Цими днями в кулуарах Верховної Ради України відбуваються останні приготування до першого парламентського бою. Він має відбутися 12 грудня, з моменту початку роботи новообраного парламенту сьомого скликання і дасть початок довготривалій парламентській війні протилежних політичних сил.
Найважливішими з цих приготувань є, принаймні, чотири: розподіл парламентських комітетів між фракціями, делегування депутатів у комітети, обрання керівництва комітетів і фракцій і, як це не парадоксально звучить, розміщення фракцій у залі Верховної Ради.
Почнемо з фракцій. Їхніми керівниками мають стати або лідери партій, що пройшли до Верховної Ради, або їх уповноважені (якщо лідер партії не може стати з певних причин головою фракції). Тут вимальовується така картина.
Перший номер виборчого списку Партії регіонів – Микола Азаров – знову висунутий Президентом Януковичем на посаду Прем’єра, і у випадку успіху до парламенту не піде. А це означає, що головою фракції ПР буде хтось інший – або ж заступник голови Партії регіонів О. Єфремов, що виконував цю функцію у Раді минулого скликання, або ще якийсь вагомий регіонал. Принаймні, Микола Азаров, як голова ПР, дав сьогодні доручення О. Єфремову розпочати процес консультацій з іншими фракціями – а це вже прерогатива голови фракції.
Так що Єфремов ним, напевно, і стане.
Ім’я керівника фракції «Батьківщина» наразі – за ніч до початку роботи нового парламенту – невідомо. Можна передбачити, що основним претендентом є А. Яценюк, який очолював виборчий список «Батьківщини» на виборах. До речі, якщо ця фракція у минулій Раді називалася «БЮТ-Батьківщина», то тепер ніякого БЮТ не буде, тобто, з назви фракції заберуть прізвище Юлії Тимошенко, і фракція буде називатися просто «Батьківщина».
Це викреслювання імені виглядає символічно – партія і фракція вчитиметься жити без пані Юлії, чому дехто з них буде дуже радий. І хоча днями «Батьківщина» заявила про висунення Юлії Тимошенко кандидатом від опозиції на наступних президентських виборах-2015, інші їхні партнери – В. Кличко та О. Тягнибок – сприйняли новину стримано і заявили, що визначати єдиного кандидата від опозиції ще передчасно.
Нема сумнівів, що обидва бачать у цій ролі і себе також – як і Яценюк.
Керівником фракції «УДАР» буде Віталій Кличко, а фракції ВО «Свобода» – Олег Тягнибок.
Тепер про комітети. Їх буде у новій Раді 27 – на один більше, ніж у Раді попередній. Зайвий комітет придумали, розділивши навпіл потужний і «найжирніший» Комітет із фінансів та банкової діяльності, податкової і митної справ. Тепер фінансисти і банкіри увійдуть в один Комітет, а податківці і митники – в інший. А це додаткові можливості задовольнити апетити нових депутатів, бо з’являються нові посади.
Ну а апетити чималі – так фракція ПР заявила претензії на 15 комітетів. Опозиція прагне отримати комітети з контрольними функціями, бо тільки це дасть їй можливість хоч якось контролювати владу, перебуваючи у меншості.

Президія ВР складається з Голови ВР, його двох заступників. До останнього часу залишитися на посаді спікера сподівався В. Литвин. Але 10 грудня він зрозумів, що шансів у нього немає і скромно заявив, що втомився від головування, та й від нього самого депутати також, напевно, втомилися.
Не знаю, як депутати, а Янукович – так той точно втомився від Литвина, тому що прийняв рішення висувати на посаду Голови ВР свого вірного і давнього соратника, заступника голови ПР – Володимира Рибака. Щоб кандидатура В. Рибака пройшла, регіонали зараз торгуються з комуністами, обіцяючи за це комуністу – Ігореві Калетнику – посаду першого заступника Голови ВР. Чому не Адамові Мартинюку, запитає читач, адже той теж член Компартії, обіймав цю посаду вже не раз і має досвід. Може, тому, що пан І. Калетник до останнього часу був головним митником країни і має свої вагомі важелі впливу на депутатів – митники ж, традиційно, є людьми вельми багатими.
У ніч перед відкриттям роботи ВР нового скликання торгівля йшла також за те, щоб одночасно з фракціями і комітетами проголосувати кандидатуру М. Азарова на посаду Прем’єра.
Ну, і останнє – розміщення фракцій у залі. Читачі можуть дивуватися – яке це має значення, де хто сидить? Ну, не кажіть. Практика показує: хто сидить ближче до трибуни, той має можливість швидше до неї підскочити у випадку блокування чи бійки. А оскільки того й іншого пророкують у наступній Раді багато, то місце сидіння має неабияке значення.
Тож не дивно, що ПР забрала собі всі місця стратегічного значення, півкільцем оточивши трибуну. Справа традиційно сидять комуністи, зліва відведені місця для членів партії «УДАР». «Батьківщину» регіонали розмістили у себе за спиною, а «Свободу» відтіснили назад, під балкон.
На що свободівці гордо заявили, що вони є спецназом опозиції, тому регіонали їх бояться, ось і відтіснили назад – до трибуни націоналістам бігти довше, ніж усім.
Довго не знали, куди посадити мажоритарників, і нарешті знайшли їм щілину між основною масою депутатів та задніми рядами. З цього приводу О. Єфремов висловився так: «Ми ж забрали усі місця ззаду, а всі місця перед задом ми віддали самовисуванцям – що вас не влаштовує»? – чим і викликав регіт присутніх.
Ось на цьому місці – перед задом – чимало самовисуванців хочуть не просто сидіти розрізненою масою, а організуватися у фракцію. Головою цієї фракції планують зробити Сергія Тігіпка, члена ПР, що свідчить про бажання регіоналів взяти контроль над більшістю мажоритарників.
Проте ми всі розуміємо, що ефективність діяльності нової Верховної Ради залежить не від місця сидіння депутатів, а від системи їхніх дій – на користь Україні і народу вона буде чи ні.
Час покаже. Побажаємо Верховній Раді сьомого скликання максимально наблизитися до звання Українського парламенту.

Віктор Рибаченко,
Шеф-редактор «Час і Події»