У многогранному суспільному житті українського народу, зокрема, й серед наших громад у діаспорі, кожного року відзначаємо різні ювілеї. Бувають вони пов’язані чи то з мистецькими подіями, з організаціями, а чи з окремим особами Цього, 2012 року, виповнюється 85 років від заснування заслуженого, широко відомого хору «Сурма». Хор «Сурма» постав у Львові в 1927 році, але доля присудила йому діяти впродовж довгих років поза батьківщиною, з того часу найдовше – в місті Чикаго. Тому саме в нашому місті Чикаго повинно би відбутися хоча б скромне відзначення цього ювілею.

Варто коротко пригадати історію хору «Сурма». У Львові, в часі поміж війнами, існували два визначні хори: мішаний хор «Боян» та чоловічий хор «Бандурист». Членами останнього були виключно студенти львівських високих шкіл, і після закінчення студій ті співаки не мали де співати. Тому треба було створити такий хор, членом якого міг би бути кожен добрий співак. На таких засадах у 1927 році постав у Львові новий чоловічий хор, що отримав назву «Сурма», а його першим диригентом став Іван Охримович.
До новоствореного хору вступали люди різних професій, студенти – високо-шкільники, а навіть учні середніх шкіл.

	Реґензбурґ, 1947 р.

Приймали всіх, хто мав гарний голос і хотів працювати в хорі. А працювати доводилося солідно; відбували по дві, а то й більше репетицій на тиждень. Невдовзі хор «Сурма» посів перше місце серед хорів Львова. Він часто з великим успіхом виступав на загальних громадських імпрезах. Для прикладу можна назвати спільний виступ хорів «Сурма» й «Бандурист» (близько сотні співаків) на великому Шевченківському концерті в 1934 році, за участі симфонічного оркестру Львівського оперного театру. Згодом хор «Сурма» влаштовував власні річні концерти на певну тематику, до репертуару яких входили, окрім українських, також твори західноєвропейських композиторів. Відтак, з окремими концертами чеської та німецької музики хор «Сурма» об’їздив всю Західну Україну. В 1937 році керівники хору запросили диригентом широковідомого тоді маестро Омеляна Плешкевича. Під його керівництвом «Сурма» влаштувала низку успішних концертів старогалицьких та французьких пісень. Коли в 1939 році Галичина була приєднана до Радянського Союзу, діяльність хору припинилася. Під час німецької окупації хор знову запрацював. У 1943 році хор здобув срібну чашу на крайовому конкурсі хорів у Львові.
Навесні й влітку 1944 року, гнані приспішеним наближенням фронту, сотні тисяч українців, серед них і багато членів «Сурми», виїхали на Захід. А вже 1945 року, одразу після закінчення війни, хор «Сурма» відродився в місті Ноймаркт, у Німеччині, під проводом свого ж таки диригента – Омеляна Плешкевича.
Впродовж двох наступних років відновлена «Сурма» дала понад п’ятдесят концертів для американських військових частин у Німеччині. У 1947 році новим осідком хору «Сурма» стало місто Реґензбурґ, де був великий табір переміщених осіб. Звідти хор об’їхав із концертами цілу американську зону Німеччини. В той час посилено здійснювалася еміграція переміщених українців до заморських країн. Повиїжджали й співаки «Сурми», відтак хор знову припинив свою діяльність. Та ненадовго. Доля хотіла, щоб «Сурма» відродилася в Америці й саме в нашому місті Чикаго. А було воно так: у Чикаго, на час прибуття третьої хвилі емігрантів, існувало кілька мішаних українських хорів. Серед членів третьої хвилі назріла думка створити виключно чоловічий хор. Першими ентузіастами того почину були: Роман Бараболяк, Осип Литвинишин і Василь Хадай. Чоловічий хор заснували влітку, 1948 року, й першим його диригентом став В. Войтиховський. Наступного року диригентуру перебрав Ігор Гуменюк. На його пропозицію, оскільки кілька хористів в минулому були членами «Сурми» у Львові, хор назвали «Сурма», щоби продовжити славну традицію львівського хору на чужині.

	4.10.1969, Торонто. Концерт на честь Патріарха Йосифа Сліпого. Диригент – Роман Андрушко

За час прибуття нових українських емігрантів до Чикаго, хор поповнювався новими співаками. Громада дуже тепло вітала виступи хору. Початкові успіхи були стимулом до посиленої праці.  У 1951 році до Чикаго приїхав колишній диригент хору «Сурма» у Львові Омелян Плешкевич, який з радістю перебрав музичний провід хору. За співучасті піаніста Єдвина Блідого він почав розучувати новий репертуар. З того часу не відбулося жодного громадського святкування, де би не виступала «Сурма».
Саме тоді, коли хор готувався до своєї 10-ї річниці, несподівано обірвалася нитка життя диригента О. Плешкевича. Новим диригентом став Юрій Яримович, і під його проводом відбулося відзначення десятиріччя хору. Однак після кількох виступів він передав провід хору в 1962 році професору Іванові Трухлому. В тому часі провід переорганізував хор на мішаний; незаперечним є факт, що виступи хору увінчалися великим успіхом. Музичну спадщину з тих часів записано на двох платівках, а це: концерт колядок та Шевченківський концерт, що з нагоди 150-річчя народження поета відбувся у Вашингтоні, в час посвячення пам’ятника в його честь.
Однак, через поганий стан здоров’я проф. Іван Трухлий змушений був  залишити хор у 1968 році. Після того «Сурма» переживала «кризу». Незважаючи на великі старання, управі вдалося зберегти хор тільки до 1972 року. У роботі «Сурми» настав застій. Щойно в 1978-79 роках, завдяки прихильникам хорового мистецтва та при співпраці з місцевим відділом УККА, «Сурма» відновила свою діяльність.
У 1985 році диригентом хору став Роман Андрушко. Як і раніше, хор продовжував давати концерти та виступати на різних святах. У 1987 році був зроблений запис концерту хору на відео- та аудіокасетах, а прибуток з продажу касет передали Громадському комітетові у фонд для святкувань тисячоліття Хрещення Руси-України.
Готуючись до тисячоліття, управа знову реорганізувала хор на мішаний. Його виступ на святкуваннях, 6-го листопада 1988 року, відбувся в новому складі; «Orchestra Hall», за участю чиказького симфонічного оркестру, був дійсно величавим і пам’ятним. Цей небувалий успіх спонукав управу зберегти мішаний склад хору.
Під диригентурою Романа Андрушка хор провів багато вдалих та успішних концертів. Тут слід згадати наступні заходи: виступ на телевізійній програмі (канал 5), різдвяний концерт на радіо PBS, що транслювався на всю Америку, участь у «Illinois State Fair» у Спрінґфілді. При тому хор постійно брав участь у святкуваннях із різних нагод, що їх організувала українська громада. Згодом, після проголошення незалежності України, хор «Сурма» щороку, впродовж шістнадцяти років, брав участь у концертах, що їх влаштовував чиказький відділ «Руху» під назвою – «Колядуємо Україні».
На сучасну пору хор «Сурма» продовжує існувати як мішаний хор, але в обмеженому чисельному складі, під диригентурою Зеоніда Модрицького. Як диригент, так і більшість теперішніх співаків, належать до четвертої хвилі української еміграції в Америці, серед якої є багато талановитих молодих осіб. Отже є надія, що хор «Сурма» в майбутньому поповниться новими силами і продовжить свою славну традицію в нашому місті.
Вітаємо хор «Сурма» з ювілеєм й бажаємо успіхів у майбутньому. Щасти Боже!

Концерт. Детройт, 1949-1950 рр.  «Ліга Української Американської молоді» Диригент – професор Мирон Федорів	5-та річниця хору «Сурма», 1954 рік. Диригент – Омелян Плешкевич, заступник – Роман Андрушко, піаніст – Едвін Блідий

10-та річниця хору «Сурма», 1.10.1960 р. Диригент – Омелян Плешкевич. Концерт під диригуванням Юрія Яримовича	Концерт на честь Тараса Шевченка в Orchestra Hall, 1961рік Хор «Сурма» і жіночий хор Союзу Українок. Диригент – Юрій Яримович

Об’єднані хори до святкувань роковин Тараса Шевченка, 1962 рік Хор «Сурма» і жіночий хор «Чайка» при осередку СУМ ім. Крут, Чикаго, далекий південь. Диригенти – Іван Трухлий і Мирослава Галан	Мішаний хор «Сурма», 1964 рік Концерт у Вашингтоні. Диригент – Іван Трухлий

30-та річниця хору «Сурма». Концерт 10.10.1981 року. Після короткої перерви хор відновив свою діяльність та приготувався до відзначення 30-річчя свого існування. Святковий концерт відбувся за участю танцювального колективу «Громовиця» в Lane Technical High School Auditorium Диригент – Василь Трухлий. Акомпанемент – Надія Савин

	Мішаний хор на святкуванні 1000-ліття хрещення Руси-України, 1988 рік. Диригент – Роман Андрушко