованні нових еліт. Світ стає глобальним, комунікація тісною і активною. Зараз перебування в будь-якій країні не складає великої проблеми, як раніше. Я знаю це на власному досвіді, працюючи в Україні, я активно їздила по Америці і навпаки.
С. І-У.: Дякую, пані Марто, і сподіваюся, що ви частенько буватиме в Чикаго, і наша співпраця триватиме й надалі.
М. К.: Дякую вам. Безумовно.
Повернувшись до гостей, ми встигли поспілкуватися з паном Андрієм Праведником, котрий приступив до роботи у консульстві, і отримали від нього обіцянку на якнайскоріше інтерв’ю для читачів видання. Поколядувавши в консульстві задля успіхів та злагоди у роботі закладу та в житті кожного окремого гостя, вечірка добігла свого завершення.
Та робота громади триватиме, набиратиме обертів...

 

Генеральне консульство України в Чикаго вітає колектив кафе «Шоколад» та особисто Галину Федусь із 5-річним ювілеєм цього чудового закладу, який став осередком української кухні в Чикаго.
За ці роки між Генеральним консульством України в Чикаго та колективом кафе «Шоколад» склалися теплі та дружні стосунки; завдяки Вашій допомозі було проведено багато офіційних заходів, під час яких гості зі захопленням відзначали смак українських страв, які Ви з гордістю презентуєте.
Сподіваємося, що Ви і надалі будете тішити нас неперевершеними стравами та підтримувати затишну атмосферу Вашого закладу.

З повагою,
Генеральний Консул України в Чикаго
А. І. Праведник

P. S. Редакція тижневика «Час і Події» приєднується до привітань і бажає подальшого успіху колективові найулюбленішого українського кафе «Шоколад» та особисто пані Галині Федусь.